Технологія виготовлення об'ємної м'якої іграшки

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ М’ЯКОЇ ІГРАШКИ

М’яка іграшка – іграшка з хутра або іншої м’якої тканини, наповнена м’яким матеріалом. Раніше для набивання іграшки використовували солому, тирсу, стружку, вату, волокна бавовни тощо. Сьогодні доцільно взяти сучасні матеріали – синтепон, штучну вату, синтетичні гранули.

Виготовлення м’якої іграшки складається з таких етапів:

1. Добір матеріалу та підготовка його до роботи.

2. Розкрій деталей за допомогою викрійки із картону.

3. Змотування та зшивання.

4. Набивання заготовки.

5. Збирання конструкції в єдине ціле.

6. Остаточне оформлення роботи – декорування.

Роботу розпочинай із повторення правил безпечної праці.

Практична робота. Мяка іграшка “Ведмедик”

1.Матеріали та інструменти необхідні для виготовлення іграшки.

Матеріали: фліс для ведмедика, тонка бавовняна тканина для светрика, фетр для аплікації - мордочки, наповнювач - холофайбер, папір для викрійки. Інструменти - ножиці, голки, нитки, швейна машина, крейда для малювання на тканині.

2.Виготовлення викрійки та розкрій виробу

Ведмедик складається з таких деталей: голова, тулуб, вушка, ніжки та передні лапки. Їх можна намалювати на папері у відповідності до необхідних вам розмірів. 

Розкладаємо паперові викрійки на тканині (зі зворотнього боку), обводимо (голова,тулуб, светрик - по 2 деталі, нижні та верхні лапки та вушка - по 4 деталі), вирізаємо, залишаючи припуски на шви - по 0,5 см. З лицьового боку на парних деталях відзначаємо, де елементи будуть поєднуватись між собою (на голові - де будуть пришиті вушка, де буде з'єднання з тулубом, на тулубі - де будуть приєднуватись лапки)

Светрик теж вирізається з припусками  - для вільного облягання черевця ведмедика.

3.Оформлення мордочки

Найкраще для оформлення мордочки підходить фетр. Але можна використати і іншу тканину контрастних кольорів. Носик, очі, брови вирізаємо і пришиваємо на мордочку ПЕРЕД тим, як з'єднувати дві деталі голови.

Роботу можна виконувати вручну, але краще - на машинці.

Якщо ви не можете виконати аплікацію, можна використати гудзики (не рекомендується, якщо іграшка призначена для дітей до трьох років!) або готові елементи декору.

4.Виготовлення вушок та передніх лапок

Ці чотири деталі ми виготовляємо окремо. Вушка з'єднуємо, вивертаємо, а потім з лицьового боку прошиваємо ще раз на відстані 2-2,5 см від краю. Набиваємо невеликою кількістю холофайберу порожні частинки вушок, залишаючи пласкою серединку. 

Деталі передніх лапок зшиваємо лицьовою стороною всередину, залишаючи отвір для набивання з того боку лапки, яка буде прилягати до тулуба ведмедика. Вивертаємо, набиваємо деталі холофайбером, потайним швом зашиваємо отвори.

5.З'єднання тулуба, нижніх лапок та вушок

До тулубу прикладаємо деталі светрика - з лицьового боку лицьовою стороною!

З'єднуємо попарно деталі голови з деталями тулубу - зшиваємо в місці, де у ведмедика "шийка" - лицьовою стороною деталей до лицьових.

Тепер треба скласти дві деталі голови+тулуб+светрик лицьовими сторонами всередину, не забувши про вушка! Для цього знадобляться мітки, які ми нанесли для позначення місць кожної деталі. 

Задні лапки треба зістрочити попарно лицьовою стороною всередину, залишивши з боків (які дивляться один на одний) невеличкий отвір для набивання (набивати будемо ПІСЛЯ з'єднання з тулубом і вивертання!)

Лапки вивернути, вкласти всередину між деталей тулуба+светрик+голови, які ми склали теж лицьовою стороною всередину. З'єднуємо, перевіряємо правильність та прокладаємо шви на машинці. На ГОЛОВІ залишаємо отвір для вивертання та набивання холофайбером - приблизно 6-7 см.

Після вивертання набиваємо тіло+светрик+голову, потайним швом закриваємо отвір. 

Останній штрих – лапки. Нижні лапки набиваємо холофайбером, зашиваємо отвори потайними швами. Передні лапки пришиваємо до тулуба.