Урок пам'яті "День Гідності і Свободи"

Ведучий  Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. 

Ведуча Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного  та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.

(за столом сидить молода пара, снідає, обговорює життєві плани)

-Оленко, ти дивилась учора новини?

-Ні, а що?

-Подейкують, що нас до Євросоюзу можуть приєднати, а наш президент як завжди крутить носом.

- Коли я вчора поверталася з навчання, бачила як продавці розвішували вивіски на двері магазинів " Україна за ЄС". Не могла зрозуміти, що твориться.

-Знаєш, кажуть люди протестувати хочуть. Напевне....теж піду. Може і   погодиться наш президент і приєднають  нас до Євросоюзу, от тоді і заживем...

-Ой, Тарасе, боюсь я...

-Та чого ж ти, все буде добре, протест буде мирним... От зараз зателефоную Петрові, розкажу все(Тарас телефонує Петрові)

-Привіт, Петре, чув останні новини?

-Так, кажуть протест збирають.

- Я іду, ти зі мною?

-(3-секундне мовчання)Ой, Тарасе, певне ні...

-Я так і знав...( кидає слухавку)Нащо мені когось, сам піду!

( Встає зі столу, знервовано одягає куртку і виходить з квартири)

Оленка кричить вслід:

-Бережи себе!

(Відео «Хронологія подій)

Ведучий А в цей час  на Майдані Незалежності встановлювали сцену, людей з плакатами в руках " Україна-це Європа" все більшало...Все ближче до вечора важко було зрозуміти, де закінчується цей натовп...

Ведуча Серце столиці — Євромайдан — б'ється ритмічно.  Гасла змінюють пісні.  Промови вінчаються із закликами. Ейфорія тисяч облич.  Тривога і надія в різних очах.  Простір Євромайдану — невдовзі стане  щоденною творчістю народу.  Адже народ на Майдані створить не тільки історію, а й фольклор нового часу.  Буде і радість, і смуток, і сміх, і сльози, і пролита кров...Але зараз ці люди про це навіть не здогадуються. Це буде потім. А зараз-лишень початок...

Презентація «Євромайдан.Як це було»

Ведучий. Під вечір 21 листопада, незадовго після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків, навісів під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року.

Цього дня з'явилась інформація про те, що небайдужі люди вийшли на «євромайдани» також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді             

Ведуча. Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права.

Ведучий. У ніч проти 30 листопада   українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників

Відеоролик «Побоїще»

Ведуча. І тобі вже люди в більшій кількості  вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію,  а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.

Ведучий  Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але історія вирішила долю країни по іншому.  Молодь, студенти, школярі вийшли на майдан, вибираючи свою гідність.

Ведуча  Нація потребує активності, єдності, самопожертви. На майдані в Києві вже були перші жертви, чути було стогони поранених, але українці з рідкісною впертістю боролися далі. Ніхто не думав відступати. Небезпека стала очевидною. Із останніх сил боронилася молодь від ворога, який розстрілював її на короткій дистанції

Відео «Білі лебеді»

Учень 1 А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легкою, хоч майдан ридав.

І з кров’ю перемішана сльоза

А батько сина ще не відпускав!

Учень 2 Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій

І вчитель літній – сивий-сивий.

Учень 3 І рани їхні вже не їм болять.

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна Сотня в вирій полетіла…

Ведуча І до цих пір на території нашої держави немає спокою, після Майдану  розпочалися військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів. (Вірш Мороз Валентин)

Ведучий  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв ,які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всїх невинно убитих згуртує нас ,дастьнам силу  та  волю, мудрість і наснагу.для зміцнення власної держави на власній землі.У жалобі схилимо голови.Вони згасли як зорі.

   Ведуча Хай кожен з нас торкнеться пам'яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас , хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нащій пам'яті .(Під мелодію «Пливе кача» ведучий запалює свічку й передає її учням по класу)

Ведучий  Героям Майдану і воїнам-захисникам України, які загинули за світле майбутнє України, оголошується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

1: Прийшла в нашу хату тривожна година.

Хай кожен збагне собі в безлічі справ:

Все треба зробить, щоб жила Україна,

Щоб ворог підступний її не здолав.

2:  І хай доведеться колись недоїсти,

Чи буде в кімнатах поменше тепла,

Але не дамо ми лихим терористам

Чіплять в нашім небі чужого орла.

3: В ці дні хай єднає нас думка єдина,

Ми зло в нашім домі долали не раз.

Все треба зробить, щоб жила Україна –

Приймаймо цей заклик, як Божий наказ!

Ведучий  Ми бажаємо вам світлих днів і хай щастить.

Ведуча Дякуємо за увагу .