Текст та тест для контрольного аудіювання

                                 ТЕКСТ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО АУДІЮВАННЯ

  (підручник із укр.літ. Архипова В. П., Січкар С. І., Шило С. Б. ) 5 кл. Нуш с. 206-208)

                                               ГРИГІР ТЮТЮННИК         

                                                             ДИВАК

                                                 Оповідання (скорочено)

            На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна — бором, друга — річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Тому кожного разу, коли Олесь виходить з дому, мати наказує йому:

— Гляди ж, сину, річкою не йди. Там ще лід молодий. Олесь смирно стоїть біля порога, слухає. Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах — вони стають тоді голі та сором’язливі, як стрижені допризовники. Іще любить Олесь малювати на снігу всяку всячину. Присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди. Дивись, хата виходить, з бовдура дим валує, а на тину півень горланить, розчепіривши дзьоба ножицями. Олесь пхає закляклого пальця в рот і, гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням, аж доки хтось не гукне з двору:

— А чого ото ти, парубче, не йдеш до школи? Ось підожди, я матері скажу! Олесь підскоче, як злякане пострілом звірятко, засміється тоненько: гі-гі, — і подасться в сосни. [...]

 Ще здалеку побачив міст з гатками по обидва боки. По той бік мосту, через вигін, червоніє крізь біле плетиво  дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками, — там б’ють джерела; а праворуч, на мілині, де лід міцніший, гасає ватага школярів.

Лід гнеться, цьворохкає од берега до берега, здуваючись попереду ватаги, мов ковдра на сіні. З проломин цівками цебенить вода і заливає плесо. — Ей, Олесю! — кличуть з гурту. — Гайда з нами подушки гнуть!

— Навіщо лід псуєте? — у відповідь Олесь. — Він ще молодий. Дітвора сміється: дивак. А Федько Тойкало розбишакувато вишкірив зуби і, вказуючи рукавом на Олеся, заволав так, що шия одразу зробилась тоненькою:

 — Бий зрадника! — підскочив, тицьнув Олеся ліктем під скроню і зник поміж палями.

 Олесь згарячу ніяково посміхнувся, поторкав мокрою рукавичкою тверду ґулю під оком і, ковзаючись, побрів до школи. Під ногами лагідно, мов хмизок у лісі, потріскував лід, а біля ока щось обважніло й сіпалось. Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око... І ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папороті, а в тій хатці — він біля віконця сидить, рибку стереже. Ось карасик пливе. Цап його за пірце: «Добридень, дядьку! Як поживаєте?» Олесь солодко зойкає, щільніше припадає лобом до криги. Раптом поміж куширами промайнула чорна блискавиця й завмерла осторонь довгастою плямою. Олесь підповз ближче, пригледівся й застогнав від подиву: щука! У зубах у неї тремтіла маленька пліточка. — Пусти, — видихнув Олесь і ляпнув долонею по льоду. Та щука й не поворухнулась. А плітка зникла. Він підхопився на ноги і став гатить підбором в те місце, де стояла щука, аж доки під чоботом не хрокнула вода.

Біля школи теленькнув дзвоник, улігся гамір…          

                                                                                             483 слова

Григір Тютюнник «Дивак» (уривок)

Контрольне аудіювання

Тестові завдання до тексту

1. Про події у творі «Дивак» розповідає…

А. мама;            Б. Олесь;

В. автор;            Г. хлопці.

          2. Як діти називали хлопчика Олеся:

              А. мамин синочок;      Б. дивак;

              В. парубче;                   Г. школярик.

          3. Куди йшов хлопчик Олесь:

               А. погуляти до річки;     Б. навчатися до школи;

               В. ішов до лісу;               Г. кататися з гірки.

          4. Яку пору року любив Олесь:

                А. літо;            Б. осінь;

                В. зиму;           Г. весну.

          5. У якому рядку немає порівняння:

                А. … чорні, глибокі  очі;              

                Б. дно пускало бульбашки,— білі, круглі, як воляче око;

                В. очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку;                    

                Г. Олесь підскоче, як злякане пострілом звірятко.

         6. Яка риса характеру не належить героєві Олесю:

                 А. доброта;            Б. розуміння краси;

                 В. творча уява;     Г. жорстокість.