Тексти для аудіювання та читання мовчки (5-6 класи)

Тексти для аудіювання та читання мовчки

(5-6 класи)

 

Характеристика результатів навчання

з української мови

І. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання

ІІ. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння

ІІІ. Сприймає письмові тексти / Читання

IV. Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо

 

I. Сприймає усну інформацію на слух / аудіювання

Перевіряється здатність учня/учениці сприймати на слух незнайоме за

змістом висловлювання із одного прослуховування:

а) розуміти мету висловлювання, фактичний зміст, причинно-наслідкові

зв’язки, тему і основну думку висловлювання, виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) давати оцінку прослуханому.

1. Перевірка аудіювання учнів/учениць здійснюється фронтально за одним

із варіантів.

Варіант перший: учитель читає один раз незнайомий учням/ученицям текст, а

потім пропонує серію запитань з варіантами відповідей. Учні/учениці повинні

мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання: (наприклад, 1.3, де цифра «1» – номер запитання, а цифра «3» – номер обраної відповіді).

Варіант другий: учні/учениці одержують видрукувані запитання та варіанти

відповідей на них і відзначають галочкою правильний з їхнього погляду варіант.

У п’ятому класі здобувачам освіти пропонуються 6 запитань з чотирма

варіантами відповідей, у 6–9 класах – 12 запитань з чотирма варіантами

відповідей.

2. Для одержання достовірних результатів тестування кількість варіантів

відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання стосуються всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуються в порядку наростання їх складності.

3. Одиниця контролю: відповіді учнів/учениць на запитання за прослуханим

текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

Обсяг тексту аудіювання і тривалість звучання

 

Клас	Обсяг та час звучання текстів, що належать до художнього стилю інших стилів	Обсяг та час звучання текстів, що належать до художнього стилю інших стилів
5-й	200–300 слів 3-4 хв	200–250 слів 2-3 хв
6-й	300–400 слів 4-5 хв	250–300 слів 3-4 хв
7-й	400–500 слів 5-6 хв	300–350 слів 4-5 хв
8-й	500–600 слів 6-7 хв	350–400 слів 5-6 хв
9-й	600–700 слів 7-8 хв	400–450 слів 6-7 хв

 

  

Оцінювання аудіювання

 

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне

із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що тза цей вид діяльності учень/учениця може отримати від 1 бала до 12 балів. Якщо учень/учениця з певних причин не виконав/ла роботу, він/вона має пройти відповідну перевірку додатково задля того, щоб отримати відповідний бал. Тексти для перевірки можуть бути різними, але однакового рівня складності.

 

 

2. Читання мовчки

1. Перевіряються здатність учня/учениці читати новий для них текст із

належною швидкістю, розуміти й запам’ятовувати після одного прочитування

фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, тему і основну думку, виражально-зображувальні засоби прочитаного твору; давати оцінку прочитаному.

2. Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за одним із

варіантів.

Варіант перший: учні/учениці читають незнайомий текст від початку до кінця,

а відтак відповідають на запитання вчителя за змістом прочитаного. Учні/учениці повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один з них і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Варіант другий: учні/учениці одержують видрукувані запитання та варіанти

відповідей на них і відзначають “галочкою” правильний з їхнього погляду варіант.

У 5 класі учням/ученицям пропонують 6 запитань за текстом з чотирма

варіантами відповідей, у 6-9 класах – 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Завдання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.

3. Матеріал для контрольного завдання: невідомі учням/ученицям тексти

різних стилів, типів жанрів мовлення, що включають монологічне та діалогічне

мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається

таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу і були завантажені роботою.

4.Одиниця контролю: відповіді учнів/учениць на запитання тестового

характеру, складені за текстом, що запропонований для читання, та швидкість

читання.

 

Оцінювання читання мовчки

 

Оцінювання читання мовчки здійснюється за допомогою тестової перевірки:

правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом.

Якщо учень/учениця з певних причин не виконав/ла роботу, він/вона має

пройти відповідну перевірку додатково задля того, щоб отримати відповідний бал

 

Хто такі козаки?

 

Перші письмові згадки про козаків датуються 1489 роком. Слово «козак» означає «вільний, озброєна людина». У козаки приймали всіх на одній умові: вони повинні бути православної християнської віри. У мемуарах та історичній літературі переказується процедура прийняття у Військо. Прибулого на Січ зазвичай приводили до кошового отамана, який питав: «А чи віруєш ти в Бога?» Новоприбулий відповідав: «Вірую». - «І в Богородицю віруєш?» - «І в Богородицю вірую». - «Ану, перехрестися!» Людина хрестилася. У випадках, коли прибулий не був православним, перед вступом до Війська він був повинен хреститися в цю віру.

Життя в степу було сповнене небезпек, тому селилися козаки за дніпровими порогами, і за це українських козаків називали «запорозькими, або запорожцями». Захищаючись, козаки будували укріплення із січених дерев'яних колод - січі. Звідси і пішла назва Січ - табір козаків, огороджений зміцненням із січених колод.

Перша Січ була заснована в 1556 році за дніпровськими порогами на острові Хортиця. Її засновником був Дмитро Вишневецький, у народних думах і піснях згадується як козак Байда.

Запорізьку Січ вчені визначають як козацьку республіку. Правом голосу користувався кожен козак. Усі важливі питання козаки обговорювали на зборах, які називалися радами - від українського слова радити. Козацькій раді належала вся влада. На раді козаки обирали гетьмана - головного командира війська на Січі, а також козацьку старшину. Рада збиралася по кілька разів на рік. Вона виносила рішення про війну і мир, про військові походи.

   Козаки були неперевершеними майстрами морських походів. Козацький флот складався з легких, маневрених човнів - чайок. Чайки пливли або за допомогою весел, або вітрила, що давало можливість краще використовувати природні умови. Вони могли пришвартуватися до будь-якого берега. У чайці містилося від 50 до 70 козаків. А козацький флот налічував до 300 чайок.

Не раз турбували козаки своїми набігами і перемогами Туреччину. Битв у Чорному морі козаків і турків було безліч. Одна з легендарних битв і перемог - це взяття фортеці Кафа в 1616 році (нині місто Феодосія), найбільшого ринку рабів у Криму, та звільнення невільників.

Козаки розробили і власну організацію сухопутного бою, який мав назву «табір» - спосіб ведення бою, за допомогою якого козацьке військо пересувалося похідним строєм у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Це давало можливість одночасно відбивати атаки ворога та йти вперед.

 

 

Тестові завдання

 

1. Коли з’явилися перші письмові згадки про козаків?

А 1489 р.

Б 1556 р.

В 1616 р.

 

2. Помилковою є думка

А Козаками могли ставати й нехристияни, якщо приймали православну віру.

Б Січ – це табір козаків, огороджений ровом.

В На Запоріжжі право голосу мав кожен козак.

 

3. Слово «чайка» - це …

А омонім

Б синонім

В антонім

 

4. Рухома фортеця козаків під час сухопутного бою мала назву …

А січ

Б табір

В рада

 

5. Найбільший ринок рабів у Криму мав назву …

А Каффа

Б Запоріжжя

В Дніпро

 

6. Першу Січ заснував ..

А Ярема  Вишневецький

Б  Богдан Хмельницький

В Дмитро Вишневецький

 

 

 

Про Україну

Легенда

 

Як тільки Господь наш, Сотворитель, поселив на Землі людей, вони одразу почали просити в Бога для себе зручні та вигідні місця для проживання. Не квапилися тільки українці. Вони були від початку козаками: безпечно мандрували по землі, милувалися красою світу і нікому не заважали. Якось озирнулися і побачили, що повсюдно снують люди, обживають займані місцини. Тоді пішли і вони до Господа. Тихенько стали за порогом і чекали, бо Творець саме тоді був чимось дуже  зайнятий. А коли Сотворитель оглянувся і побачив чубатих вояків, то здивувався:

- А чого вам треба, хлопці? – запитав Господь.

- Та землі-материзни хочемо, Боже!

- Буде вам матінка земля. Ідіть та осідайте он на тому клаптику між морями, -  показавши пальцем униз.

- Та там уже іспанці, Боже!

- Ага, то біля них і селіться.

- Не можемо, Господи, там французи, а далі німці, ще якихось людей повно.

Подивився Бог згори і переконався, що все вже роздано. А козаки ну дуже йому сподобались – і не хотів Творець залишати їх без земель.

- Гаразд, - сказав Господь. – Віддам я вам он той куточок понад Дніпром, що залишив собі на земний рай. Але то незвичайний куточок – раїна. Земля там дуже родюча і пахне медом, вода – як молоко, а з неба в душу людей ллється пісня. На той куточок будуть зазіхати нечестивці, тому його треба пильнувати і боронити. Як будете інаправду такими відважними лицарями, як мені видається, то на тій землі станете господарями, а як ні – то рабами нечестивців.

- Згода. Добре, Господи! Буде так, як кажеш. Благослови в дорогу!

Поблагословив їх Сотворитель і провів до райський воріт. Відтоді орють козаки землю, а зброєю захищають її від усякої нечисті. І назвали свій райський куточок – Україна.

 

Тести

 

1. Чому українці з початку створення Землі не просили в Бога місцини?

А бо спочатку лише милувалися красою світу;

Б бо чекали на кращу пропозицію від Творця;

В бо очікували на свою чергу.

 

2. Чому козаки відмовилися оселитися на клаптику землі між морями?

А бо землі було там мало;

Б бо там уже жили іспанці;

В бо там жили словаки.

 

3. Бог віддав українцям куточок землі над Дніпром …

А бо українці йому сподобалися;

Б бо вся земля вже була зайнята;

В бо про це попросили українці.

 

4. Ця райська земля була родюча й пахла …

А молоком;

Б квітами;

В медом.

 

5. На думку Господа, козаки стануть господарями на своїй землі, якщо ..

А звертатимуться з молитвою до Господа;

Б дбатимуть про сім’ю;

В будуть відважними лицарями.

 

6. Правильно визначено тему легенди у варіанті …

А розповідь про мужність українців;

Б розповідь про створення України;

В розповідь про створення світу Богом.

 

 

Як виникла школа?

 

Осві́та — це цілеспрямована пізнавальна діяльність людей із набуття знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Чи завжди існувала освіта та хто придумав перші школи? (Слово «школа» має грецьке походження та означає, як не дивно,  «дозвілля»).

Винахідником школи (1650 рік) вважають Яна  Коменського -  єпископа, видатного педагога і гуманіста 17 століття. Він придумав геніальну систему масового «навчання всіх і всьому». Якщо простішими словами, то, фактично, він і придумав школу. Ян Коменський уперше розсортував учнів за віком по класах; розділив грамоту на декілька навчальних дисциплін;  написав перший підручник для школярів та школярок.

Варто сказати, що педагог ввів давно знайомі нам поняття: «урок», «оцінка», «вправа». Окрім того, саме Ян Коменський придумав звичну нам систему прийняття учнів до школи. Усі школярі приходили на навчання в один день, а не протягом цілого року. Сьогодні в більшості шкіл світу початком начального року є 1 вересня, раніше ж ця дата була різною в багатьох країнах.

   Цікаво, Ян Коменський вважається не лише винахідником школи, а й винахідником канікул, хоча ця інформація й не підтверджена на 100%.

Коли ж з'явилася перша школа в Україні? Перша двірцева школа була відкрита князем Володимиром у 989 р. Основою змісту освіти були сім вільних мистецтв (наук): граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія і музика.

Літописці говорили про нього: «Почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку».  Далі школи були також утворені при кафедральних церквах, вчителями й вихователями ставало освічене духовенство. У школах вчили читати, писати й рахувати. Основними книгами в цих навчальних закладах були богослужебні книги, найчастіше Псалтир. Порядок навчання передбачав спершу освоєння абетки, потім окремих складів, слів, надалі йшло читання прози і поетики, у кінці переходили до вивчення граматики, вчили числа. Однак у математиці не йшли далі чотирьох арифметичних дій, які практично необхідні для лічби. До 20-го століття дівчатка і хлопчики навчалися окремо.

  Школа – це, виявляється і цікаво! Найстаршою зараз вважається Королівська школа у Кентербері (Англія), заснована у 597 році до н. е. Вона функціонує і досі, обладнана сучасно і дає якісну освіту. За чисельністю учнів рекорди б'є школа міста Монтессорі в Лакхнау (Індія), адже одночасно її відвідують 32 000 дітей.

У світі існують школи без вікон та дверей, у човнах, печерах, під землею. За партою може сидіти один учень, два або декілька. Урок може тривати 20 хвилин і більше, наприклад 54 години. Школи є безкоштовні та платні, державні та приватні. Такі, де вчителями є  тільки чоловіки. Оцінки можуть ставитися і не ставитися. Бали також різні – від 1 до 20, від А – і далі… Школярі та школярки можуть залучатися до праці. Наприклад, у японських школах зовсім немає прибиральниць. В одних школах дисципліна сувора, в інших – не дуже, наприклад, можна їсти, коли зголоднів, чи трошки поспати, якщо стомився. Тут навчаються діти – хлопчики та дівчатка. А  в Сіднеї було відкрито першу школу англійської мови для папуг.

 

Тести

 

1. Слово «школа» означає …

А дозвілля

Б навчання

В наука

 

2. Вважають, що школи як такі виникли в …

А 15 ст.

Б 16 ст.

В 17 ст.

 

3. Ян Коменський придумав усе згадане, ОКРІМ…

А систему масового навчання «всіх і всьому»;

Б систему прийняття учнів до школи;

В поділ навчання на сім вільних наук.

 

4. Коли ж з'явилася перша школа в Україні?

А в 9 столітті

Б в 10 столітті

В в 11 столітті

 

5. Учителями в перших школах України було/були …

А освічене духовенство

Б випускники вищих навчальних закладів

В освічене панство

 

6. Перша двірцева школа в Україні була відкрита …

А князем Ярославом Мудрим

Б князем Святославом

В князем Володимиром

 

7. Літописці говорили про князя: «Почав брати у … людей дітей й давати їх у книжну науку». Замість пропуску має бути слово …

А освічених

Б багатих

В визначних

 

8. Порядок навчання в перших школах України був таким …

А абетка – поетика – слова

Б числа – граматика – проза

В поетика – граматика – числа

 

9. У математиці в перших українських школах не йшли далі чотирьох арифметичних дій, бо …

А вони практично необхідні для лічби;

Б не вистачало часу;

В учні не мали здібностей для виконання складніших завдань.

 

10.  Правильною є думка …

А до 20-го століття дівчатка і хлопчики навчалися окремо.

Б до 20-го століття навчалися лише хлопчики.

В до 20-го століття навчання було лише платним.

 

11. Школа Монтессорі, яку відвідують одночасно 32 тисячі дітей, розташована в …

А Англії

Б Індії

В Японії

 

12. У Сіднеї було відкрито першу школу англійської мови для ...

А емігрантів

Б папуг

В мавп

 

 

 

 

Турбота про здоров’я

 

Український народ із глибокої давнини цінує здоров’я як головний життєвий скарб. Відомі прислів’я і приказки: «Без здоров’я немає багатства», «Нема щастя без здоров’я» тощо. Здоров’я бажають під час зустрічі й прощання, у взаємних привітаннях.

Із давніх-давен людина розуміла, що її здоров’я значною мірою залежить від неї самої. Новітні наукові дослідження доводять, що стан здоров’я людей на 10% залежить від рівня розвитку медичного обслуговування, на 20% — від спадковості, ще на 20% — від довкілля і на 50% — від способу життя. Значна частина хвороб обумовлена шкідливими звичками самої людини, порушенням санітарно-гігієнічних норм, неправильним харчуванням, відсутністю режиму праці й відпочинку.

Наші пращури намагалися берегти здоров’я з дитинства. Важливе значення для виховання здорового способу життя мали купання, рухливі ігри, загартовування, посильна фізична праця тощо. Такий підхід забезпечував збереження й зміцнення фізичного, психічного, духовного й соціального здоров’я.

Проте повністю вберегтися від хвороби важко. А тому для лікування використовували всілякі обряди, цілющі властивості рослин і мінералів — усе те, що тепер називають народною медициною. Доволі часто хвороби справді відступали.

Ще із часів Київської держави були відомі рецепти із цілющих трав монаха Києво-Печерської лаври Агапіта. Лікуючи “зелом” (зіллям) та травами, Агапіт виліковував тяжкі хвороби, а тому по його допомогу зверталися всі верстви населення – від князів та бояр до селянства. Маючи чуйне та добре серце від Бога, ченець не відмовляв нікому. Так, згідно з історичним переданням, лікар Агапіт зцілив від смертельної недуги чернігівського князя Володимира Всеволодовича Мономаха. А коли той захотів віддячити своєму рятівнику та прислав у подарунок велику кількість золота і коштовностей, то Агапіт не взяв нічого. Основне кредо його життя було робити добро безкорисно.

Для лікування хвороб українці широко застосовували трави, про цілющі властивості яких знали наші предки слов’яни. Лікарські трави заготовляли в спеціальні дні. Радили йти по трави в «жіночі дні» (середа і п’ятниця). Наприклад, звіробій вважається травою, що лікує 90 хвороб. Лікують ним печінку, нирки, запальні процеси. Ромашка – при болях у животі, розладах шлунку, при лікуванні шкірних захворювань. Символом рідного дому для українців був чебрець. Від’їжджаючи в далекі краї, брали з собою пучок чебрецю. Слов’яни використовували кріп для лікування хвороб очей, а огірок як засіб лікування при захворюваннях печінки та туберкульозу.

   Навіть одягом умудрялися лікувати наші предки. Вважали, що вивернутий навиворіт одяг оберігає від вроків. Одягали сорочку навпаки від переляку і від лихого ока. Одяг хворої дитини носили до лісу. Ховали його в дупло або розвішували на гіллі. Вірили, що цілюща сила лісу забере дитячі недуги.

   Наші предки знали, якщо дитина кашляє, їй слід якомога частіше бувати у сосновому лісі. Тоді хвороба швидше відступає. Навіть тим, хто має таку тяжку недугу, як туберкульоз, радили прогулянки у хвойному лісі.

Мали свої секрети медицини й козаки. У козацькій медицині характерниками широко використовувалося лікування землею. Її загортали в павутину –  і вона миттєво зупиняла кровотечу. Також під час поранення козаки використовували й підручні засоби: мед, хліб, цукор. Рану могли засипати сіллю. Вважали, що вона хоч і пече спочатку, але й сприяє швидкому загоєнню. До наривів і опіків прикладали подорожник та лопух, присипали порошком із кореневищ болотної лепехи, яку в народі називають «татарським зіллям». Козаки використовували цю рослину для знезараження води. А сам корінь жували під час епідемії тифу та холери.

 

Тести

 

1. У приказці «Без здоров’я нема …» пропущено слово …

А радості

Б багатства

В добробуту

 

2. Новітні наукові дослідження доводять, що стан здоров’я людей залежить від способу життя на …

     А 10%

     Б 20%

     В 50%

 

3. Агапіт був …

А монахом

Б священником

В викладачем

 

4. Агапіт жив у часи…

А Київської держави

Б у добу Руїни

В Національно-визвольної війни

 

5. Агапіт вилікував від смертельної недуги князя …

А Святослава

Б Ярослава Мудрого

В Володимира Мономаха

 

6. Лікарські трави заготовляли в спеціальні дні …

А на початку місяця

Б на повний місяць

В у «жіночі дні»

 

7. Травою, що лікує 90 хвороб, вважався/вважалась

А звіробій

Б чебрець

В ромашка

 

8. Символом рідного дому для українців був …

А полин

Б кріп

В чебрець

 

9. Якщо дитина кашляє, то, на думку наших предків, допоможе …

А прогулянка у хвойному лісі;

Б узвар із лопуха;

В узвар із кореневища болотної лепехи.

 

10. Козаки-характерники зупиняли кровотечу всіма засобами, ОКРІМ …

А землі

Б меду

В огірка

 

11.  Для знезараження води використовували …

А сіль

Б татарське зілля

В подорожник

 

12.  Назва «Турбота про здоров’я» збігається з …

А темою тексту

Б ідеєю тексту

В основною думкою тексту

 

Відповіді:

№1

1.     А
2.     Б
3.     А
4.     Б
5.     А
6.     В

      №2

1.     А
2.     Б
3.     А 
4.     А
5.     В
6.     Б

 

№3

1-А, 2-В, 3-В, 4-Б, 5-А, 6-В, 7-В, 8-В, 9-А, 10-А, 11-Б, 12-Б

№4

1-Б, 2-В, 3-А, 4-А, 5-В, 6-В, 7-А, 8-В, 9-А, 10-В, 11-Б, 12-А

                      

 

Використані джерела

 

1. Агапіт – засновник лікарської справи в Києво-Печерській лаврі http://surl.li/knfspq
2. Історія української медицини. Як лікувалися наші предки http://surl.li/vkcvnc
3. Історія України. "Козацтво" 5 клас     http://surl.li/vsyoey
4. Конспект уроку з історії України для 5-го класу на тему «Наука та освіта».     http://surl.li/jimwkc
5. Хто придумав першу школу?  http://surl.li/slcwkx
6. Сто цікавих фактів про школу і вчителів. http://surl.li/zofozs
7. Легенди про Україну, міста та села. http://surl.li/vbfyld
8.  Тетяна Гнаткович, Олена Котусенко, Оксана Опачко.

Дорожня карта вчителя мовно-літературної галузі: інструментарії оцінювання. http://surl.li/vneweb