Тема. Билина як жанр давньоруської літератури. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський)
Мета: ознайомити учнів із поняттям «билина», її характерними ознаками; пригадати історію Київської Русі; ознайомити учнів із циклами билин;розвивати почуття прекрасного; зв'язне мовлення, логічне мислення;виховувати почуття гордості за свою державу, почуття власної гідності, поваги до людей.
Обладнання: презентації про Київську Русь та про богатирів в живописі, словник літературознавчих термінів.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.
Тема. Билина як жанр давньоруської літератури. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основ ні цикли билин (Київський, Новгородський)
Мета: ознайомити учнів із поняттям «билина», її характерними ознаками; пригадати історію Київської Русі; ознайомити учнів із циклами билин; розвивати почуття прекрасного; зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати почуття гордості за свою державу, почуття власної гідності, поваги до людей.
Обладнання: презентації про Київську Русь та про богатирів в живописі, словник літературознавчих термінів.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація знань.
Фольклор – усна народна творчість- сукупність творів колективного походження, що виникли в глибоку давнину, існували в усній традиції як утілення народних ідеалів.
Прислів’я – малий жанр фольклору, коротке висловлювання або судження повчального змісту, містить закінчену думку, оцінку певного явища.
Приказка – малий жанр фольклору, що містить оцінку, натяк, висновок, але не є закінченою думкою чи судженням.
Загадка – малий жанр фольклору, в основу якого покладено запитання або опосередковуй опис предмета чи явища, що передбачають відповідь.
Пісня- словесно – музичний твір, призначений для співу, що відображає почуттяй переживання людини.
Казка – один з основних жанрів усної народної творчості, у якому розповідається про вигадані події, які сприймаються й розповідаються як реальні.
II.Мотивація навчальної діяльності
За часів Київської Русі були популярними народні сказання про подвиги богатирів, які дістали назву «билини» (від російського слова «быль», тобто «бувальщина»). Народна назва билин — «старинки» (розповіді про події, що відбувалися в минулому), «билеві
пісні», «богатирський епос».
Для билини — як розповідного твору — характерними є особливий пісенно-епічний спосіб відображення реальності. У билинах відтворюється світ Київської Русі, зображується життя таких великих центрів держави, як Київ, Чернігів, Новгород
III. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
Повідомлення підготовлених учнів на тему « Київська Русь» та «Билини Київського циклу»
1. Ки́ївська Русь — середньовічна держава на території Східної Європи з центром в Києві. Існувала з кінця IX до середини XIII століть. Була об'єднанням східно-слов'янських племен під владою династії Рюриковичів. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.
Історичним ядром Русі стало Середнє Подніпров'я, де традиції політичного розвитку сягали ще скіфських часів. Провідну роль у становленні держави відіграло Полянське князівство з центром у Києві[5]. Київська Русь заклала традиції незалежної державності на території України, в цей час українська народність отримала могутній стимул для свого подальшого розвитку. На думку українського історика М. Грушевського: «Київська Русь є першою формою української державності». Давньоруська держава залишила яскравий слід у світовій історії IX–XIII ст., прискорила економічний, політичний і культурний розвиток східних слов'ян і зробила їх рівноправними учасниками політичного життя Європи та Близького Сходу[
Поруч обрядових пісень існували на Україні здавна також пісні лицарського, героїчного характеру, що їх названо «билинами». На Україні вони забулися, а збереглися далеко на півночі, в Олонецькій та Архангельській областях. Хоч на Україні їх нема, але творцем їх був український народ. Про південне, українське їх походження говорять образи українських краєвидів, назви міст: Києва і Чернигова, часті згадки про Дніпро та велична постать Володимира Великого, якого «билини» звуть «красним сонечком». У постатях поодиноких богатирів; Вольги Святосланича, Святогора, Добрині, Іллі Муромця, Дюка Степановича, що борються з різними страховищами і виконують предивні діла, звеличали творці «билин» криваві змагання українського народу з дикими степовиками. Коли народився Вольга — оповідають «билини» — задрижала земля, риби пішли в морську глибінь, птиці злетіли високо під небо, тури за гори пішли. Цей образ сили Вольги — це образ тієї живучої сили українського народу, що дозволила йому цілі століття відкидати вперту навалу степових орд. Близько до ”билин“ стоїть своїм характером переказ, що зберігся на Україні, про Михайлика й Золоті ворота. Подаємо його так, як він затримався в устах народу.
3. Словникова робота (запис до зошитів)
Билини —епічні пісні про історичні події Київської Русі ( IX – XIII століть), які переосмислені й легендаризовані відповідно до уявленьта ідеалів давніх людей.
Виділяють такі цикли билин:
Тематика билин
За типами персонажів виокремлюють такі билини.
IV. Творча робота
Перегляд віртуальної картинної галереї «Тема богатирів у російському живописі». (Можна використати репродукції картин В. Васне цова «Богатирі (Три богатирі)», «Богатирі на конях», «Богатир», «Витязь на роздоріжжі», М. Реріха «Ілля Муромець»,
«Святогор», І. Білібіна «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник», А. Рябушкіна «Альоша Попович», «Микула Селянинович», «Сад ко» тощо).
Бесіда з учнями
1. Яке ваше враження від переглянутих робіт російських художників?
2. Яка з репродукцій вам сподобалася найбільше?
3. Що ви можете розказати про репродукцію, яка вам найбільше
сподобалася?
V. Підсумок уроку
Продовжи речення.
Сьогодні я дізнався…
Найбільше мене вразило…
Раніше я не задумувався…
Мені б хотілося..
На мою думку…
VI. Домашнє завдання.
Прочитати билину «Ілля Муромець і Соловей – Розбійник»
Намалювати малюнок до билини.