Тема. Билина як жанр давньоруської літератури. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основ ні цикли билин (Київський, Новгородський)

Мета: ознайомити учнів із  поняттям «билина», її характерними ознаками; пригадати історію Київської Русі; ознайомити учнів із циклами билин;  роз­вивати почуття прекрасного; зв’язне мовлення, логічне мислення;  виховувати почуття  гордості за свою державу, почуття власної гідності, поваги до  людей.
Обладнання: презентації про Київську Русь та про богатирів в живописі, словник літературознавчих термінів.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.

                                                                    Хід уроку
I. Актуалізація знань.

• Гра «Лототрон» (перемішуються листки із написами жанрів фольклору, дати їх визначення)

Фольклор – усна народна творчість- сукупність творів колективного походження, що виникли в глибоку давнину, існували в усній традиції як утілення народних ідеалів.

Прислів’я – малий жанр фольклору, коротке висловлювання або судження повчального змісту, містить закінчену думку, оцінку певного явища.

Приказка – малий жанр фольклору, що містить оцінку, натяк, висновок, але не є закінченою думкою чи судженням.

Загадка – малий жанр фольклору, в основу якого покладено запитання або опосередковуй опис предмета чи явища, що передбачають відповідь.

Пісня- словесно – музичний твір, призначений для співу, що відображає почуттяй переживання людини.

Казка – один з основних жанрів усної народної творчості, у якому розповідається про вигадані події, які сприймаються й розповідаються як реальні.

II.Мотивація навчальної діяльності

За часів Київської Русі були популярними народні сказання про подвиги богатирів, які дістали назву «билини» (від російського слова «быль», тобто «бувальщина»). Народна назва билин — «старинки» (розповіді про події, що відбувалися в минулому), «билеві
пісні», «богатирський епос».

Для билини — як розповідного твору — характерними є особливий пісенно-епічний спосіб відображення реальності. У билинах відтворюється світ Київської Русі, зображується життя таких великих центрів держави, як Київ, Чернігів, Новгород
III. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

Повідомлення підготовлених учнів на  тему « Київська Русь» та «Билини Київського циклу»

1. Ки́ївська Русь  — середньовічна держава на території Східної Європи з центром в Києві. Існувала з кінця IX до середини XIII століть. Була об'єднанням східно-слов'янських племен під владою династії Рюриковичів. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.

 Історичним ядром Русі стало Середнє Подніпров'я, де традиції політичного розвитку сягали ще скіфських часів. Провідну роль у становленні держави відіграло Полянське князівство з центром у Києві^[5]. Київська Русь заклала традиції незалежної державності на території України, в цей час українська народність отримала могутній стимул для свого подальшого розвитку. На думку українського історика М. Грушевського: «Київська Русь є першою формою української державності». Давньоруська держава залишила яскравий слід у світовій історії IX–XIII ст., прискорила економічний, політичний і культурний розвиток східних слов'ян і зробила їх рівноправними учасниками політичного життя Європи та Близького Сходу^[

2. Билини Київського циклу

Поруч обрядових пісень існували на Україні здавна також пісні лицарського, героїчного характеру, що їх названо «билинами». На Україні вони забулися, а збереглися далеко на півночі, в Олонецькій та Архангельській областях. Хоч на Україні їх нема, але творцем їх був український народ. Про південне, українське їх походження говорять образи українських краєвидів, назви міст: Києва і Чернигова, часті згадки про Дніпро та велична постать Володимира Великого, якого «билини» звуть «красним сонечком». У постатях поодиноких богатирів; Вольги Святосланича, Святогора, Добрині, Іллі Муромця, Дюка Степановича, що борються з різними страховищами і виконують предивні діла, звеличали творці «билин» криваві змагання українського народу з дикими степовиками. Коли народився Вольга — оповідають «билини» — задрижала земля, риби пішли в морську глибінь, птиці злетіли високо під небо, тури за гори пішли. Цей образ сили Вольги — це образ тієї живучої сили українського народу, що дозволила йому цілі століття відкидати вперту навалу степових орд. Близько до ”билин“ стоїть своїм характером переказ, що зберігся на Україні, про Михайлика й Золоті ворота. Подаємо його так, як він затримався в устах народу.
3. Словникова робота (запис до зошитів)
Билини   —епічні пісні про історичні події Київської Русі ( IX – XIII століть), які переосмислені й легендаризовані відповідно до уявленьта ідеалів давніх людей.

Виділяють такі цикли билин:

1. Київський і Чернігівський ( герої: Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитович, князь Володимир).
2. Новгородський цикл ( герої: Садко, Василь Буслаєв, Вольга і Микула Селянинович)

Тематика билин

1. Героїчні або богатирські – про подвиги героїв, які захищали рідну землю.
2. Соціально – побутові – про працю та життя народу в Київській Русі.

За типами персонажів виокремлюють такі билини.

1. Про старших богатирів (Волх, Святогор, Микула, Сухман, Дунай)
2. Молодших богатирів( Ілля Муромець, Добриня, Альоша Попович, Василь Буслаєв)
3. Про людей, наділених надзвичайними здібностями ( Микула Селянинович, Садко, Василина Микулівна)

IV. Творча робота
Перегляд віртуальної картинної галереї «Тема богатирів у російському живописі». (Можна використати репродукції картин В. Васне цова «Богатирі (Три богатирі)», «Богатирі на конях», «Богатир», «Витязь на роздоріжжі», М. Реріха «Ілля Муромець»,
«Святогор», І. Білібіна «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник», А. Рябушкіна «Альоша Попович», «Микула Селянинович», «Сад ко» тощо).
  Бесіда з  учнями
1. Яке ваше враження від переглянутих робіт російських художників?
2. Яка з репродукцій вам сподобалася найбільше?
3. Що ви можете розказати про репродукцію, яка вам найбільше
сподобалася?

V. Підсумок уроку

Продовжи речення.

Сьогодні я дізнався…

Найбільше мене вразило…

Раніше я не задумувався…

Мені б хотілося..

На мою думку…

VI. Домашнє завдання.

Прочитати билину «Ілля Муромець і Соловей – Розбійник»

Намалювати малюнок до билини.