Тема. Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції

Тема. Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції

Мета: охарактеризувати господарство, побут і повсякденне життя стародавніх греків; пояснити їх вплив на загальносвітовий культурний розвиток;  вдосконалювати навички роботи з навчальним матеріалом, розвивати психологію співпраці; сприяти засвоєнню нових понять, виховувати зацікавленість та повагу до предмету, розвивати вміння аналізувати, висловлювати власну думку; виховувати повагу до внеску античної грецької цивілізації у світову культуру.

Компетентнісний підхід комунікативні та соціокультурні компетентності.

Обладнання уроку: підручник, робочий зошит, карта, роздатковий матеріал, ілюстрації.

Тип уроку: формування навчальних компетентностей.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні: знатимуть про господарство та побут стародавніх греків, зможуть висловлювати свою думку щодо впливу та внеску в загальносвітовий культурний розвиток грецької культури.

Основні поняття: «класичне рабство», «палестри»,«гімнасія», «оракул», «хітон», «гіматій».

ХІД УРОКУ

   І. Організаційний момент

Привітання, перевірка присутніх.

   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

    Протягом декількох уроків ми вивчали історію Греції в V – ІV ст. до н. е. Знайомилися із її кліматом, географічним положенням, державним устроєм давніх греків. Сьогодні ми продовжуємо вивчення історії цієї чудової країни, але перед тим, як ми перейдемо до нової теми, давайте пригадаємо, що ми знаємо про Стародавню Грецію.

Перевірка домашнього завдання

    Графічний диктант (Учитель учням читає твердження, а учні в зошитах ставлять + чи - , якщо вони згідні чи не згідні з тезою).

1. Стратег - вищий посадовець в Афінах (+)

2. Період з 480 до 431 рр.до н.е. називають золотою добою історії Стародавньої Греції(+)

3. З ім’ям Перікла пов’язують утвердження демократії в Афінах (+)

4. Поняття  «демократія» означає  влада стратегів (-) (влада народу)

5. Оплату посадовцям ввів Солон (-) (Перікл)

6. Найвищим органом Афінської держави були народні збори (+)

7. Рада п’ятисот вирішувала питання в період між народними зборами (+)

8. Виконавчі обов’язки покладалися на суди (-) (колегії)

9. Щороку у Греції суддів обирали за допомогою жеребкування (+)

10. Мистецтво управляти державою греки називали політикою (+)

11. Храм Парфенон  був присвячений богині Афродіті (-) (богині Афіні)

12. У державному житті Афін брали участь лише чоловіки (+)

-вказати моря, що омивають цю країну.

     Запитання на повторення

• Пригадайте з попередніх уроків, якими заняттями займалися греки в період 8-7 ст. до н.е.
• Від чого залежав вид заняття еллінів?

III. Мотивація навчальної діяльності

    На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з господарством, повсякденним життям, звичаями та  традиціями давніх греків.

 Учні записують у зошити тему уроку.

  Метод «Мозковий штурм»

– Що б ви хотіли дізнатися про повсякденне життя греків?

– Чому так важливо знати про господарювання та  повсякденне життя?

*Вчитель інструктує учнів про оцінювання на уроці і звертає увагу на дошку, де висить таблиця оцінювання

ІV. Вивчення нового матеріалу

Робота з зображеннями в підручнику на ст.164-165

  Роздивіться зображення на виробах давньогрецьких ремісників. Про які заняття давніх греків повідомляють розписи? (ковальство, пошиття взуття, ткацтво, землеробство)

   Групова робота з підручником

   І група – Господарство стародавніх греків за класичної доби (ст.165)

   ІІ група – Звичаї та побут давніх греків (ст.166-167)

   ІІІ група – Світогляд та релігія греків (ст.167-168)

   ІV група – Свята та розваги давніх греків (ст.169)

1. Господарське життя Греції за класичної доби

     Через несприятливі для хліборобства природні умови в 5-4 ст. до н. е. зернові культури були витіснені виноградом, оливками, овочами та фруктами. Виноград та плоди оливкового дерева висушували та маринували, але продавали за межі Греції здебільшого вино та олію. На ринках продавали смокву (інжир), цибулю, часник, капусту та зелень. Щодня вживали також м’ясо та молоко. Сільське господарство було основним заняттям мешканців Спарти, Беотії, Фессалії. Проте в Давній Греції існували поліси, які надавали перевагу ремеслу та торгівлі, - це Коринф, Аттика, Мегари.

      Надзвичайно вправними були грецькі ковалі та гончарі. Греки вдосконалили виробництво заліза, знали кілька видів сталі, виробляли бронзові та мідні вироби. Грецькі амфори та піфоси для збереження й перевезення вина, олії, зерна, святковий столовий посуд, теракотові статуетки й світильники славилися в усьому Середземномор’ї. Від 6 ст. до н. е. греки використовували монети.

     У 5-4 ст. до н. е. виникла нова форма рабства, яку вчені називають класичним рабством. Історики припускають, що в Афінах раби становили третину всього населення. Завдяки рабській праці процвітали маєтки землевласників, ремісничі майстерні, працювали шахти й копальні, велося будівництво, розвивалася торгівля. Раби працювали і в домашніх господарствах: мололи зерно, готували їжу, прибирали житло. Раби доглядали за дітьми, працювали секретарями, писарями, кур’єрами, катами та поліцейськими. Греки вважали, що поділ людей на рабів і вільних закладено в самій природі людини, а тому рабство має існувати завжди. Основними джерелами поповнення рабів були війни, работоргівля та піратство. Діти рабів також були рабами.

    Роздивіться зображення на коринфській керамічній дошці 630-610 рр. до н. е. Якому заняттю присвячено зображення?

    Завдання  для 1 групи

   Опрацюйте матеріал підручника на ст.165 та виконайте наступні завдання

1. Заповніть таблицю «Основні заняття греків у V-ІV ст. до н.е.»

2. Яким було життя рабів у 5-4 ст. до н.е. в Греції? Які види роботи вони виконували?

2. Звичаї та побут давніх греків

    Від самого початку грецька цивілізація формувалася як суспільство дозвілля. Погляди греків влучно висловив Аристотель: «Людина створена для щастя, а поліс - для того, щоб вона могла жити щасливо». Рабська праця дала змогу більшості громадян не перейматися клопотами про пошук засобів до існування. Навесні та влітку греки працювали не більше ніж шість годин на добу. Решту часу вони присвячували атлетичним заняттям, відвідуванню центральної площі - агори, де виступали політики, філософи, поети, письменники.

     Місця, де греки проводили дозвілля, називалися палестри та гімнасії - спеціально обладнані спортивні майданчики. Тут були всі умови для занять спортом, відпочинку, а також лазні, де спортсмени могли помитися після вправ та змагань. Елліни влаштовували урочисті вечері, на які запрошували поетів, танцюристок. На таких вечерях люди спілкувалися, вели розмови на філософські, літературні та буденні теми.

    Заходячи до будинку, гості знімали взуття, а раби омивали їм руки. Ця процедура повторювалася часто, оскільки їли без ножів, виделок і навіть ложок. Після того як гості почастувалися першими стравами, починалася розмова. Раби приносили десерт і вино, яке на дві третини розбавляли холодною водою.

    Грецькі будинки поділялися на чоловічу та жіночу половини. Своє приватне життя греки не виставляли напоказ. Будинки виходили на вулицю глухим муром. Стіни будівель були потиньковані, а в багатих людей іноді оздоблені мозаїкою. Меблі греки мали надзвичайно прості: ложа для спання та їжі, низенькі столи, скрині, лави, крісла. Для освітлення використовували бронзові лампи, у які заливали оливкову олію. Посуд – чаші, горщики, амфори – здебільшого виготовляли з глини.

    Чоловіки вдягали довгу, до колін, сорочку без рукавів – хітон – та плащ, який обгортали навколо тіла, – гіматій. У жінок хітони були довшими – сягали землі. Краєм плаща жінки вкривали голову. Чоловіки ходили з непокритою головою, і лише ремісники та мандрівники одягали шапки. Взуттям слугували сандалії.

Завдання  для 2 групи

Опрацюйте матеріал підручника на ст. 166-167 та виконайте наступні завдання

1. Назвіть особливості буденного життя:

- людина створена для щастя,

-греки працювали 6 годин, решту часу на них працювали раби,

- відвідували атлетичні заняття,

-відвідували агору,

-влаштовували урочисті вечері, на яких вели дискусії на різні теми

2. Опишіть будинки давніх греків. Яка була особливість будинків давніх греків?
3. Який одяг носили чоловіки та жінки в Греції?

3. Світогляд та релігія греків

    Невід’ємною частиною світогляду та буденного життя греків була релігія. Утім, упродовж століть боги змінювалися так само, як і ті, хто вірив у них. Від часів утворення грецьких полісів зростає роль богів – покровителів ремесла й торгівлі (Гермеса), ковальства (Гефеста). Здебільшого покровителями ремесел у кожному місті ставали боги, що їх вважали оборонцями самого міста: наприклад, в Афінах –  Афіна, у Дельфах – Аполлон тощо. У кожному полісі поступово складається культ головного бога –  охоронця й покровителя держави та її громадян.

   Греки вірили і в те, що боги знають, як можна уникнути неприємностей у житті. Свої поради та веління (оракули) боги передавали людям через пророків і ясновидців. Так, у храмі Аполлона в Дельфах була піфія – жінка-віщунка, яка могла дати відповідь на будь-яке запитання про майбутнє. До неї та до жерців храму час від часу зверталися правителі Греції та інших країн і народів. Збереглася легенда про Кассандру, дочку троянського царя Пріама, яку боги нагородили здатністю передбачати майбутнє, але вона відкинула залицяння Аполлона, і той зробив так, що люди ніколи не прислухалися до її правдивих пророцтв.

   Греки, як і інші давні народи, споруджували своїм богам храми. Усередині давньогрецького храму стояла статуя бога, якому було присвячено споруду, проте всі обряди та святкування відбувалися на площі, біля будівлі. Віруючі не були учасниками релігійних церемоній, а спостерігали за ними ззовні. Обов’язки жерців виконували вибрані жеребкуванням службові особи. Грецький жрець не вчився спеціально й нічим не відрізнявся від решти громадян.

   Завдання для 3 групи

  Опрацюйте матеріал підручника на ст.167-168 та виконайте наступні завдання

1. Як давні греки вшановували своїх богів?
2. Поясніть значення понять оракул та піфія.

4. Свята та розваги давніх греків

    Релігійні свята посідали особливе місце в житті грецьких полісів, їх присвячували богові – покровителю поліса. Під час свят відбувалися спортивні змагання; художники, поети, скульптори представляли свої нові роботи. Так, наприклад, у жителів Афін найважливішим святом були Панафінеї.

    Деякі з таких свят стали загальногрецькими. Чи не найурочистішими з-поміж них були Олімпійські ігри на честь Зевса Олімпійського. Від 776 р. до н. е. вони відбувалися в Олімпії кожних чотири роки. На час проведення ігор припинялися війни та збройні сутички, а в Олімпію з усіх куточків Еллади сходилися учасники змагань та глядачі.

   Всенародне значення мали свята на честь бога Діоніса, що відбувалися в Афінах щорічно в березні-квітні впродовж 6 днів. Відбувалися свята й на честь богині родючості Деметри, які проходили восени, збігаючись зі святом урожаю. Важливе місце посідали також Піфійські свята в Дельфах на честь Аполлона, Істмійські свята на честь Посейдона. Крім культових, існували загальнодержавні свята, присвячені історичним подіям на честь перемоги під Платеями та Марафоном.

      Завдання для 4 групи

Опрацюйте матеріал підручника на ст.169 та виконайте наступні завдання:

1. Заповніть схему «Основні  свята греків»

Схема «Основні  свята греків»

                          Релігійні:                                                                         Державні:

-     на честь богів Діоніса, Деметри,                      - на честь перемоги під Платеями,

  Посейдона

-      Олімпійські ігри                                                 - на честь перемоги під Марафоном

2. Коли відбулися перші Олімпійські ігри? Яку роль відігравали Олімпійські ігри в життя давніх греків?

Словникова робота

• Палестри та гімнасії – спеціально обладнані спортивні майданчики, де греки проводили дозвілля.
• Оракул – 1) місце в святилищі, де отримували відповідь божества на поставлене питання; 2) віщування-пророцтва, що їх виголошувала піфія.
• Гіматій – верхній одяг стародавніх греків, плащ.
• Хітон – сорочка без рукавів.

    V. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу

  Метод «Фронтальне опитування»

1. Що визначало господарське життя греків за доби розквіту (класичний період)?

2. Яким було повсякденне життя греків?

3. Який одяг носили еллінці?

4. Поясніть поняття: піфія, оракул, класичне рабство.

5. Які свята вшановували греки? Що таке Олімпійські ігри?

 Хронологічна задача

- Скільки часу минуло від проведення вперше Олімпійських ігор? (2018+776= 2794 роки)

VІ.  Підсумки уроку.

- Чи справилися ми із завданнями нашого уроку? Чи все нам сьогодні вдалося?

Заключне слово вчителя. Отже, сьогодні ми з вами отримали знання, які  дозволять нам на наступних уроках краще зрозуміти інші сфери життя Давньої Греції: політичний та соціальний устрій, культурний розвиток

гарні оцінки за плідну й сумлінну роботу.

VІІ. Домашнє завдання

 Опрацювати матеріал підручника §34, підготувати проект «Повсякденне життя давніх греків».

1. Господарське життя Греції за класичної доби

     Через несприятливі для хліборобства природні умови в 5-4 ст. до н. е. зернові культури були витіснені виноградом, оливками, овочами та фруктами. Виноград та плоди оливкового дерева висушували та маринували, але продавали за межі Греції здебільшого вино та олію. На ринках продавали смокву (інжир), цибулю, часник, капусту та зелень. Щодня вживали також м’ясо та молоко. Сільське господарство було основним заняттям мешканців Спарти, Беотії, Фессалії. Проте в Давній Греції існували поліси, які надавали перевагу ремеслу та торгівлі, - це Коринф, Аттика, Мегари.

      Надзвичайно вправними були грецькі ковалі та гончарі. Греки вдосконалили виробництво заліза, знали кілька видів сталі, виробляли бронзові та мідні вироби. Грецькі амфори та піфоси для збереження й перевезення вина, олії, зерна, святковий столовий посуд, теракотові статуетки й світильники славилися в усьому Середземномор’ї. Від 6 ст. до н. е. греки використовували монети.

     У 5-4 ст. до н. е. виникла нова форма рабства, яку вчені називають класичним рабством. Історики припускають, що в Афінах раби становили третину всього населення. Завдяки рабській праці процвітали маєтки землевласників, ремісничі майстерні, працювали шахти й копальні, велося будівництво, розвивалася торгівля. Раби працювали і в домашніх господарствах: мололи зерно, готували їжу, прибирали житло. Раби доглядали за дітьми, працювали секретарями, писарями, кур’єрами, катами та поліцейськими. Греки вважали, що поділ людей на рабів і вільних закладено в самій природі людини, а тому рабство має існувати завжди. Основними джерелами поповнення рабів були війни, работоргівля та піратство. Діти рабів також були рабами.

    Роздивіться зображення на коринфській керамічній дошці 630-610 рр. до н. е. Якому заняттю присвячено зображення?

    Завдання  для 1 групи

   Опрацюйте матеріал підручника на ст.165 та виконайте наступні завдання

3. Заповніть таблицю «Основні заняття греків у V-ІV ст. до н.е.»

4. Яким було життя рабів у 5-4 ст. до н.е. в Греції? Які види роботи вони виконували?

2. Звичаї та побут давніх греків

    Від самого початку грецька цивілізація формувалася як суспільство дозвілля. Погляди греків влучно висловив Аристотель: «Людина створена для щастя, а поліс - для того, щоб вона могла жити щасливо». Рабська праця дала змогу більшості громадян не перейматися клопотами про пошук засобів до існування. Навесні та влітку греки працювали не більше ніж шість годин на добу. Решту часу вони присвячували атлетичним заняттям, відвідуванню центральної площі - агори, де виступали політики, філософи, поети, письменники.

     Місця, де греки проводили дозвілля, називалися палестри та гімнасії - спеціально обладнані спортивні майданчики. Тут були всі умови для занять спортом, відпочинку, а також лазні, де спортсмени могли помитися після вправ та змагань. Елліни влаштовували урочисті вечері, на які запрошували поетів, танцюристок. На таких вечерях люди спілкувалися, вели розмови на філософські, літературні та буденні теми.

    Заходячи до будинку, гості знімали взуття, а раби омивали їм руки. Ця процедура повторювалася часто, оскільки їли без ножів, виделок і навіть ложок. Після того як гості почастувалися першими стравами, починалася розмова. Раби приносили десерт і вино, яке на дві третини розбавляли холодною водою.

    Грецькі будинки поділялися на чоловічу та жіночу половини. Своє приватне життя греки не виставляли напоказ. Будинки виходили на вулицю глухим муром. Стіни будівель були потиньковані, а в багатих людей іноді оздоблені мозаїкою. Меблі греки мали надзвичайно прості: ложа для спання та їжі, низенькі столи, скрині, лави, крісла. Для освітлення використовували бронзові лампи, у які заливали оливкову олію. Посуд – чаші, горщики, амфори – здебільшого виготовляли з глини.

    Чоловіки вдягали довгу, до колін, сорочку без рукавів – хітон – та плащ, який обгортали навколо тіла, – гіматій. У жінок хітони були довшими – сягали землі. Краєм плаща жінки вкривали голову. Чоловіки ходили з непокритою головою, і лише ремісники та мандрівники одягали шапки. Взуттям слугували сандалії.

Завдання  для 2 групи

Опрацюйте матеріал підручника на ст. 166-167 та виконайте наступні завдання

5. Назвіть особливості буденного життя:

- людина створена для щастя,

-греки працювали 6 годин, решту часу на них працювали раби,

- відвідували атлетичні заняття,

-відвідували агору,

-влаштовували урочисті вечері, на яких вели дискусії на різні теми

6. Опишіть будинки давніх греків. Яка була особливість будинків давніх греків?
7. Який одяг носили чоловіки та жінки в Греції?

3. Світогляд та релігія греків

    Невід’ємною частиною світогляду та буденного життя греків була релігія. Утім, упродовж століть боги змінювалися так само, як і ті, хто вірив у них. Від часів утворення грецьких полісів зростає роль богів – покровителів ремесла й торгівлі (Гермеса), ковальства (Гефеста). Здебільшого покровителями ремесел у кожному місті ставали боги, що їх вважали оборонцями самого міста: наприклад, в Афінах –  Афіна, у Дельфах – Аполлон тощо. У кожному полісі поступово складається культ головного бога –  охоронця й покровителя держави та її громадян.

   Греки вірили і в те, що боги знають, як можна уникнути неприємностей у житті. Свої поради та веління (оракули) боги передавали людям через пророків і ясновидців. Так, у храмі Аполлона в Дельфах була піфія – жінка-віщунка, яка могла дати відповідь на будь-яке запитання про майбутнє. До неї та до жерців храму час від часу зверталися правителі Греції та інших країн і народів. Збереглася легенда про Кассандру, дочку троянського царя Пріама, яку боги нагородили здатністю передбачати майбутнє, але вона відкинула залицяння Аполлона, і той зробив так, що люди ніколи не прислухалися до її правдивих пророцтв.

   Греки, як і інші давні народи, споруджували своїм богам храми. Усередині давньогрецького храму стояла статуя бога, якому було присвячено споруду, проте всі обряди та святкування відбувалися на площі, біля будівлі. Віруючі не були учасниками релігійних церемоній, а спостерігали за ними ззовні. Обов’язки жерців виконували вибрані жеребкуванням службові особи. Грецький жрець не вчився спеціально й нічим не відрізнявся від решти громадян.

   Завдання для 3 групи

  Опрацюйте матеріал підручника на ст.167-168 та виконайте наступні завдання

3. Як давні греки вшановували своїх богів?
4. Поясніть значення понять оракул та піфія.

4. Свята та розваги давніх греків

    Релігійні свята посідали особливе місце в житті грецьких полісів, їх присвячували богові – покровителю поліса. Під час свят відбувалися спортивні змагання; художники, поети, скульптори представляли свої нові роботи. Так, наприклад, у жителів Афін найважливішим святом були Панафінеї.

    Деякі з таких свят стали загальногрецькими. Чи не найурочистішими з-поміж них були Олімпійські ігри на честь Зевса Олімпійського. Від 776 р. до н. е. вони відбувалися в Олімпії кожних чотири роки. На час проведення ігор припинялися війни та збройні сутички, а в Олімпію з усіх куточків Еллади сходилися учасники змагань та глядачі.

   Всенародне значення мали свята на честь бога Діоніса, що відбувалися в Афінах щорічно в березні-квітні впродовж 6 днів. Відбувалися свята й на честь богині родючості Деметри, які проходили восени, збігаючись зі святом урожаю. Важливе місце посідали також Піфійські свята в Дельфах на честь Аполлона, Істмійські свята на честь Посейдона. Крім культових, існували загальнодержавні свята, присвячені історичним подіям на честь перемоги під Платеями та Марафоном.

      Завдання для 4 групи

Опрацюйте матеріал підручника на ст.169 та виконайте наступні завдання:

3. Заповніть схему «Основні  свята греків»

Схема «Основні  свята греків»

                          Релігійні:                                                                         Державні:

-     на честь богів Діоніса, Деметри,                      - на честь перемоги під Платеями,

  Посейдона

-      Олімпійські ігри                                                 - на честь перемоги під Марафоном

4. Коли відбулися перші Олімпійські ігри? Яку роль відігравали Олімпійські ігри в життя давніх греків?