УРОК-ЗАСІДАННЯ КЛУБУ «ВИДАВЦІВ» 6 клас

Урок-засідання клубу «Видавців»

Тема: Узагальнення та систематизація вивченого з розділів «Лексикологія» 

та «Фразеологія»

Мета:  повторити, закріпити, поглибити, удосконалити знання учнів із розділів мовознавства «Лексикологія» та «Фразеологія»; узагальнити засвоєний мовний матеріал; формувати навички усного мовлення, уміння швидко орієнтуватися в запропонованій ситуації; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності, виховувати наполегливість у здобутті знань, інтерес до вивчення рідної мови.

Очікувані результати: учні знають основні поняття з лексикології та фразеології, розрізняють лексику з точки зору її походження, уживання та функціонування, уміють пояснювати лексичне значення слів та фразеологізмів; сприймають невідомий текст, аналізують його зміст та структуру.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, виставка словників.

Тип уроку:               нестандартний (урок-засідання клубу).

Хід уроку

Учитель: 

Любі діди, у наш клас

Завітали гості щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

Діти:

Ми вам раді, добрі люди,

І вітаєм щиро вас

Та запрошуєм ласкаво

На урок у шостий клас.

Учитель:  Сьогодні у нас незвичайний урок, урок-засідання клубу «Видавців». З яким настроєм ви завітали на урок? (Запитую - відповідають)

Отже, засідання клубу «Видавців» оголошую відкритим. Прошу всіх налаштуватись на працю, як це і належить всім творчим людям. Сьогоднішнє наше засідання клубу «Видавців» ми присвятимо темам «Лексикологія» та «Фразеологія», а результатом нашої праці стане «Книжечка-шпаргалочка», яку ми створимо для 5-тикласників.

• Чого ви сподіваєтесь від такого уроку?
• Для чого це видавцям?

Сподіваюсь, що після нашого засідання ви з більшим інтересом ставитиметесь до української мови, до рідного слова ну й звичайно ж до книжки. Тож спробуймо визначити завдання нашого уроку.

Завдання уроку:

• Поглибити знання з теми «Лексикологія» та «Фразеологія»
• Закріпити вивчений матеріал
• Розвивати творчі здібності, уяву
• Виховувати любов до книги
• Видати «Книжечку-шпаргалочку»

За епіграф до нашого уроку ми візьмемо слова Дмитра Луценка

..Українське слово. Ти частка тих,

що вже давно померли,

їх кров живуща, їх жага нетлінна,

 безсмертне і величне, як Говерла,

багате і дзвінке, як Україна

(До нього ми повернемось в кінці уроку.)

І. Оголошення теми й мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Слова в мові мов кольорові камінці, їх не достатньо тільки назбирати. Треба ще вміти викладати візерунки з них, розбиратися в цій незліченій кількості слів.

IІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

• А як називаються одним словом всі слова української мови?
• Що таке «Лексикологія»?
• А що ж таке «слово»?
• Яке лексичне значення слова?
• Де можна знайти правильне написання того чи іншого слова?

Словник – упорядкований в алфавітному порядку список заголовних слів, лексикографічно опрацьованих.

Словники – наші друзі, які допомагають нам правильно писати слова, визначати їх значення , пояснюють походження слів. Словники розширюють наш кругозір, дають нові відомості з різних галузей науки, техніки, мистецтва і літератури, розвивають культуру, мовлення.

     В перекладі з латині слово  «словник» означає «колекція слів».

• Які словники ви знаєте?

 (Зверніть увагу на виставку словників.)

Учитель: Я думаю, що першу сторінку нашої книги можна вже перегорнути і взятись до другої сторінки. (стор. 1)

III.              Основний зміст роботи

Проведемо «Лексичну п'ятихвилинку»

• Дібрати до слів іншомовного походження українські відповідники: унікальний, аудієнція, стимул, дистанція, шосе, раціональний, радикальний, інтелект, акцентувати,  гіпотеза

• Довідка: припущення, відстань, поштовх, прийом, рідкісний, розум, корінний, розумний, дорога, наголошувати.

Унікальний – рідкісний,

аудієнція – прийом,

стимул – поштовх,

дистанція – відстань,

раціональний – розумний,

радикальний – корінний,

шосе – дорога,

інтелект – розум,

      акцентувати – наголошувати,

гіпотеза – припущення.

• То які ж це  запозичені слова? Вони ще називаються …( словами іншомовного походження)
• Незапозичені слова? (власне українські слова)

Учитель: До другої сторінки нашої книжки ми запишемо «Групи слів за їх походженням.» (стор. 2)

Щоб створити третю сторіночку нам необхідно виконати «Вибірковий диктант». Виписати слова пасивної лексики.

• Давайте пригадаємо, які слова ми відносимо до активної лексики, а які до пасивної?

«Вибірковий диктант»

Дощ, уста, скайп, хліб, спудей, високий, злато, волость, сокира, квасоля, хорунжий, дужий, добре, планшет, перст, радіо, холодильник, політбюро, вага, воєвода, ягня, телевізор, інтернет, будинок, смартфон.

«Вибірковий диктант»

Уста(архаїзм), скап(неологізм), спудей( архаїзм),  злато(архаїзм),

 волость(історизм), хорунжий (історизм) ,   планшет(неологізм),

  перст(архаїзм), політбюро(історизм),

воєвода(історизм), інтернет(неологізм), смартфон (неологізм).

Учитель: Диктант виконали і ще одна сторінка в нас є.(стор. 3)

Ми з вами знаємо, що за сферою вживання слова бувають?:

(загальновживані і стилістично забарвлені) Які з них де нам допоможе розібратись в цьому

«Розподільний диктант»

Стіл, жити, прикол, чекова книжка, швидко, витріщатися, хлопці, кредитування, брати, веселий, скальпель, пательня, зварювання, один, увечері.

Фізкультхвилинка

Приготуймо ваші руки,

Чарівні хай линуть звуки.

Звуки музики і пісні.

Уявіть ви піаністи.

Ваші пальці, мов спішать,

Бо по клавішам біжать,

Раз і два, і три підряд

Тільки з музикою в ряд.

Учитель: Так як ми з вами видавці ми маємо бути ще й редакторами і вправа «Редактор» нам стане у пригоді

«Редактор»

Відредагуйте записані словосполучення та сполучення слів. Аргументуйте свій вибір.

Попередити хворобу, заключати договір, лід зрушився, кидатися в очі, від нічого робити.

(Запобігти хворобі, укладати договір, крига скресла, впасти в око (очі, вічі), знічев’я.)

Учитель: Ерудиція теж не завадить видавцеві, адже бути креативним, мислячим – це так важливо в наш час. Перевіримо вашу уважність.

«Ерудит».

Укажіть у кожному рядку зайве слово. Поясніть свій вибір.

• Говорить, розмовляє, регоче, базікає, мимрить, гомонить.
• Цікавий, інтересний, допитливий, непохитний.
• Дорога, шлях, путь, траса, шосе, діброва.
• Славнозвісний, знаменитий, бундючний, відомий, видатний.
• Безмірний, гарний, прекрасний, хороший, красивий, чудовий, чарівний.
• Небосхил, небозвід, горизонт, пуща, крайнебо.
• Зарозумілий, гордовитий, пихатий, гонористий, тихий, бундючний, високодумний.
• Гарно, чудесно, марно, прекрасно, добре.

Учитель: Четверта і п’ята сторінки нашої книжки будуть містити «Групи слів за вживанням» (стор. 4-5)

• Подивіться на дошку що ви можете сказати про цю картинку?

Водити за носа

• Так. Це фразеологізм.
• Що таке фразеологізм?
• Що таке  фразеологія?
• Запишіть фразеологізми за картинками. Поясніть значення та походження. Із двома фразеологізмами складіть речення.

 (Кіт наплакав, дивиться як баран на нові ворота, робити з мухи слона, купувати кота в мішку, ахілесова п’ята, крокодилячі сльози,  за двома зайцями, зарубати на носі)

Учитель: Саме «Фразеологія» і «Фразеологізм» будуть розміщені на нашій 6 сторінці (стор. 6)

“Камінь спотикання”

Знайти помилку в фразеологізмах.

• Боягуз своєї ліні боїться.
• Чекай з горя погоди.
• Товкти воду в мисці.
• Тиха хода греблю рве.
• У здоровому тілі здоровий пух.
• Від добра бобра не шукають.
• Крутиться як булка у колесі.
• Битися мов голуб об лід.
• Уставляти спиці в колеса.
• За трьома зайцями побіжиш жодного не піймаєш.

Учитель: Звідки походять фразеологізми?

Остання сторінка нашої книжки міститиме «Походження фразеологізмів» (стор. 7)

Творче завдання

Скласти «Акровірш» використовуючи фразеологізми.

ЗУБ ЗА ЗУБ

З – за двома зайцями побіжиш жодного не піймаєш

    У – у здоровому тілі здоровий дух.

    Б – боягуз своєї тіні боїться.

    З – завдавати жару

    А– ахілесова п’ята

    З – задирати носа

    У – узяти за душу

    Б – битися мов риба об лід.

ІV. Підбиття підсумків уроку

Вправа «Вільний мікрофон»

 Учитель: Наше засідання добігло кінця.

• Чи було воно для вас корисним?
• Чи справдилися ваші очікування?
• Що вам сподобалось, а що ні?
• Давайте повернемося до нашого епіграфу.

..Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна

Дмитро Луценко

Учитель: В одній із легенд говориться: «Слово, воно що яблучко: з одного боку зелене, з іншого боку червоне, тільки вмій його повертати». Головна думка — в останніх словах. Умій володіти словом, бо воно може мати не одне, а кілька значень. Кожна людина повинна уміти користуватися багатством рідної мови та її лексичним різнобарв’ям, бо в ньому всі тони й відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших; усе крупно, зернисто, як самі перли.

«Книжечка-шпаргалочка» у нас з вами вийшла ось яка! (Показую)

V. Мотивація та виставлення оцінок

Учитель: А хто як над нею працював це буде видно з ваших оцінок.

VІ. Домашнє завдання

1. Повторити §§

2.Написати твір-мініатюру: «Як ми створили «книжечку-шпаргалочку»».

3. Підготуватись до контрольної роботи.

Учитель: З яким настроєм ви залишаєте наше засідання. Прикріпіть на зошити смайлики. До побачення!