Тема. Микола Васильович Гоголь. Гоголь і Україна. «Ніч перед Різдвом». Народні традиції і звичаї у творі.

Зарубіжна література. 6 клас

Тема. Микола Васильович Гоголь. Гоголь і Україна. «Ніч перед Різдвом». Народні традиції і звичаї у творі.

Мета: формувати предметні компетентності: ознайомити учнів із життям М.В. Гоголя, розкрити його роль у змалюванні традицій та звичаїв українського народу; поглибити знання про жанрові особливості повісті; працювати над поглибленим аналізом  твору «Ніч перед Різдвом» з елементами дослідництва, дослідити народні традиції і звичаї у творі; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, навички аналізу й синтезу прочитаного; уміння самостійно добирати та аналізувати матеріал; ключові компетентності: спілкування державною мовою (уміння усно й письмово висловлювати свої думки та почуття, уміння розуміти й аналізувати інформацію, уміння спілкуватися в різних ситуаціях), інформаційно-цифрову компетентність та медіакомпетентність (уміння знаходити, використовувати та створювати інформацію, уміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології, уміння вчитися впродовж життя, уміння ставити цілі та досягати їх, уміння організовувати свою роботу, уміння працювати самостійно); соціальну та громадянську компетентність (уміння спілкуватися та співпрацювати з іншими людьми, уміння бути відповідальним громадянином).

Форма уроку: урок-дослідження.

Обладнання:  інтерактивна онлайн-платформа https://wordwall.net/ru/resource/, презентація до уроку, текст повісті.

Хід уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності

1. Розгадування кросворду і визначення ключового слова уроку (Оцінювання ГР 4).

2. Розв’язання кросворда на інтерактивній онлайн-платформі

https://wordwall.net/ru/resource/

 

1. Фольклорний персонаж (чорт)

2. Антонім до слова день (ніч)

3. Українські воїни, лицарі (козаки)

4. Відоме містечко на Полтавщині (Диканька)

5. Герой повісті «Ніч перед Різдвом» (коваль)

6. Героїня повісті «Ніч перед Різдвом» (Оксана)

Ключове слово: Різдво. (Слайд 3, 4)

 

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Дослідницька робота (Оцінювання ГР 1)

(випереджувальне завдання: критично оцінюючи інформацію в інтернеті, дотримуючись медіаграмотності, дібрати певні факти )

1. Відомості про життя Л. Стівенсона

Учитель. Продовжуючи світлу тему Різдва, ми з вами вирушаємо до українського села Диканьки, де творяться дива, де зірки та місяць над звичайно яскраво світять на різдвяному небі. Сьогодні нас чекає зустріч з письменником,чия творчість є гордістю як українського народу – Миколою Васильовичем Гоголем. Ми маємо розпочати роботу над змістом тексту повісті«Ніч перед Різдвом». Наше завдання – з’ясувати, яку мету ставив автор, створюючи повість, який художній світ постає перед читачем, яке місце героїв у цьому світі; дізнатися більше про традиції і звичаї нашого народу.  

1. Повідомлення учня-біографа 1.(с.104-105) (Оцінювання ГР 1)

 

2. Повідомлення учня, який створював ментальну карту  відомостей про збірку «Вечори на хуторі біля Диканьки» (Оцінювання ГР 3)

 

1.  Автор
   • Микола Васильович Гоголь
   • Роки життя: 1809 – 1852
   • Відомий як один із засновників українського та російського романтизму.

2. Загальні відомості про збірку
   • Рік видання: Перша частина – 1831 р., друга частина – 1832 р.
   • Мова: Збірка написана російською мовою з використанням українських мотивів.
   • Жанр: Романтична проза з елементами фантастики та фольклору.
   • Структура: Складається з двох частин, кожна з яких містить по чотири оповідання.

3. Теми та мотиви
   • Український фольклор і традиції
   • Побут і звичаї селян
   • Фантастика і міфологія
   • Любовні історії
   • Релігія та мораль

4. Структура збірки

Частина I (1831 р.)

• «Сорочинський ярмарок»
  • Комічне оповідання з мотивами ярмаркових пригод.
• «Вечір напередодні Івана Купала»
  • Оповідання з елементами містики та народних вірувань.
• «Майська ніч, або Утоплена»
  • Романтична історія з мотивом фантастичних створінь (русалки).
• «Пропала грамота»
  • Пригодницьке оповідання з елементами гумору та містики.

Частина II (1832 р.)

• «Ніч перед Різдвом»
  • Відома фантастична історія про коваля Вакулу та його подорож до цариці.
• «Страшна помста»
  • Містична розповідь про помсту і родове прокляття.
• «Іван Федорович Шпонька та його тітонька»
  • Гумористичне оповідання про звичайне провінційне життя.
• «Зачароване місце»
  • Історія про пошуки скарбу, наповнена фантастичними елементами.

5. Художні особливості
   • Поєднання реального і фантастичного.
   • Використання народної мови та українських фразеологізмів.
   • Гумор та іронія у змалюванні персонажів.
   • Велика кількість міфологічних образів (чорт, відьма, русалки).
   • Барвисті описи побуту та природи України.

6. Головні персонажі
   • Коваль Вакула – герой «Ночі перед Різдвом», закоханий у красуню Оксану.
   • Пацюк – образ чорта у «Ночі перед Різдвом».
   • Іван Федорович Шпонька – наївний чиновник із однойменного оповідання.
   • Миргородський козак – герой «Пропалої грамоти».

 

3. Словникова робота. (запис у зошити)

Повість - це середній за обсягом епічний прозовий твір, у якому зображено низку подій із життя головного героя, а також детально змальовано пов’язаних з ним другорядних персонажів.

 

4. Робота з підручником (с. 106). Заповнення інтелектуальної картки.

Інтелектуальна картка «Ніч перед Різдвом»

Повість – це середній за обсягом епічний твір, у якому зображено низку подій із життя головного героя, а також детально змальовано пов'язаних з ним другорядних персонажів.

Час дії твору – Різдво. Гоголь відтворив національні традиції, висвітлив самобутній народний світогляд, поєднав побутові й фантастичні елементи.

У сюжеті «Ночі перед Різдвом» переплітаються три лінії: перша – лінія чорта, друга – лінія залицяльників Солохи, третя – лінія Вакули й Оксани. А об`єднує їх образ чорта, який поволі перетворюється на «чарівного помічника» коваля.

Основна думка твору – перемога добра над злом: мрії – над дійсністю (кохання Вакули – над байдужістю Оксани), світлих сил – над темрявою (чистої душі коваля – над чортом.)

Бесіда за змістом опорної картки

Учитель. А тепер нас цікавить конкретна назва містечка Диканька, де відбуваються події твору.

 

5. Повідомлення географа-краєзнавця.

Учень. У той час, про який розповідав Гоголь, Диканька була невеличким суто українським хутором з побіленими хатками мазанками, критими соломою, де у дворі кожної стояв колодязь з журавлем, садками, з домашньою живністю на подвір’ї, яке було огороджене тином.

 (Слайд 13)  Сьогодні Диканька — селище міського типу на відстані 29 кілометрів від залізничної станції Полтава.

 

Учитель. Тепер послухайте, як писав про Диканьку пасічник Рудий Панько.

«Про Диканьку ж, гадаю, ви наслухалися доволі. Там дім найкращий у пасічника. А про садки й казати нічого: в Петербурзі вашому не знайдеться такого. Зате вже коли завітаєте в гості, то динь подамо таких, яких ви зроду не їли; а меду, забожуся, кращого не знайдете на хуторі. А якими пирогами нагодує Вас моя стара! Що то за пироги, якби Ви тільки знали: цукор, справжнісінький цукор! Приїздіть тільки, приїздіть швидше; а нагодуємо так, що будете розповідати кожному стрічному».

А тепер разом із Гоголем завітаємо до Диканьки.

- Коли відбуваються події, описані в повісті? (Перед Різдвом)

Різдво - одне з найвеличніших свят і чи не найбагатше за розмаїтістю народних обрядів. Починається воно 6 січня Святвечором, до якого родина готується заздалегідь.

 

6. Повідомлення  учнів-фольклористів (випереджувальне завдання з врахуванням медіаграмотності) (Оцінювання ГР 3)

Учень1.

Під час Святої Вечері не можна було вставати з-за столу (це могла робити лише господиня, яка сідала перед столом),розмовляли поважно і не голосно. Напередодні Святої Вечері не можна було ходити в гості, а також нічого позичaти. Всі намагалися бути вдома разом і навіть мандрівники вважали за краще цього дня повернутися додому. Починаючи Святу Вечерю,господар з молитвою набирав з горщика в нову

макітру кутю, додавав тертого маку і ставив на стіл, де горіла свічка,лежав книш. Насамперед годували худобу і домашніх тварин. Потім господар брав ложкою кутю і читав молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю. Для них і відсутніх членів сім’ї на столі спеціально ставили дві чарки і тарілки (з них ніхто не їв, і туди насипали кутю). Потім господар підносив чарку і виголошував молитву за сущих членів сім’ї. Упродовж вечері чарка по черзі обходила всіх дорослих родичів, а страви вживали із загальних мисок. Вважалося доброю прикметою, якщо на Святу Вечерю

приходили самотні, бідні люди їх щедро приймали і догоджали.

 

Учень 2. (Оцінювання ГР 3)

За традицією на Святвечір має бути «багатий стіл» - 12 пісних страв: кутя, узвар,горох,капусняк, рибні страви, голубці, борщ,вареники,млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері,яка тривала декілька (3-4) годин, кутю і деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, які сідатимуть за Святу Вечерю вдруге. Для

них також ставили склянку води і клали чистий рушник. Після Святої Вечері і пригощань не можна було спати,особливо господареві і господині, які лягали відпочити одягненими, щоб не заснути. Намагалися без потреби не виходити з будинку або з двору і ніщо не позичати до ранку. Віконця в будинку всю ніч виблискували світлом, тому що свічки не гасили на Святий Вечір, вони самі повинні були догоріти повністю. Всі розмови велися спокійно, поважно і стосувалися вони пращурів роду і господарства. Не можна було злитися, сваритися,говорити щось погане, тому що це могло збутися.

 

Учень 3. (Оцінювання ГР 3)

Після вечері починались забави. Старші діти несли вечерю дідусям та бабусям і починали колядувати. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. В українському фольклорі «коляда» означає Різдво і пов’язаний з цим звичай славити господарів, дарувати подарунки колядникам. Дорослі парубки ходять ватагами із «зіркою»і дзвоником. Дівчата ходять з ліхтарем у вигляді зірки або місяця.

 

Учитель. Колядування – поза церковний звичай,що дійшов до нас ще з язичницьких часів, однак з часом він став християнським.

 

7. Виразне читання уривків з твору (с.113) (Оцінювання ГР 2)

- Як святкують Різдво в Диканьці? Зачитайте, які різдвяні звичаї описані автором.

 

8. Перегляд відеоролика  

 

- Які різдвяні дива відбуваються в Диканьці? Що завадило колядувати хлопцям та дівчатам? (Поява нечистої сили: чорт украв місяць, здійняв хуртовину, відьма збирала зорі.)

 

9. Повідомлення учнів-етнографів(Оцінювання ГР 3). 

У ніч проти Різдва, згідно з народними уявленнями,активізується нечиста сила. Це час боротьби темних сил із силами добра. Тому в повісті М.Гоголя є образи «відьми і чорта», загальні обриси яких не дуже відрізняються від народних уявлень.

Відьма — давня назва злих чаклунок. Походить від стародавнього слова «відати», тобто знати. Відьми, за народними повір’ями,спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі, знімати і ховати зірки. Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним сивим волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в оселі добрих людей.

 

Учень(Оцінювання ГР 4).

Чорта в народі називали бісом. Біс — за народною уявою — маленький, чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий. Ноги він поламав ще до створення світу, коли за гріхи він і вся не чисть були скинуті з неба на землю. Сорок днів і ночей летіли вони до землі, і дехто впав, там і оселився. Чорти люблять ходити один до одного в гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину,можуть «закружляти», «водити», «збити зі шляху» добрих людей. У фольклорі є й історія про чорта, який пролітав крізь димар побачення до відьми.

 

Учитель.

- Ким була відьма і що про неї говорили у Диканьці? (Відьмою була мати коваля Вакули — тітка Солоха. У Диканьці про неї ходили недобрі плітки.)

 

Вибіркове читання (Оцінювання ГР 2)

- А яким зображує автор чорта? Зачитайте опис чорта з тексту (с.107).

- Чи викликають страх зображені у повісті фантастичні істоти?

- Чому вони викликають швидше посмішку, ніж страх?

- Чим вони схожі на людей? (Відьма і чорт у повісті М.В. Гоголя зовсім не страшні, навпаки — вони дурні та кумедні. Інколи навіть схожі на людей брехливих, лінивих, але не зловредних, смішних.)

- Кого чорт боявся найбільше і чому?

- Для чого чорту захотілось викрасти місяць? (Щоб помститись ковалю Вакулі за малюнок, який він написав у церкві на стіні.)

Отже, Гоголь використав поширену в Україні фольклорну легенду про благочестивого маляра і поєднав її із сюжетами про популярного героя слов’янської міфології - коваля, якому народ приписував зв’язок із нечистим.

 

9. Коментар вчителя

У сюжеті повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» зображені традиції українського вертепу — народного театру, смішні сценки з народного побуту.

У повісті діють традиційні персонажі українського вертепу — баба (Солоха), дяк, голова, козак, коваль, красуня (Оксана), цариця, кум.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу (Оцінювання ГР 4)

Тест (Слайд  21, відповіді )

1. Містечко, де народився Микола Гоголь?

а) Великі Сорочинці;        б) Великий Самбір;         в) Малі Сорочинці.

2. Де навчався Микола Гоголь?

а) Київська гімназія вищих наук;       б) Ніжинська гімназія вищих наук;

в) Петербурзька гімназія вищих наук.

3. За якою літературною маскою заховав своє прізвище Гоголь?

а) пасічник Рудий Панько;     б) коваль Рудий Панько;        в) пасічник Сивий  Панько.

4. До якої збірки увійшла повість «Ніч перед Різдвом»?

а) «Вечора на хуторі біля Полтави»;    б)   «Вечора на хуторі біля Диканьки»;

в) «Вечора на хуторі біля Києва».

5. Повість – це …..

а) великий за обсягом епічний твір;          б) малий за обсягом епічний твір;

в) середній за обсягом епічний твір.

6. Скільки сюжетних ліній у повісті «Ніч перед Різдвом».

а)  3;      б) 4;       в) 2.

7. Де відбуваються події в повісті?

а) у Полтаві;      б) у Диканьці;       в) у Сорочинцях.

8. Скільки страв готують українці на Святвечір?

а) 12;     б) 10;     в) 9.

9. Основна страва українців на Святвечір?

а) кутя;        б) борщ;            в) вареники.

10. Яку пісню співали діти на Святвечір 6 січня?

а) веснянку;        б) щедрівку;          в) колядку.

11. З ким порівнює М. Гоголь чорта у повісті «Ніч перед Різдвом»?

а) турком;     б) китайцем;       в) німцем.

12. Які фольклорні образи використав М. Гоголь у повісті «Ніч перед Різдвом»?

а) чорт, відьма, Пацюк;     б)  чорт, домовий, Пацюк;     в) відьма, домовий, Пацюк.    

 

VІ. Домашнє завдання.

Дочитати повість «Ніч перед Різдвом» (с. 107-122), Дібрати цитати до образів Оксани і Вакули(Оцінювання ГР 3)

.

 

Використані джерела

 

1.https://wordwall.net/ru/resource/

2. https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-mikola-vasilovich-gogol-gogol-i-ukra-na-nich-pered-rizdvom-narodni-tradici-i-zvicha-u-tvori-209317.html