Тема: Правильне вживання прийменників з іменниками Використання у мовленні прийменників-синонімів.

            Тема:     Правильне вживання прийменників з іменниками

              Використання у мовленні прийменників-синонімів.

Мета: Поглиблення знань про прийменник як службову частину мови, засіб зв’язку в словосполученні.

Формування умінь розрізняти самостійні та службові частини мови, розпізнавати прийменники, визначати їхні граматичні ознаки, відрізняти від префіксів.

Розвиток і удосконалення навичок мислення, порівняльного аналізу,  орфографічних навичок, збагачення лексичного запасу мовлення учнів.

Виховання  культури мовлення  учнів.

Вимоги до учнів:

Предметні:

Знати/розуміти особливості самостійних і службових частин мови, граматичні ознаки прийменника як  службової частини мови. Уміти розрізняти самостійні і службові частини мови, розпізнавати прийменники, відрізняти їх від префіксів.

Метапредметні:

Правильно вживати прийменники в усному і писемному мовленні. Використовувати отримані знання для створення власних висловлювань. Планувати й організовувати навчальну діяльність. Працювати самостійно, в парах, у групах. 

Особистісні: усвідомлювати необхідність берегти і примножувати свою рідну мову.

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь

Обладнання: підручник, записи на дошці, картки, таблиці

Епіграф уроку:    Слово до слова – зложиться мова  

Перебіг уроку

1.Орг.момент

Слово вчителя   

День добрий, друзі, ще один урок

          До вас прийшов за розкладом сьогодні.

                                          Отож озбройтесь книгою й пером,

    Щоб упірнуть у мовну нам безодню.

- Як  самопочуття? Не дивуйтеся. Я повинна знати, як ви себе почуваєте, бо в народі кажуть: «Краще гарний настрій, ніж солодкий пиріг», а буде гарний настрій, то буде й успіх у ваших справах. Тож - посміхніться!

1. Актуалізація знань і вмінь

А) Мовна розминка (запис на дошці)

Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить.

а) Бесіда з учнями:

  - Про що цей вірш?

  - Пояснити орфограми, пунктограми.

         Б) Відгадайте загадку

Я така частина мови,

Що належить до службових.

Я буваю лиш одним:

Похідним – непохідним.

Задля, посеред, крім, в, під, на, за.

І для мене це знаменно,

Що всі звуть мене…(прийменник).

 В) Вправа «Незакінчене речення» (лінгвістичний диктант)

   Відтворення й узагальнення  понять і засвоєння відповідної  системи знань:
1. Наука, яка вивчає частини мови, називається...
2. В українській мові  є... частин мови.
3. Самостійні частини мови відрізняються від службових тим, що...
5. У реченні службові частини мови служать для...
6.  Я знаю, що прийменник − це частина мови, яка...

7. Прийменник за будовою поділяється на…

8. Прийменник за походженням буває….

      Г) Словниковий диктант ( один біля дошки) – взаємоперевірка.

Написання похідних і непохідних прийменників.

Посеред, із-за, поперед, у зв’язку з, попід, понад, з-за, з метою, у, над, коло, за рахунок, упродовж, заради, у випадку, за умови, через, задля, в ім’я, після.

 Д) Гра  «Закинь м’ячик у відповідну сітку» ( на парті лежать листочки з записаними прийменниками)

Прості                                              складні                                складені

В, у, під, над, від, за     попід, понад, із-за, з-за, посеред    з метою, незалежно від, за   

                                                                                                       рахунок, незважаючи на               

II. Мотивація навчальної  діяльності  школярів.

Проблемне запитання:

(на партах роздруковані речення. Чого бракує в цих реченнях? Поповніть речення, визначіть функцію слів, які ви вставили.

1. Іде з нами нічка пізня, з нами тиха пісня в рідній стороні. (М.Вороний).
2. Все, що живе на світі, 
   Уміє розмовляти. (Л.Полтава).
3.  Золоте курчатко 
   в золотій торбинці 
   Принесло сьогодні 
   Літери дитинці. (Г.Чубач).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Урок ми з вами проведемо під девізом: Слово до слова – зложиться мова  

 Сьогодні ми продовжимо вивчення  теми «Прийменник як частина мови» і  поглибимо  знання про службову частину – прийменник.

На уроці кожен з вас повинен досягти певних результатів з виучуваної теми. Знати, як прийменник поєднується з іменником, яку роль виконує у реченні та словосполученні.

  А ще ми будемо працювати під таким гаслом: «Читай –міркуй – роби висновки».

ІІ. Вивчення нової теми 

1.  Розгляд таблиці. Прийменники  разом  із  відмінковими  формами  іменників, числівників,      займенників можуть  виражати  різні  відношення:

2. Робота біля дошки.

Творчий диктант

Складіть словосполучення з наведеними словами. На які відно­шення вказують прийменники?

Підійшов, дерево; сів, верба; пахощі, поле;  розта­шувався, ставом; скривився, болю; помилився, неуважність; знайшов, траву; ставитися, повагою; після, урок; дерево, листя; собака, хвіст.

3. Колективна  робота за  таблицею.

    1) Розглянути таблицю №2 "Прийменники й відмінки" і з'ясувати  правопис прийменників з іменниками, числівниками, займенниками.

    2) Виписати приклади  вживання прийменників із відмінками з таблиці, або скласти  самостійно і ввести їх у речення

   3) Зробити висновок  про вживання прийменників із  відмінками.

       Висновок:  Прийменник може вживатися з формою одного, двох та трьох  відмінків.  Прийменники не вживаються з Н.в. і К.в. Лише з прийменниками вживається М.в.  

 1) Визначити, з яким відмінком іменника узгоджуються записані на дошці дієслова.  З’ясувати, з якими відмінками найчастіше вживаються прийменники.

           ЗРАЗОК: Наближатися до лісу (Р.в.)

Відпочивати …(….в.), купатися … (….в.), дивитися …(….в.), летіти …(….в.), сидіти …(….в.), пливти …(….в.), захворіти … (….в.),  лікуватися …(….в.)

2) З яким відмінком іменника вживаються прийменники? Скласти словосполучення зі словом «річка».

Наближатися  (Р.в.)  -до річки

Відпочивати (Р.в.) – біля річки

Летіти (О.в.) – понад річкою

Купатися (М.в.) – в річці

Дивитися (З.в.) – на річку

3) Виконання вправ. Визначити відмінок іменників і назвати значення прийменника. Дослідити, з яким відмінком вживаються  непохідні прийменники. (Запис на дошці).

Біля тину, від криниці, край села, наприкінці казки, під час канікул, назустріч сонцю, наперекір йому, вслід їй,  на противагу сказаному, за село, по воду, незважаючи на негоду, повз нас, з дітьми, над полями, згідно з законом, у зв’язку зі святом, у столі, на стежині, о першій годині, по волі.

 Висновок: тільки  непохідні прийменники вживаються у місцевому відмінку. За цією ознакою можна  відрізнити місцевий відмінок від давального.

Хвилинка відпочинку

• Відгадайте загадки.
• Від якої назви кінської збруї можна утворити два приймен­ники? (По, від)

• Який термін на означення певної кількості ліків складається з двох простих прийменників? (До, за)
• Яке слово, що є причиною для якихось дій, учинків, склада­ється з двох простих прийменників? (При, від)
• З якими частинами мови прийменники ніколи не вживаються? (З дієсловами)

Які іменники можуть уживатися в ролі прийменників? (Край, кінець, круг, коло, шляхом, з

4) Інтерактивний метод «Коло ідей».

Що таке омоніми?

Обґрунтувати  проблемне питання:  якими частинами  мови  виступають у поданих  реченнях   омонімічні слова.

Самостійна частина мови                                      Прийменник

Навколо стояла тиша.                        Ми уважно розглядали все навколо себе.

Луганщина – чудовий край.              Край дороги ростуть клени.

Автомашина під’їхала близько.        Автомашина зупинилась близько лісу.

Очікувані  обґрунтування:

1. У першому реченні виділене слово відповідає на запитання  де? –навколо;

     У другому реченні виділене слово входить до складу запитання  коло    

     чого? –навколо себе.

 2. У першому реченні виділене слово має лексичне значення;

     У другому – служить для зв’язку слів;

 3. У першому реченні виділене слово виступає членом  речення (обставина);

     У другому реченні виділене слово можна замінити  прийменником-    

     синонімом  біля.

Висновок: У першому реченні слово навколо– прислівник, у другому – прийменник.

Завдання на зіставлення

Прийменник        Префікс

(Від) ставка           (Від)ставка

(Між)горами          (Між)гір’я

Хвилинка-цікавинка (історична довідка)

У ході розвитку мови прийменник відокремився від імені, бо пе­ред ним почало вживатися означення. Про це свідчить те, що і тепер більшість префіксів мають відповідники серед прийменників. Але між ними різниця — префікс вживається в морфології, він змінює лексичне значення слова, а прийменник виражає синтаксичну за­лежність слів, уточнює лексичне значення вислову.

Щоб відрізнити прийменник від префікса, слід спробувати вставити в них прикметник. Якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то маємо справу з прийменником, | якщо ні — то це префікс і пишемо разом.

1. Записати  речення, підкресливши  омонімічні слова. З’ясувати, які 

це частини  мови, від яких повнозначних частин  мови  утворилися похідні  прийменники.

           Коли читаєш не тримай книжку  близько від очей. Туристична група   

           зупинилась близько лісу. Навколо стояла тиша. Спортсмени бігали   

           навколо стадіону.  

Хвилинка відпочинку

Гра «Назви другу половинку»   

1. Від зорі….(до зорі).
2. З ранку …(до вечора).
3. З голови…(до ніг).
4. З корабля…(на бал).
5. Від А…(до Я).
6. З рук…(у руки).
7. З вуст…(в уста).
8. З дня…(на день).
9. Від краю…(до краю).
10. З року…(в рік).
11. Від малого..(до великого).
12. З п’ятого…(на десяте).
13.  З хворої голови…(на здорову).
14.  Від низу…(до верху).

 5) Зупинка  „ Синонімічна” 

- Які  слова  називаються  синонімами?

- А що  таке  синонімічний  ряд?

- Згрупуйте  подані  прийменники  в  синонімічні  ряди.

     Задля ,  близько ,  всупереч   біля ,  межи ,  крім ,  з ,  понад ,  над ,   наперекір ,  коло ,  між ,  із ,  побіля ,  кругом ,  заради ,  проміж ,  навколо ,  край ,   зі ,  окрім ,  навкруги ,  круг.

Задля – заради,

Всупереч – наперекір,

Понад – над,

Проміж – між, межи.

Близько – біля, коло, побіля

Навколо – навкруги, край, кругом

Крім – окрім,

З – із, зі.

    Дібрати синонімічні конструкції

Група 1                                                           Група 2

Біля школи- (коло школи)                  Поблизу крамниці – (біля крамниці)                  

На уроці – (під час уроку)                            В полі – (на полі)

1.Усно провести стилістичний експеримент: замінити виділені прийменникові сполучення, дібрані автором, синонімічними (текст на дошці).

1.Літо. Шаріють вишеньки по садках (О Гончар).2. Надходив ранок. Слався по долинах тонкий туман (М. Рильський). 3. Зеленіють по садочках черешні та вишні. 4. По діброві вітер виє, гуляє по полю. 5. Реве, свище завірюха, по лісу завило (Т. Шевченко).6. Сіро і сумно ставало на острові по заході сонця (М. Коцюбинський).

6) Фразеологічне бюро» (ро­бота в парах)

• Відновіть фразеологізми і з’ясуйте їх значення. Складіть із двома фразеологізмами речення

Узяти себе … руки; не чути … собою ніг; товкти, як воду … ступі; дивитися … пальці; вилами … воді писано; дістати … землі; не брати близько … серця; висіти … волосинці.

Довідка: Узяти себе в руки; не чути під собою ніг; товкти, як воду в ступі; дивитися крізь пальці; вилами по воді писано; дістати з‑під землі; не брати близько до серця; висіти на волосинці.

 ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Самостійна робота

1. Скласти речення, в яких подані слова виступали б то як прийменники, то як прислівники чи іменники.

Коло, круг, збоку, назустріч, край, близько.

2.Скласти речення. Визначити відмінок слів.

Покласти... стіл (на, у, під, за). Почепити... вікном (над, за, під, перед). Сховати...шафі (на, у, під, за).

3. Запишіть подані словосполучення у два стовпчики, добираючи з дужок потрібні займенники:

а) із (зі); б) з.

Хтось (з, із, зі) нас, дорога (з, із, зі) міста, тесляр (з, із, зі) хутора, Олена (з, із, зі) матір'ю, розмовляла (з, із, зі) батьком, онук (з, із, зі) дідусем, оглядач (з, із, зі) Львова, зустрілася (з, із, зі) артистами, вийшов (з, із, зі) двору, іти (з, із, зі) іншими, привітали (з, із, зі) святом, прощатися (з, із, зі) світом, (з, із, зі) щирим серцем.

4. Доповніть речення, добираючи з дужок потрібні слова або сполучення слів.

1. Ми поселились утрьох … Ми поселились у трьох… (кімнатах; в одній кімнаті). 2. На горі…. Нагорі… (росте ліс; над нами цілу ніч грюкали двері). 3. Кожен це пояснював по своєму … Кожен це пояснював по-своєму… (розумінню; і ми ніяк не могли дійти згоди). 4. Хлопці повернули в бік…. Хлопці повернули вбік… (із стежки ; річки). 5. Я подався в глиб…. Я подався вглиб… (лісу; і скоро вийшов на галявину).

ІV. Підведення  підсумків. Рефлексія.

Скласти твір «Я - …»: «Я – ПРИЙМЕННИК» (4 рядки, початок кожного починається словами «Я- прийменник») – колективна робота

Я – прийменник – службова частина мови.

Я- прийменник допомагаю відмінкам іменника.

Я – прийменник можу бути простим і складним, похідним і непохідним.

Я – прийменник і без мене неможливе існування мови та мовлення!

Учні мають письмово закінчити речення:

• Сьогодні на уроці я дізнався (лась), що…
• Набуті знання  мені знадобляться, щоб…
• Найбільше на уроці мені сподобалось…
•  Мій настрій після уроку…   

Вибірковий диктант (самостійна робота)

• Випишіть прийменники разом зі словами, до яких вони нале­жать. У кожному прийменнику підкресліть першу літеру. Яке слово отримали? Що воно виражає?

1. Через віки наш народ проніс у серці любов до рідної пісні, мови, історії. 2. Об наші пороги, безславно спіткнувшись, чужинець вертався назад. 3. Від щирого слова миліша розмова. 4. Збираймося нині о п’ятій годині.

Ключ: чудово!

Отже, урок наш пройшов чудово.

V. Домашнє завдання:

    Скласти жартівливу телеграму, комічний ефект якої ґрунтувався б саме на відсутності прийменників.

1.Чого бракує в цих реченнях? Поповніть речення, визначіть функцію слів, які ви вставили.

1. Іде … нами нічка пізня, … нами тиха пісня … рідній стороні. (М.Вороний).
2. Все, що живе … світі, 
   Уміє розмовляти. (Л.Полтава).
3.  Золоте курчатко 
   … золотій торбинці 
   Принесло сьогодні 
   Літери дитинці. (Г.Чубач).

2.Творчий диктант

Складіть словосполучення з наведеними словами. На які відно­шення вказують прийменники?

Підійшов, дерево; сів, верба; пахощі, поле; п’ять, ранок; розта­шувався, ставом; скривився, болю; помилився, неуважність; пішов, траву; ставитися, повагою; дерево, листя.

3.Обґрунтувати  проблемне питання:  якими частинами  мови  виступають у поданих  реченнях   омонімічні слова.

Навколо стояла тиша.                        Ми уважно розглядали все навколо себе.

Луганщина – чудовий край.              Край дороги ростуть клени.

Автомашина під’їхала близько.        Автомашина зупинилась близько лісу.

4. Згрупуйте  подані  прийменники  в  синонімічні  ряди.

 Задля ,  близько ,  всупереч   біля ,  межи ,  крім ,  з ,  понад ,  над ,   наперекір ,   коло ,  між ,  із ,  побіля ,  кругом ,  заради ,  проміж ,  навколо ,  край , зі , окрім ,  навкруги ,  круг.

5. 1.Усно провести стилістичний експеримент: замінити виділені прийменникові сполучення, дібрані автором, синонімічними

1.Літо. Шаріють вишеньки по садках (О Гончар).2. Надходив ранок. Слався по долинах тонкий туман (М. Рильський). 3. Зеленіють по садочках черешні та вишні. 4. По діброві вітер виє, гуляє по полю. 5. Реве, свище завірюха, по лісу завило (Т. Шевченко).6. Сіро і сумно ставало на острові по заході сонця (М. Коцюбинський).

6.Відновіть фразеологізми і з’ясуйте їх значення. Складіть із двома фразеологізмами речення

Узяти себе … руки; не чути … собою ніг; товкти, як воду … ступі; дивитися … пальці; вилами … воді писано; дістати … землі; не брати близько … серця; висіти … волосинці.

Довідка:  в ;  під ; у ; крізь ;  по; з‑під ;  до ;  на .