Тема. Столипінська земельна реформа.

Про матеріал
Тема. Столипінська земельна реформа. Мета: Навчальна: характеризувати зміни у розвитку промисловості та земельну реформу П. Столипіна та її вплив на українські землі у складі Російської імперії; визначати особливості діяльності українських політичних партій у цей період; Розвивальна: розвивати вміння здобувати нові знання, використовуючи різні джерела інформації; сприяти розумінню учнями переваги політики реформ, їх користі для держави та усвідомлення того, що нездатність влади йди на компроміс і задовольняти потреби народу штовхає його до радикальних дій. Виховна: виховувати в учнів інтерес до вітчизняної історії як складової загальноєвропейської історії. Тип уроку: комбінований.
Перегляд файлу

 

Тема. Столипінська земельна реформа.

Мета:

Навчальна: характеризувати зміни у розвитку промисловості та земельну реформу П. Столипіна та її вплив на українські землі у складі Російської імперії; визначати особливості діяльності українських політичних партій у цей період; Розвивальна: розвивати вміння здобувати нові знання, використовуючи різні джерела інформації; сприяти розумінню учнями переваги політики реформ, їх користі для держави та усвідомлення того, що нездатність влади йди на компроміс і задовольняти потреби народу штовхає його до радикальних дій.

Виховна: виховувати в учнів інтерес до вітчизняної історії як складової загальноєвропейської історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Україна у 1907-1914рр.», атлас, ілюстративний та дидактичний матеріал.

Основні терміни та поняття: монополії, реформи, депресія.

Основні дати:

1906-1911 рр. - здійснення земельної реформи П.Столипіна у Російській імперії.

Хід уроку

  1. Організація навчальної діяльності.

Учитель повідомляє учням тему і основні завдання уроку.

  1. Перевірка домашнього завдання.

Запитання і завдання.

  1. Як розгорталися події революції 1905—1907 рр. у Наддніпрянщині в січні-серпні 1905 р. ?
  2. Якими були наслідки проголошення Маніфесту 17 жовтня?
  3. Визначте особливості селянського руху під час революції.
  4. Які події революції відбувалися в Україні в листопаді-грудні 1905 р.?
  5. Схарактеризуйте зміни в діяльності українських політичних партій у цей період.
  6. Якими були здобутки українського національно-культурного руху в роки революції?
  7. Схарактеризуйте участь депутатів-українців у діяльності І та II Державних дум.

8. Український громадсько-політичний діяч, член УСДРП Володимир Дорошенко створення української громади в І Державній думі оцінював як «проголошення існування нації". Чи поділяєте ви таку характеристику? Обґрунтуйте свою точку зору

  1. Актуалізація опорних знань.

Запитання і завдання.

  1. Які чинники перешкоджали розвитку промисловості та сільського господарства Наддніпрянської України на початку XX ст.?
  2. Назвіть основні здобутки українського національ­но-культурного руху доби революції 1905- 1907рр. У Наддніпрянщині.
  1. Вивчення нового матеріалу.

1. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на розвиток Наддніпрянської України.

Розповідь учителя.

Революція 1905-1907 рр. завершилася поразкою. Правлячі кола імперії зберегли владу. Однак вони дедалі більше усвідомлювали необхідність змін. Однією з головних причин революції було аграрне питання, розв'язати яке шляхом реформи запропонував голова Ради міністрів і міністр внутрішніх справ Петро Столипін (1862-1911). Реформа була започаткована Указом від 9 листопада 1906 р. і завершилася Законами від 14 червня 1910 та 29 травня 1911 р. (Учитель привертає увагу учнів до схеми.)

Головними причинами, що обумовлювали необхідність земельної реформи П. Столипіна, були:

  • Необхідність розв'язання аграрного питання, яке з економічного переросло в політичне.
  • Потреба зменшення конфронтації в суспільстві й відвернення загрози нового революційного вибуху.

Метою реформи було підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, збільшення товарності селянських господарств, зміцнення соціальної підтримки самодержавства на селі та розв'язання проблеми аграрного перенаселення.

Таб.: Земельна реформа П. Столипіна (див. праву колонку)

Причини здійснення

Необхідність вирішення аграрного питання, яке з економічного переросло в політичне

Послаблення конфронтації в суспільстві, відвернення загрози нового революційного вибуху

Мета

Підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва

Збільшити товарність селянського господарства

Зміцнити соціальну опору самодержавства на селі

Вирішити проблему аграрного перенаселення

Складові реформи

Руйнування селянської «общини» та закріплення за кожним господарем у приватну власність земель, якими він користувався

Надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк

Заохочення переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Північного Кавказу і Середньої Азії

Результати реформи в Україні

Упродовж 1907- 1915 рр. в індивідуальну власність закріпили землю: на Правобережжі — 48% селян, на Півдні —42%, на Лівобережжі — 16,5%

Селянський земельний банк протягом 1906—1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької

На нові землі протягом 1906— 1912 рр. виїхало з Наддніпрянщини близько 1 млн. осіб; щоправда, майже чверть повернулися додому

Земельна реформа П. Столипіна передбачала:

  • Руйнування селянської общини та закріплення за кожним господарем у приватну власність землі, якою він користувався. Одержуючи надільну землю у власність, селянин міг вимагати виділення землі одним масивом або відрубом. Він мав право переселитися на неї і створити власний хутір.
  • Надання селянам кредитної допомоги через селянський земельний банк.
  • Заохочення переселення селян із регіонів із високою густотою населення до малозаселених районів Сибіру, Північного Кавказу й Середньої Азії.

Здійснюючи реформу, П. Столипін зіткнувся із сильним опором як із боку правих, що не були зацікавлені в руйнуванні традиційного сільського укладу, так і з боку лівих (особливо есерів та більшовиків), які, мріючи про нову революцію, не бажали зменшення соціальної напруги на селі. Чимало самих селян також опиралися реформі, побоюючись розорення й не бажаючи змінювати звичного життя.

Наддніпрянщина стала одним із тих регіонів, де земельна реформа відбувалася найбільш успішно. Протягом 1907-1915 рр. в індивідуальну власність закріпили землю: на Правобережжі — 48% селян, на Півдні — 42%, на Лівобережжі — 16,5%. До 1916 р. в краї було створено 440 тис. хуторів (14% селянських господарств). Ці показники перевищували дані по європейській частині Росії, де в індивідуальну власність закріпили землю 24% селян, а виділилися на хутори — 10,3%.

Під час здійснення реформи активно діяв Селянський земельний банк, який у 1906-1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької. Станом на 1911 р., 42,4% усієї проданої через банк землі припадало на шість губерній Лівобережжя та Півдня України.

Здійснюючи земельну реформу, уряд заохочував переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Казахстану, Північного Кавказу, Середньої Азії й Далекого Сходу. Протягом 1906-1912 рр. із Наддніпрянщини виїхало щонайменше 1 млн. осіб. Це становило близько половини всіх переселенців із європейської частини імперії. Щоправда, із часом майже чверть із них повернулися додому. Одночасно із цим на Південь і Схід, де виникла потреба в робочих руках на промислових підприємствах, переселялися російські селяни, що ставали тут робітниками.

Земельна реформа П. Столипіна не змогла повністю розв'язати всі суперечності на селі. Вона не ліквідувала соціальної напруженості на селі, яка ще більше загострилася. До старої неприязні між селянами й поміщиками додалася ворожість між заможним і бідним селянством. Економічні наслідки реформи були більш вагомими: значно збільшилося виробництво товарного зерна, було освоєно нові території на сході країни, завдяки розоренню частини селян з'явилася нова робоча сила для промисловості. Від 1910 до 1913 р. посівні площі в Наддніпрянщині збільшилися на 900тис. десятин і досягли 22,9 млн. десятин. У 1913 р. було зібрано найбільший валовий збір зернових — 1200 млн. пудів. Третина всієї продукції сільського господарства вивозилася за кордон. Частка України в загальноімперському експорті зерна перевищила 40% (250-300 млн. пудів щорічно).

Завершити реформу П.Столипін не встиг. 1 вересня 1911 р. його було смертельно поранено в оперному театрі Києва провокатором — агентом охранки та есером Д. Богровим. Поховали реформатора в Києво-Печерській Лаврі за його заповітом: передчуваючи загибель (на життя Столипіна та членів його родини було вчинено кілька замахів), він просив поховати його в тому місті, де загине.

  1. Закріплення нових знань учнів.

Бесіда за запитаннями.

1. Коли розпочалася земельна реформа П. Столипіна?

2. Яка становище промисловості в Україні перед початком Першої світової війни?

  1. Підсумки уроку.

Земельна реформа П. Столипіна мала розв'язати аграрну проблему та перешкодити вибуху нової революції. Цієї мети було досягнуто лише частково: деякі соціальні протиріччя реформа розв'язала, однак спричинила появу нових.

  1.                   Домашнє завдання.

1 ) Опрацювати § 6 підручника.

2) Повторити матеріал про розвиток та основні здобутки промисловості України в другій половині XIX ст.

 

doc
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Струкевич О.К., Дровозюк С.І., Котенко Л.В.)
Додано
1 березня 2020
Переглядів
5549
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку