Захід "Андрей Шептицький – духовний будівничий української держави"

                        Виховний захід:

   Тема. Андрей Шептицький – духовний будівничий української держави

(до річниці від дня народження

Митрополита Андрея Шептицького)

Мета: поширити інформацію про життєвий шлях митрополита Андрея Шептицького з акцентами на його духовній, політичній, громадській, меценатській, культурній діяльності та її ролі для розбудови української держави; допомогти учням глибше пізнати життя Андрея Шептицького, розкрити багатогранне служіння Митрополита церкві та людям, сприяти духовному розвитку дітей та молоді, розвивати акторські здібності учнів; сприяти формуванню громадянських почуттів, свідомої, соціально активної позиції, патріотизму та розуміння значення кожного окремого вчинку для долі людини й держави, відродження та збереження пам’яті про борців за незалежність України.

Оформлення: святково прибраний зал, портрет Андрея Шептицького, прикрашений вишитим рушником. Збоку на столі – Святе Письмо, свічка, ваза з квітами.

 

Тільки для Вас маю жити, –

для Вас цілим серцем і душею працювати,

для Вас усе посвятити, – ба, навіть за Вас,

як цього треба буде, й життя своє віддати.

                                                                                              Андрей Шептицький

Хід заходу

 

Лунає музика грає пісня «Єднаймося Браття» сл. І муз. В.Кочержука

 

Ведучий І. 

27 липня цього року минуло 150 років від дня народження Митрополита Андрея Шептицького, який заслужив бути названим славетним, видатний богослов, знавець як східного богослов’я і традицій, так і західного, аскет, Учитель Церкви, проповідник духовного життя, ще за життя визнаний українським народом "рідним Мойсеєм", «князем церкви». Цього року для українства є нагода згадати та вшанувати не просто церковного ієрарха, а й політичного та громадського діяча, щедрого мецената в галузі освіти, культури, поборника людських прав і гідності. У складні часи боротьби за українську державність його подвижницька релігійна, просвітницька і доброчинна діяльність духовно гуртувала  націю та сприяла збереженню  її самобутності. Головна мета його життя – створення на засадах християнської церкви соборної України, яка забезпечила б розквіт нації.

 

Читець     :                           Не забуде Україна

Свого відданого сина,

Він не піде в небуття.

Як би пам’ять не стирали

І собори не валяли,

В нас живе Боже дитя.

 

За Вкраїну з малих літ

Галицький митрополит

В Бога милості просив.

Духівник свого народу

Українську церкву зводив,

На життя  благословив.

 

Ведучий ІІ.    Митрополит Андрей Шептицький  був меценатом української науки та мистецтва, доброчинцем сиріт і немічних, оборонцем переслідуваних, ревним патріотом, ініціатором багатьох починів церковного і національного життя в Україні та на поселеннях.

Читець :                              Він для нації своєї

Школи будував, музеї,

Сиротинці для дітей.

Розвивав культуру, мову.

Пощастило місту Львову,

В ньому жив колись Андрей.

 

Меценат, місіонер

Вчить Шептицький  і тепер,

Нас любові  до  людей.

Пастер душ, обранець Бога

Вибрав нелегку  дорогу

Український наш Мойсей.

 

Ведучий ІІ : Народився 29 липня 1865 р. у с. Прилбичі (Яворівського р-ну Львівської області) у родині графа Івана та графині Софії з родини Фредрів Шептицьких. Вже з самого дитинства Роман Олександр відзначався великою побожністю, що було результатом сімейного виховання. Освіту з 1875 року почав здобувати спершу вдома приватно, щопівроку складаючи відповідні іспити в польській гімназії у Львові. Восени 1879 року продовжив навчання у Кракові в гімназії св. Анни, де був прийнятий відразу до п’ятого класу. Через чотири роки склав випускні іспити з відзнакою.

 

Ведучий І.  У 1887 р. здійснив подорож на Велику Україну та Росію, під час якої познайомився з філософом Володимиром Соловйовим та істориком Володимиром Антоновичем. У 1888 р. вступив до монастиря оо. Василіян у Добромилі. В чернецтві прийняв ім’я Андрей.

Читець :                              Попроси за нас Творця,

Щоб відкрив наші серця

До  слова святого.

Щоб молитвами отців

Освітив шлях для сліпців

До Господа Бога.

Отче, подивись з небес

Для життя  Христос  Воскрес

Україну  збережи.

В руки , Господи, твої

Віддамо життя свої

Боже, нам допоможи.

 

Ведучий ІІ.   Важка недуга не завадила йому закінчити духовні студії і згодом студіював філософію та теологію у Кракові. Після закінчення навчання отримав наукові ступені доктора теології та філософії. Закінчивши свої богословські студії у Кракові, о. Андрей був іменований магістром новіціату. Мав тоді ледве 30 років і був першим ченцем чину св. Василія Великого, якого наділили цим званням.

Читець:                               Діво Чистая,  Маріє,

Вдячну пісню Ти прийми –

За Шептицького Андрія

Богу дякуємо ми!

Ти бо вмовила Владику,

Щоб Вкраїні дарував

Він пророка , і велику

Благодать йому подав.

І отримала Вкраїна

Подарунок від Творця

Вірного святого сина,

Братства й єдності співця!

За батьків правдиву віру

Серцем він молив Христа,-

Щоби церква була щира,

І єдина , і свята…

Богородице Маріє,

Бога Сина ти моли,

Щоби Слугу  Свого Андрія

Він прославив між людьми!   

Ведучий І.   У 1899 р. імператор Франц-Йосиф І іменував Шептицького А. Станіславівським єпископом, а папа Лев ХІІІ затвердив це рішення (хіротонія відбулася 17 вересня 1899 р.). Після смерті митрополита Юліяна Сас-Куїловського Шептицький А.  Молодий владика нової єпархії почав думати про заснування окремої духовної семінарії в Станіславові і виховання в ній духовенства. Він закупив площу під будову Духовної семінарії і заснував велику єпархіальну бібліотеку, якій подарував 10 тисяч книг. Щоб краще зорієнтуватися в терені Єпархії і познайомитися з вірними, єпископ Андрей Шептицький почав з 1900 року візитацію парохій, переважно гуцульських і буковинських. Віруючі швидко полюбили свого владику, який проповідував їм і розмовляв з ними їхнім говором.

Читець :                              Наверніться ви до Бога

І майте в серці віру, пам’ятайте:

Помагає Він в тяжку хвилину.

За тяжкі гріхи карає,

Малі відпускає

Наверніться ви до Бога,

Він на вас чекає.

Пам’ятайте заповідь

Послану вам з неба:

Любіть Бога й ближніх своїх,

Як себе самих.

Любіть матір й батька свого

Та добре й вам буде.

Не вбийте, не крадіть ви

Той кари не буде

Наверніться ви  до Бога

Він на вас чекає

І будете вічно жити

В Божому ви раї.

Ведучий І.   17  грудня 1900 року Андрей Шептицький був номінований Галицьким Митрополитом. Інтронізація відбулася у січні 1901 року у соборі св.. Юра у Львові. Шептицький, будучи депутатом Галицького сейму і членом палати панів австрійського парламенту у Відні, відстоював інтереси українського населення Галичини. У січні 1906 року Шептицький очолював делегацію до імператора Франса Йосифа І, яка поставила питання про надання українцям рівних прав з іншими народами австро-угорської монархії.

Читець :                                    Бог створив Свою Людину,

  І далі творить в ній усе:

  І цю найменшу волосину,

  І розум щедрий Він несе!

 

  Господь – Любов. І навіть Сина

  Дав за Спасіння всіх людей,

  І Ним обожилась Людина,

  Й припала до Його Грудей…

 

  Й Людина стала сином Божим,

  Й вселився в серце Дух Святий:

  Постійно радісний, погожий,

  Як сонця промінь золотий…

 

  І дише Дух Святий, де хоче,

  Й веде до Неба нас усіх,

  І з серця Слово ллє пророче,

  І кличе до Небесних Втіх….

  

  Людину Бог створив як сина,

  Тому усім нам Він Отець, -

  Тому я Божая дитина,

  Тому Господь – то мій Творець!.. 

 

Ведучий ІІ.  . Впродовж свого праведного життя він був добрим пастирем свого стада і великим подвижником церковної єдності, не тільки в нашому українському народі, але серед усіх народів світу, - щоб усі були одно Христове стадо, один Пастор.

 В умовах тодішньої української дійсності, галицький Митрополит був найкращим українським церковним і народним представником. Довге, майже піввікове правління великого Митрополита Андрея припало якраз на час небувалих світових подій й переживань українського народу.

Читець:      

   Нераз тебе кидали під колеса,

                      Під гусениці танків... а проте

                      Ти оживала. І навік воскресла,

                       Й краса твоя, як молодість, цвіте.

    Були у нас і вузди, і вуздечка,

                       Але були і княжі імена.

                       В міста великі виросли містечка,

                       А в кожній пісні світиться весна.

                       Все, що було, піднесено і чуйно

                       Єднає нас, свободою зорить.

                       То ж власну долю засіваймо, куймо,

                       Бо іншого нам Господь не простить.

                      Любім її, золотосяйну й вічну –

                       Вкраїну нашу - всім єством любім!

                       У день її народження не свічку –

                       Серця без коливання запалім.

                       Не манкуртуймо і не продаваймось,

                       Не знищуймо себе в дрібній гризні.

                       Шануймося, любімося, кохаймось,

                       Переливаймось в сонячні пісні.

                       Коли ти сам з собою наодинці

                       І  задивився в синьооку вись,

                       Хай чубляться і казяться чужинці,

                       А ти за Україну помолись.

                       І пригорни до себе, наче жінку,

                       Не дай її ніколи ворогам,

                       Тоді вона наснажено і гінко

     Віддасть хвалу високим небесам.       

 

Ведучий І.   Князь української церкви і провідник українського народу: з цієї точки зору треба розглядати Митрополита Андрея Шептицького для українського народу. Народ записує ім’я митрополита Андрея Шептицького золотими буквами на свіжих сторінках своєї історії і гаряче бажає  та з тугою очікує коли ім’я його буде вписане в календар українських святих. Митрополит Андрей своєю всебічною і невсипущою працею підіймав український народ до рівня зрілості і гідності бути самостійним державним народом. Він робив для українського народу все те, чого не міг зробити ніхто інший. Перед широким світом, мав український народ у величній особі Митрополита Шептицького свого найкращого представника і речника.

Ведучий ІІ.   Після окупації на початку ї світової війни  Львова російськими військами митрополит Шептицький в 1914 році був заарештований, і вивезений до Києва, а згодом до Росії, де утримувався в Новгороді, Курську та Суздалі. Після лютневої революції 1917 року звільнений. У цьому ж році провів низку заходів на поширення і зміцнення католицької церкви у Росії.

 

Читець: 

В молитві та постах ростив ти силу духа,

Відірваний від стад, в заметах тайг в снігах,

Вдивлявся в  стигми ран, в скажену завірюху,

Як хижий вітер – вовк рвав бильця на гробах,

Щоб вільний люд в ярмі та каторгах не вимер,

В змаганні за життя пішов надлюдський змаг,

Щоб хрест,  яким хрестив нас Володимир, 

На  прадідній землі заблис знов по віках

А ти – наш Церкви Князь – Митрополит –

Ідею придбаєш в слушний час за жертву крови й ран.

І сповняться твої бажання всі та мрії,

 І благовісно знов заграє княжий дзвін

 Із Святогорських веж і злотої Софії

Та не вмовкатиме ніколи більше він.

 

Ведучий І.   Перебуваючи в Києві, митрополит Андрей Шептицький призначив о. Михайла Цегельського Екзархом для католиків візантійського обряду в Україні. У Києві налагодив контакти з провідними діячами Української Центральної Ради.

Лунає пісня “Боже дякую тобі”

Ведучий ІІ.  Щоб духовно об’єднати весь український народ, де б він не жив, Митрополит Шептицький – наче апостол Павло, на якого Він і схожий своїм аристократичним походженням, правовою і філософською освітою, широким людяним світоглядом – об’їхав всі землі, де проживали українці: не лише цілу Галичину, Буковину, Закарпаття та Центральну і Східну Україну, не лише українців в Америці, але навіть малі гурти заробітчан в Німеччині та в Англії. А коли не міг їхати до них особисто, то – знов наче невсипущий апостол Павло – посилав їм послання та пастирські листи.

Читець :                                Україно, Вітчизно моя!

Все, що маю,даю тобі я,

І майно, і знання, і всі сили,

Щоб тобі на добро прослужили.

                                      Щоб ти стала міцна, як давно,

                                      Щоб твій нарід з’єднався в одно

                                      У братерській любові та згоді –

                                      Лиш тоді стане сила в народі"

              Як Мойсей крізь пустині, моря,

              Вів свій нарід до Бога-Царя

              Поміж піски, провалля і скали,

              Та, де вічні горять ідеали.

 

Ведучий І Після окупації на початку ї світової війни  Львова російськими військами митрополит Шептицький в 1914 році був заарештований, і вивезений до Києва, а згодом до Росії, де утримувався в Новгороді, Курську та Суздалі. Після лютневої революції 1917 року звільнений. У цьому ж році провів низку заходів на поширення і зміцнення католицької церкви у Росії. 

Читець:

Що значить Бог, не просто зрозуміти,

Бо з іменем його не позволяли жити.

А то є велике, то сила людини,

І в ньому майбутнє для України.

Коли ти є з Богом, не раз є і мука.

Бо скільки терпіли за ствердження духа,

По тюрмах в неволі, у злиднях були,

Та хто духом сильний, того не змогли

Ні знищити, ні покарати

Бо душу в людини не можна забрати

Бог там, де обов’язок, праця людська,

Бо в праці людини її здобуття,

Її торжество, її перемога.

І в тому знайдеш, що це також від Бога.

Коли віднайдеш в собі якості ті,

То Бог відізветься у твоїй душі.

Тоді ти приклякнеш,й молитва до Бога

Буде в твоїм серці – це буде від Бога.

Ведучий І.      Про своє відбування у в’язниці Митрополит міг сказати те, що св. Павло писав про своє перебування у в’язниці  в Римі: «І більшість братів у Господі, яким мої кайдани додали сміливості, ще більше набрали відваги безстрашно голосити Боже слово». У відплату за проведені в темних келіях в’язниць дні і роки, Митрополит Андрей мріяв побачити весь український народ вільним та об’єднаним, як державою так і церквою.

Читець:                                   Україну ми любим свою,

Як Тебе, дорогий Христе наш,

Ми Тебе просимо Боже,

Ми Тебе молимо, Боже

Україну для нас відроди.

Вся надія на Тебе у нас є,

Наверни всіх на істинний путь.

Поможи, Христе Боже,

Україну для нас зберегти.

Ти зійди із небесних висот

І до кожного серця зайди,

Благослови Ти нас, Боже,

Благослови Ти нас Боже,

Україну Ти благослови.

 

Пісня «За Україну – вільну і соборну» сл. К. Михайлюка, муз. В. Кочержука

 

Ведучий ІІ.   Повернення Митрополита з царської тюрми було його тріумфальним походом. Особливо сердечне було привітання Митрополита на рідній землі, тяжко зраненій воєнними діями. На залізничному шляху від Ярослава над Сяном аж по Львів, станція за станцією, процесії з близьких сіл вітали свого князя церкви грімкими оплесками «слава».  На залізничній станції у Львові з’явилось майже все населення Львова і провело свого,  три роки не баченого, Митрополита до архикатедрального храму св.  Юра.

Читець:    

                  Жива душа – це Боже світло,

Що мешкає в людині.

Воно для того, шоби кріпла

У нас творця гостинність.

Коли Всевишній вимикає

Світильник Свій нетлінний.

То наше тіло засинає

До часу воскресіння.

 

 Ведучий І Митрополит Андрей Шептицький був надзвичайно доступний і тактовний з людьми, у спілкуванні з ними не відчувалося з його жодного намагання перед кимось винищитися, він мав завжди відкриті двері для кожного. Потрапити на прийом до митрополита, якщо він був у Львові, не складало жодної трудности. Митрополит нікого не уникав. Він стояв вище галицьких упереджень. Якось дочка Франка Анна перейшла до метрополії про панахиду за батьком, її зустрів о. Михайло Цегельський і заявив, що Франко помер без Бога, і церква не може і не буде за нього молитися, аж тут із -за дверей пролунав голос отця Андрея : «Помиляєтесь, отче. Цегельський.»

         Про нього слава скрізь по світу вже лунає

         Бо він підойма душ, нездоланий борець;

         Щоб світ ввесь перейти – таких, як він немає –

         У нього скелі міць і віри всім взірець.

 

Ведучий ІІ.    Діяльність Митрополита Андрея Шептицького як фундатора і організатора та мецената немає собі рівних. Він заснував український Національний музей, купує в 1905 році для нього приміщення за 34 тис. доларів. Ним заснована Львівська Богословська Академія. На сиротинці передав 1 млн. доларів. Сприяв відкриттю курорту в Черче.

 

 Пісня «Балада – молитва» сл.М. Каменюка, муз. В. Кочержука

 

Читець:           Нагодуй голодного, поможи, чим можеш,

                          У великій скруті Бог тобі поможе…

                          Поділись водицею в спеку і в дорозі,

                          Вчуй благання спраглого, будь із ним у Бозі.

                          Поділись одежею, нагого прикрий.

                          Він твій брат в Ісусі, брат він твій.

                          Подорожуючого в дім прийми.

                          Будь людиною перед людьми.

                          Хворого відвідай, то для ран – бальзам,

                          Важко у недузі, добре знаєш сам.

                          У тюрмі заблукших не спіши судити,

                          З в’язнем хліб насущний спробуй розділити.

                          Поховати вмерлого – милосердя тіла.

                          Щоби твоя совість потім не боліла

 

Пісня «Молитва» сл. Н. Попович, муз. В. Кочержука

 

Ведучий ІІ.  Митрополит Андрей Шептицький обстоював воз’єднання розколених церков. Він мріяв привести до уній цілий Схід. Ці плани були фантастичні   в роки світових воєн і думки про унію. Якраз під час ІІ світової війни митрополит робить низку унійних призначень: свого брата Климента Ігумена студитів призначає екзархом Росії і Сибіру, куди Климентій потрапив не як екзарх, а як в’язень; Йосипа Сліпого, свого наступника – екзархом Східної України.

Ведучий І.   30 червня 1941 р. було проголошено незалежність України, Митрополит Андрей Шептицький окремим письмом благословив чин проводу і членів влади.

 

Читець:     Як вихор мчить наш вольний спів,

Як буря наш нестримний гнів

Ідем у бій, гей, буревій

Через руїну за Україну

Ми: сіль землі, сини ріллі

Аж до загину за Україну

Мечами єдність воскресе

Бо з нами Бог, а Бог над все!

Бо з нами Бог, а Бог над все!

 

Пісня «Осанна Україні» сл. Б. Демківа, муз. В.Кочержука.

 

Ведучий ІІ.   Ніхто з єпископів у Європі не виступав так відкрито і беззастережно проти фашизму  в багатьох пастирських посланнях, як Митрополит Андрей Шептицький. 2 листопада 1942 року було видано пастирський лист митрополита «Не убий!», у якому містилися заклики до примирення політичних сил українського суспільства, засуджувалися політичні вбивства і містилися застереження про відлучення від церкви організаторів і виконавців цих злочинів. Під час ІІ світової війни Шептицький ставив питання про об’ єднання всіх християн навколо Київського патріарху у єдності з Римським престолом, але  не  знайшов розуміння з боку окремих ієрархів церкви та української інтелігенції .

 

Читець:                                    Отче Всесильний! Сило незмірна

Духу Всевишній, що всюди є.

ЄдностеСвята, правдо всевірна

До Тебе нині наш голос йде –

Подай нам сили, святости дай

Ласки Твоєї, помочі просим

Хочемо бути Твоїм народом

Здійснити царство в душах

Складаєм руки, складаєм душі

На Твій визвольний, небесний шлях -

Щоби настала одна лиш воля,

Твоє веління для всіх і все.

Ведучий І.    Короткі місяці життя великого Митрополита з часу  повернення до Галичини совєтських військ -  це вечірній сумерк і самого Митрополита і усіх подій, якими він жив і кріпився. Передбачаючи наростання репресій проти церкви, митрополит таємно в 1939 році висвятив на єпископа свого наступника – ректора Львівської Духовної Семінарії о. Йосипа Сліпого. Митрополит Андрей Шептицький є не лише великим українським церковним діячем. Він також великий народний діяч і патріот. Перш за все він найбільший меценат і покровитель української культури – мистецтва, науки та школи.

Ведучий ІІ.  У пам’ятний день 1 листопада 1944 року коло 13.00 години Владика помер. 5 листопада відбувся похорон у Львові. Своєму народові  довголітній Архипастир залишив незламну віру, що милосердний Господь зглянеться на його терпіння та за принесені жертви винагородить його кращою долею.

Ведучий І.   Нехай життєвий шлях , справи, і світогляд Великого Митрополита  як приклад піддержують нас у вірі в краще майбутнє церкви і нашого рідного народу.

 

Читець:                                 Один Господь моя Покрова,

 Защита вірна й Охорона, -

 Й Оселя Вічная готова

 Усім в просторах його Лона!

 На Нього вся моя надія,

 На Нього вірні сподівання,

 І з Ним – моя спасення мрія

 До ночі пізньої від рання!

 Господь – моя все творча Сила,

 Це Він дає мені Науку,

 Його Десниця орлокрила,

 Одна веде мене за руку!..

 

Ведучий ІІ . Помолимось за прославу слуги Божого Митрополита Андрея.

Молитва:  Господи, Ісусе Христе – Ти зажди нагороджуєш найбагатшими скарбами твоєї  безконечної любові твоїх вірних слуг за їх праведне життя, і то не тільки вічною прославою у Твоєму небесному царстві, але й часто тут, на землі прославляєш їх за те, що вони з особливою ревністю змагались для Твоєї слави і для поширення та закріплення Твого царства між людьми. Покірно благаємо Тебе, зволь прославити Твого вічного слугу – Андрея Шептицького. Впродовж свого праведного життя він був добрим пастирем свого стада і великим подвижником церковної єдності, не тільки в нашому українському народі, але серед усіх народів світу.

 

 

Сценка

(Виходять хлопець і дівчина)

Дівчина: Я зрозуміла, що Митрополит Андрей Шептицький є тою людиною, пам'ять про кого не може бути втрачена, бо вона є благословенням.

Хлопець: Я хочу бути подібним до нього. В усіх гранях свого життя, особливо в молитві, він був настільки досконалим, що став відомий як "новий Мойсей" українського народу.

Дівчина : Андрей Шептицький – один з тих, хто становить знак надії для наших і прийдешніх часів. Він показав, що любов є сильніша від смерті.

Пісня  “Молитва  за Україну”

Ведучий : дякуємо нашим гостям за присутність, за уважність і чекаємо нових зустрічей.