Мета.
1) Розглянути процес перетворення християнства на державну релігію Римської імперії;
2) показати роль християнства в розвитку європейської культури.
Учні мають навчитися:
– називати час прийняття християнства як державної релігії Римської імперії; – порівнювати становище християнської церкви в І-ІІ та ІV – V ст. н.е.;
– наводити приклади зміни становлення держави до християнської церкви;
– визначати причини появи різних течій у християнстві, вплив християнства на розвиток культури та філософії.
Тип уроку. Комбінований урок.
ТЕМА УРОКУ: «ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА».
(Історія всесвітня, історія України. Інтегрований курс, 6 клас).
Мета.
1) Розглянути процес перетворення християнства на державну релігію Римської імперії;
2) показати роль християнства в розвитку європейської культури.
Учні мають навчитися:
– називати час прийняття християнства як державної релігії Римської імперії; – порівнювати становище християнської церкви в І-ІІ та ІV – V ст. н.е.;
– наводити приклади зміни становлення держави до християнської церкви;
– визначати причини появи різних течій у християнстві, вплив християнства на розвиток культури та філософії.
Тип уроку. Комбінований урок.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
1. Перевірка готовності класу до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Фронтальне опитування
1) Що спільного було в політиці Діоклетіана і Константина?
2) У яких сферах суспільного життя Константин проводив політику, що відрізнялася від політики Діоклетіана?
3) Порівняйте системи управління, що існували в Римській імперії, - принципат і домінат
( 1. Принципат – Рання Римська імперія – Імператор «перший» у складі сенату, влада сенату поступово обмежувалася. 2. Домінат – Пізня Римська імперія – Посилення влади імператора, сенат утратив роль колективного органу влади.)
Аналізуючи виконання завдання, учитель підкреслює, що основною відмінністю домінату від принципату було зміцнення влади імператора. Посиленню ролі імператора згодом сприяла і християнська церква, бо християнство за Константина набуло статусу державної релігії.
Запитання на повторення
1) Де і коли виникло християнство?
2) Назвіть передумови виникнення християнства.
3) Як були організовані перші християнські громади?
4) Які зміни відбулися в християнських громадах у ІІ – ІІІ ст. н.е.?
Учитель підводить учнів до висновку: ІV ст. н.е. християнська церква стала багатою і впливовою. Вона відігравала суттєву роль в управлінні імперією. Саме єпископи, а не полководці організовували опір варварам. Корінні зміни у відносинах між християнською церквою та імператорською владою відбулися за Константина.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Формування вмінь
1. Оформлення церковної організації.
Робота з підручником
Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.
1) Які зміни відбулися в християнських громадах у ІІ – ІІІ ст. н.е.?
2) На яку територію поширилося християнство в ІІІ ст. н.е.?
3) Коли склалася загальна церковна організація для всієї імперії?
4) Що являли собою церква, хто нею управляв?
Підбиваючи підсумки роботи над питанням, учитель підкреслює, що від часу виникнення нової релігії християнам довелося перетерпіти багато гонінь і переслідувань, але християнство продовжувало поширюватися в Римській імперії.
2. Константин І та його політика щодо християнства.
Розповідь учителя
Константин І, як і інші імператори ІІІ ст.. н.е., був язичником, послідовником бога Сонця. Але в 312 р. н.е., напередодні вирішальної битви зі своїм суперником у боротьбі за престол Максенцієм, Константин побачив сон, у якому йому з’явився Христос і звелів написати на щитах його війська грецькі літери – ХР – перші літери свого імені. Наступного дня Константин побачив у небі хрест, що закривав сонце, і напис: «Цим знаком переможеш». Після поразки Максенція Константин урочисто в’їхав до Риму. Наступного року він видав едикт, яким визнавалася рівноправність християнської релігії та язичницьких культів, а потерпілим від переслідувань поверталося конфісковане майно.
Константин оголосив себе намісником Христа на землі й став активно брати участь у диспутах і дискусіях. У такий спосіб він прищеплював християнству ідеї державної релігії, які стверджували, що імператор має священний статус і релігійний авторитет.
3. Перші собори. Виникнення течій у християнстві.
Розповідь учителя.
Кількість християн після проголошення християнської церкви державною збільшилося принаймні вдвічі. Дедалі більшого значення в церкві стали набувати організаційні та догматичні питання, які хвилювали християнські громади. За вирішення цих питань, що мали не тільки церковне, але й загальнодержавне значення, тепер узялася держава. У 325 р. н. е. Константин скликав у місті Нікеї перший загальноримський (Вселенський) церковний собор, куди були запрошені представники всіх провінцій. Приводом до скликання собору стала єресь (секта) Арія, пресвітера єгипетської єпархії. Гострим питанням християнської догматики на той час було питання про двоїсту природу Бога-Сина Христа, який був водночас і Богом, і людиною. Арій заперечував рівність Бога-Сина і Бога-Отця. Константин бачив у вченні Арія небезпечну ідею применшення не тільки авторитету Бога-Сина, але й узагалі всякого авторитету, як небесного, так і земного. Щоб уникнути повторення подібних суперечок , на соборі був вироблений канон віри, відомий під назвою «нікейського символу віри»: Свята Трійця – Бог-Отець, Бог-Дух Святий, Бог-Син – єдина, вічна; усі три особи Трійці рівні.
У 381 р. н. е. в Константинополі був скликаний другий Вселенський собор, що підтвердив нікейський символ і засудив аріанство та інші єресі.
4. Християнство – державна релігія Римської імперії.
Розповідь учителя (під час розповіді вчитель коментує схему «Становлення християнства», що виконується на дошці або підготовлена заздалегідь).
Після другого Вселенського собору язичницькі храми та їхні служителі були позбавлені привілеїв і державних субсидій. Символ старого Риму, статуя Перемоги, була винесена із сенату. Відтоді починається історія християнської державної церкви. У V ст. християнська розпалася, подібно до імперії, на дві половини – західну і східну. Вона являла собою велику матеріальну силу. Економічну основу церкви складали церковні маєтки.
Християнські громади об’єднуються під зверхністю Риму – з’являється християнська церква |
||||||||
|
||||||||
Християнська релігія і язичницькі культи визнаються рівноправними |
||||||||
|
||||||||
Християнство стає державною релігією. Язичницькі культи заборонені |
||||||||
|
||||||||
1. Католицизм (Рим) 2. Православ’я (Константинополь) |
||||||||
ІV. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП
Бесіда за питаннями
1) Чому змінилося ставлення державної влади до християнської церкви?
2) Що спільного було в організації управління християнською церквою та структурі державної влади Римської імперії?
3) Коли відбувся розкол християнської церкви на два напрями?
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
1. Підведення підсумків уроку.
Заключне слово учителя
- У 313 р. н.е. імператор Константин узаконив християнство
- Константин прагнув зберегти єдину державу, тож йому потрібна була сильна і єдина церква.
- У 394 р. н.е. християнство стало державною релігією Римської імперії.
- У християнській релігії посилювався розкол між двома напрямами: католицизмом і православ’ям.
2. Оцінювання навчальних досягнень учнів
3. Коментарі до виконання домашнього завдання
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати текст параграфа
2) Творче завдання. Підготуватися до переказу однієї з біблійних притч.