Тема уроку: «Історично-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай»

Тема уроку: «Історично-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай»

Мета:

• формувати навички та уміння аналізу роману у віршах, уміти визначати жанр твору «Маруся Чурай», розглянути історичну основу роману у віршах;
• розвивати акторські здібності старшокласників, мовленнєві навички;
• виховувати старшокласників у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ.

Тип уроку: урок вивчення художнього твору.

Обладнання: художній текст, підручник, записи пісень «Ой не ходи, Грицю…», «Засвіт встали козаченьки», епіграф до уроку.

І. Організаційний момент – 1 хв

ІІ. Мотиваційний етап – 2 хв

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку – 1 хв

ІV. Актуалізація опорних знань учнів – 15 хв

V. Опрацювання навчального матеріалу –  20 хв

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок –  4 хв

VІІ. Підбиття підсумків уроку – 1 хв

VІІІ. Домашнє завдання – 1 хв

      Хід уроку

І. Організаційний момент

Підготовка учнів до уроку

ІІ. Мотиваційний етап

Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Що нам потрібно було на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.
Ліна Костенко «Маруся Чурай»

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

2. Декламування вірша напам’ять

V. Опрацювання навчального матеріалу

Теорія літератури

Роман у віршах — різновид змішаного жанру, що поєднує багатоплановість, епічні принципи розповіді з суб’єктивністю, притаманною ліричним творам.
Роман у віршах став популярним у ХІХ-ХХ ст. Межують з ним драматична поема, віршована повість. Це одна з найскладніших літературних форм, суть якої полягає в тому, що у великому художньому полотні епічнии спосіб зображення життя через систему подій і розгорнутий сюжет, через змалювання сформованих характерів поєднується з глибоким ліризмом — віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану й почуттів автора.

Історично-фольклорна основа роману у віршах

 Зі сторінок роману постала неприкрашена історія нашого народу. Нашу пам’ять про те, хто ми, чиї діти, витравлювали, випалювали, відбивали немилосердно… Але вона — живе. Хто порахує всіх спраглих, що припадали й припадають до «Марусі Чурай», як до життєдайного джерела? Адже така потреба зумовлена надзавданням, що постало перед нашим суспільством: духовне відродження нації як єдиний порятунок від морального й фізичного вимирання.
«Маруся Чурай» Ліни Костенко — це не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це — історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія.

Історичне полотно твору становить окрему сторінку, через яку ще раз висвітилися долі героїв роману. І життєву лінію головної героїні Марусі Чурай, Ліна Костенко ввела в бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVII ст., а ще точніше — періоду визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
          Представники козацької республіки в романі — Богдан Хмельницький, Лесько Черкас, Мартин Пушкар, Іван Іскра, Яким Шибилист і ті, хто з небуття повернулися в думі (Яків Остряниця, Гордій Чурай, Павлюк, Наливайко). До цього славного лицарства належить і дід Гамарник, «самітник і химерник», котрий од трьох шабель ще й досі не загоєн. Грицько Бобренко теж козак, але він з часом засвоїть іншу мораль, далеко не козацьку, неодноразово повторивши Марусі: «Любов любов’ю, а життя життям». В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой не ходи, Грицю…».
Звучить запис пісні «Засвіт встали козаченьки».

Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко.

Український народ вправі пишатися багатством народної творчості. Хтось створює щось, його визнають, й ось уже про нього складають легенди й перекази. Так, за переказами, у 16251650 рр. жила в Полтаві Маруся Гордіївна Чурай — поетеса й співачка, пісні якої були широко відомі в народі. Вона любила Гриця Бобренка. Але їх кохання було нещасливим і закінчилось трагічно. Дівчина померла в молодому віці, навіть точно не відомо як, але її чудові пісні, що їх вона подарувала народові, дали їй вічне життя в пам’яті українського народу.

На жаль, не збереглося жодних архівних документів, які б засвідчили існування Марусі Чурай, страшна пожежа 1658 р. знищила всі архіви Полтавського магістрату. А легенди й перекази розповідають про сильне, але трагічне кохання дівчини-співачки й козака Гриця Бобренка, який помер наглою смертю, мабуть, через отруєння. Ця сюжетна лінія вплітається в історичну фабулу роману — народну війну українців за визволення від поляків, татар. Дія твору розгортається в основному в Полтаві, що на той час була важливим містом, військовим осередком, мала свій козачий полк, який боронив рідну землю.

Художній твір вважається історичним передовсім тоді, коли автор правильно й всеохоплююче відображає історичну епоху. Ліна Костенко це зробила неперевершено. Та навіть принцип умовності, за яким на початку роману сама поетеса визнає перевагу художнього домислу над фактами («А що, якби знайшлася хоч одна…»), не тільки не знижує читацьку цікавість, а ще більше її посилює, змушуючи читати художній текст прискіпливіше. Та як не читай, але не знайдеш бодай огріха, а не те що грубої помилки в зображенні історичного тла.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок

Робота над текстом. Бесіда:

• Визначте кульмінаційні моменти в сюжеті роману.
• Чому, на вашу думку, роман не завершується сценою помилування героїні?
• На які дві основні групи ви поділили б свідків на суді Марусі Чурай?

VІІ. Підбиття підсумків уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Підготувати характеристику образу Марусі Чурай за планом. Орієнтовний план:
1. Портрет героїні роману як засіб розкриття її характеру.
2. Батьки Марусі.
3. Художня обдарованість.
4. Стосунки: Маруся — Грицько, Маруся — Іван.
5. Піснетворчість.
6. Спільне й відмінне між Марусею Чурай та Мавкою з «Лісової
пісні» Лесі Українки.
7. Моє ставлення до образу Марусі Чурай.