Тема уроку. Історія рідного краю. Гідність, випробувана часом: п’ять віків по тому.

Про матеріал
Використання краєзнавтсва у вихованні національної свідомості школярів має особливе значення, адже краєзнавство - безцінна скарбниця збереження історичного досвіду багатьох поколінь всього того найкращого, що витримало випробування часом у сфері матеріальної і духовної культури. Ця скарбниця є тим своєрідним містком, який звязує покоління минулі з поколіннями сучасними і прийдешніми.
Перегляд файлу

Історія України 8 клас

Тема уроку. Історія рідного краю. Гідність, випробувана часом: п’ять віків по тому.

Мета:

  • Навчити вирішувати проблеми сьогодення на позитивному історичному досвіді представників князівського роду Корецьких;
  • Виховувати в учнів найкращі риси громадянина-гуманіста, патріота, почуття національної гідності;
  • Спонукати вихованців до краєзнавчо-пошукової роботи;
  • Культивувати глибоку повагу до віків народних традицій.

Тип уроку: урок-проєкт.

Обладнання:

Вислови, ілюстрації, блокноти, ручки, бейджики, свічка, музичний супровід.

 

Ділові особи: Літописець

Князь Корецький

Син князя

Княгиня Корецька

Скарбник

Священник

Вчитель Зизаній

Шляхтич

Суддя

Зодчий

Селянин

Ремісник

Прозорливий

Кат

Літописець (вчитель):

(Лунає музика)

П’ять століть тому, року 1150 і перешед Ізяслав Горину і тут ста на ній. Оттоле же пойде до Корческу і корчане же вишедші з радістю і поклонімося йому. з того часу започаткувалося літописання славетної історії міста серед пагорбів та узвишшя, серед каньону з високим камінним правим берегом над тихоплинною річкою Корчик, де з-під земних глибин виривалося безліч джерельних ключів, що кришталевим струменем сльозилися і влітку і взимку; міста, славетного традиціями і людьми, де перетиналися долі, ткалося життя, зростала історія, формувалася своєрідна етнічна «нація» - корчани.

І ми з вами сьогодні перенесемося і далеке минуле тієї князівської доби, щоб кожен з вас усвідомив для себе роль і місце батьківщини, яка з частиною нашої неповторної України. Не будемо стояти осторонь долі рідної землі, і все, що маємо – життя, знання, любов – ладні віддати для блага і процвітання Батьківщини. Ви маєте унікальну нагоду потрапити у світ проблем тогочасного суспільства і спробувати їх вирішити сьогодні з позиції загальнолюдських цінностей.

Ласкаво просимо до середньовічного замку, на початок роботи сейму князів Корецьких у ролі … а ролі ви оберете самі, стоячи перед замковою вежею. (Л. пропонує кожному шляхом жеребкування вибрати собі дійову особу, учні зачитують, кого обрали).

Ну що ж, тепер кожен з вас знає, хто він є на сеймі у замку, і мусить підкорятися законом нового часу, але при цьому не забуваючи своє місце і роль у суспільстві. Тобто, вирішувати проблеми ви повинні виходячи лише зі своєї ролі.

 

І. Вправа «Сейм»

Л. На сеймі кожну проблему піднімав князь, а представники інших соціальних станів висловлювали свої думки, власні розв’язки проблеми, але рішення приймав голова, тобто князь.

(З ситуації висять на дошці, князь відкриває і оголошує проблему)

 

І ситуація:

1. У 1645 році князь Самійло-Карл Корецький у гніві засудив до страти за доносом двох шляхтичів Тишовського і Грабовського. Чи мав він право позбавити їх життя?

Л. Історична довідка: Тишовський і Грабовський були кинуті до в’язниці. Вони, нібито, обсміяли панну Корасовську. Було взято до уваги тільки свідчення постраждалої.

(Учні вирішують проблему, після обговорення і вирішення проблеми, Л. зачитує дійсний історичний факт).

 

Л. Чим же насправді закінчилася трагедія в Корці? За вбивство двох шляхтичів Люблінський коронний трибунал засудив князя Корецького до на безчестя і вигнання з Польщі і Литви. Виконання вироку поклалося на Луцькій та інші громадські та земські суди. Але що міг вдіяти якийсь там суд могутньому магнатові, родичу найбільших чиновників Польщі і Литви? І ким були Грабовський і Тишевський порівняно з Корецькими? Отже вирок так і залишився шматком паперу без будь-якої юридичної сили. Але для нас ці документи є цінним свідченням історії, вони показують безсилля королівської влади проти свавілля магнатів.

 

ІІ. Ситуація.

У 1610 році М. Смотрицький у своєму «Треносі» («Плач») писав: «Де тепер неоцінений камінь… у вінці, як сонце серед зірок, де тепер дім князів Острозьких, що перевищував усіх яскравим блиском давньої віри? Де й інші… славні роди руських князів, мої сапфіри і алмази: князів Слуцькі, Заславські, Вишневецькі, Чарторийські,… й інші без ліку? Де Хоткевичі, Глібовичі, Сапіги…  й інші? Ви, злі люди, тепер насміхаєтесь над немічним моїм тілом, з якого одначе всі вийшли…Прокляті будете й ви всі ». до середини 17 століття цей перелік поповнила й родина Корецьких. Першим із відступників став Волинський каштелян Іван-Карл Корецький. Який шлях оберемо: лишаємося захисниками православної віри чи підтримуємо політику Речі Посполитої?

 

(Учні вирішують проблему, після обговорення і вирішення проблеми, Л. зачитує дійсний історичний факт).

 

Л. Останні князі із роду Корецьких були ревними послідовниками католицької релігії (Самуїл Карлович, Самійло Ліщинський).

 

Л. Впродовж 16 – І половини 17 ст. в житті українського суспільства відбувалися історичні зміни: утверджувався ранній новий час – історичний період, що проходив на зміну середньовіччю. Формувалися ранньонаціональна свідомість і культура українського народу. В Україну стали поступово проникати культурні віяння доби Відродження. Просвітителем нашого краю був Леврантій Зизаній Тустановський, вчений-мовознавець, маючи славу серед князів. Отже 17 травня 1612 року його запрошують до Корця.

 

ІІІ Ситуація.

Отець Лаврентій поселився неподалік замку, поближче до ремісників, майстрів, кожум’яків, поташників. Мав серед кого кинути зерно знань. При замковому храмі утворив маленьку школу, де навчав лічби, співу і читання синів простих людей. А ще заступився перед князями на нижчі верстви населення, хрестив і вінчав людей навколишніх слобідок.

Княгиня Анна словом і ділом принижувала його вразливу душу, мовляв, навчаючи холопських чад, вивищує її підданість, а звідси і до непослуху близько, відібравши у нього учительство, Анна Якимівна вислала його до Києва. Чи заслужив просвітитель таку долю і чи мала рацію княгиня?

 

(Учні вирішують проблему, після обговорення і вирішення проблеми, Л. зачитує дійсний історичний факт).

його книги пішли між люди, чимало холопських дітей вивчилося грамоти. Отже, сила, виконана ним – то промінь на затканому пітьмою неуцтва світі.

 

В 1. Вельмишановна, дозвольте слово мовити! Славний князю, працювали ми вдень і вночі на будівництві підземних шляхів у Вашому замку, не розгинаючи спини, не покладаючи рук. І знайшли ось цю скриньку. І передаємо її у Ваші надійні руки.

 

Вправа 2. «Скарб».

(Інструкція: Власник цього скарбу зобов’язаний використати вміст скриньки для блага і процвітання своєї батьківщини, тільки тоді він принесе щастя йому і його народу. На дні скриньки лежить перелік загальнолюдських рис, без яких неможливе мудре керування державою і землею. Якщо Ви зможете обґрунтувати важливість і необхідність даних рис (чому вона важлива? Під час вирішення яких питань державного значення можна її проявити?), вважайте, ви проживете щасливе і гідне життя).

 

Риси:

Доброта, толерантність, совість, гідність, гуманність, щирість, чесність, справедливість, вірність, відповідальність, порядність, працелюбність, любов.

 

Л. Ви отримали у спадок від своєї батьківщини найцінніший скарб і сподіваюсь, що ви його використаєте за призначенням, а саме: для своєї країни, народу, людей, поруч яких живете. Подібного цьому скарбу немає ніде у світі. Володійте і збагачуйтесь!

 

Рефлексія:

1. Чи легко вам було вирішувати проблеми минулого сьогодні?

2. Чи потрібно звертатися до уроків історії для вирішення проблеми сучасності?

3. Чи відчули ви причетність до творення долі своєї батьківщини?

4. Чи легко вам давалися рішення?

 

Підсумок

 

Притча

Л. Щоб досягнути мети, необовз’яково прагнути далеких горизонтів, варто уважно придивитися до того, що вже є.

З покоління в покоління в одній країні передається така притча:

У давні часи жив селянин, який мав невеличкий наділ землі і власне господарство, яке б звільнило його від щоденної праці. Одного разу до його будинку попросився переночувати подорожуючий монах і за вечерею він уважно слухав історію гостя про утворення алмазів із сонячного світла. Цілу ніч не спав селянин, а вранці впав навколішки і благав мудреця, щоб той розповів, де можна знайти алмаз. Після довгих вмовлянь монах розповів, що дуже далеко серед високих гір в білих пісках тече річка, на її берегах лежить багатство. Селянин продав своє майно, залишив сім’ю а сам рушив шукати заповітні скарби. Він обійшов багато земель, змучився і розорився, але так нічого і не знайшов. У відчаї він кинувся у море, але це - не кінець історії. Чоловік, який купив у селянина поле і сад, обробляючи землю, направив на незначне сяйво, яке йшло від білого піску. І це був дорогоцінний камінь.

Мораль дуже проста: Скарби, якими ми володіємо, самі того не відаючи, заховані на нашому власному полі, потрібно його лише старанно обробляти. І одного прекрасного дня алмази засяють крізь пісок.

 

 

docx
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
13 листопада 2022
Переглядів
370
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку