Тема уроку. Українські землі у складі Чехословаччини. Карпатська Україна.

Тема уроку. Українські землі у складі Чехословаччини.          Карпатська Україна.

 Мета уроку.                                                                                                           Навчальна мета: охарактеризувати правовий статус Закарпаття у складі Чехословаччини; ознайомлення учнів з новими поняттями: Карпатська Україна. «Карпатська Січ» та діяльністю президента А. Волошина.                                                                                                           Розвивальна мета: поглиблювати інтерес учнів до історії, як сфери знань і навчального предмета, розвивати мисленнєві здібності й уміння, необхідні для розуміння сучасних викликів; давати можливість учням отримувати та засвоювати системні знання про факти, події, явища, які були характерні для українських земель у складі Чехословаччини між двома світовими війнами; показати історію України в контексті всесвітньої історії.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        Виховна мета: формування в учнів національно-культурної ідентичності, патріотичного світогляду, активної соціальної та громадянської позиції, почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

 Обладнання уроку:                                                                                                             

•          атласи з історії України для 10 класу;
•          настінна карта України «Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр»;
•            підручники для 10 класу О. В. Гісем, О. О. Мартинюк «Історія України»;
•            портрет Августина Волошина
•            проектор, ноутбук
•            електронний ресурс: презентація «Західноукраїнські землі у міжвоєнний період» https://images.app.goo.gl/vEyYozZZA3qvHfP77 , слайди 31-50

Тип уроку: комбінований

Форми роботи: вивчення нового матеріалу з використанням проектної технології

Очікувані результати:

Після цього уроку учні повинні знати:

•          зміст понять і термінів:
•          причини, мотиви і наслідки чеської політики на українських землях

вміти:

•          встановлювати послідовність подій історії України у складі Другої Речі Посполитої;
•          визначати причини та наслідки політики пацифікації, яку проводила польська влада на території українських земель.

Структура уроку:

I.      Організаційний момент – 3 хв.

II.    Актуалізація опорних знань – 5 хв.

     III.   Повторення матеріалу попереднього уроку – 12 хв.

     IV.   Мотивація освітньої діяльності – 5 хв.

V.    Застосування знань, формування умінь і навичок – 15 хв.

VI.   Підведення підсумків, домашнє завдання – 5 хв.

Хід уроку.

I.      Організаційний момент – 3 хв.

 - вітання з учнями;

- перевірка присутніх у класі учнів;

- перевірка підготовки учнів-консультантів до уроку

II.    Актуалізація опорних знань – 5 хв.

1. Охарактеризуйте становище українських земель після I світової війни.
2. Які зміни відбулися після завершення I світової війни щодо статусу територій Східної Галичини, Буковини та Закарпаття.
3. Покажіть на карті України землі Східної Галичини, Буковини та Закарпаття у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
4. Яку політику проводила влада іноземних держав щодо українців?

III.   Повторення матеріалу попереднього уроку – 12 хв.

Учні повторюють матеріал попередньої теми уроку, відповідаючи на запитання учителя:

1. У чому полягав характер політики румунського уряду щодо українства?  
2. Які гасла виголошували у своїй діяльності українські політичні партії та організації в Румунії? 
3. Якою була політика УСРР та СРСР щодо українських земель у складі Румунії ?  Учні дають відповіді на питання, після чого учителька звертається до учнів класу, даючи їм завдання усно порівняти політику щодо українців влади Польщі та Румунії.

IV.   Мотивація освітньої діяльності – 5 хв.: учителька готує учнів до сприйняття нового матеріалу, зосереджуючи їхню увагу на проблемному питанні, на яке вони повинні дати відповідь наприкінці уроку. Проблемне питання (протягом уроку разом із темою уроку написане на дошці): чому лише закарпатські українці зуміли проголосити свою державу в умовах іноземної окупації?

V.   Формування нових знань – 15 хв. Пояснення матеріалу нової теми. Учителька розкриває суть даного питання з використанням презентації «Західноукраїнські землі у міжвоєнний період»

1. Політика Чехословаччини щодо Підкарпатської Русі.

Входження Закарпаття до Чехословаччини: після розвалу Австро-Угорщини президент Чехословаччини пообіцяв українцям Закарпаття автономію, у листопаді 1918 р. Американська Народна Рада карпатських русинів прийняла рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини; 1920 р. Тріанонський договір Антанти з Угорщиною закріпив це рішення: Закарпаття отримало назву «Підкарпатська Русь»

Політичний статус: до1939 р. обіцяної автономії не було; визнано право українців проживати в межах єдиної територіально-адміністративної одиниці - Підкарпатської Русі; українцям дозволено обіймати державні посади; відсутні суто укр. політичні партії.

Соціально-економічний розвиток: промисловий розвиток відсталий, не зважаючи на державні капіталовкладення: край перебував на рівні XVIII ст.; зберігалися високі орендна плата за землю, штрафи і податки; аграрне питання частково вирішено шляхом передання селянам окремих земель угорських поміщиків.

Національно-культурна політика: зросла чисельність укр. шкіл, гімназій, зокрема початкових шкіл - з 525 у 1914 р. до 851 - у 1938 р; діяли укр. вищі навчальні та науково-дослідні заклади:                                                                              - Український вільний університет (1921);                                                              - Високий педагогічний інститут ім. Драгоманова у Празі (1923-33);                                                                                                                                            - Українська господарська акдемія у Подєбрадах (1922-35);

вільно працювали укр. громадські та спортивні організації - «Просвіти», «Пласт»; створені театральні осередки, хори; м’яка чехізація: відкриття чеських шкіл паралельно з українськими та угорськими.

2. Українські політичні течії на Закарпатті – учителька розкриває суть даного питання з допомогою таблиці, яка висвічується на екрані.

3. Боротьба за автономію краю у другій половині 30-х рр.

Передумови проголошення Карпатської України: 30 вересня 1938 р. Німеччина, Італія, Велика Британія і Франція підписали Мюнхенську угоду, за якою Чехословаччина мала передати Німеччині Судетську область; Чехословацький уряд потребував внутрішньої підтримки національних меншин; зросла загроза агресії з боку Угорщини та Румунії.

Надання Закарпаттю автономії: 11 жовтня 1938 р.уряд Чехословаччини надав Підкарпатській Русі автономію; автономний уряд очолив А. Волошин; у листопаді 1938 р. за рішенням віденського арбітражу Німеччина та Італія передали Угорщині частину Закарпаття (Берегове, Ужгород, Мукачеве); угорську окупацію краю було призупинено на вимогу А. Гітлера та                         Б. Муссоліні; Гітлер пообіцяв надати Закарппаттю свою підтримку; Закарпатський уряд переїхав до Хуста; почалося формування армії - Карпатської Січі під командуванням Д. Клімпуша; назву Підкарпатська Русь було замінено на Карпатська Україна; січень-лютий 1939 р. - вибори до сейму; А. Волошин звернувся до Гітлера з проханням узяти Карпатську Україну під свій протекторат; 14 березня 1939 р. угорські війська продовжили окупацію Закарпаття.

15 березня 1939 р. - проголошено незалежність; Президентом обрано А. Волошина, головою сейму - А. Штефана; затверджено державні символи Карпатської України: державний герб - ведмідь на червоному полі, 4 сині та жовті смуги з правого боку, тризуб з хрестом на середньому зубі; гімн - «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського; розгорнулися воєнні дії між 5-тисячною Карпатською Січчю та 40-тисячною угорською армією; 17 березня 1939 р. територію Закарпаття повністю окуповано угорськими військами; А. Волошин та уряд емігрували, а партизанська боротьба Карпатської Січі тривала до середини квітня.

Доповідь учня  на тему «Августин Волошин (1874-1945) – президент Карпатської України»: народився у селі Келечині на Закарпатті у сім’ї греко-католицького священика; сам став священиком; 21 рік очолював Ужгородську вчительську семінарію; автор  42 підручників і посібників; редагував кілька часописів; після падіння Карпатської України емігрував до Праги, де працював в Українському вільному університеті, згодом був обраний його ректором; 1 травня 1945 р. був заарештований радянською контррозвідкою і вивезений до СРСР, де помер у в’язниці.          

V.    Застосування знань, формування умінь і навичок – 15 хв.

Робота учнів з матеріалом підручника методом складання кластерів.

VI.   Підведення підсумків, домашнє завдання – 5 хв.

Учителька акцентує увагу учнів на повторенні основних дат, термінів та участі у житті краю визначних особистостей. Учні дають відповідь на проблемне питання: політика Чехословаччини щодо українського населення була більш м’якою, міжнародні відносини так склалися, що Закарпаття перед тим отримало автономію і не в останню чергу зіграла свою роль і боротьба українців на чолі з А. Волошином.                                                                                                         Домашнє завдання: підручник для 10 класу О. В. Гісем, О. О. Мартинюк «Історія України» §31;               атлас з історії України для 10 класу ст. 20,22, 25; підготувати повідомлення, реферати, презентації про життя та діяльність Августина Волошина.