ТЕМА УРОКУ: «ВСТУП. ІСТОРІЯ ЯК НАУКА ТА ШКІЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ»

ТЕМА УРОКУ: «ВСТУП. ІСТОРІЯ ЯК НАУКА ТА ШКІЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ»

(Історія всесвітня, історія України. Інтегрований курс, 6 клас)

Учні мають навчитися:

1) Пояснювати, що таке історія, історична подія, історичний діяч, історико-культурна пам’ятка (на прикладі історії України та рідного краю);

2) розповідати, як історичний процес розвивається в часі і просторі;

3) пояснювати та доречно вживати поняття «історія стародавнього світу», «історичне джерело з історії стародавнього світу», хронологічні межі та періоди історії стародавнього світу;

4) орієнтуватися в побудові підручника й пояснювати, як користуватися малюнками-символами;

5) висловлювати міркування до нового історичного курсу, формувати власні пізнавальні завдання.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1. Перевірка готовності класу до уроку.

2. Знайомство з учнями.

Учитель знайомиться з учнями за допомогою методичного прийому «Долоня пам’яті». Шестикласники беруть аркуш паперу, кладуть на нього долоню й олівцем обводять її контури. У центрі відбитка «долоні» записують своє ім’я, а на кожному «пальці» максимально лаконічно – п’ять подій, діячів чи історико-культурних пам’яток, які запам’яталися з попереднього року навчання. Завершивши роботу, школярі коментують записи. Педагог за потреби ставить уточнювальні запитання, що їх можна запозичити зі «Вступу» підручника.

Знайомство учителя з учнями може відбутися у формі взаємоінтерв’ю, саморекламами , повідомлення товариша тощо.

3. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель пропонує шестикласникам поділитися міркуваннями про періоди «дитинства», «юності» та «зрілості» історії. Далі педагог називає поняття «історія стародавнього світу» та пропонує співвіднести його з одним із періодом. По завершенні бесіди підбиваємо підсумки.

АБО

Метод «Мікрофон»

Учитель за допомогою «уявного мікрофона» пропонує учням продовжити речення «Історію вивчають для того, щоб…».

ІІ. ОСНОВНИЙ ЕТАП

1. Оголошення теми, мети, визначення очікуваних результатів уроку, мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель повідомляє тему уроку. Разом з учнями обговорює очікувані результати: діти діляться своїми побажаннями, які можна записати на дошці чи ватмані. Педагог доповнює перелік, виходячи із визначеної ним мети уроку.

2. Сприймання й опрацювання учнями навчального матеріалу.

Учитель повертається до тлумачення понять «історія стародавнього світу» та «стародавня історія України». Формування вміння й навичок активно вживати історичні поняття сприятиме методичний прийом складання речень (усно або письмово).

Щоб пояснити учням місце стародавньої історії України як частини історії стародавнього світу, а обох – як частин всесвітньої історії, варто скористатися методичним прийомом асоціювання. Минуле світу уявляємо як апельсин чи мандарин, скибочки яких означають стародавню історію, історію середніх віків, нову чи новітню. Це легко показати на кругових діаграмах. Діаграми або схеми стануть в пригоді й тоді, коли встановлюватимемо хронологічні межі й складники історії стародавнього світу – первісність, історію Сходу, Давньої Греції та Риму.

По завершенні наставник пояснює дітям значення термінів «історичні джерела з історії стародавнього світу», «держава», «цивілізація», показує приклад їх доречного вживання. Ілюстрації, вміщені в підручнику, допоможуть навчити розрізняти види історичних: речові, писемні, візуальні. З’ясовуючи взаємовідношення між «державою» та «цивілізацією», вчитель звертає увагу учнів та їхні спільні й відмінні ознаки.

Знайомлячи школярів із структурою книжки, організовуємо коментоване читання тексту «Як працювати з підручником». Звертаємо увагу на малюнки-символи, що мають на меті допомогти орієнтуватися в тексті.

Орієнтовний приклад добірки запитань для проведення роботи з ілюстраціями.

- Роздивитися малюнок-символ та сторінці підручника.

- Що на ньому зображено?

- Що може означати таке зображення?

- Які рубрики, запитання чи завдання позначає зображений малюнок-символ?

- Де зазвичай містяться ці рубрики, завдання чи запитання: на початку , в середині чи в кінці параграфа підручника? Чому?

- Як ви гадаєте, для чого автори підручника використовують малюнки-символи?

3. Узагальнення й систематизація знань, удосконалення вмінь

Учитель пропонує учням виконати завдання з робочого зошита з друкованою основою. Закріпленню вмінь і навичок учнів орієнтуватися в структурі, навчальному апараті підручника сприятиме гра «Відгадай символ». Для її проведення напередодні копіюємо або скануємо відповідні малюнки-символи. Після збільшення розмірів вони наклеюються на окремі аркуші. Під час гри аркуші розкладаємо на вчительському столі (зображенням донизу). Один зі школярів підходить до столу, обирає  малюнок-символ і пропонує товаришам пояснити його значення та назвати будь-яку сторінку підручника, де трапляється подібне зображення. Відповівши правильно, учень отримує право вибрати наступний малюнок. Гра триває доти, поки не будуть засвоєнні значення усіх символів.

ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Підведення підсумків уроку.

Учитель пропонує шестикласникам поділитися міркуваннями про те, навіщо потрібно вивчати історію стародавнього світу та про значення джерел для історичних досліджень

Фронтальне опитування.

1) Яке місце в історії людства займає історія стародавнього світу?

2) Із яких джерел учені дізнаються про життя стародавніх людей?

3) Що називають археологічною пам’яткою?

2. Оцінювання навчальної діяльності учнів.

3. Домашнє завдання

1) Опрацювати текст параграфа

2) Творче завдання. Написати невеликий твір за темою «Навіщо ми вивчаємо історію стародавнього світу».