6 клас. Всесвітня історія.  Історія України

Тема: Утворення держави в Стародавньому Китаї. Давньокитайська імперія

Мета: ознайомити учнів із процесом формування Китайської цивілізації; охарактеризувати умови побуту та господарської діяльності, суспільний устрій, релігійні погляди і культурні здобутки китайців та вплив на них природно-географічних умов; з’ясувати хронологічні межі виникнення та розквіту цивілізації в Китаї; оцінити внесок цивілізації в Китаї у світову культуру.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: називати хронологічні межі утворення та розквіту цивілізації в Китаї; показувати на карті долини Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри Давнього Китаю; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «імперія», «Великий шовковий шлях», «конфуціанство»; описувати спосіб життя людей Давнього Китаю; наводити приклади впливу природно-географічних умов Китаю на зародження держави і цивілізації; характеризувати суспільний устрій, релігійні погляди і культурні здобутки мешканців Давнього Китаю; оцінювати внесок цивілізації в Китаї у світову культуру.

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Хід уроку

I.                   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Яка релігія стала державною релігією у Давній Індії?

2. У чому різниця між індуїзмом і буддизмом?

3. Хто є засновником буддизму?

4. Що таке нірвана та йога?

5. Яким є внесок індійці в сучасну культуру?

6. Які твори давньоіндійської літератури ви знаєте?

ІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізації в Китаї

• Учитель пропонує визначити завдання уроку.

Прогнозована відповідь. Довідатись, де розташовувався Давній Китай, якими були його природні умови та заняття населення; як утворилася держава та як вона була організована; чому ми окремо розглядаємо питання про Велику Китайську стіну тощо.

Завдання, сформульовані учнями, учитель записує на дошці й зберігає до кінця уроку, що дасть можливість використати їх для підбиття підсумків уроку.

Робота з картою

Використовуючи карту атласу «Індія та Китай у III—II тис. до н. е»., виконайте завдання.

1. Знайдіть на карті Давню Індію. Назвіть, у якій частині світу вона розташовувалась. Назвіть, у якій частині Азії розташована Індія.

2. Знайдіть на карті Гімалаї. Яка країна розташована на північному сході від них?

3. Визначте географічне розташування Китаю щодо Індії.

4. Назвіть найбільші річки, що протікають територією Китаю.

5. Які моря омивають узбережжя Китаю?

Учитель. Китай — велика, густонаселена країна. Коли в II ст. н. е. в Китаї було проведено перепис населення, то виявилося, що тут проживає близько 60 млн осіб.

За природними умовами Китай можна поділити на три великих райони:

1) Північно-Західний Китай і Тибетське плоскогір’я. Клімат тут посушливий, дощі випадають рідко.

2) Басейни річок Хуанхе та Янцзи з помірно теплим кліматом, великою кількістю родючих ґрунтів.

3) Райони субтропіків у Південному та Південно-Західному Китаї.

У давньокитайських легендах йдеться про «золотий вік», коли країною правили три царі та п’ять імператорів. Саме вони, за легендою, навчили людей найбільш необхідних речей: один винайшов риболовні гачки і дав їх людям; другий створив рибальські тенета; третій мотику і плуг; четвертий навчив людину будувати житло; інші створили піч, навчили людей виготовляти різні предмети домашнього побуту, ткати полотно для одягу.

Завдання

• Зробіть висновки про те, якими могли бути заняття населення Давнього Китаю.

Учитель. Райони річок Янцзи і Хуанхе дійсно мали чудові умови для життя людини: в річках водилося багато риби; родючі ґрунти сприяли розвиткові землеробства, а в густих лісах було багато дичини. У давні часи ліси покривали майже всю територію Китаю. Та людина, освоюючи нові території, вирубувала й спалювала ліси, розчищаючи землі під поля, придатні для землеробства. Поступово ліси в долинах річок Хуанхе і Янцзи зникали. Але це призвело до несподіваного для людини результату: тепер бурхливі річкові потоки легко розмивали ґрунти. Чимало річок, і насамперед Хуанхе, становили постійну загрозу для людини — їхні води виходили з берегів, затоплювали села, руйнували будинки, знищували посіви. Річку Хуанхе називали навіть «річкою, що надриває серце» та «бичем Китаю».

Бесіда

1. Чи були подібні проблеми в інших країнах Стародавнього світу?

2. Як населення цих країн вирішувало цю проблему?

3. Чи могли б подібні заходи допомогти жителям Китаю?

Бажана відповідь. Населення цих районів Китаю мало усвідомити необхідність будувати іригаційні споруди (греблі, відвідні канали).

Робота з текстом

• Прочитайте текст і доведіть правильність або помилковість висловленого припущення.

Легенда «Гунь та Юй — переможці потопу»

Якось на землю обрушився потоп. Потоки розлилися по землі. Свист вітру та ревіння хвиль заглушували крики людей, яким не вдалося врятуватися в горах. Ніхто з богів не подумав про нещасних.

Тоді на небо піднявся божественний герой Гунь. Він звернувся до Володаря неба з такими словами:

— Поглянь! — він указав йому на людей, що тонули у хвилях. — Вони гинуть через твої води, а ти не чуєш їхніх стогонів. Дозволь мені побудувати греблю і заступити шлях потопу.

— Будуй, якщо хочеш! — сказав Володар неба з усмішкою.

Він насміхався з героя, бо знав, що м’яка земля, з якої Гунь будуватиме греблю, не витримає натиску води. Для греблі підходить лише небесна земля, яка, поєднуючись із водою, набрякає й перетворюється на камінь.

Спустився Гунь до людей і почав будувати греблю. Вода підмивала греблю, але впертий Гунь копав і копав, поки не зрозумів, що його праця марна. Тоді Гунь знову піднявся на небо, але не просив у Володаря неба допомоги. Поки той спав, він накопав мішок небесної землі й зніс його на плечах на землю.

Коли Володар неба прокинувся і поглянув згори на землю, то аж завмер від подиву: вода, що заливала гори, почала відступати, а люди на схилах гір і пагорбів кидали зерно у болото, щоб виростити хліб, почали будувати хатинки і великі будинки. І зрозумів тоді Володар неба, що Гунь обдурив його і вкрав для людей небесну землю. Розсердився Володар неба і відправив Гуня на Північну гору, де сніг падає, мов пір’я. Там він наслав на нього смерть.

Із тіла померлого піднявся Юй, син Гуня, такий само добрий і сміливий, як і його батько. Невтомний Юй обійшов усю землю, врятовану від потопу. Всюди він рубав ліс і кущі, копав рівчаки, відводячи воду, будував греблі й загати. Так він працював багато-багато років, поки здичавіла земля не стала придатною для життя.

Настав час людям спуститися з гір. Незабаром вони самі, без допомоги богів, відшукали землю, яка, поєднуючись із водою, перетворюється на камінь.

2. Господарське і повсякденне життя

Робота з текстом

Прочитайте запропонований текст, ставлячи позначки:

 «+» — напроти фактів, що підтверджують факт використання в Китаї іригаційних споруд;

 «!» — там, де називають сільськогосподарські культури, які не росли в інших країнах;

 «V» — там, де йдеться про умови праці селян.

Історичний текст

Основним заняттям населення, яке проживало в долинах річок, було землеробство. На полях китайці вирощували просо, пшеницю, рис. Особливо важко було вирощувати рис. Спочатку потрібно було проростити насіння рису, після чого воно висівалося на невеличкій ділянці поля, яке затоплювалося водою. Коли розсада досягала 20–25 см заввишки, її обережно виривали й пучками (по 5–6 паростків) пересаджували на велике поле паралельними рядами. Рисове поле мало бути на 5–10 см покрите водою. Приблизно через 100 днів після посіву рис визрівав, його жали серпами, висушували та обмолочували.

Китайці займалися також городництвом і садівництвом. Ще в давні часи навчилися вони виготовляти натуральний шовк. Для цього розводили шовкопрядів — невеличких черв’ячків, які живляться листям шовковиці. Доглядати за шовкопрядами треба ретельно: якщо догляд за ними поганий, вони швидко гинуть, а якщо догляд добрий, вони обмотуються тоненькими шовковими ниточками й утворюють кокон. Китайці навчилися розмотувати кокони і ткати з ниток шовк. Технологія виготовлення шовку зберігалася в глибокій таємниці, й ціна шовкових тканин у світі була дуже високою. VII ст. до н. е. було прокладено Великий шовковий шлях, яким шовк потрапляв на Захід — до країн Середньої Азії та Середземномор’я.

Першими у світі китайці навчилися вирощувати чайні кущі. Спочатку лікарі, знаючи тонізуючі властивості чаю, рекомендували його хворим як ліки, а з часом напій поширився по усьому світу.

До уваги вчителя. У наведеному тексті безпосереньо не йдеться про використання іригаційних споруд. Учні мають самостійно зробити висновок, що вирощування рису було б просто неможливим без їх використання.

Робота з таблицею

• Заповніть наведену таблицю.

Свідчення використання в Китаї іригаційних споруд	Культури, вирощування яких було започатковано в Китаї	Свідчення того, що праця селян була нелегкою

 

Робота з візуальними джерелами

Охарактеризуйте заняття китайських селян за наведеними малюнками.

3. Конфуцій та його вчення

Завдання

У похованні жриці Шанської держави було знайдено тисячі предметів. Тут були інструменти, зброя, статуетки, а також скелети вбитих людей. Які висновки ви можете зробити з наведених фактів?

Робота з підручником

Прочитайте матеріал підручника про появу та головні положення конфуціанства. Прокоментуйте прочитане.

Метод «Мікрофон»

1. Які положення конфуціанства ви сприймаєте, а які ні?

2. Конфуцій стверджував, що кожна людина повинна володіти двома якостями — гуманністю та почуттям обов’язку. Прокоментуйте ці слова та подумайте, які позитивні людські якості додали б до цього переліку ви.

3. Прокоментуйте висловлювання Конфуція.

 «Найголовніший обов’язок кожної людини — шанувати своїх батьків: годувати їх найкращими стравами, журитися, коли вони хворі… доглядати їхні могили».

4. Із наведених цитат визначте, в якій з них йдеться про конфуціанство, а в якій — про даосизм.

1) «Головна книга цього вчення називається “Бесіди та судження”. За цим вченням імператор вважався сином верховного божества Неба. Головний принцип цього вчення є таким: “Правитель повинен бути правителем, батько — батьком, син — сином”. Це вчення виникло на рубежі IV–V ст. до н. е., а релігією стало в І ст. до н. е.».

2) «Головна книга цього вчення називається “Книга про шлях і доброчинність”. Це вчення засуджувало гніт, війни, розкіш і багатство, проповідувало рівність між людьми. За цим вченням кожна людина повинна знайти шлях в житті, постійно вдосконалюючись».

4. Давньокитайська імперія. Велика Китайська стіна

Завдання

Прослухайте розповідь учителя, запишіть у зошити слова та словосполучення, за допомогою яких можна охарактеризувати давньокитайську державу.

Учитель. Наприкінці II тис. до н. е. в Китаї виникають перші державні утворення. Із часом вони об’єднуються у велику державу Інь на чолі з царем — ваном. Ван був наділений великою владою. Йому належала вся земля в державі. У державі все робилося тільки за наказами вана: «ван наказав побудувати гробницю», «ван наказав виступити в похід», «ван наказав відправити рабів обробляти поле» — ці записи, що свідчать про необмежену владу вана, дійшли до нашого часу.

Усе населення мало підкорятися наказам вана. За непокору встановлювалися жорстокі покарання. Ван був також верховним жерцем, і тільки він мав право здійснювати жертвоприношення Небу. Йому віддавали почесті, як «сину Неба», народ не мав права навіть називати імені вана, щоб не образити Небо. Померлого вана ховали у величезній гробниці, на спорудженні якої працювали декілька тисяч рабів. У день поховання померлого вана всі будівельники приносилися в жертву і закопувалися разом із покійним, щоб і після смерті служити йому.

Управління державою ван здійснював за допомогою численної армії чиновників — збирачів податків, суддів, наглядачів, писців тощо.

У державі виділялися прошарки знатних людей, раби, праця яких застосовувалася в багатьох галузях господарства (раба можна було продати, купити і навіть убити), селяни. Становище останніх, хоч вони і були особисто вільними, ставало з кожним днем усе важчим: вони мали сплачувати державі податки, а оскільки держава вела постійні війни, то й податки постійно збільшувалися.

Минав час, і китайська держава розпалася майже на 150 царств, між якими точилася кровопролитна боротьба. Зрештою, у цій боротьбі перемагає царство Цінь, правитель якого Ін Чжен зумів поодинці розгромити своїх ворогів та об’єднати усі китайські землі.

Робота з текстом

Прочитайте текст, ставлячи позначки:

 «+» — напроти тих положень, які свідчать про зміцнення Китаю;

 «–» — напроти фактів, які свідчать, що влада здійснювалася надзвичайно жорстокими методами;

 «!» — напроти тих положень, які стосуються будівництво Великої китайської стіни.

Реформи Цінь Шіхуанді

221 р. до н. е. Ін Чжен прийняв титул Цінь Шіхуанді, що означало «перший імператор Цінь».

Цінь Шіхуанді завойовував нові землі, й за нього держава обіймала величезну територію: на півночі — аж до центральних районів Монголії, на півдні — до В’єтнаму, на сході — до Кореї.

Із метою зміцнення державної влади Цінь Шіхуанді розділив Китай на 36 територіально-адміністративних одиниць, які підпорядковувалися центру і на чолі яких стояли призначувані імператором спеціальні чиновники. Щоб попередити виступи колишніх правителів областей, Цінь Шіхуанді віддав наказ 120 тисячам членам знатних сімей оселитися в столиці, де за ними було встановлено нагляд.

Для того щоб покращити іригаційні системи, було побудовано декілька нових зрошувальних каналів. Великого значення імператор надавав будівництву міст, уважаючи їх центрами ремесел і торгівлі.

На північ Китаю постійно нападали кочові племена гунів. Ще попередники Цінь Шіхуанді будували окремі укріплення для захисту від їхніх набігів.

Імператор продовжив будівництво укріплень, зокрема наказавши з’єднати між собою і побудовані раніше. Так виникла Велика Китайська стіна, могутня оборонна споруда, яка існує й досі і протяжність якої становить 2 710 км. Стіна захистила від нападів кочовиків і Великий шовковий шлях, уснаслідок чого значно пожвавилась торгівля з іншими країнами.

Перетворення, які здійснював імператор, важким тягарем лягали на плечі населення. Наприклад, на спорудженні Великої Китайської стіни, палаців, міських укріплень, каналів працювали тисячі рабів, селян, засуджених за несплату податків, та й просто вільних селян, яких зганяли на будівництво з навколишніх сіл; щороку зростали податки. Тих, хто наважувався висловити невдоволення, тяжко карали. Так, імператор наказав стратити 460 учених лише тому, що вони засуджували його реформи і порушення ним традицій.

Робота з таблицею

Заповніть таблицю «Китайська держава за правління Цінь Шіхуанді» та виконайте завдання.

Факти, що свідчать про сприяння реформ посиленню Китаю	Факти здійснення реформ жорстокими методами	Факти, що свідчать про значення Великої Китайської стіни

 

Завдання

1. Використовуючи факти, занесені до таблиці, дайте оцінку діяльності Цінь Шіхуанді.

2. Поміркуйте, які наслідки мала політика Цінь Шіхуанді.

Перевірка завдання — всі висловлені учнями припущення учитель записує на дошці.

Учитель. Після смерті Цінь Шіхуанді в його державі розпочалося повстання, внаслідок якого династія Цінь була повалена.

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Учні з’ясовують, чи були виконані завдання, поставлені на початку уроку.

Робота з візуальними джерелами

На якій з цих фотографій зображена Велика Китайська стіна? Чому ви так вважаєте?

Метод «Мікрофон»

Які зміни, на ваш погляд, сприяли посиленню царства Цінь?

Завдання

Поставте наведені факти відповідно до вашого розуміння їхньої важливості.

1. Запроваджено єдині закони.

2. Бронзова зброя та знаряддя праці замінені на залізні.

3. Колісниці замінено кіннотою.

4. Дозволена купівля землі і здача її в оренду.

5. Запроваджено ранговий поділ громадян.

6. Головний державний податок — продуктовий поземельний.

7. Рабів стали продавати.

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Опрацювати §28-29, стор. 88-93