Тема:Узагальнюємо задачі на знаходження четвертого пропорційного і на пропорційне ділення

Тема: Узагальнюємо задачі на знаходження четвертого пропорційного і на пропорційне ділення

Мета: формувати уміння розв’язувати задачі, вдосконалювати обчислювальні навички. Тип уроку: урок-дослідження

Дидактичні задачі. Узагальнити способи знаходження однакової величини у задачах: за числовими значенням двох величин, за сумарними значенням двох величин – за двома сумами. Зіставити математичні структури задач на знаходження четвертого пропорційного і на пропорційне ділення; зіставлення планів розв’язування задач, узагальнення способу розв’язування задач на знаходження четвертого пропорційного і на пропорційне ділення. Вдосконалювати навички письмового множення та ділення на одноцифрове число. Розвивальна задача: розвивати логічне мислення під час дослідження задач; розвивати функціональне мислення.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Ви вже набули певного досвіду у розв’язуванні задач, що містять однакову величину – задачі на знаходження четвертого пропорційного і на пропорційне ділення. Сьогодні ви узагальните спосіб розв’язування таких задач – спосіб знаходження однакової величини. Вам відомий не один спосіб знаходження однакової величини… Тема уроку… Бажаю всім плідної праці.

 ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА СПОСОБІВ ДІЇ

1. Усна лічба.

ІІІ. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

 Узагальнення способу розв’язування задач на знаходження четвертого пропорційного і на пропорційне ділення.

Завдання № 1 виконується колективно.

 Учні складають задачу за кожним коротким записом. З’ясовують, що в кожній задачі є три взаємопов’язані величини, два випадки, одна з величин є однаковою для обох випадків. Для однієї величини дано два числові дані. Відмінність – у задачі 1 – для іншого випадку дано одне числове дане, а інше є шуканим. У задачі 2 – обидва числові дані є шуканими, але дано їх суму. Оскільки ці задачі містять однакову величну для двох випадків, то ключем до їх розв’язання є значення однакової величини. Виходячи з математичних структур цих задач є відмінність у знаходження значення однакової величини. У задачі 1 однакову величину можна знайти одразу – за двома числовими даними одного з випадків. У задачі 2 – так знайти однакову величину ми не можемо; тату однакову величину ми знаходимо за двома сумами – одна сума відома, а іншу треба буде знайти першою арифметичною дією. У задачі 2 два шуканих, які ми дізнаємось третьою та четвертою діями.

 Формування уміння розв’язувати складені задачі.

 Завдання № 2 виконується колективно

Прочитайте задачу і уявіть про що в ній розповідається. В задачі розповідається про квитки, які продали в кінотеатрі у великі і маленькі зали. Що нам відомо про великий зал кінотеатру? У цьому залі 1200 місяць, і у цьому залі відбулося 2 сеанси тому продали двічі по 1200 місяць. Що відомо про маленький зал? В ньому 600 місць. Скільки сеансів відбулося в маленькому залі ми не знаємо. Що є шуканим задачі? В задачі запитується скільки всього сеансів відбулося у великому і маленькому залах кінотеатру разом, якщо зали були повністю заповнені . Які величини можна виділити в задачі? Кількість місць в одному залі – це можна трактувати як кількість квитків, проданих в 1 зал на один сеанс; кількість сеансів і загальна кількість квитків. Записуємо задачу коротко у формі таблиці. При пошуку розв'язування задачі пропонуємо рухатися від числових даних до запитання. Знаючи два числових даних: перше - кількість місць у великому залі– 1200 і друге - кількість сеансів у великому залі, відома 2, про що ми можемо дізнатися за цими числовими даними? Можемо дізнатися про кількість квитків проданих у великий зал. Якою арифметичною дією? Дією множення . Знаючи два числові дані: перше - скільки всього квитків продали - 3000 , і дізнавшись скільки всього квитків продали у великий зал, про що ми можемо дізнатися? Ми можемо дізнатися скільки всього квитків продали у маленькій зал. Якою арифметичною дією ми про це дізнаємось? Дію віднімання. Знаючи два числові дані: скільки всього квитків продали у в маленький зал, і знаючи скільки місць у маленькому залі, а тому скільки квитків можна продати на один сеанс, про що ми можемо дізнатися? Про кількість сеансів у маленькому залі . Якою арифметичною дією? Дією ділення. Знаючи що у великому залі було два сеанси, і дізнавшись скільки сеансів було у маленькому залі, про що ми можемо дізнатися? Ми можемо дізнатися про кількість сеансів і у маленькому і у великому залах. Таким чином ми відповімо на запитання задачі ,дію додавання.

1. Вдосконалення обчислювальних навичок письмового ділення та множення багатоцифрового числа на одноцифрове. Завдання № 3 виконується самостійно.
2.  Формування уміння розв’язувати рівняння. Завдання № 4 виконується самостійно.
3.  Формування вміння знаходити значення виразів зі змінною. Завдання № 5 виконується самостійно.
4. . Розвиток логічного мислення учнів. Учням з високим рівнем пізнавальних потреб і можливостей пропонуємо задачу: Турист проїхав 2200 км, при чому на пароплаві проїхав вдвічі більше, ніж на автомобілі, а поїзді в 4 рази більше , ніж на пароплаві. Скільки кілометрів проїхав турист окремо на пароплаві, автомобілі та поїзді? Автомобіль Пароплав 2200 км Поїзд Розв’язання. Припустимо, що відстань, яку подолав турист на автомобілі, за одну частину, тоді: 1) 1 х 2 = 2 ( частини) – приходиться на відстань, яку турист подолав на пароплаві; 2) 2 х 4 = 8 ( частин) – приходиться на відстань, яку турист подолав на поїзді; 3) 1 + 2 + 8 = 11 ( частин) – приходиться на весь шлях туриста: 4) 2200 : 11 = 200 ( км) – відстань, яка приходиться на одну частину – відстань. Яку турист подолав на автомобілі; 5) 200 х 2 = 400 ( км) – подолав турист на пароплаві; 6) 200 х 8 = 1600 ( км) – відстань, яку подолав турист на поїзді. Відповідь: 200 км, 400 км, 1600 км.

УІ. ПОЯСНЕННЯ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ

 Завдання №3 – виконати ділення письмово і зробити перевірку.

УІІ. ПІДСУМОК. РЕФЛЕКСІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Що нове ви дізнались сьогодні на уроці? Що спільне у задачах на знаходження четвертого пропорційного і на пропорційне ділення? Що відмінне? Що спільне у способі розв’язування цих задач? У чому відмінність планів розв’язування задач на знаходження четвертого пропорційного і на пропорційне ділення?