Тематичне планування з хімії для 10 класу

№ за пор

Дата проведення

Зміст навчального матеріалу

Демонстрації, лабораторні досліди

Домашнє завдання

Повторення початкових понять про органічні речовини    3 год.

               А             Б

1

Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів (метан, етан, етен, етин)

§ 1, с. 4-7

2

Склад, властивості, застосування окремих представників оксигеновмісних сполук (метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота)

§2, с.8 - 11

3

Склад, властивості, застосування окремих представників нітрогеновмісних органічних речовин на прикладі аміноетанової кислоти.

§ 3, с. 12 - 14

Тема 1.Теорія будови органічних сполук   5 год.

4

Класифікація органічних сполук.

Конспект

5

Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Поняття про явище ізомерії та ізомери.

Демонстрації:

1. Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування ).

2. Моделі молекул ізомерів (у тому числі 3D-проектування).

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека і сталий розвиток, Підприємливість і фінансова грамотність

§ 4, с. 15 -18

6

Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний.

Навчальні проєкти:

1.Ізомери у природі.

2.Історія створення та розвитку теорії будови органічних сполук.

3.3D-моделі

§ 5, с. 19 - 22

7

Розв’язування задач.

Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

§6, с. 23 -25

8

Розв’язування задач.

Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

С. 26 -27

                                                                                                                                  Тематична  1

Тема 2. Вуглеводні    10 год

9

Класифікація вуглеводнів. Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

§ 7 с. 28 -31

10

Фізичні та хімічні властивості алканів.

Демонстрації:

3.Відношення насичених вуглеводнів до лугів, кислот

§ 7 с. 32 - 35

11

Одержання та використання алканів.

Конспект

12

Алкени і алкіни. Загальні та молекулярні формули алкенів і алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

§ 8, с. 36 - 39

13

Хімічні властивості етену та етину. Одержання алкенів та алкінів.

§ 8, письмово завдання зі с. 39 -40

14

Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.

§ 9, с. 40 -  44, письмово завдання зі с. 44

15

Виведення формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

§ 11, с. 50 – 53, письмово завдання зі с. 53

16

Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.

Навчальні проєкти:

4.Октанове число та якість бензину.

5.Цетанове число дизельного палива.

6.Ароматичні сполуки навколо нас.

7.Смог як хімічне явище.

8.Коксування вугілля: продукти та їх використання.

9.Біогаз.

10.Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних

§ 10, с. 45 - 49

17

Хімічні властивості бензену. Методи одержання бензену. Застосування  бензену та ароматичних сполук.

§ 12 с. 53 – 57, письмово с. 57

18

Узагальнення та систематизація знань за темою 2 «Вуглеводні.»

Представлення результатів навчальних проєктів.

С. 58 - 60

19

Контрольна робота № 1

                                                                                                                                                              Тематична 2

Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки  19 год

20

Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група.

Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів

§ 13, с. 61 - 63

21

Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів.  Одержання  етанолу.

Демонстрації:

4.Окиснення етанолу до етаналю.

5.Окиснення метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально).

6.Окиснення метаналю (етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом.

§ 13, с. 64 - 67

22

Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.

§14, с. 67 - 70

23

Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.

Навчальні проєкти:

11.Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.

12.Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.

§ 15, с. 70 -73

24

Альдегіди. Склад, будова молекул альдегідів. Альдегідна характеристична (функціональна) група. Загальна та структурні формули, систематична номенклатура і фізичні властивості альдегідів.

Демонстрації:

5.Окиснення метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду.

6. Окиснення метаналю (етаналю) свіжоосадженим купрум (ІІ) гідроксидом (віртуально).

§ 16, с. 76 - 77

25

Хімічні властивості етаналю, його одержання.

§ 16, с. 78 -79

26

Карбонові кислоти, їх поширення в природі та класифікація. Карбоксильна характеристична група. Склад, будова молекул насичених одноосновних карбонових кислот, їх загальна та структурні формули, ізомерія, систематична номенклатура і фізичні властивості.

§ 17, с. 80 - 82

27

Хімічні властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція етерифікації.

§ 17, с. 83- 84

28

Одержання та використання етанової кислоти, визначення кислот.

Лабораторний дослід:

1. Виявлення органічних кислот у харчових продуктах.

§ 17, 84 - 86

29

 Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси, об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

§ 18, с. 89 -91

30

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси, об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

Завдання в зошиті.

                                                                                                                                      Тематична 3

31

Естери: загальна та структурна формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.

§19, с. 91 - 93

32

Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їх хімічні властивості.

Навчальні проєкти:

17. Естери та етери в косметиці.

§ 19, с. 93- 95, 97,98

33

Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх утворення та поширення у природі.

§ 20, с. 99- 100

34

Глюкоза: молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози.

Лабораторний дослід:

2. Окиснення глюкози свіжоосадженим купрум (ІІ) гідроксидом.

§ 20, с. 100 - 102

35

Сахароза, крохмаль, целюлоза: молекулярні формули, гідроліз.

Навчальні проєкти:

13. Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення та біологічне значення.

15. Натуральні волокна рослинного походження: їх властивості, дія на організм людини, застосування.

16. Штучні волокна: їх застосування у побуті та промисловості.

§20, 21, с. 102 -107

36

 Інструктаж з БЖД.

Практична робота №1 «Розвязування експериментальних задач.»

С. 109

37

Узагальнення та систематизація знань з теми «Оксигеновмісні органічні речовини»

С. 110 - 111

38

Представлення результатів навчальних проєктів.

                                                                                                                                                               Тематична 4

Тема 4. Нітрогеновмісні органічні сполуки. 7 год

39

Насичені й ароматичні аміни: склад, будова молекул, назви найпростіших за складом сполук. Будова аміногрупи.

§ 22, с. 112 114

40

Аміни як органічні основи. Хімічні властивості метанаміну та аніліну. Одержання аніліну.

Демонстрації:

11. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою (віртуально).

12. Взаємодія аніліну з бромною водою (віртуально).

Навчальний проєкт:

20. Анілін – основа для виробництва барвників.

§ 22, с. 115 - 117

41

Амінокислоти. Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.

§ 23, с. 117 -121

42

Білки як високомолекулярні сполуки.

Лабораторні досліди

3. Біуретова реакція.

4. Ксантопротеїнова реакція.

§ 24. с. 121 - 125

43

Біологічна роль амінокислот та білків

§24, с.  126 -127

44

Розв’язування розрахункових задач.

Завдання в зошиті

45

Узагальнення знань за темою: «Нітрогеновмісні сполуки».

Навчальні проекти

19. Натуральні волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

21. Синтез білків.

22.  Збалансоване харчування – запорука здорового життя.

23. Виведення плям органічного походження

Тема 5. Синтетичні високомолекулярні речовини та полімерні матеріали на їх основі.              4 год.

46

Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і поліконденсації.

§ 26, с. 131 - 137

47

Синтетичні високомолекулярні речовини. Пластмаси. Каучуки. Гума. Найпоширеніші полімери та сфери їх використання.

Демонстрація:

13. Зразки пластмас, канчуків, гуми, синтетичних волокон.

§ 27 , с. 145 - 148

48

Синтетичні волокна: фізичні властивості й застосування.

Навчальні проєкти:

24. Синтетичні волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості.

25. Рециклінг як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів.

26. Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.

27. Перспективи одержання і застосування полімерів із наперед заданими властивостями.

28. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.

29. Виготовлення виробів із пластикових пляшок.

§ 28 с. 149 -153

49

Захист навчальних проектів.

50

Контрольна робота №2

                                                                                                                                                         Тематична 5

Тема 6. Багатоманітність та взаємозв’язок органічних речовин.  2 год

51

Взаємозв’язок  органічних речовин.

Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).

§ 29, 30 с. 156 -164

52

Роль органічної хімії в розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів.

§31 – 34

 с. 164 -184

Очікувані результати навчання

Зміст навчального матеріалу

Практична частина

Повторення початкових понять про органічні речовини

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає десять членів гомологічного ряду алканів (СН₄ – С₁₀Н₂₂);

розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук.

Діяльнісний компонент

складає

 молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С₂Н₆ – С₁₀Н₂₂), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот;

рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації).

Ціннісний компонент

обґрунтовує

 застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти;

роль органічних сполук у живій природі;

оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;

висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.

Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів (метан, етан, етен, етин), оксигеновмісних (метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота) і нітрогеновмісних (аміноетанова кислота) органічних речовин.

Тема 1. Теорія будови органічних сполук

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює

суть явища ізомерії;

залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук;

наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.

Діяльнісний компонент

розрізняє

органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини;

простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки;

характеризує суть теорії будови органічних сполук;

розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

висловлює судження про значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії;

робить висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови.

Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Поняття про явище ізомерії та ізомери.

Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний.

Класифікація органічних сполук.

Розрахункові задачі

1. Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

Демонстрації

1. Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування ).

2. Моделі молекул ізомерів (у тому числі 3D-проектування).

Навчальні проекти

1. Ізомери у природі.

2. Історія створення та розвитку теорії будови органічних сполук.

3. 3D-моделі молекул органічних сполук.

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека і сталий розвиток.

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Підприємливість і фінансова грамотність.  

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

Тема 2. Вуглеводні

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає

алкани, алкени і алкіни за систематичною номенклатурою;

загальні формули алканів, алкенів, алкінів;

фізичні властивості бензену;

пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів;

розпізнає структурні ізомери певної речовини;

наводить приклади

насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів;

структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів.

Діяльнісний компонент

розрізняє вуглеводні різних гомологічних рядів;

складає

на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду;

молекулярну і структурну формули бензену;

структурні формули алканів, алкенів і алкінів;

структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки;

рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове окиснення,  приєднання галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій  ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану);

класифікує

вуглеводні різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості;

характеризує

хімічні властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх;

установлює

зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля;

взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів;

дотримується

правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті;

розв’язує задачі

на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною;

масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;

усвідомлює необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів;

обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;

оцінює

пожежну небезпечність вуглеводнів;

екологічні наслідки порушення технологій добування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних;

висловлює судження про значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.

Класифікація вуглеводнів.

Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

Хімічні властивості алканів.

Алкени і алкіни. Загальні та молекулярні формули алкенів і алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

Хімічні властивості етену та етину.

Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.

Хімічні властивості бензену.

Методи одержання алканів, етену, етину, бензену. Застосування вуглеводнів.

Розрахункові задачі

2. Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.

3. Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

Демонстрації

3. Відношення насичених вуглеводнів до лугів, кислот.

Навчальні проекти

4. Октанове число та якість бензину.

5.  Цетанове число дизельного палива.

6. Ароматичні сполуки навколо нас.

7. Смог як хімічне явище.

8. Коксування вугілля: продукти та їх використання.

9. Біогаз.

10. Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних.

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність.  Здоров’я і безпека.  Екологічна безпека і сталий розвиток

Значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.

Забезпечення збереження довкілля під час одержання, зберігання, транспортування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних

Підприємливість і фінансова грамотність

Одержання алканів, етену, етину, бензену, їх застосування.

Взаємозв’язок між вуглеводнями.

Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає

загальні формули та характеристичні (функціональні) групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів;

за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені одноосновні карбонові кислоти, естери;

пояснює

вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук;

водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук;

наводить приклади

спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви;

поширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах.

Діяльнісний компонент

розрізняє

насичені й ненасичені жири;

моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації;

класифікує

оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами;

складає

молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів);

рівняння реакцій, які описують хімічні властивості насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення), одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз), глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю (гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю, етанолу), фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі ;

порівнює

будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози;

хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон;

характеризує

хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів;

способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози;

прогнозує

хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп;

установлює

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук;

генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками;

виявляє

наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози;

дотримується правил

безпечного поводження з органічними речовинами;

обчислює

за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;

розв’язує

експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки

щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень;

усвідомлює

взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля;

необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол;

висловлює судження

щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я людини та екологічний стан довкілля;

розв’язує проблему

 власного раціонального харчування на основі знань про жири і вуглеводи;

оцінює

біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини;

раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин;

безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання.

Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група. Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання  етанолу.

Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.

Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.

Альдегіди. Склад, будова молекул альдегідів. Альдегідна характеристич-на (функціональна) група. Загальна та структурні формули, систематична номенклатура і фізичні властивості альдегідів.

Хімічні властивості етаналю, його одержання.

Карбонові кислоти, їх поширення в природі та класифікація. Карбоксильна характеристична (функціональна) група. Склад, будова молекул насичених одноосновних карбонових кислот, їхня загальна та структурні формули, ізомерія, систематична номенклатура і фізичні властивості.

Хімічні властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція естерифікації.

Одержання етанової кислоти.

Естери, загальна та структурні формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.

Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.

Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх утворення й поширення у природі.

Глюкоза: молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози.

Сахароза, крохмаль і целюлоза: молекулярні формули, гідроліз.

Розрахункові задачі

4. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

Демонстрації

4. Окиснення етанолу до етаналю.

5. Окиснення метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально).

6. Окиснення метаналю (етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом (віртуально).

7. Ознайомлення зі зразками естерів.

8. Відношення жирів до води та органічних розчинників.

9. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально).

10. Окиснення глюкози амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (за відсутності реагентів – віртуально).

Лабораторні досліди

1. Виявлення органічних кислот у харчових продуктах.

2. Окиснення глюкози свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом.

Практичні роботи

1. Розв’язування експеримен-тальних задач.

Навчальні проекти

11. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.

12. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.

13. Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення і біологічне значення.

14. Âèðîáíèöòâî öóêðó.

15. Натуральні волокна рослинного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

16. Штучні волокна: їхнє застосування у побуті та промисловості.

17. Етери та естери в косметиці.

18. Біодизельне пальне.

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Одержання етанолу, етаналю.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини.

Підприємливість і фінансова грамотність .

Одержання етанолу, етаналю.

Реакція естерифікації.

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

Тема 4. Нітрогеновмісні органічні сполуки

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає

загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот;

пояснює

структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот;

зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид;

наводить приклади

амінів, амінокислот, білків.

Діяльнісний компонент

розрізняє

насичені й ароматичні аміни;

складає

молекулярні та структурні формули амінів та амінокислот за назвами і загальними формулами;

рівняння реакцій, які описують хімічні властивості метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну (взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою), аміноетанової кислоти (взаємодія з натрій гідроксидом, хлоридною кислотою, утворення дипептиду) та одержання аніліну (відновлення нітробензену);

класифікує

нітрогеновмісні органічні сполуки за характеристичними (функціональними) групами;

прогнозує

хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул;

характеризує

хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції);

біологічну роль амінокислот, білків;

установлює

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює

вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини;

висловлює судження

про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук на організм людини;

обґрунтовує

застосування речовин їхніми властивостями;

оцінює

 біологічне значення амінокислот і білків;

розв’язує проблему

власного раціонального харчування на основі знань про білки;

робить висновки

про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень.

Насичені й ароматичні аміни: склад і будова молекул, назви найпростіших за складом сполук. Будова аміногрупи.

Аміни як органічні основи. Хімічні властивості метанаміну, аніліну. Одержання аніліну.

Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули, характеристичні (функціо-нальні) групи, систематична номенклатура. Пептидна група. Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.

Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків (без запису рівнянь реакцій).

Демонстрації

11. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою (віртуально).

12. Взаємодія аніліну з бромною водою (віртуально).

Лабораторні досліди

3. Біуретова реакція.

4. Ксантопротеїнова реакція.

Навчальні проекти

19. Натуральні волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

20. Анілін – основа для виробництва барвників.

21. Синтез білків.

22.  Збалансоване харчування – запорука здорового життя.

23. Виведення плям органічного походження.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Підприємливість і фінансова грамотність

Одержання аніліну.

Тема 5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює

суть поняття полімер;

реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів;

наводить приклади

синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі;

рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації.

Діяльнісний компонент

розрізняє

 реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна;

описує

властивості полімерних матеріалів;

порівнює

природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси;

установлює

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;

дотримується

правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами.

Ціннісний компонент

обґрунтовує

значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон.

Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і поліконденсації. Пластмаси. Каучуки, гума.  Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Синтетичні волокна: фізичні властивості і застосування.

Демонстрації

13. Зразки пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон.

Навчальні проекти

24. Синтетичні волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості.

25. Рециклінг як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів.

26. Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.

27. Перспективи одержання і застосування полімерів із
наперед заданими властивостями.

28. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.

29. Виготовлення виробів із пластикових пляшок.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Громадянська відповідальність.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Підприємливість і фінансова грамотність

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Тема 6. Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює

причини багатоманітності органічних речовин;

наводить приклади

гомологів та ізомерів;

сполук із простими і кратними зв’язками;

сполук з різними характеристичними (функціональними) групами;

природних та синтетичних біологічно активних речовин.

Діяльнісний компонент

розрізняє

органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів;

складає

рівняння реакцій, які характеризують генетичні зв’язки органічних сполук;

досліджує

наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів;

установлює

зв’язки між класами органічних сполук;

використовує

знання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності;

дотримується правил

безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює

необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів;

оцінює

 значення біологічно активних речовин для організму людини;

популяризує

хімічні знання;

усвідомлює

право на власний вибір і прийняття рішення;

відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

висловлює судження

про можливості використання органічних сполук залежно від їхніх властивостей;

обґрунтовує

значення органічних речовин у створенні нових матеріалів;

робить висновки

про важливість знань про органічні сполуки.

Зв’язки між класами органічних речовин.

Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).

Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетич-ної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів.

Навчальні проекти

30. Найважливіші хімічні виробництва органічної хімії в Україні.

31. Доцільність та шкідливість біологічно активних добавок.

Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Біологічно активні речовини.

Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів.