ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Завдання курсу української мови широкі і різноманітні.

До важливих завдань навчання української мови учнів старшої школи на сучасному етапі розвитку мовної освіти відносимо:

1) урахування виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному розвитку кожного громадянина й потреби належною мірою оволодіти нею; необхідність збереження й подальшого її розвитку як безцінного культурного надбання попередніх поколінь українського народу і відповідальності школярів як громадян України в цій справі перед світовою спільнотою;

2) розвиток пізнавального інтересу до української мови як до феномена, вироблення в учнів здатності діставати естетичне задоволення від сприймання усного українського слова, читання художньої літератури українською мовою;

3) формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, оволодіння сучасними методами оперування знаннями, уміннями використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології (Інтернет, дистанційні форми навчання та ін.);

4) забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо;

5) вироблення цілісного світогляду, знаходження сенсу життя як важливих умов удосконалення власної мовленнєвої здатності;

6) потреба дотримання загальнолюдських моральних норм як необхідної передумови уникнення конфліктних ситуацій та оптимального розв’язання їх у разі назрівання; розвиток в учнів уміння вести діалог, висловлювати власні думки й переконливо аргументувати їх;

7) прилучення учнів до загальнолюдських цінностей, що найпродуктивніше можна реалізувати в процесі інтегративного вивчення української мови з використанням засобів музики й живопису, художньої літератури, також спираючись на історичні дані;

8)урахування компетентнісного підходу до навчання української мови, за якого забезпечується результат навчання, а не нарощування обсягу змісту;

9) забезпечення особистісної значущості для кожного школяра здобутих знань і набутих умінь та навичок з української мови, усебічний розвиток особистості, її нахилів, здібностей і талантів;

10) формування в учнів потреби в удосконаленні власної мовленнєвої здатності впродовж усього життя.

Тому розвиток і формування креативної компетентності на уроках української мови – важливий  складник вивчення рідної мови.

На уроках української мови всебічно стимулюю бажання учнів працювати аналітично, самостійно, заохочувати до роботи над проектами, надавати дитині свободу у застосуванні своїх здібностей і компетентностей. Для досягнення очікуваних результатів  використовую такі творчі вправи: творче списування, твори за поданим початком чи кінцівкою, творчі диктанти, словесно-візуальні вікторини тощо.

Часто практикую парну, групову роботу, роботу над створенням діалогу, коли слабші учні мають можливість підвищити свій рівень знань, спираючись на досвід однокласників. При цьому дотримуюсь принципу диференціації та індивідуалізації навчання, особливо під час перевірки домашнього завдання,  коли використовую тестовий контроль знань.

Спираючись на особистісно – орієнтований підхід до навчання і виховання й враховуючи вікові й психологічні особливості учнів, планую  та проводжу уроки з використанням інтерактивних технологій: «Навчаючи - вчусь», «Займи позицію», працюємо за запитанями Квінтіліана, методом «Незакінчене речення», «читаємо-узагальнюємо» тощо.

Ефективними прийомами розвитку творчих здібностей на уроках вивчення синтаксису є складання діалогів до певної ситуації, підготовки інформаційної довідки не лінгвістичну тему, прийом інтерв’ю,   разноманітні лінгвістичні ігри, етимологічні дослідження.

Розвиваючи аналітичні навички дітей, учу аналізувати, порівнювати, доводити, обгрунтовувати мовні явища, робити узагальнення, виводити орфографічні правила.

Запорукою успішного уроку вважаю грамотну мотивацію діяльності. Школярі мають усвідомити практичне значення своїх знань і вмінь, особливо тих, що набуті самостійно, у процесі виконання творчих завдань.

На уроках з вивчення синтаксису української мови пишемо роботи, що навчають школярів вільно висловлювати думку з будь-якого питання, готують їх до самостійного життя. Це замітки в газету, рецензії, відгуки, есе, роздуми, етюди.

Важливо проводити систематичні підготовчі вправи, відточуючи лексичну й граматичну точність, орфографічну й пунктуаційну грамотність учнів. Практикую розвиток образного мислення, точності і яскравості мови учнів.

Розвиткові творчості при вивченні рідної мови сприяють  такі методи:

• Асоціативний кущ (логічне дерево, гірлянда асоціацій) 
  На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде вестися робота, а учні згадують все, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, а потім - другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного "куща", який поступово "розростається". Цей метод дозволяє знайти велике число підказок для дослідника, дає велике число поєднань досліджуваного  об'єкта зі випадковими, базується на використанні синонімів об'єкта. 

Гірлянда асоціацій універсальний, бо може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку. 
 

•                 Бесіда -словесний питально-відповідний метод навчання, завдання якого - спонукати учнів до актуалізації відомих і засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень. Бесіда активізує мислення учнів, є важливим засобом діагностики засвоєних знань, умінь, сприяє розвитку пізнавальних здібностей учнів, створює умови для оперативного управління процесом навчання. Водночас цей метод доцільно використовувати в поєднанні з розповіддю, лекцією, наочними методами, які забезпечують формування цілісної системи знань.
  Використовуються такі прийоми проведення бесіди: постановка запитань (основних, додаткових), обговорення відповідей учнів, їх коригування, формулювання висновків. 
  За дидактичними цілями бесіди є: вступні або організаційні; повідомлення нових знань; повторювально-узагальнюючі; контрольно-корекційні. 
  За характером пізнавальної діяльності учнів виділяють такі види бесід: репродуктивні, катехізичні, евристичні. 
   

• Взаємоперевірка – вид перевірки письмових відповідей. Вона доцільна та зручна при проведенні невеликих перевірочних самостійних робіт на 5-7 хвилин, коротко оформлюваних. Учні, які сидять за однією партою, обмінюються роботами, перевіряють їх і наприкінці аркуша записують короткий відгук. 
• Відстрочена відгадка (проблемне питання) 
  Учитель формулює загадку, відгадку якої можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом. 
• Вірю-не вірю : учням пропонується відповісти на запитання, що починається словами "Чи вірите ви в те, що …" 
• Виділення головного як метод навчання передбачає такі дії: конкретизація предмета пізнання; розподіл інформації на логічні частини та їх порівняння; відокремлення головного від другорядного; знаходження ключових слів, понять, смислових опорних пунктів; групування матеріалу; висновок про предмет пізнання, знакове оформлення (план, блок-схема, кластер, опорний конспект, заголовок). 
• Навчальна дискусія - метод навчання, суть якого полягає в обміні поглядами з конкретної проблеми з метою набуття нових знань, зміцнення власної думки, формування вміння її відстоювати.
• Дидактичні ігри - це різновид пізнавальних ігор, до яких належать словесні ігри, загадки, шаради, ребуси, головоломки, сюжетно-дидактичні та ділові ігри.
• Експрес-тести 
  Учні вибирають один варіант відповіді з кількох запропонованих у слайдах.
• Ілюстрування - наочний метод навчання, який передбачає показ і сприйняття предметів, процесів і явищ в їх символьному зображенні за допомогою проектора, наутбука, плакатів, карт, портретів, фотографій, схем, репродукцій, звукозаписів тощо.
• Лови помилку

Група учнів отримує картки, де припущено помилки в назвах, ознаках, властивостях тощо. 

• Мозкова атака –метод, що полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за обмежений час (10 - 15 хвилин). Треба обрати керівників груп шляхом проведення бліцтурніру (5-6 запитань із теми уроку), решта учасників формується за вибором учнів. 5 - 6 осіб (оптимальна кількість дітей у групах) розміщуються навколо стола. Лідер групи отримує та оголошує тему для обговорення та пропонує протягом хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї. Головне - кількість ідей. Кількість породжує якість. Мають право на існування й абсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати критики. Можливе запозичення чужих ідей з метою їх удосконалення. Важливо у процесі обговорення довести правильність своєї думки, а також бажано дійти спільного висновку. Ідеї груп записуються на дошці. У процесі обговорення обґрунтовується остаточний вибір. Рефлексія: "Ця ідея допоможе нам…", "Ми дійшли думки, що…", "У ході обговорення я зацікавився…". 
  Вид роботи активізує інтелектуальні здібності дітей, розвиває фантазію, виробляє вміння толерантно ставитись до чужих думок. Ця діяльність потребує певної підготовки класу, ознайомлення учнів із правилами "мозкового штурму". 
• Мікрофон 
  Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів ("Мозкова атака", "Акваріум" тощо). Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати та не критикувати інших. Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками. 
  Учні за допомогою "мікрофона" самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми, вона сприяє розвиткові мови. Бажано поповнювати знання не лише програмовим, а й додатковим матеріалом. 
• Незакінчені речення

Під час використання прийому "Незакінчені речення", формулюється незакінчене речення із правила та пропозицією для учнів висловлюючись, закінчити його. 
Цей прийом часто можна поєднувати з " Мікрофоном". Він сприяє розвиткові вміння учнів говорити коротко, переконливо й по суті. 

• Прес 
  Учитель пропонує підбити підсумки уроку методом "прес". Тобто діти один за одним будують і проголошують заключне положення до заняття за схемою:  «Я вважаю, що…» (висловіть свою думку) 
• Рефлексія - (з лат. reflexio - звернення назад) - 1) усвідомлення співрозмовником того, як він сприймається партнером зі спілкування. Це процес дзеркального відображення один одного, зміст якого полягає у відтворенні внутрішнього світу партнера, де одночасно відтворюється і свій внутрішній світ; 2) осмислення людиною передумов, закономірностей і механізмів власної діяльності, соціального й індивідуального способу існування, самоаналіз; 3) один з механізмів людського взаєморозуміння як здатності уявляти себе на місці іншої людини, подумки бачити, "програмувати" за неї ту чи іншу ситуацію. 
• Лінгвістична гра –особливий вид дидактичного матеріалу, який дозволяє підвищити рівень зацікавленості учнів, розвинути їхні пізнавальні інтереси, стимулювати до вивчення матеріалу, вдосконалювати мовлення і мислення, збагатити словниковий склад, а також, створюючи відповідні асоціації, допоможе запам’ятати терміни, поняття і категорії.
• Кластер – виділення смислових одиниць тексту та їх графічне оформлення у формі пучка;  включає ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності текстових суб’єктів, котрі створюють цілісну і наочну картину.

Ці методи і прийоми зацікавлюють учнів та дають змогу проявити свої здібності і набуті компетентності.

Розвиваючи творчі здібності учнів на уроках української мови, дотримуюсь таких принципів в організації навчання:

• принцип зв’язку з практикою життя;
• принцип саморозвитку;
• принцип оптимального поєднання індивідуальної та колективної форм навчально-творчої діяльності;
• принцип інформативності;
• принцип віри в сили і можливості дитини.

Основним завданням в навчанні української мови  є перенеcення акценту з усякого роду вправ на творчу розумову діяльність учнів, що вимагає для свого оформлення володіння усіма мовними засобами.      Головне - це сформулювати проблему, над вирішенням якої учні будуть працювати в процесі роботи, зацікавити учнів, заохотити до творчості.