Тест-гра "Кодовий замок" за повістю М. Гоголя "Тарас Бульба"

Про матеріал
Тест-гра допоможе вчителю в цікавій формі перевірити, наскільки уважно учні читали твір, вдосконалювати вміння характеризувати героїв твору, добирати влучні цитати для характеристики персонажів.
Перегляд файлу

Тест-гра “Кодовий замок”

(за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба”)

image

Прочитайте цитати з повісті “Тарас Бульба”, відгадайте, про кого з персонажів твору йде мова й позначіть відповідною цифрою:Тарас Бульба - 1; Остап - 2; Андрій - 3. Якщо всі відповіді будуть правильні, то набір цифр, який у вас утворився, й буде кодом до замка.

1.   “...Мав славу одного з найкращих товаришів. Він рідко верховодив у зухвалих витівках, зате один із перших ставав під знамена спритних бурсаків і ніколи ні за яких обставин не виказував своїх товаришів, ніякі канчуки й різки не присилували б його таке вчинити”.

2.   “Був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався на бойове завзяття і відзначався крицевою щирістю своєї вдачі”.

3.   “...Мав живішу і трохи тоншу вдачу. Він був беручкіший до науки й опановував її легше. Частіше верховодив у найнебезпечніших витівках і не раз відкручувався       від кари. Він також горів жадобою лицарського подвигу, але в душі його знаходилося місце й для інших почуттів”.

4.   “Він кохався у простому побуті козацькому й пересварився з усіма своїми товаришами, які пнулися до панських звичаїв і прихилялися до варшавської сторони, взиваючи їх підніжками лядських панів”.

5.   “Він був добрий до такої міри, до якої міг бути добрий юнак із такою натурою і в такий суворий час. Його взяли за серце сльози бідної матері, і тільки це тепер його смутило й змушувало в задумі хилити голову”.

6.   “Жодного разу не розгубившись і не знітившись ні за яких обставин, з холодним спокоєм, майже неприродним як на двадцятидворічного юнака, він миттю міг визначити всю можливу небезпеку, зважити становище і тут таки знайти спосіб, як ту небезпеку обминути, але обминути так, щоб потім певніше її подолати”.

7.   “...Увесь занурився в чарівну музику шабель і куль. Він не знав, що то значить обмірковувати, зважувати чи заздалегідь міряти свої й чужі сили. Скаженою млістю і райською втіхою сповнювала його битва”.

8.   .“Вже тепер видно було, що кожний рух його, сповнений певності, виявляв хист майбутнього провідника. Силою повівало від його постави, а лицарське його завзяття вже набуло лев’ячої прикмети”.

9.   “Вічно невгамовний, мав себе за покликаного оборонця віри православної”.

10.                “...Ведений самим лише п’янким захватом, кидався туди, куди б ніколи не насмілився розважний і розумний, і самим скаженим своїм натиском чинив такі дива, що не могли начудуватися й бувалі козаки”.

11.                Він узяв собі за правило, що в трьох випадках завжди треба братися за шаблю, а саме: коли комисари не поважали старшину і стояли перед нею, не скинувши шапки; коли глумилися над православною вірою й не шанували прадідівських звичаїв і, нарешті, коли ворог був бусурмен чи турчин, супроти яких він вважав конче потрібним усяк час уживати зброї на славу християнства”.

12.                “Тепер він такий пишний лицар… І наплічники в золоті, і нарукавники в золоті, і верцадло в золоті, і шапка в золоті, і на поясі золото, і скрізь того золота, і все золото…”

image

Код замка: 2 1 3 1 2 2 3 2 1 3 1 3

pdf
До підручника
Українська література 9 клас (Коваленко Л.Т., Бернадська Н.І.)
Додано
31 липня 2023
Переглядів
398
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку