Відокремлені члени речення.

Залитий сонячним теплом день поволі згасав.

 Огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

 Перед нами розкрився зовсім новий світ осяяний сонцем.

Водою сповнена до краю мені наснилася криниця.

Наповнені темінню дуби стоять безшелесно.

Вулик залізничного вокзалу стомлений роями пасажирів надвечір стих.

Філологія або лінгвістика допомагає вчитися мислити.

Я одразу побачив місто - величезне скупчення кам'яних будинків.

Як сестра, Марія завжди мене підтримувала.

Книги - морська глибина.

Сумління - річ тендітна і марка.

Виє вовк - ночей моїх соліст.

Сухі гілки - це вже вінок терновий.

Настала осінь - золота пора.

Життя - спокута не своїх гріхів.

Співають солов'ї - співці весни й любові.

Відокремлене означення.

Відокремлений додаток.

Відокремлена обставина.

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.    

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.  

 І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

Він скакав по каміннях, як дикий баран, ледве ловлячи віддих відкритим ротом, і тратив часами ґрунт під ногами. 

Він, схопивсь на рівні ноги і заслонившись від мене тремтячими руками, кинувся, не мовлячи ні слова, в байрак. 

Зморені коні ледве тюпали, кволо переставляючи ноги, та й самі вершники ледве трималися в сідлах. 

Втративши надію на закон і справедливість у лядській державі він кинув усе набуте і разом з товаришами подався шукати свою долю на Запорожжя. 

Піднімаючи температуру до максимальної позначки, нагрівання потрібно припинитися. 

Степ, струснувши з себе росу, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Вступивши до університету, розпочався новий період у його житті. 

Ще здалеку, їдучи полем, він почув церковний дзвін. 

Десь під снігом зараз, вимощені в ямках, поховались гнізда вівсянок. 

Сюди, за пороги, не могла сягнути ні рука королівського чиновника, ні пана.

Тепер, узимку, мені так виразно пригадалась ця зустріч із вухатою совою. 

Осторонь кошар, на белебні, височить кущик тополь. 

Нижче від вигону, на рівнині біліли старенькі хати.

Сіроманець віднині і навіки житиме в обласному звіринці, тобто в зоопарку. 

Обіймала за шию Івана, тулячи до його лиця біляву голівку, стиха співала йому над вухом. (відокремлена обставина) 

І всі, крім мого сумного батька, почали ридати. (відокремлений додаток) 

Але він, зручний і звиклий до гір, умів спинитись на краю кручі. (відокремлене поширене означення) 

На розі бульвару, під годинником, продавали синювато-білі проліски. (уточнювальна прикладка) 

Я впізнав у ньому лелеку, званого ще бузьком. 

Вершники зупинилися і, піднявши голови, почали роздивлятися вал. 

Тим часом ординці гуртувалися в загони, і розділившись на дві частини, почали охоплювати Київ. 

Вальдшнеп, або лісовий кулик,— благородна птиця. 

Там, у степу, схрестилися дороги.

Нікого тут нема, крім мене й господині.

На відміну від Степана, він був доброю людиною.

Поволі, нога за ногою, пливе валка битим шляхом.

У лісі, опріч мене, є ще хтось.

З-за дерев, співаючи, з'явилася струнка жіноча постать.

Незважаючи на вітрець, робилося душно.

Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжетові глибокого змісту.

Лев упав і довго, лежачи, стогнав.

Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману.

Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа.

Не маю іншого тепла, окрім отчого краю.

І тут, в Америці, живу я Україною.

Пірат був звичайний пес, трудяга.

Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий.

Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос.

Осріблений снігом зустрів гостей ліс.

І Оксану мою зорю мою добру долю, що день божий умивали.

Над берегом розлігся невеликий густо засвічений білою ромашкою луг.

Виснажені атаками й великими втратами німці не витримали грізного натиску полку.

Ці діти раді та веселі завітали до лісу.

Раді та веселі вони завітали до лісу.

Раді та веселі діти завітали до лісу.

 Поля закутані в білу ковдру тихо спочивали.

 Закутані в білу ковдру поля тихо спочивали.

Закутані в білу ковдру вони тихо спочивали.

 Закутані в білу ковдру тихо спочивали поля.

На яблуні заспівала іволга, війнувши яскравим пір’ям, перелетіла на друге дерево.

На переправі, стали прикордонники перевіряючи документи бійців.

Плачем великим ридали невольниці шати свої роздираючи, ранячи тіло до крові.

Скам’яніли погоничі, вгледівши, мертву царицю.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене.

Розповідне, неокличне, просте, односкладне, поширене, повне, ускладнене.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неповне, ускладнене.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними членами речення.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними членами речення та відокремленою обставиною.

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними членами речення та відокремленим означенням.

Розповідне, неокличне, складне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними членами речення та відокремленим означенням.