Адміністративне право Модуль №1

найбільш стабільна;

найскладніша;

найбільш об’ємна;

найдосконаліша

Інститут права України.

Самостійна галузь права.

Підгалузь конституційного права

Підгалузь приватного права

що мають управлінський характер у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності органів виконавчої влади, а також у процесі здійснення громадськими організаціями та їх органами зовнішніх, юридично-владних повноважень

які дають змогу розглянути принципи існування державного механізму;

що пов’язані з майновими та немайновими правами;

між роботодавцем і працівником;

санітарно-гігієнічні правила;

правила внутрішнього розпорядку

правила поведінки у соціумі;

правила дорожнього руху;

Влада народу як безпосереднє народовладдя.

Державна влада як законодавча, виконавча та судова гілки влади.

Місцеве самоврядування

Усі відповіді є правильними

Планування.

Координації

Прогнозування.

Узагальнення

імперативний;

диспозитивний;

імперативний і диспозитивний;

загальноохоронний.

становлені, санкціоновані або ратифіковані державою, формально визначені, що охороняються засобами державного примусу, правила поведінки учасників суспільних відносин у сфері державного управління, адміністративного примусу та адміністративної відповідальності;

вихідні, об’єктивно зумовлені, основоположні заходи, що формують і характеризують зміст адміністративного права, відображають закономірності його розвитку і визначають напрями та механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин;

сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що встановлюються предметом адміністративного права.

Усі відповіді є правильними

Гіпотеза.

Диспозиція.

. Санкція.

Гіпотеза, диспозиція і санкція.

врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини у сфері державного та публічного управління, в якому сторони беруть участь як носії прав та обов’язків, встановлених і забезпечуваних адміністративно-правовими нормами;

встановлені, санкціоновані або ратифіковані державою, формально визначені, охоронювані засобами державного примусу правила поведінки учасників суспільних відносин у сфері державного управління, адміністративного примусу та адміністративної відповідальності;

вихідні, об’єктивно зумовлені, основоположні заходи, що формують і характеризують зміст адміністративного права, відображають закономірності його розвитку і визначають напрями та механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин;

сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що встановлюються предметом адміністративного права

Суб’єкт.

Зміст.

Об’єкт.

Суб’єкт, об’єкт і зміст

ставини, з якими пов’язані виникнення, зміна і припинення адміністративних правовідносин;

обставини, за допомогою яких досліджують сферу адміністративних правовідносин

сукупність обставин, що поділяються на дії та події;

певні обставини, що не відповідають вимогам адміністративно-правових норм.

гіпотези і диспозиції;

диспозиції та санкції;

диспозиції та гіпотези;

диспозиції і норматики

громадянина України;

іноземця;

собу без громадянства, біженця;

громадянина України, іноземця, особу без громадянства, біженця

Державні органи та місцеве самоврядування.

Законодавчі органи України.

Підприємства, установи, об’єднання громадян.

Підприємства, установи

зовнішня форма встановлення і вираження адміністративно-правових норм;

правотворча діяльність держави, у якій остаточно виражається правова творчість народу і держави;

нормативні акти, що містять норми стосовно невизначеного кола осіб.

Правильної відповіді немає.

1984.

1994

2002.

2004

потенційних учасників суспільних відносин, які мають суб’єктивні права і виконують юридично-суб’єктивні обов’язки, встановлені адміністративно-правовими нормами;

фізичну або юридичну особу, яка є носієм обов’язків у сфері публічного управління;

фізичну особу, яка є носієм прав та обов’язків у сфері публічного управління

юридичну особу, яка є носієм прав у сфері публічного управління;

потенційну можливість особи бути носієм суб’єктивних прав та обов’язків.

здатність особи своїми діями здійснювати права та обов’язки, пов’язана з фізичними властивостями людини;

здатність особи бути учасником суспільних відносин, мати суб’єктивні права і виконувати юридично-суб’єктивні обов’язки, встановлені адміністративно-правовими нормами;

необхідну передумову суб’єктивного права, здатність особи бути носієм прав та обов’язків у сфері державного управління;

Створення колективного суб’єкта.

Створення або реєстрація колективного суб’єкта.

еєстрація колективного суб’єкта.

Правильної відповіді немає

народження;

досягнення особою 14 років;

досягнення особою 16 років;

набуття особою повноліття

здатність громадян, яка настає з 14 років, своїми діями здобувати і здійснювати свої права та обов’язки;

здатність особи своїми діями здійснювати права та обов’язки, пов’язана з фізичними властивостями людини;

здатність особи бути учасником суспільних відносин, мати суб’єктивні права і виконувати юридично-суб’єктивні обов’язки, встановлені адміністративно-правовими нормами;

потенційна можливість особи бути носієм суб’єктивних прав та обов’язків

міра можливої поведінки особи, надана і гарантована державою шляхом закріплення у правових нормах;

надана і санкціонована державою здатність особи бути учасником суспільних відносин, мати суб’єктивні права і виконувати юридично-суб’єктивні обов’язки, встановлені адміністративно-правовими нормами

міра належної поведінки особи, надана державою і закріплена у правових нормах, притому що їх реалізація забезпечена можливістю застосування державного примусу;

надана державою здатність особи своїми діями здійснювати права та обов’язки, пов’язана з фізичними властивостями людини.