Безсполучникове складне речення

Безсполучниковим називають складне речення, частини якого поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації

Безсполучниковим називають складне речення, що складається із синтаксично нерівноправних частин, одна з яких головна,а друга- залежна(підрядна)

Безсполучниковим називають речення, частини якого рівноправні за змістом

Надходила ніч зірвалася завірюха

Пилипко замовк притаївши духа мовчала й Катря

Минають дні минають ночі

І не холодно дуже є морозець та не цупкий

Налагодь струни золоті бенкет весна справляє

Я запізнився бо у місті були затори

Я віддано служив своїй коханій Пігмей мені ввижався в великані

Хмари темнішали обволікаючи фіолетово-чорні вершини небо набирало дедалі густішої фарби

Горить сонце гуляє вітер

... Розносячи неймовірні пазощі

...розлітається липовий пух

...настала травнева пора

...тюльпани вже в'януть

Знаю день буде неймовірний.

Небо темніє пташка німіє листя жовтіє.

Діброва мовчить сизий туман біжить з неба знову мрячить.

Він слухав шум гаїв тихий шепіт трав вона не чула нічого.

На горобині й дубі багато плодів чекай суворої зими

Коридор умить спорожнів двері класів позачинялися

В ілюмінаторах блиснула стрічка Дніпра колихнулися мости

Взагалі мушу визнати голова в мого друга працювала з колосальною швидкістю

Гірко заробиш солодко з'їси

Птахи відлітають восени (?) людина ж восени повертається з вирію своїх мандрівок.

В молодому яблуневому садку заєць загледів поживу (?) там і сям завбачливий господар накидав трохи моркви.

Хочете бути молодими і здоровими (?) залишайтесь молодими і здоровими.

Шарудить листя під ногами (?) скапують жолуді з гілля.

Скільки кинеш оком (?) леліє Дніпро, вигинаючись межи горами, тихо миючи піскуваті коси.

Сонце, шукаючи броду, сторожко зупинилося посеред ріки (?) на моторному човнику пропливали дівчата, уквітчані вінками.

Цілісінький день у роботі (?) одно ще не скінчу, вже друге мене дожидає.

Минули літа молодії (?) холодним вітром од надії уже повіяло.

 [ ], [ ].

  [ ]: [ висновок].

  [умова] - [ ].

  [ ] - [наслідок ].

Настане весна / висохне роса на травах.

 Колос повний до землі гнеться / пустий угору дереться.

Я відчуваю / ми обов'яково переможемо!

Зробив добро для тебе чоловік / ти вдячний будь йому повік.

День обіцяє бути погожим / на небі ні хмаринки.

В печі зникає біле чудо / гарячі пахощі пливуть.

Зелений яр сьогодні незвичайний / хисткий туман хитається на дні.

 Минула нічка / день зробився.

Через єдине невеличке віконце скупо просвічувалось небо, але на горищі було світло.

Вони ж дурні, вони ж знімали мірку з твоїх принижень - не з твоєї величі.   

Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і по­плив з гір у доли швидкими потоками.

Єпіфаній слухав щораз то більше впевнену і вірою пройняту мову гетьмана і відчував, як у душі проколюється паросток надії .