Тест з теми "Безсполучникове складне речення"

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Нар. творчість).

Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні (С. Черкасенко).

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм (Т. Шевченко).

Гаї шумлять - я слухаю (П. Тичина).

Хто не вміє мовчати, поки не настане час говорити й діяти, той не справжня людина (Т. Карлейль).

То пролетить березовий листочок, то пробіжить невидимий їжак (Л. Костенко).

Шумлять жита високою стіною, упершись в обрій на краю землі (Я. Шпорта).

Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле (М. Коцюбинський).

і підняв до неба осіннє листя.

і піднялось до неба осіннє листя.

піднялось до неба осіннє листя.

піднявши до неба осіннє листя.

Відра подзвонюють над степовою криницею сонце спиняється в прошумілих кленах (М. Сингаївський).

Прийде осінь у засіках буде хліб золотий (Нар. творчість).

Ти чуєш плачуть за тобою (М. Вінграновський).

Ми просто йшли у нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко).

Натягне дощ свої осінні струни торкне ті струни пальчиком верба (Л. Костенко).

Захочеш пити підеш до струмка (Нар. творчість)

Поглянь вуалі білосніжні смагляві вишні надягли (Д. Іванов)

Тече ріка між тихих верболозів росте трава в зарошених лугах (М. Братан).

Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить (Нар. творчість).

Мріють крилами з туману лебеді рожеві, сиплять ночі у лимани зорі сургучеві (В. Симоненко).

Пахнуть росою гаї попелясті, легко шипшина достигла тремтить (Д. Лазар).

Родинне свято: краще з свят (О. Довгоп'ят).

кома

крапка з комою

тире

двокрапка

Ударив грім - і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус).

Слова - це дум моїх пташки (О. Довгоп'ят).

У товаристві лад - усяк тому радіє (Л. Глібов).

У льодах - замерзлий з осені листок (Л. Гудзь).

Відчинили двері - вітер як дмухне, аж засвистів (Марко Вовчок).

Зійшов сніжок, берись за плужок (Нар. творчість).

Не козак вклонявся королеві: король схиляв голову перед козаком! (П. Загребельний)

Я знаю мова мамина - свята (М. Адаменко).

Гляне - холодною водою обіллє (Нар. творчість).

Захочеш пити - підеш до струмка (Нар. творчість).

Літо дбає - зима поїдає (Нар. творчість).

Посієш впору - матимеш зерна гору (Нар. творчість).

Йти йому з лісу не хочеться звик тут за літо (Гр. Тютюнник).

Нас кличе у мандри дорога нам грає чарівна труна (С. Фоменко).

Битим шляхом стелиться туман з півночі холодний вітер мчить (С. Вакарчук).

В сонні верби кинувся туман у прощанні айстри обнялися (Л. Гудзь).

І не треба долі дорікати, всіх не може обігріть вона (В. Симоненко).

Зрубав дерево, посади два (Нар. творчість).

Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Т. Шевченко).

Гаї шумлять - я слухаю (П. Тичина).