безсполучникове складне речення

Безсполучниковим складним реченням називається таке речення, частини якого об'єднані в одне змістове й синтаксичне ціле

Безсполучниковим  складним реченням називається таке речення, частини якого об'єднані без сполучників чи сполучних слів

Безсполучниковим  складним реченням називається таке речення, частини якого об'єднані в одне змістове й синтаксичне ціле без сполучників чи сполучних

слів, за допомогою інтонації.

Безсполучниковим  складним реченням називається таке речення, частини якого об'єднані за допомогою інтонації.

речення з однорідними частинами, які є синтаксично рівноправними та  речення з неоднорідними частинами, одна з яких залежить від іншої

два простих речення, які з′єднані інтонаційно

два підрядних речння, з′єднаних за допомогою сполучників та речення з однорідними частинами, які є синтаксично рівноправними

два складних речення

кому, двокрапку, тире

двокрапку, тире

кому, крапку з комою, двокрапку, тире, лапки

кому, крапку з комою, двокрапку, тире

Одночасність, послідовність, причинно-наслідковість

Зіставлення або протиставлення, з′ясувальні або наслідково-причинові

Одночасність, послідовність,зіставлення, протиставлення дій, явищ

Одночасність, послідовність,

Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її.

Все зраділо, зустрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий."

Як раніше, осінь соковита викликає спомини й пісні.

Коли ідеш удвох, то дорога коротша.

просте

складносурядне

безсполучникове

складнопідрядне

Привіз дід бджолиний мед, паляницю, яблука.

Надворі повсюди лежала роса: на пожовклій траві осінній, на круглій павутині попід стріхою, на капустах у городі.

Пам'ятайте: людина з природною усмішкою і сама стає бадьорою та життєрадісною

Істинне призначення людини жити, а не існувати.

Сонце гріє вітер віє з поля на долину над водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко)

 На лісових горбках солодко пахли нагріті сонцем стиглі  суниці. (О. Донченко.)

Пригріло сонечко обсохла земля потягла орача в поле (М. Коцюбинський).

В яру колись гайдамаки табором стояли лагодили самопали ратища стругали  (Т. Шевченко).

 Небо порізали вогнями стріл, ударив грі, на пильних дорогах знявся вітер (О. Десняк)

Підніми тільки очі угору знову станеш ти наче дитя (М.Богданович)

Не забувай добре ім′я цінніше занайбільше багатство (З Біблії).

Дзюрчали десятки фонтанів, лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям, свистів стругом бондар (М. Коцюбинський).

З-за землі на кривавій попрузі неба скочила невеличка іскорка довга променяста смуга простяглася від неї над землею далі викотився серп огненного кільця і пучок світу полився розливаючись по горах лісах по високих будівлях (Панас Мирний)

У душі хлопець непокоївся весна видалася засушливою (Г. Тютюнник).

Назвався грибом лізь у кошик (Нар. тв.).

Малі озера блискають незлісно колише хмара втомлені громи ( Л.Костенко)

День обіцяє бути погожий на небі ні хмариночки ні плямочки (П. Мирний). 

Всі женці стояли мовчки в руках наче заклякли жмені жита та серпи всі поглядали то на осавулу то на Миколу (І. Нечуй-Левицький).

 Сиза галка лине через балку йдуть шляхом корови із діброви понад річкою як річка розлилася парубочая розлога пісня (М.Рильський).

Десь озивається тихо луна бавиться хмарою хвиля сумна (К.Дужа).

Я не бував за дальніми морями, чужих доріг ніколи не топтав : в своїм краю під буйними вітрами щасливим я і вільним виростав (В. Симоненко).

Літа мої молодії марно пропадають, очі плачуть- чорні брови од вітру линяють (Т.Шевченко).

Зілля дива наробило, тополею стала (Т. Шевченко).

 Лось опустив голову, принюхуючись до ополонки, далі, з витягнутою шиєю, ступив ще трохи, ось-ось маючи торкнутися губами до осклілого блакитного шумовиння, ніздрі затремтіли в передчутті холодної води (Є. Гуцало).