ДИРЕКТОРСЬКА ПЕРЕВІРОЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

сукупність державних, громадських організацій, що відображають волю всього населення країни

система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання і реалізують її функції

система внутрішніх і зовнішніх організацій країни, що робить можливим функціонування держави

сукупність політичних партій, громадських організацій, державного апарату

З органів     держави,   політичних         партій,      філіалів міжнародних організацій

З державних підприємств, громадських організацій, правоохоронних органів

З органів держави, державних підприємств, державних установ

З особливої групи людей, які здійснюють державну владу

сукупність діючих на території країни всіх державних організацій та утворень;

 частина механізму днржави, що становить собою сукупність органів, які наділені владними повноваженнями;

механізм держави, що здійснює свої публічні владні повноваження;

система    державних         організацій,       що   спільно     з  громадськими організаціями диктує свою волю суспільству;

Адміністрація Президента України та місцеві державні адміністрації.

Кабінет    Міністрів  України,   органи      місцевого самоврядування, Адміністрація Президента України.

Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації. 

Кабінет    Міністрів  України,   Генеральна        Прокуратура України, Адміністрація Президента України. 

 У взаємних правах та обов’язках держави й людини;

У суб’єктивних правах людини, що визнаються державою;

У суб’єктивних правах людини, що визнаються міжнародною громадкістю;

 У декларації прав людини, що прийнята Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.

У забезпечені людині відповідних умов для здійснення прав і свобод, виконання       обов’язків.

У створенні належних умов для розвитку підприємницької діяльності.

У налагодженні належних міжнародних відносин з іншими державами для забезпечення розвитку особи в країні.

У створенні належних політичних умов для об’єднання громадян у громадські та інші утворення.

держава, в якій домінує державна власність на засоби виробництва;

держава, в якій кожен зобов’язаний працювати на користь суспільства;

держава, в якій влада належить трудящим;

держава, в якій існує ефективна система соціального забезпечення, підтримуються малозабезпечені верстви населення. 

чітке, повне і точне дотримання правових приписів усіма суб’єктами права;

система ієрархічних зв’язків між законами, актами Президента, міністерств та відомств;

 розуміння закону як єдиного джерела права в державі;

єдність застосування законів на всій території їх дії. 

тільки виконання приписів правових норм;

правомірна поведінка людей;

втілення приписів правових норм у правомірній поведінці людей;

фактична поведінка суб’єктів права. 

загального правового статусу особи;

спеціального правового статусу особи;

індивідуального правового статусу особи. 

 ефективна діяльність правоохоронних         органів     у      забезпеченні законності й правопорядку;

 універсальний характер природного права;

приватна власність, вільна праця, підприємництво;

обов’язковість праці всіх працездатних громадян суспільства на користь усього суспільства. 

Тоталітарна;

Гуманістично-плюралістична;

Правова;

 Всенародна, демократична. 

верховенство та пряма дія конституційного закону;

одночасно верховенство державної влади й панування права;

одночасно поділ влади й концентрація її в руках вищої посадової особи;

відповідність загальнонаціонального права соціальним інтересам і потребам пануючих класів.

нормативно-правовий акт; 

правовий прецедент;

нормативно-правовий договір; 

правовий звичай.

формальна визначеність;

незалежність від волі учасників;

юридична рівноправність учасників;

виникнення на основі норм права. 

суверенність; 

політичний характер;

дієздатність; 

формальна визначеність. 

деталізованість норми; 

визнання суспільством; 

загальнообов’язковість;

справедливість. 

система правових норм;

це правила поведінки загального характеру; 

Формалізація здійснюється в нормативно-правових актах;

усі відповіді правильні.

 сукупність нормативно-правових актів та соціальних норм, що санкціоновані державою;

 сукупність санкціонованих, установлених державою, гарантованих і забезпечених нею правил поведінки;

 сукупність санкціонованих державою поведінкових актів суб’єктів суспільних відносин;

сукупність установлених державою норм, звичаїв, традицій, моралі, етики, що обов’язкові для поведінки соціальних суб’єктів. 

правовий прецедент; 

нормативно-правовий акт; 

договір;

традиція.