Контрольна робота "Речення з відокремленими членами"

члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції;

другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення;

слова або сполучення слів, які називають особу або

предмет, до яких звертається мовець;

слова або сполучення слів, якими мовець виражає

ставлення до того, про що він повідомляє.

лише присудки;             

лише підмети;            

лише обставини;

лише другорядні члени речення.

Всі зійшлися: і хлопці, й дівчата - під крилом голубим тишини (В. Сосюра).

Весняне сонце заливало золотом ліс та садки  (І. Нечуй-Левицький).

Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, на­литої зеленим хлібом (М. Коцюбинський).

Гасне зірка найясніша, ангел ангела втіша (П. Грабовський).

Сонячний весняний день кличе мене до лісу. 

Вітрами заколисані верби дивляться у воду. 

Веселооке сонце сипле на землю теплі промені. 

Повітря напоєне пахощами весни бентежить душу.  

Квітка пролісок занесена до Червоної книги.

Я донька весни радію сонцю теплу. 

Люблю весну пору цвітіння й росту. 

Співаю гімн весні перлині сонцесяйній. 

Дуб простягши руки-віти до сонця просив дощу. 

Цвіт вишні падаючи на землю укривав її білосніжним килимом. 

Сонце посміхаючись зігрівало землю весняним теплом. 

Берізки зачаровані весною притихли мріючи. 

Усі дерева, окрім крислатого дуба, одягли зелені шати. 

До весняного розмаїття квітів, усі давно звикли за винятком молодої берізки. 

Весна, навіть, уві сні мріяла про сонячне тепло. 

Пташиний спів зокрема соловейка, звеселяв гаї. 

Орися якийсь час дивилася вслід йому, вражена й збентежена (М. Івченко).

За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив {Панас Мирний).

У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть велика хата, біля якої ростуть три могутні дуби (Т. Шевченко).

Він застав у хаті Софію, першу сестру Мотрину, ще не стару, балакучу жінку (М. Коцюбинський).

Прикладки відокремлюються, якщо вони стосуються власного імені й стоять після нього.

Прикладки відокремлюються, якщо вони стосуються особових

 займенників.

Прикладки відокремлюються, якщо вони стосуються присвійних

 займенників.

Прикладки відокремлюються, якщо вони виражені сполученням  слова   чоловік, дівчина, хлопець, дід, людина і под. з іншими словами.

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам (Н. Горик).

А пісня, наростаючи, пливла над берегом (О. Гончар).

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись

(І. Нечуй-Левицький).

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись (О. Довженко).

Весняний ранок, напоєний благодатною свіжістю, творив дива. 

Безмежна широчінь неба, осяяна сонцем, зачарувала мене. 

Синьоокий пролісок, затамувавши подих, задивився в небесну височінь. 

Ніжне повітря, скупане в росяних світанках, бриніло музикою весни.  

Побачивши ніжну сон-траву, вона мені сподобалася. 

Вдихаючи аромати весняних квітів, відчуваю радість. 

Весна, глянувши блакитними очима пролісків, покликала до себе. 

Зеленкувато-блакитний розмай весни, переливаючись на сонці, сяяв різнобарв’ям.