Контрольна робота Звертання. Вставні слова

А Восени листя кущів здавалося червоним багаттям.

Б Сади цвіли в такому здавалося захваті, як ніколи.

В В очах дівчини здавалося була зібрана вся синява неба.

Г Здавалося дід якось ніби трохи сяяв.

Д Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

А Я вас справді не розумію.

Б Злива тривала майже годину

В Навіть часом сліпну від краси.

Г Він принаймні вибачився.

Д Справді за дурною головою — ногам діло.

А Печаль і радість, повніть моє горе...

Б Нам випало, сину, досіяти і долюбити батьківське поле.

В О, степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском.

Г Гуркочи у долю мою, світе, хвилями прадавнього Дніпра.

Д О море, дай нам глибини!

А Щось в душі немовби обірвалось.

Б Зустріч принаймні відбулася.

В Йому навіть докоряли.

Г Мабуть над усе до загину треба віри людині в людину

Д Сьогодні у школі навіть уроків не було.

А просте, двоскладне, повне, поширене, спонукальне, ускладнене однорідними означеннями

Б просте, односкладне, повне, поширене, спонукальне, неускладнене

В просте, односкладне, повне, поширене, спонукальне, ускладнене звертанням

Г просте, двоскладне, повне, поширене, розповідне, ускладнене звертанням

Д просте, односкладне, неповне, поширене, спонукальне, неускладнене

А Принаймні лікар повідомив про небезпеку споживання грибів зібраних на забруднених територіях.

Б Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу.

В Навіть синоптики попереджали про можливість ускладнення погодніх умов.

Г Слово що йде від серця завжди напевно проникає в серце.

Д І ось тепер поетеса в Єгипті а перед її очима синіє справжній Ніл.

А Шкода його ніхто не почув.

Б Шкода й говорити бо він і так не зрозуміє.

В Шкода завдана паводком була непоправна.

Г Оленці було шкода розлучатися з подругою.

Д Той пустун наробив стільки шкоди.

А Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні.

Б Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів.

В Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати.

Г Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточняти.

Д Розв’язати проблему допоміг би, мабуть, такий експеримент.

А Хлопець, без сумніву, бувалий, обережний.

Б Небо таке, знаєш, особливе.

В На думку відвідувачів, квіти були красиві.

Г Ганна, навпаки, весела та шумна була.

Д Я, можливо, приїду в понеділок

А навіть

Б мабуть

В може

Г отже

Д напевно

А Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Б Довженко- оповідач, здається мені, перевершував Довженка- художника

В Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.

Г Вже, сказати правду, і я немолода, але ж і дячиха красуня — нічого сказати!

Д Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

А Україно, хлопче, козаче

Б Гале, Марію, пані Тетяно

В Людмило, зима, поле

Г хатинко, зоря вечірняя, земле

Д Наталіє, матусю, донечка

А Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?

Б Так, друже мій, ми любимо одно: старої творчості додержане вино.

В Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.

Г Давай-но, серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.

Д Ні, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої і небеса, і води.

А Пісне, моя ти, підстрелена пташко, мусиш замовкнуть і ти.

Б Мій брат Богдан, сповістив полковників, що ти живий і що чекаєш їх.

В Безмежнеє поле в сніжному завою, ох,дай мені обширу й волі!

Г Ще краще було б, пане Лесю під спів колядок сісти в темному куточку або грітися біля вогню в грубці і слухати казку.

Д А що старий, якби ти попрохав ще й худоби та птиці?

А емоції мовця

Б порядок викладу думок та зв’язок між ними

В джерело повідомлення

Г упевненість

Д невпевненість

А Пробач мені, пісне, непрохані сльози. (Речення просте, спонукальне, окличне, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне)

Б Гей ви, далі солов'їні, давні весни сині, одцвіли ви, облетіли цвітом на калині! (Речення просте, розповідне, окличне, стверджувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертаннями та однорідними додатками)

В Буває, іноді дивлюся, дивуюся дивом. (Речення просте, розповідне, односкладне, означено-ообове, поширене, неповне, ускладнене вставним словом).

Г Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна.(Речення складне, безсполучникове. Перше — кажуть — односкладне, означено-особове, неповне, непоширене. Друге — двоскладне, повне, поширене)

Д Віктор прийде, напевно, вчасно (Речення просте, розповідне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом).

А Світе ясний, світе мій прекрасний, хочу я у пісні повсякчасно лиш для тебе жити, не вмирать (У цьому реченні є непоширене звертання).

Б Душе моя убогая, чого марно плачеш? ( Складне речення)

В Плавай, плавай, лебедоньку, по синьому морю.(У реченні є поширене звертання).

Г До тебе, наша бездольная мати, струна моя перша озветься. (У реченні є поширене звертання)

Д На нашу думку ніхто не звернув уваги. (У реченні є вставне слово)

А У дубині вечеряли дятли, наїдаючись, видно, на зиму.

Б У таких болях ішли дні, місяці і, нарешті, роки.

В Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий.

Г Сама Феодосія згадувала (певно досить пильно за тим стежила), що Шевченко ходив по селу, оточений юрмою односельчан.

Д Повними радості очима дивлюся на тебе, таємна Чорногоро, на тебе, синьоокий Черемоше.

А Я вас справді не розумію.

Б Злива тривала майже годину

В Навіть часом сліпну від краси.

Г Він принаймні вибачився.

Д Справді за дурною головою — ногам діло.

А Може доля й відгукнеться у темному гаю.

Б Не все іще було, що може бути.

В Всяке трапитись може на довгім віку.

Г Ніхто не може світа пережити.

Д Мій дідусь може виконати будь-яку роботу.

А Ой біжи біжи досадо не вертай до хати не пущу тебе колиску синову гойдати

Б Припливайте до колиски лебеді як мрії опустіться тихі зорі синові під вії.

В Виростеш ти сину вирушиш в дорогу виростуть з тобою приспані тривоги.

Г Можна все на світі вибирати сину вибрати не можна тільки Батьківщину.

Д Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

А Я принаймні знаю правила поведінки в громадських місцях.

Б Хлопці про наші плани на це літо навіть не здогадувалися.

В Ніхто не може таке витримати.

Г Інколи найщиріша правда здається такою неправдоподібною.

Д Ви зараз звичайно можете передумати їхати в це відрядження.

А Будь майстром, поетом, художником у справі, яку ти справді любиш

Б Народе мій, до тебе я ще верну…

В Дай мені крила, Україно!

Г Перший, починай!

Д Ох, сестричко, як мені тяжко без тебе

А Отже, живемо ми в цьому будинку, в цій квартирі, і в нас на балконі завжди хтось живе

Б На щастя, краса не щезла з лиця нашої планети.

В Мабуть, тому, що душа наша приростає до рідної землі, до рідного її куточка.

Г Учорашні школярі невміло прощаються, можливо, хтось комусь тисне руку і востаннє розходяться, можливо, розходяться на все життя.

Д Може, доведеться зачекати, поки розпочнеться вистава.

А І, здається, ці дні пророкують красу відпочинку.

Б Вистава здається такою короткою

В Чи то так чого, чи, може, риба виплескує?

Г Виграв «Жигулі», а, може, й Волгу...

Д На щастя, нам вдалося потрапити на прем’єрну виставу.

А Так ніхто не кохав!

Б Летять мої лелеки чорнобриві навстріч твоїм русявим журавлям.

В О люди люди свою душу не замикайте на замки!

Г Місяць яснесенький промінь тихесенький кинув до нас.

Д Хто ти, мрія чи сон?

А принаймні

Б либонь

В безперечно

Г на щастя

Д безумовно

А Віктор прийде, напевно, вчасно (У цьому реченні є вставне слово).

Б О, Михайлик до нас прийшов! (У реченні є непоширене звертання)

В Весна, як кажуть, днем красна.(У реченні є вставлена конструкція).

Г Усі кажуть що дівчина дуже талановита. (У реченні є вставне слово)

Д І земля, і люди, і птиці прагнуть весни. (Речення складне)

А У дубині вечеряли дятли, наїдаючись, видно, на зиму. (Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене)

Б У таких болях ішли дні, місяці і, нарешті, роки (Речення складне, розповідне, неокличне, стверджувальне)

В Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий. (Речення просте, розповідне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом).

Г Повними радості очима дивлюся на тебе, таємна Чорногоро, на тебе, синьоокий Черемоше.( Речення просте, розповідне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертаннями)

Д Повними радості очима дивлюся на тебе, таємна Чорногоро, на тебе, синьоокий Черемоше.( Речення просте, розповідне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертаннями)

А Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну.

Б Гей, ви, далі солов'їні, давні весни сині, одцвіли, ви, облетіли цвітом на калині.

В Мій друже, я Красу люблю

Г Благословляю твою сваволю, дорого долі, дорого болю

Д Прости мене, мій синочку!

А Сину мій Тимоше то ж був наказ.

Б Я не тебе люблю о ні моя хистка леліє.

В Прости мені моя правдива мати душі моєї синій чистовід!

Г Зласкався доле над моїм народом

Д Поклін тобі моя зів’яла квітко невідступна мріє!

А Слово матері! Як воно потрібне дитині щомить.

Б Кажи не кажи, а діти все одно не чують

В Так кажуть досвідчені люди

Г Годинник бив — що з ним? — зовсім не ту годину.

Д Із цим погодяться, мабуть, усі