Відокремлені додатки та означення

Микола замість панського лану вийшов на своє поле.

Олена Богданівна як любляча вірна дружина не кидала свого чоловіка. 

Старша донька Катерина Данилівна Виговська мала батькові палкі очі чорні кучері... 

Він син корсунського посадника знатний вельможа і посол приїхав у Київ до князя Святослава.

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори. 

Окрім "Захара беркута" раджу прочитати ще й "Перехресні стежки"

Усі мої друзі на відміну від мене прочитали "Гаррі Поттера"

Бібліотеку зачинено у зв'язку з плановим ремонтом.

Є багато корисних занять зокрема читання.

Читаючи книжки, ми збагачуємо свій внутрішній світ.

Прочитайте новинку - книжку про маленьких чарівників.

На дозвіллі, замість гаджетів, віддавайте перевагу книжкам.

Уявіть собі, планшет може вмістити у своїй пам'яті тисячі книжок!

 не відокремлюється

завжди відокремлюється

 крім, окрім, за винятком, особливо

 мов, наче, неначе, як

 що, щоб, бо, коли

мовби, навіть, правда, отже

іменника з прикметником

займенника з іменником

прислівника зі сполучником

іменника з прийменником

У лісі бродив туман підзолочений сонячним промінням.

У лісі бродив підзолочений сонячним промінням туман.

Стоптана копитами коней дорога проходила ліворуч.

Над приморавськими лісами підіймалося велике й ласкаве сонце.

А повітря настояне на ароматах горобини й мокрого листя приємно дурманить голову.

Коло сіл стоять срібним маревом повиті тополі.

Дорога стоптана копитами коней проходила ліворуч.

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Блакитний час прикинувшись водою тече в піщаних чистих берегах(Є.Гуцало).

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

І ніхто того не чув не знав і не бачив опріч Марка маленького (Т. Шевченко).

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Засмагла від роботи рука нам сіє благодатний мир.

Шарахнувся врізнобіч люд, розступаючись перед баскими кіньми (О. Гончар).

Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними. (Леся Українка.)

Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір.

Стоїть колюче жито, достигле і нерідне.

Твій корабель, у гавані стоїть готовий до дороги.

Зелені руки, повні квіту, на теплу ніч розкинув сонний сад.

Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.