однорідні члени речення

слова, що стоять в одному відмінку та відповідають на різні питання

слова, що стоять в одному відмінку та відповідають на одне й те ж питання

слова, що відносяться до одного роду

слова, що стоять в одному числі та роді

тире

двокрапку

коми

знак оклику

Люблю роботи грім, і грюк, і кров живу у жилах.

Я живу, і борюсь, і творю для людей.

Він не боявся, ані реву бурі, ані гуркоту громів.

А здебільшого стоять вони навіть у погожу погоду якщо не похмурі, то то важкувато спокійні.

Умостився Морозенко на столітнім дубі (В. Скомаровський).

Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади (Н. Мудрик).

Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс (О. Сенатович).

По дорозі торохтить зима на возі (Т. Коломієць).

З добра й любові приходить щастя (А. Мойсеєнко).

Працею людина сильна і красива (О. Гончар).

Шукаю вже не щастя а поради (В. Грінчак).

Ми маємо право на сум і любов. (В. Симоненко).

А. Бачу, що всі кругом сміються і Людмила Василівна і режисер і оператор.

Б. Сонце ліси поля води повітря все це святиня, яку маємо берегти..

В. Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну.

Г. Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

А. Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Б. Ми садили ліс у полі і дубочки і тополі і осику і ліщину і червону горобину.

В. Дерева трави квіти усе жило в очікуванні весняних сонячних дотиків.

Г. І заспівало все у цім краю Карпатські гори ріки і смереки.

Скажи Україно скажи моя мила звідки незламна могутність твоя?

Ти знаєш що ти людина?

Чому являєшся мені у сні?

В житті мене ти й знать не знаєш ідеш по вулиці минаєш...

кому, тире

тире, двокрапку

кому, знак оклику чи питання

три крапки, тире, двокрапку

Поки живий я хочу справді жити.

Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву.

Видно було вже пізно бо ніде по хатах уже не світилося.

Здається вічністю маленька мить перед якою навіть смерть безсила.

□ А іменником у Н. в. однини та З. в. множини

□ Б іменником у Кл. в однини та Н. в. множини

□ В іменником у З. в. однини та Н. в. множини

□ Г займенником у Н. в. однини та множини

Горе, кажуть за горе чіпляється.

Життя (кажуть) прожити — не поле перейти.  

Кожен має посадити в житті, принаймні, одне дерево.

І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани.