Відокремлені означення,прикладки

Північний край неба ще недавно засунутий хмарами заблищав чистою прозорою блакиттю

Вмита дощем заграла самоцвітами трава.

Зачарований незвичним видовищем чоловік не міг зрушити з місця

Після тривалої впродовж місяця спеки нарешті почав падати дощ.

Із заходу сунула зловісна хмара чорна і сувора.

Із неї непривітної раптом проглянуло сонце

Проміння поступово торкалося всього живого тепле й ласкаве.

У зелених глибоких долинах творилося щось надзвичайне.

Книги — морська глибина.

Всесвіт цей — акваріум планет.

Сухі гілки — це вже вінок терновий.

Виє вовк — ночей моїх соліст.

Перед тобою світ — великий том розкритий.

Життя — спокута не своїх гріхів

Співають солов’ї — співці весни й любові.

Я маю спокій — істинного друга.

Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік.

Наш сільський голова Петро Андрійович був добрим господарем і керівником.

Пешт східну частину міста уже було майже цілком очищено від ворога.

У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.

А. Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно.

Б.Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.

В. Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер.

Осип Микитка як командир на вимогу ворога перший вийшов з натовпу бійців.

А. Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний конкурс в Україні.

Б. Миргород як лікувальний курорт один із найвідоміших в Україні.

Д. Мавка в «Лісовій пісні» постає як образ високої духовності.

Г. Чистотіл грицики і деревій відомі в народі як лікарські рослини.

А. Тішилася Ганна скоромовкою як піснею.

Б. Доброта потрібна людям як хліб.

В. Лисенко відомий у світі як композитор.

Д. Софія височіє над Дніпром як свіча.

А.Столітник або алое використовують для лікування шлунка.

Б. Високого ліризму сповнені народні пісні або балади.

В. Для зміцнення фундаменту використовують дуб або кедр

Д. Підмет здебільшого виражається іменником або займенником.

А. Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Б. Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Г. Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Д. Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

А. Ми пам’ятаємо Миколу Шпака стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного закоханого в життя і поезію.

Б. Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію.

В. Ми пам’ятаємо Миколу Шпака: стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію.

Г. Ми пам’ятаємо стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію, Миколу Шпака .

А. Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.

Б. На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

В. Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.

Г. Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.