Повторення. Пряма і непряма мова, цитати і діалог

Хто дітей любить той добрий чоловік говорила колись моя бабуся.

Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне восени.

Яка ти розкішна земле думала Маланка.

Олена подумала ніщо так не красить людину як натхнення.

  «Михайлику, хочеш побачити диво? – питає мене дядько Себастіян. - Підійди до мене…»

 «Не проводжайте мене» - Попросила дівчина рідних.

Дівчина грайливо запитала: «А може, вона справді лісова мавка?»

"Діти, хто сьогодні відсутній на уроці, - запитала вчителька.

У своїх сонетах Максим Рильський часто висловлював, пейзажем те, для чого слів нема людських".

 Не секрет, що «Дім, у якому немає книг, подібний до тіла без душі».

«Кожній освіченій людині треба вдумливо ставитися до слова, - писала Є.Чак»

Панас Мирний писав, що «головна функція мови – комунікативна».

В. Симоненко застерігав: « Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

 « Без усякої іншої науки ще можна обійтися, - писав І. Срезневський, - без знання рідної мови обійтися не можна».

 За словами О. Довженка, «лиш сильним дано право на безсмертя».

 « Очистити душу, щоб прийняти мудрість, котра в підсумку душу не входить», писав М. Смотрицький.

Як гарно змальовує весняну пору року Є. Гуцало:

«Весна зіткала вчора гобелен

у лузі — з трав, із квітів, з верболозів.

Зіткала вітер і зіткала клен,

грози зіткала молоді погрози».

   В. Сухомлинський пи­сав: «Століттями мова народу була тією повноводою рікою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима ріка без води, повноводність — без глибини».

 «...Історія нашого промислового Дон­басу почалася з будівництва заводів і шахт, але згодом цей регіон України постає культурною освоєною землею...»,— пи­сав В. Олефіренко.

 Правильно твердять, що «слід ставитися до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе».

 Вгамуйся думко не літай так буйно.

 Брат сказав я йду до міста а ти залишайся вдома.

Усе іде але не все минає над берегами вічної ріки.

Лелеки щовесни прилітали виводили діток знову відлітали.

Передай Микиті щоб зайшов під вечір.

 Колись почула вислів Батьківщина може прожити без будь-кого з нас а ми без неї ні.

Не говори печальними очима те що бояться вимовить слова.

Мудрість кажуть приходить із роками.

 «Гарно і затишно на серці стало», стиха мовив хлопчик.

«Яка ти розкішна, земле», - думала Маланка. – «Весело засівати тебе хлібом, прикрашати тебе зелом, заквітчати квітками».

Син у захопленні спитав у матері: «Звідки взялися ці квіти в нашому саду?»

Жінка спитала, чого він мовчить.

«Нащо ви одв'язали нашого коня та заперли в свій хлів? — крик­нула Мотря: Не святі ж прийшли з неба та одв'язали його!»

 «Це — кінець!» — нестерпною іскрою пронеслося у свідомості.

 «Веди ж нас, Василю, до пана, — каже полковник Шрам. — Де він? Чи в світлиці, чи в пасіці?»

Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: «Є — нема, є — нема, є...»

1Б, 2Д, 3Г, 4А

 1Б , 2А, 3Г, 4Д

1В, 2А, 3Г, 4Д

1Б, 2Д, 3В, 4А

розмова двох осіб

роздуми якоїсь особи

розмова трьох осіб

розмова двох і більше осіб

- Добрий день! - закричала дівчинка.

Візьміть мене на свято благало дитя

- Будь здорова, маленька дівчинко!

- Ти ще зовсім мала, - сказали дівчинці.