Речення з відокремленими членами

У небі, чистім і прозорім, сонце сяє.

Крім слова, і ліків нема.

Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі.

Слово кажи, добре його обміркувавши.

Ніч була темна, але тиха.

Здається, надворі стоїть весна, одягнена в білі шати.

Щасливиця, я маю трохи неба.

Мавки приваблюють хлопців різними способами, зокрема співом.

Ще спить земля укутана снігами.

Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

Вулиця присипана сніжком хрумтить.

Щасливі ми покидали футбольне поле.

Люблю Дніпро - ріку свого народу.

Лінгвістика, або мовознавство, допомагає пізнавати закони мислення.

А ти бережи свою душу - великий і світлий свій скарб.

Здоров'я - усьому голова.

Ми селяни усі потроху філософи.

Крашанки або писанки готують на Великдень.

Голови повік не схилить Київ слави богатир.

Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

Чайка скиглить літаючи.

Не подумавши й кілочка не затешеш.

Близькій людині допомагай не замислюючись.

Дівчата розходяться співаючи.

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

Бог помагає тим хто працює не складаючи рук.

Навчаючи ми самі вчимося.

Кваплячись не роби необачних вчинків.

Отут край берега крутого сумує іноді козак.

Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі притулок рибалки.

А там за сивою горою зоріє Українонька моя.

Серце на хвилинку опинилось там далеко в батьківській оселі.

Не зрозумівши минулого, ми не зрозуміємо сьогодення.

Рівно, на повні груди, дихає степ.

Замість муру відгородимося від ворога мужністю.

Вода все відпере, окрім поганого язика.

Розпихаючи соснове віття, старезний дуб ріс угору до могутнього сонця.

В'їжджаючи на широке подвір'я, на гостей очікував пишний прийом.

Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.

Минаючи наш двір, вози глухо поскрипували.

Замість інших, заздрощі ранять себе.

Пливла весна, на степи-килими сипала сині, блакитні, жовті, зелені стрічки.

Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до небес.

Найголовнішою з усіх згубних пристрастей є заздрість - мати інших пристрастей та беззаконь.

Природа завжди діє, не поспішаючи.

Усім любе слово сказане до речі.

Випущене з вуст слово не повернеш.

Ліпше вмерти, біжучи, ніж жити, гниючи.