Речення з відокремленими членами

розширюють зміст речення; 

  уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення;

звужують, конкретизують зміст речення; 

головні та другорядні члени речення;

всі другорядні члени речення;

головні члени речення.

відокремлене означення

відокремлений додаток

відокремлена обставина

уточнюючі члени речення

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

А в нас, в Україні, є різні народні звичаї.

Нікого тут нема, крім мене й господині.

член речення, що починається словом з уточнюючим i приєднувальним значенням;

уточнююча обставина;

уточнююче означення;

дієприслівниковим зворотом, який виступає в ролі однорідного члена з невідокремленим іншим членом речення;

одиничним дієприслівником, який означає спосіб дії;

дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу.

стосується власної назви й стоїть після неї;

власна назва; має уточнююче значення;

поширена прикладка стоїть після іменника, якого стосується

Відокремлюються комами;

Не відокремлюються

зі сполучником як характеризує предмет з одного боку або має значення «у ролі кого, чого» , тобто не має значення причини.

поширена прикладка стоїть перед означуваним іменником i не має обставинного значення;

виражена власною назвою й не має уточнюючого значення.

Краплі дощу, який щойно випав, мерехтіли на пелюстках.

Серед квітів, що стояли у вазі на вікні, були й волошки.

Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі

додаток

означення

прикладка

уточнюючі члени речення.

додаток

означення

обставина

прикладка;