Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями). Речення з відокремленими членами. Тести

Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать,

Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.

Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще нам рано.

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Годі вам, гурт ворогів і прихильних, марні слова промовлять

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.

Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать

виділяються за змістом та інтонаційно;

відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

передають ставлення мовця до висловленого;

указують на того, до кого звернено мовлення;

Дужками

Комами

Комами і тире

Тире

А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.

В небі чистім і прозорім сонце сяє.

Стоять налиті сонцем дні.

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Незважаючи на вітрець, робилося душно.

Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.

У лісі, опріч мене, є ще хтось.

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік!

Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні, згиньте в темній безодні навіки!

О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні.

О кучері ясні і очі Беатріче, чого ж ви в тьмі моїй неясні і смутні?

Ой не крийся, природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой, не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом у тузі.

1

2

3

4