Синтаксис.Пунктуація

поширені та непоширені

повні та неповні

односкладні та двоскладні

прості та складні

 Вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає.

Коли ідеш ранковим полем, там грають бризки від роси.

 Жити щасливо мусить кожна людина.

Слова — полова, але огонь в одежі слова — безсмертна чудотворна фея.

Од переляку на його лобі виступив холодний піт.

Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Палаюче сонце висить над степом.

Кулі прошивали повітря щоразу густіше.

Від козаччини до Чорнобиля - усе українське життя стає епосом.

Весна - художник дуже знаменитий.

Нашу індивідуальність створює пам'ять.

Митець - створіння примхливе й складне.

Весело щебетали в гайках пташки.

Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?

Скресання криги - це завжди свято для дітвори.

Собор збудували дуже давно, ще за козаччини.

Мета життя - зоря на людськім виднокрузі!

Земля-трудівниця аж парує та людям хліб готує.

Керувати - це передбачати.

"Слава!" докотилось і лягло до ніг.

розділ мовознавства, що вивчає словосполучення і речення

розділ мовознавства, що вивчає використання розділових знаків

розділ мовознавства, що вивчає частини мови

розділ мовознавства, що вивчає словосполучення і реченя

розділ мовознавства, що вивчає використання розділових знаків

розділ мовознавства, що вивчає частини мови

Поезія це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

Життя стає радістю і святом для кожного в рідному краю.

У Києві є чарівні своєю красою й привабливістю місця.

Будівля була відкрита всім чотирьом вітрам.

означенням

обставиною

присудком

додатком

Семеро одного не ждуть.

Він і думати не смів про навчання.

Хлопець цілий день бив байдики.

Сонце вже ховалось за гори.

  Узгір’я хмариною спускалось в море

  Повіяв ранковий вітер