Складнопідрядне речення

Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «меланкували».

Поки чоловік доїхав до Вільшаниці, надворі зовсім смеркало.

На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осиці, зеленіють левади.

Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

Оглянути б весь небокрай, Карпат даленіючі гори і тихий південний Дунай!

Самотні тополі і груші зворушливо іскрились, голубіли і туманились.

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.

Не минає мене листопад, нагортає на серце зажуру.

Означальні, з'ясувальні, обставинні

Обставинні, складні, прості

Означальні, обставинні, допустові

З'ясувальні, обставинні, порівняльні

Добрими вважалися дні, коли на небі повний місяць.

Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки.

Майже повсюди на Гуцульщині, було поширеним вірування в те, що в передноворічний вечір худоба розмовляє між собою.

Адже під руку київського державця має перейти земля Подніпров`я, що віднині поєдналась із великими просторами інших племен слов`янських.

Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло.

Мабуть,тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині,то й не помічав усіх приваб земної краси

способу дії

порівняльна

часу

допусту

мети

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає.

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чий вирок вирішує долю будь-якої теорії, є всесильний час.

Де праця, там і пісня.

Ріка в бігу аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть.

Люблю слухати, як гудуть бджоли.

Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля.

Старе поволі забувається, а нового не варто порушувати.

Треба дати зрозуміти, що світ наш не замерзає і не згасає

У повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед.

Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ.

Люби музику — вона облагороджує твої думки і почуття.

Красна пташка своїм пір’ям, а людина — знанням.

Голос у нього гучний і спочатку завжди впевнений.

Що в пісні співається, те в житті збувається.