Складнопідрядне речення

одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого і з"єднується з ним за допомогою сполучника або сполучного слова;

прості речення рівноправні за змістом і пов’язні сурядним сполучником

наявний лише один головний член

три головні члени

Моя душа так ближчає до Бога, як людській і не снилося душі

Доки буде жити дух наш запорізький, доти Україна буде в світі жить

Гріш ціна усім банкам і депутатам, якщо просить дитина копійку на хліб

Ми працю любимо, що в творчість перейшла

Він розуміє, що ця байдужість страшніша за стогони і сльози.

Та Степан вже знав, що ніяка сила не поверне його у море.

Струмками, що рвалися з-під снігових підошов, бринів березень.

Артем розповідав, що ночували на острівці, верст за десять від Славгорода.

Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти.

Спинюсь я і довго буду слухать, як бродять серпень по землі моїй.

І як за сонцем повертає сонях, так довго вслід чомусь дивились ми.

Хоч на історії дід і не знався, та все ж із ним цікаво було побалакати.

Вода стояла на луках, скільки бачило око.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

І вже чув композитор, як народжується пісня.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.

Гнат правив у нас за старшого, бо в нього вже не тільки вуса посіялись, а й борода закучерявилася.

А може, просто оці чотири роки потроху зникло, наче роса на сонці, висохло палке кохання.

Все свідчило про те, що дід був у місті

Якщо бажаєш стать заможним, у праці будь непереможним.

Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, аби дати дорогу автомашинам

Якби мені черевички, то пішла б я на музики.

Рубка на шхуні була така маленька, що в ній разом могли спати тільки двоє.

Тепер його ніхто не бачив, бо він сам на сам із річкою.

Місяць світив так, що зорі засмутилися

Рік був досить мирний, дарма що високосний

А там, де березина витісняла сосну, все залите було бенгальським вогнем.

Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти.

Мені чути, як коні похрумкують молодою травицею, поволеньки, вдячно ласують. – підрядне порівняльне.

Лише через незначні приклади можна вгадати, де цвіла та чи інша рослина. – підрядне з’ясувальне.

Погляд його спочиває на пшеницях, що підходять аж до посадки, смагляві, повноколосі. – підрядне означальне.

Умій жити так, щоб у тебе з другом була єдність духу, ідеалів. - підрядне способу дії.

Лесі теж кортіло вибігти, погратися з дітворою, з котрою через погану погоду давно не стрічалася, або просто стати і дивитись, як кружляють у повітрі й нечутно падають на землю, на дахи будинків, на луг і річку легенькі зірчасті сніжинки.

Неприємно, коли п’явка впивається в жижку, чи коли гавкають на тебе чужі пси, або гуска сичить коло ніг і червоною дзюбкою скубе за штани.

Я люблю, щоб гріло сонце, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми.

Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хотіла тануть на сонці.

Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає.

Сизий бузок, котрим обсаджені були стежки, переліз на їх гладеньке місце і вільно ріс собі там, де ходили людські ноги.

Діти не знали, скільки минуло часу відтоді, як вони полізли в підземний хід.

Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине, а справжнє літо.

одна

дві

три

чотири