Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними

Я дуже щасливий, що мене оточують талановиті люди.

На повітряній кульці були дуже гарно намальовані вуста, що усміхалися.

На станції, де сходилися залізничні колії, було багато пасажирів.

Над містом стояло розпечене сонце, яке швидко доїдало рештки туману.

Література, яка мала Тичину і Довженка, не має права здрібніти.

Спинюсь я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

І як за сонцем повертає сонях,так довго вслід чомусь дивились ми.

Мирон бережно підступав до станції, де вже потяга не було.

коли настане слушна мить.

якщо наполягатимуть друзі.

як велить чисте сумління.

про що мовчить більшість.

Дуже любив професор, коли перд Зеленими святами дівчата приходили в плавні зілля збирати та квіти для вінків.

На лисицю найигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу-білу та пухку-пухку ковдру.

Повітря було настільки прозоре, що з табору видно було чорне пожарище на південному схилі.

Ці місця стали дорогими для них уже тому, що тут ходили їхні хлопці.

Приїжджайте частіше додому, щоб не мучила совість потому.

Люди перестають мислити тоді, коли перестають читати.

Спасибі, нене, що ти навчила дзвінкої мови з дитинних літ.

Молодієш, Києве, хоч старий літами, і гордишся знову ти парканами й садами.

Мені здавалося, що я тут відкрив для себе Україну.

Люблю, як гнуться осокори на вітрах і пружно випрямляють свої широкі зелені плечі.

Хочеться, щоб діти були мандрівниками й творцями в цьому світі.

Мороз ударив так нагло, що побив геть усі чорнобривці в саду.