Складносурядне речення

єднальні, розділові, градаційні, сполучникові, безсполучникові

сполучникові, безсполучникові, змішані, протиставні, приєднувальні

єднальні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні

єднальні, протиставні, приєднувальні, розділові, змішані

Небо вночі чисте, і видно зірки (Є.Гуцало).

Наснився сад в веснянім цвіті, струнка смерічка край воріт і найрідніша в цілім світі матуся сива на дворі (М. Бакай).

Тихі, ніжні зорі спадали з неба -- білі, непрозорі -- і клалися в намети (Леся Українка).

Тихо було, і лише човен порушив ту тишу, шерхнувши днищем по піску (Є.Гуцало).

Розгинаю спину, а сонце б'є мені у вічі, а тато й мама дивляться на мене, посміхаються (М.Стельмах).

Замість різнобарвних квітів постали у вінку темно-зелені гладенькі листочки, а з-поміж них виглянули блакитні квіточки (Ф.Мамчур).

Іду, а бджоли сонячно гудуть (В.Грабовський).

І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть (Т.Шевченко).

То весна чи осінь. Не згадаю (П.Воронько).

Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка).

Слова знайдуться на мою печаль, та чи візьмуть у мене пісню люди? (Д.Павличко).

Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи сестра твоя шлють ті листи (І.Гончаренко).

Картини художниці Катерини Білокур відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами (з журналу).

Диплом --- свідчення не лише глибоких професійних знань, а й високої громадянської зрілості фахівця (з журналу).

Привчав мене батько трудитись до поту, а мати -- любити пісні (П.Воронько).

Леся Українка і багато інших -- поети не тільки свого народу, а вони поети всіх народів, всього людства (Остап Вишня).

Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать (Леся Українка).

Письменник не просто віддзеркалює мову, а й огріває її своїм душевним теплом (К.Гордієнко).

І ось уже слово кружляє над садом, дзвенить, і гуде, і летить листопадом, і стелиться, й хилиться, й вихриться, й в'ється, і в груддя збивається, й груднем зоветься (Л.Первомайський).

Знову проїхало авто, і трохи згодом, даючи перебої, задеренчав мотоцикл (М.Стельмах).

Мовчазний ліс поволі підводив угору чорну чашу назустріч темно-синій і тільки на заході їх розділяла вузька смуга червоного золота (М.Стельмах).

Ще трохи і зблідне небосхил на сході (Л.Смілянський).

Остап сів у човен і Соломія одипхнулась од берега (М.Коцюбинський).

Навкруги мене колоситься пшениця і мак червоніє (Марко Вовчок).

У саду поспіли ягоди й наливались ароматні яблука (Леся Українка).

Раптом зброя заблищала і військо гукнуло хором: "Ми готові йти до бою!" (Леся Українка).

Червонобоким яблуком достиглим скотився день і ніч повільним помахом руки широкі тіні чорним пише (із творів М. Рильського).

Капітан натиснув якусь кнопку на пульті і двері перед Олесем безшумно розчинилися (В.Владко).

2

3

4

5

1

2

3

4

хоч око встрель

і тиха

проте на небі ясно блищали зорі

бо на небі не було ні місяця, ні зір

[ ], і [ ], [ ]

[ ] -- і [ ] , [ ]

[ ], і [ ]

[ ] -- і [ ]