Відокремлені члени речення

Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг.

Гине моя душа задивлена в чужу.

Далеко на південь засиніли смугою вкриті лісом гори.

Осяяні низьким місяцем крони осик займаються червоним.

Прив’ялені на гарячому сонці квіти підіймали голівки.

У густому повітрі насиченому тліном і випаром грунту ясно горять берези.

Здивована довго стояла дивлячись поперед себе.

Повиті срібним маревом тополі нагадують моє дитинство.

Ми проминули вщерть знесене снігом провалля.

Лелеки довго, не бачивши людей, радісно клекотіли над соснами.

На всьому полі,а особливо біля воріт, трава була геть витолочена.

Міха зажурено лежав у своїй халабуді, закинувши ногу на ногу.

Повечерявши ,біжу назад у будинок.

Над лісом загорілася, ламаючись, блискавка.

Усі міста, за винятком Одеси,сьогодні поливав рясний дощ

Лелека покружлявши опускається на граб.

Не піймавши не кажи що злодій.

Із вирію летять курличучи ключі.

Коні боязко косячись на батіг почовгали дворищем.

Стомившись од напливу вражень Шептало спинився.

До ставка городами вся наша братія бігла не чуючи ніг.

Мирські турботи й суєта десь там у лоні міста.

Тут на березі на землі капітан пригощає друзів.

Назустріч підтюпцем бігла бабуся у спортивному костюмі.

Ідемо по колу як смирні конячки в топчаку історії, б’ючи в тій самі ступі стару олію.

Ідемо по колу, як смирні конячки в топчаку історії, б’ючи в тій самі ступі, стару олію.

Ідемо по колу, як смирні конячки в топчаку історії, б’ючи в тій самі ступі стару олію.

У бабусиному саду дозрівають яблука соковиті вітаміни.

Весна дівчисько в ластовинні ще не ціловане дитя…

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.