Заміна прямої мови непрямою

складними реченнями з різними видами зв’язку;

непрямою мовою;

словами автора;

відокремленими прикладками.

прямою мовою;

діалогом;

полілогом;

непрямою мовою.

Боже, яка краса! обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена (М. Олійник).

Ми за дітьми йдемо до жінки, запитуємо Хто посадив цю тополю? Чи давно вона росте тут? (В. Сухомлинський).

Не кидайте хлібом, він святий! – в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій (М. Рильський).

Сахно запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вони заводити садок… (В. Собко).

Ні, не клич мене, весно, казала я їй, не чаруй і не ваб даремне (Леся Українка).

На шляху, прощаючись, Люба сказала Ти б колись, Михайлику, і до нас заскочив. Ідеш собі з ковзанки, то й заверни в наш двір (М. Стельмах).

Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші сказав Валерій Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів І радий, що зрозумів вчасно (Ю. Мушкетик).

Вмивайся, вмивайся, дитино! квапить мене мати (М. Стельмах).

«З щастя та горя скувалася доля» – каже людська поговірка (Панас Мирний).

«Ну, добре, стримав образу Аркадій Петрович. – Не одрікаюсь од своїх слів» (М. Коцюбинський).

Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Українка)

«Леоніде, – Адріана відірвала обличчя від долоні – а ви читали «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста?» (Р. Іванчук)

Василь сказав батькові, що в новій школі дуже цікаво.

Бабуся попросила онука, щоб сходив до аптеки за ліками.

Вчителька сказала учням, що мене звуть Олена Іванівна.

Золота рибка запитала дідуся, чого йому треба.

Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки (Остап Вишня).

«Мушу йти в полонину, Марічко», – сумував Іван заздалегідь (М. Коцюбинський).

За словами О.С. Мельничука, «Основною одиницею мови в усіх мовах є речення».

– Вставай! Годі спати. Треба вирішити, як нам жити далі.

- Що? – невторопав з просоння Марусик.

- Ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, – важко зітхнув Сашко Циган. (В. Нестайко)

«Мушу йти в полонину, Марічко», – сумував Іван заздалегідь (М. Коцюбинський).

Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки (Остап Вишня).

За словами О.С. Мельничука, «Основною одиницею мови в усіх мовах є речення».

– Вставай! Годі спати. Треба вирішити, як нам жити далі.

- Що? – невторопав з просоння Марусик.

- Ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, – важко зітхнув Сашко Циган. (В. Нестайко)

Так, бачу, ти усім тут добре надоїв Кіт Вовкові сказав Чого ж ти, братику, сюди і забігав (Л. Глібов).

Вставай, будила Івана Марічка. Вставай і ходім (М. Коцюбинський).

А це що таке? - притишила Соломія до себе Краще про концерт думай (В. Врублевська).

А це що таке? - притишила Соломія до себе Краще про концерт думай (В. Врублевська).

Вставай, будила Івана Марічка. Вставай і ходім (М. Коцюбинський).

Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя