Тести до роману "Чорна Рада"

           ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ІЗ ВІДПОВІДДЮ

(роман Пайтелимона Куліша « Чорна рада» )

1.За жанром роман «Чорна рада» - історичний роман.

2. « Чорна рада» - твір романтичний.

3. « Чорну раду» П. Куліш написав під впливом і на основі « Літопису Самовидця».

4. У « Чорній раді» змальовано події Доби Руїни.

5.Наскрізним є образ дороги.

6.Чепорному у « Чорній раді» на Запоріжжі дали прізвище Шрам.

7.Ідеал життя людини в гармонії з природою втілено в образі хутора Хмарища.

8.Прибічником Івана Брюховецького є Гвинтовка.

9. « Весело й тяжко згадувати нам тебе , старий діду Києве! . Бо й велика слава тебе осіяла , і великі злигодні на тебе з усіх боків збиралися» - у уривку немає гіперболи.

Є – епітет « велика сила»;тавтологія «велика слава» , « великі злидні»; риторичне звертання « Старий діду Києве !».

10. Мріє: « Зложити докупи обидва береги Дніпрові , щоб обидва приклонилися під одну булаву» - Яким Сомко.

11.Слова: « Як треба рятувати Україну , байдуже мені і літа , і рани» - належать Шраму.

12. « За свою Україну він поплатився головою» - Шрам.

13.Носії ідеї державності України в романі «Чорна рада» уособлюють образи Івана Шрама і Якима Сомка.

14.Кобзар , Божий чоловік утілює моральну чистоту , духовне самовдосконалення.

15.Пригодницьку і романтичну інтригу створює любовна сюжетна лінія ( три чоловіки прагнуть руки молодої красуні Лесі Черевань : Петро Шрам , Кирило Тур , Яким Сомко , проте кохання Петра і Лесі перемагає).

16.У творі «Чорна рада» не порушує проблему збереження фольклорної спадщини для нащадків ( порушує проблему : взаємин між панством , старшиною та простолюдом; ролі державного діяча в суспільному житті;історичної памяті українського народу ; ).

17. « Тільки похитнувся , глядячи черево;а щоки – як кавуни : сміявся од щирого серця . Така була його вдача» - Михайло Черевань.

18. « Високий , огрядний собі пан , кругловидий , русявий ; голова в кучерях , як у золотому вінку…».- Яким Сомко.

19. «Здоровенний козарлюга. Пика широка , засмалена на сонці ; сам опарний ; довга , густа чуприна». ( Кирило Тур)

20. « Темний він був на очі , а ходив без поводиря ; у латаній свитині , без чобіт, а грошей носив повні кишені » . -  Божий чоловік.

21.Іван Брюховецький здобуває владу безчесним шляхом .

22.Петро Шраменко рятує вкрадену Лесю.

23.Божий чоловік викупляє невольників.

24.Яким Сомко планує побудувати школи , друкарні , створити чесні суди.

25.Пайтелимон Куліш – автор першого в новітній українській літературі історичного роману.

26. Події в романі « Чорна рада» розвиваються в такій послідовності : викрадення Лесі – покарання Тура біля ставка – Чорна рада – одруження Лесі й Петра Шрама.             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Іван Нечуй –Левицький . Соціально – політична повість « Кайдашева сімя».

Рік написання : 1879 рік.

Конфлікт : соціально-побутовий , навколо якого відбувається сюжетна інтрига.

Жанр        : соціально-побутова , сатирично-гумористична  повість  – хроніка ; зразок реалістичного твору , у якому досліджуються родинні стосунки , зосереджуючись на морально-етичній проблематиці(побутово-просвітницький реалізм).

Письменник створює в повісті переконливі характеристики соціального буття , колоритні соціальні типи , переконливі  й яскраві особистості ( Маруся і Омелько Кайдаші , Мотря і Карпо , Мелашка і Лаврін , баба Параска і баба Палажка ).

Найпомітніша риса реалістичної манери письма є докладне змалювання національного колориту українців – побуту , звичаїв , обрядів , вірувань .

ТЕМА : змалювання побуту і психології українців

 ( селян) у перші десятиріччя після скасування кріпацтва . У творі відтворено « темні плями народного життя» ( за словами автора ).

ІДЕЯ : засудження нехтування моральністю заради особистої власності , свого приватного життя .

ПРОБЛЕМИ : добра і зла , кохання , сімейних стосунків , взаємини батьків і дітей , людської гідності і моралі , віри в Бога .

ДУХОВНА РОЗЄДНАНІСТЬ – це те лихо , що отруює кожен день життя і батьків , їхніх синів і невісток .

Прототипами головних героїв стала сімя  Мазурів із села Семигори , яка була відома на весь повіт своїми сварками , бійками й колотнечами .Мазури мали й реальних багатих сватів – Довбишів .

ОБРАЗ ОМЕЛЬКА КАЙДАША

• важка праця , темнота , забобонність , родинні чвари , безвольність , внутрішня надломленість (віра в дітей зникла ) ;
• із господаря перетворюється на маленького « кайдашенка» , стає посмішищем у родині ;
• діти « убили» віру у краще життя ( опора на дітей зникла) ;
• трагічна смерть(топиться у ставку );

Автор співчуває , засуджує не його , а суспільні умови , які знівечили працьовиту людину .

Портрет намальований за допомогою світлотіней , у ньому контрастують чорний фон і білий одяг  та бліде лице Кайдаша .

ОБРАЗ КАЙДАШИХИ

• один із довершених образів повісті;
• енергійна , « набралася» замолоду панства у панів ;
• облесливість у розмові ;
• любов до панів ;
•  « прилипло до неї дуже солодке нудне»;
• за солодкою облудою злість;
• селяни називають її «економшею» ;
• притаманна улесливість ( на сватанні у Довбишів)

« слова лилися як патока з уст» ;

-неприязнь до селян (оглядини у Балашів);

Автор показує у Кайдашисі « антиобраз» берегині українського роду , матері –заступниці ;

КАРПО КАЙДАШ

• грубий ;
• суховатий у розмовах ;
• ніколи не сміявся;
• у чварах і сварках «черствіє його душа» ;
• піднімає руку на батька;
• жадоба до власності заглушують родинні почуття ;
• бє матір ,женеться за нею із дрючком по селу;
• рішучий , вольовий ;
• позитивні риси губляться у щоденній сварці;

ЛАВРІН

 

•  протилежність Карпові;
•  душевний ;
• мякий ;
• поетична душа ;
• лагідна пісенна мова ;

 

• поступово зникають поетичні риси його вдачі , черствіє душа , грубіє мова ;

Обидва брати стають егоїстичні і вперті ;

МОТРЯ ( старша невістка , дружина Карпа )

- вихована в заможній родині ;

- горда , незалежна ;

- фізично здорова ;

- працьовита ;

- не кориться лихій невістці ;

- не поступається нікому  і нічим ;

- мріє про власну хату ( « сиділа на скрині , мов цар» ) ;

- скупа , егоїстична , сварлива ;

- зневажає людей , як стала самостійною господинею ;

( стосунки з Мелашкою , стає схожою на стару Кайдашиху );

•   виколює око старій Кайдишисі  у сварці (радіє з цього ) ;

У змалюванні образу Мелашки автор використовує негативні порівняння : «Мотря теліпалася , немов павук на павутині»  , « була схожа на довгу швайку» ;

МЕЛАШКА КАЙДАШИХА ( молодша невістка , дружина Лавріна ) ;

• вихована у бідній родині ;
• добра , гарна , лагідна ;
• моє поетичну душу ;
• красива « як червона калина» ( є багато чого від фольклорного образу ) ;
• готова до протесту;
• проти свавілля Кайдашихи йде до Києва ( протестує злу ) ;
• під впливом оточення стає дріб’язковою ( не вимітає сіни ) ;
• душа черствіє , втрачає поетичність і душевну привабливість ;

Письменник милується зовнішньою і внутрішньою красою Мелашки.

Молоде покоління при всій своїй відмінності бачить зміст свого життя у одноосібному – дрібновласницькому оточенні , кожен прагне більше урвати для себе , відстояти свою власність.

Сумну картину селянського побуту розкривають образи баби Палажки і баби Параски . Забобонність , взаємна ненависть , затурканість , безсоромність є втіленням темноти в житті українського пореформеного села .

СЮЖЕТ ПОВІСТІ :

РОЗВЯЗКА : розмова Карпа і Лавріна про дівчат ;

РОЗВИТОК ДІЇ : події , які розгортаються в повісті , нагнітаючи стосунки в родині ;

КУЛЬМІНАЦІЯ : Мотря вибиває око старій Кайдашиші під час сварки;

РОЗВЯЗКА         : стара груша всохла , сімї помирилися ;

                ЗАПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ
1. Де розкинулося село Семигори ?

( біля міста Богуслав , коло річки Рось)

2. « Широке лице було сухорляве й бліде , наче лице в ченця , на лобі набігли густі дрібні зморшки» ( старий Кайдаш )

3. Схожий на матір ? ( Лаврін )

4. « Гострі , темні очі були ніби сердиті» ( у Карпа)

5. Кому належать слова : В Семигорах нема де втопитися , бо в ставках старій жабі по коліна»?. ( Карпові)

      6. Про кого каже автор : « До природної звичайності української селянки в неї пристало щось солодке»? . ( про Кайдашиху )

      7. Про чию оселю автор пише : « Хата була нова , велика , добре вимита , з чималими вікнами ; коло вікон висіли  вікониці  , помальовані  ясно-синьою фарбою» ? .( про хату Довбишів )

      8. « Чи ти здурів ? Чи ти збожеволів? Ой лишенько мені буде! Що ж оце буде , як мати найдуть з города , з ярмарку.». (перше знайомство Карпа й Мотрі, коли Карпо перекинув горшик із крейдою).

     9. Кому належать слова : «  Щоб ти , моя доню , була здорова , як вода щоб цвіла довіку , як рожа»?. ( Кайдашисі)

    10. Скільки днів тривало весілля Довбишів?. ( чотири дні )

     11. З чого почалася сварка Кайдашихи і Мотрі ? ( віника , борщу , каші)

    12. Кому належать слова : « Тату , оступітесь прошу вас»?. ( Карпові , під час сварки з батьком )

     13. Який подарунок купила Кайдашиха Мотрі на ярмарку ?. ( чорну хустку , матерію на спідницю темну з червоними цятками) 

     14.Що ставало причиною сварок серед невісток і Кайдашихи? ( борщ , кому замітати , за мотовило )

      15. « …од її очей молоко кисне …» ( Мотря каже про Кайдашиху )

     16. Якої пори Карпо і Мотря перейшли у свою хату? ( літом)

    17.За якої умови познайомилися Лаврін Мелашка ? ( на вечорницях)

    18. Кому належать слова : « Мені дорога додому через гай»?. ( Мелашці)

     19. « Які в тітки жовті ноги  , наче в нашої зозулястої курки» ( слова належать меншому брату Мелашки , говорить про Кайдашиху)

    20. « У нас була ,  як рожа цвіла , а тепер така стала , як квітка вяла» (говорить Балашиха про свою доньку )

    21. Хто повів Мелашку до Києва на прощу ? ( Палажка  Соловїха)

   22. Яка пригода сталася з бабою Палажкою у Києві ?( чернець переплутав бабу Палажку з Мелашкою )

   23. Хто пішов шукати Мелашку до Києва? ( Лаврін , мати Мелашки , стара Кайдашиха )

   24. « Повісь свою маму на сволоці на кілочку , ще й убери в червоні чоботи»  (Палажка говорить про Кайдашиху)

  25. Де у Києві служила Мелашка ? ( у проскурниці )

  26.За що Мелашка побила Мотрі вікна? ( за сміття , яке було підметене до призьби )

   27.Чиїм дітям стара Кайдашиха давала гостинці ? ( Карпа і Мотрі )

   28. Хто виколов око Кайдашисі ? ( Мотря)

   29. Яка пригода сталася з півнем ? ( Кайдашиха вкрала півня в Мелашки і зварила із нього борщ )

  30. За що була остання сварка на сторінках  повісті ? ( за грушу )

 

 

 

 

 

 

 

 

   ПАНАС  МИРНИЙ « ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ , ЯК ЯСЛА ПОВНІ ?»

( листопад 1872 року П. Мирний  та Іван Білик завершили роман )

1. Це перший роман «  із народного життя» за визначенням Івана Франка « показано столітню історію українського села».

2. Олександр Білецький назвав роман « будинком із багатьма прибудовами , зробленими неодночасно і не за строгим планом».

3.У романі простежується  2 підходи : публіцистичний ( Іван Білик – перевага соціального аспекту) ; суто художній ( Панас Мирний) .

4. Доопрацювали : заглибилися в історію ( що стало « прибудовами» ) – широкомасштабна  , реалістична , панорама .

5.Ідейно – тематичний зміст :

- епопея монументального селянського життя;

- змалювання життя українського села;

- ідея віків : народ жив би вільно , якби не нестерпне гноблення ( воли б не ревли , якби ясла були б повні) , але разом з тим за допомогою насильства світ не вдосконалити ; відповідаючи на зло злом , людина лише посилює його і замикає в коло , з якого немає виходу;

ТЕМА : зображення на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від народження до ув’язнення на каторгу ;

зображення так званої «пропащої сили» - сила велика , але пропаща;

АНАЛІЗ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ

• дитинство Чіпки ;
• початок роману ( знайомство з дорослим Чіпкою) ;
• розповідь про батька Чіпки ( двожон Оспап Хрущ );
• тяжке життя матері Чіпки;
• зневага селян , однолітків ;
• найбільша любов Чіпки – бабуся;
• перша страшна втрата – смерть бабусі ;
• був сумирним , але відлюдькуватим ;
• найми , спалює обістя Бородая ;
• готовий до боротьби ;
• любить діда Уласа , пасе з ним вівці ;
• дорослішає;
• почув розповідь про свого батька , який утік на Дон , а потім вернули у Піски , а згодом забрали у москалі ;
• знайомство з Галею;
• товариш  дитинства Грицько заробив гроші став хазяїном ;

ЧЕТВЕРТА ЧАСТИН

• розповідь про родину москаля Максима Гудзя ( батька Галі);
• закохується у Галю , просить Сидора відмовитися від Галі ;

 

• Мотря наче на світ народилася ;
• Чіпка стає хазяїном , його поважають ;
• закликає селян вибрати своїх людей у сенат ;
• пани зневажають Чіпку;
• на Чіпку знаходять компромат ( справа про крадіжку та звинувачення у крадіжці пшениці та в убивстві сторожа);
• зневіра у людях;
• йде « шукати» правди в управі  - не знаходить ;
• батько Галі помирає від ран , мати Галі переїздить до Чіпки;
• свариться з Мотрею;
• повертається до старого ; починає пиячити;
• дружба з Лушнею , Пацюком , Матнею ;
• Явдоха ( мати Галі ) помирає;
• Чіпка краде , грабує , одного зимового ранку повертається із слідами крові на одежі ;
• Мотря рятує дівчинку , яка розповіла про вбивство родини( вісім душ);
• Мотря розуміє , що Чіпка вбивця;
• Мати йде до волості  , заявляє на сина ;
• Чіпку заарештували;
• наступного року через село проходили каторжники , серед них піщани впізнали Чіпку та його товариство;
• Чіпка через Грицька , щоб його чекала мати ;
• Грицько забрав Мотрю до себе;
• Мотря згодом померла;
• подвіря Чіпки заросло  бурянами , люди обходили його стороною;

МАТЕРІАЛИ ДО ТЕСТУВАННЯ

1.В основу роману покладено нарис «Подорїжжя від Полтави до Гадяча».

2. Справжнє прізвище Панаса Мирного Рудченко.

3. Прототипом головного героя став Василь Гнидка.

4. Роман був написаний у співпраці з рідним братом Іваном Гнидкою.

 5. Перша назва роману « Пропаща сила».

6. « Композиція роману нагадує будинок з багатьма прибудовами»  (Олександр Білецький ).

7.Головним героєм є Чіпка.

8.Промовиста психологічна деталь « Таких парубків часто й густо можна було зустріти по наших хуторах і селах . Одно в нього неабияке – дуже палкий погляд , бистрий як блискавка. Ним світилась якась не звичайна сміливість і духовна ціль , разом з якоюсь хижою тугою.»

9. Основні моменти формування « пропащої сили» : комплекс байстрюка, пережиті дитячі образи ( образи однолітків , биття матері , недоїдання , холод і голод  , правда про батька ) , несправедливість у світі ( зневага громади , недовіра пасти овець , недовіра до дорослого Чіпки ) , генетичний спадок ;

10 « філософія Грицька» -« своя сорочка ближче до тіла».

11. Суть Грицькової правди : « Живи як усі люди».

12. Самогубством закінчує життя Галя ( вішається).

13.Чіпка разом із своїми «друзями» вирізує цілу родину ( 8 осіб) на хуторі.

14. Мати заявляє на Чіпку і звинувачує його у вбивстві.

15. Роман є зразком реалізму.

16. Справжнє імя Чіпки – Вареник.

17. « Польовою царівною» в романі названо Галю.

18. Окремі частини роману написав Іван Білик ( 100 літню історія села Піски).

19.Арешт Чіпки – розвязка роману.

20.Героїня твору