Тести, "Тексти для аудіювання з тестовими завданнями" 3 клас

 

за підручником

Українська мова та читання

( Оксана Вашуленко)

 

 

 

 

Розробив

вчитель початкових класів

Солончаківської філії:

Дудник Жанна Анатоліївна

                           2020-2021 н. р.

 

 

№	Назва твору	Сторінки
1	Марія Хоросницька. « Осінь»	4-5
2	Василь Сухомлинський. « Що найтяжче журавлям»	6-7
3	Віктор Косенко. « Дощик»	8-9
4	Василь Сухомлинський. « Спляча книга»	10-11
5	Віктор Приходько. « Жадібна синичка»	12-14
6	Анатолій Григорук. « Чого в Діда Мороза борода із вовни»	15-16
7	Народна  легенда « Дністер»	17-19
8	Езоп. « Пастух – жартівник»	20-23
9	Антоніна Назаренко. « Який це місяць?»	24-25

 

 

 

 

 

 

 

 

Нарядилась осінь
в дороге намисто,
золоте волосся
розплела над містом,
кольорові фарби
вийняла з кишені,
і малює осінь
жовтим по зеленім...
Здогадатись можна
в парку по деревах:
є червона фарба
в неї і рожева...
Ще й відтінків різних
безліч осінь має,
а стрункі ялини
боком обминає...
їй не шкода фарби
й часу ні хвилини,
колються нечемні
сосни та ялини.

 

 

 

 

 

1.В що одягнена осінь?

А) віночок із листочків

Б) дороге намисто

В) жовту сукню

 

2. Що осінь вийняла з кишені?

А) кольорові фарби

Б) пензлик для малювання

В) нічого не принесла

 

3. Які фарби має осінь- художниця?

А) жовті та зелені

Б) рожеві, червоні

В) рожеві, червоні та безліч інших відтінків.

 

4) Які дерева художниця не розмальовує?

А) яблуні

Б) ялини

В) берези

 

5) Чому ялини та сосни осінь обминає?

А) тому що, вони колючі

Б) тому що ,їй шкода фарб,

В) тому що, вона лінується

 

6. Віднови рядки вірша. З'єднай відповідні слова :

Нарядилась     *                                                   * містом.
в дороге           *                                                  * волосся
золоте              *                                                  * намисто
розплела над   *                                                  * осінь

6) Якою ти уявляєш осінь із цього вірша?

Напиши  відповідь.

_______________________________________________________________

       

 

       Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочити журавлі. Вони летіли в теплий край. Сонце вже зайшло, то й заночують.

      Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо-тихо. Береза прислухається, хоче зрозуміти, про що вони гомонять.

— Куди це ви летите, журавлі? — питається Береза.

— У теплий край, — відповідають журавлі.

— Ой, зима, зима... — бідкається Береза. — Вже й у мене листя осипається... Мабуть, далека й тяжка вам дорога, журавлі?

— Дорога тяжка, — відповідає найстарший Журавель. — Та не дорога нам найтяжча.

— А що ж вам найтяжче? — дивується Береза.

— Найтяжче нам жити кілька місяців на теплій ріці. Називається вона Ніл. Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть квіти...

— То чому ж там найтяжче? — ще більше дивується Береза.

— Бо то не рідна земля, — каже найстарший Журавель, — бо немає там тебе, білокора Березо.

 

 

 

 

 

Тестові завдання:

1.Дійовими особами казки є:

а) журавлі;

б) журавлі та діброва;

в) журавлі та береза                                                       

2.Де сіли відпочити журавлі?

а) на узліссі;

б) на полі;

в) на галявині.

3. Коли це відбувалося?

а) тихого осіннього ранку

б)тихого осіннього вечора

в)вітряного осіннього вечора

4.Куди журавлі летіли?

а) додому;

б) в теплий край;

в) до озера.

5.Між ким відбулась розмова?

а) між самими журавлями;

б) між Березою і найстаршим Журавлем;

в) між Березою і журавлями.

6. Чому бідкалась береза?

а) тому що в журавлів тяжка дорога;

б) тому що наближається зима ;

в) тому що хотіла, щоб вічно цвіли квіти.

7.Встанови послідовність подій у тексті.

     Журба берізки.

     Зупинка на відпочинок.

     Слова найстаршого Журавля.

     Бо то не рідна земля...

8. ЩО, НА ТВОЮ ДУМКУ, МАВ НА УВАЗІ НАЙСТАРШИЙ ЖУРАВЕЛЬ ПІД СЛОВАМИ "БО НЕМАЄ ТАМ ТЕБЕ, БІЛОКОРА БЕРЕЗО."?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

https://www.youtube.com/watch?v=jeeCJMyWYio

 

 

            

           Аналіз прослуханого твору.

         Теплий весняний дощик, під яким так люблять гратися діти - ловити веселі дощові краплини і дивитись на кумедні бульбашки в калюжах, - їхню радість, веселий настрій змалював В. Косенко у п'єсі "Дощик". Легкі звуки падають, немов дзвінкі прозорі крапельки, що зливаються у рухливі струмочки мелодій. Далі музика стає повільнішою - це ніби пісенька, яку співають діти. Закінчується п'єса повторенням мелодії, що звучала на початку.

         Отже, п'єса „Дощик” контрастна за характером. Вона складається з трьох частин. В крайніх частинах мелодія звучить уривчасто, стрибки верхнього голосу нагадують падіння великих дощових крапель. Тут багато динамічних наростань і спогадів: дощ то посилюється, то вщухає.

         У середній частині мелодія рухається плавніше, спокійніше. Зміна в характері музики посилюється уповільненням темпу, особливо в кінці другої частини (такти 55-56). Після такого заспокоєння ще контрастніше звучить тиха третя частина п’єси.

       У дощика буває різна музика: сумна, весела, дзвінка, голосна, тиха, бурхлива чи спокійна. Віктор Косенко уявляв дощик, який грає на фортепіано, але різні виконавці «чують» та «відчувають» музику по-своєму. Пропоную вам прослухати першу частину твору «Дощик» у швидкому темпі та в помірному (метод «порівняння»).

 

 

 

 

 

 

 

На полиці, серед книг про далекі країни й небачених звірів, стояла велика цікава Книга. У ній розповідалося про могутнього богатиря. Букви в цій Книзі яріли, як розпечене залізо. Вона мала дивну властивість: як тільки доторкнеться палах-куче вогненне слово до людського серця, в ньому займеться вогник. І людина, в якої у грудях б’ється серце з цим вогником, стає могутньою і непереможною.

Але минув уже не один рік, як Книгу читали. Щотижня Господиня знімала її з полиці, обережно витирала з обкладинки пилюку й знову ставила на полицю. Книга чекала – ось-ось її прочитають, та ніхто її навіть не розгортав.

Часто до господаря приходили гості. Господар любив показувати книги: дивіться, які в моїх книг красиві палітурки.

Стали вогненні букви меркнути. Потемніли палкі слова. Могутній богатир, про якого розповідалося в книзі, заснув. Тепер уже на полиці стояла не Вогненна, а Спляча Книга.

 

Тестові завдання :

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

                                           

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Напишіть, як живеться книгам у вашому домі.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

       Коли випав перший сніг, діти в нашому дворі змайстрували годівничку. Тільки-но розвиднілося — прилетіла до неї жвава синичка. Схопила в дзьоб гарбузове насіння — й пур на тополю. Всілася, притиснула насіння до гілки лапками й ну його дзьобати. Та так спритно це в неї вийшло, що я й схаменутися не встиг, як вона спурхнула з дерева за другим. А тут і три горобці нагодилися. Вгледіла синиця непроханих гостей, заметушилася, пір’я настовбурчила. Присіла біля насіння, дзьобом сердито клацає.
     Горобці, напевно не хотіли сваритися. Подзьобали біля годівниці на землі крихт та й полетіли собі далі. А синичка наїлась вдосталь, надулася, ніби кулька, й нікого до годівнички не підпускає. Не часто стрінеш таку жаднюгу.
      Всі знають, що синички взимку літають зграйками. Так легше здобути їжу, зігрітися. А ця чомусь літала сама.
      Може, якраз через цю жадібність птахи й не схотіли з нею дружити?

                                                                                               (Віктор Приходько)

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Яка пора року описана  в оповіданні?

 А. зима

 Б. літо

 В. осінь

 Г. весна

 

2. Хто змайстрував годівничку?

А. тато

Б. діти

В. діти із своїми батьками

 

3.Коли було  змайстровано  годівничку?

А. Як випав перший сніг. 

Б.Коли настали морози.

В.Коли закінчилась зима.

Г. Восени

 

4.Хто першим прилетів до годівнички?

А.  горобці

Б. журавель

В. синичка

Г. снігурі

 

 5. Склади асоціативний кущ

 

 

                                                 СИНИЧКА

 

 

 

 

5.Чим пригощали птахів діти? 

А. Салом

Б. Гарбузовим насінням.

 В. Соняшниковим насінням.

Г. Просом

 

 

 

6.Яких непроханих гостей вгледіла синичка?. Кого саме?

А.синиць

Б.граків

В.горобців

Г. ворон

 

7.Як поводилась синичка біля годівнички з іншими птахами?

 А. Потоваришувала

 Б. Побилась.

 В. Відігнала від годівнички.

 Г. Пригостила зерном

 

8.Чому синичка залишилась самотньою? 

А. Бо всі пташки з нею посварились.

Б. Ніякі птахи не прилетіли  до годівнички.

В. Синичка була жадібна.

 

9. Як автор назвав синичку?

 А. Розумницею

 Б. Розбишакою

 В. Щедрою

 Г. Жаднюгою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під самісінький Новий рік у господі в Діда Мороза об'явилися миші.
— От лихо! — занепокоївся Дід Мороз. — Це ж вони до крихточки з'їдять наготовлені для дітей гостинці!
Узяв Дід Мороз подарунками і, охкаючи та крекчучи, примостив його на футлярі великого годинника.
Цілу ніч годинник сердито ворушив стрілками, махав погрозливо маятником і тримав напоготові проти крадіїв дві важкенні гирі. «Тік-так! Тік-так! Бом-бом-бом! Хто підступиться до мене, той поплатиться хвостом. Бом!» — басовито застерігав він.
Дуже кортіло мишам поласувати новорічними гостинцями. Та хіба зважишся підійти до такого грізного й недремного сторожа! От вони спересердя й заходились робити капості. Спершу відгризли від Дідової шапки пухнасту китичку. Потім проточили на п'яті лівого валянця дірку. А далі... далі вилізли до Діда Мороза на ліжко, де він солодко спав, і до останньої волосини обчухрали бороду.
Прокинувся рано-вранці Дід Мороз, позіхнув, хотів своїм звичаєм погладити бороду. Аж замість неї — колюча, як голки в їжака, щетина.
Метнувся Дід Мороз до телефона.
— Ало, ало! Поліція! — загукав у трубку. — Негайно вишліть слідчого! Та з собакою-нишпоркою! Бо в мене борода пропала. А без бороди як на люди поткнутися! Як новорічні подарунки рознести!
Наїхало до Діда Мороза видимо-невидимо міліціонерів. І в кожного при боці пістолет, і в кожного на повідку вчений пес.Та хіба тут зброя і вчені пси потрібні! Тут би спритного до мишей котиська! Але на службі в міліції котів не тримають, щоб вони надаремне службових собак не дражнили.
Почухали міліціонери потилиці, склали протокол, як годиться. А тоді найстарший званням з них і каже:
— Ви, громадянине Дід Мороз, не хвилюйтеся. Надішлемо до вас шевця, кравця та аптекаря — вони усьому й зарадять

  Невдовзі прибігли до Діда Мороза швець та кравець і справді своє діло якнайкраще злагодили. А от з аптекарем негаразд вийшло. Напередодні Нового року він скупався у Дніпрі в ополонці — і його напав нежить. То аптекар мусив сидіти вдома і, без упину чхаючи, парити в гарячій воді з гірчицею ноги.
Хоч-не-хоч, довелося Дідові Морозові брати бороду напрокат у гримерній майстерні дитячого театру.
Отож як завітає він до вас на ялинку з гостинцями, пригляньтеся до нього пильніше й самі переконаєтесь, що його пишна біла борода не справжня, а із звичайнісінької вовни.

 

 

 

Тестові завдання :

 

1.Від кого Дід Мороз ховав подарунки?

А) дітей

Б) злодіїв

В) мишей

 

2. Чому він це робив?

А) щоб не з'їли наготовлені для дітей гостинці

Б) щоб Дід мороз не витрачав знову гроші

 

3. Де заховав Дід Мороз подарунки?

А)На шафі

Б) На футлярі годинника

В) під подушку

 

4.Яку шкоду зробили миші?

А) зїли подарунки

Б) від Дідової шапки відгризли китичку, проточили на п'яті валянця дірку, обчухрали бороду.

В) заважали спати

 

5.Кому подзвонив Дід Мороз?

А) Снігуронці

Б) Друзям

В поліції

 

5. Хто прийшов на допомогу Діду морозу?

А)швець, кравець

Б)швець, кравець та аптекар

В) птахи

 

6. Де взяв Дід Мороз бороду?

А) в магазині

Б) у друзів

В) в театрі

                                                               

                                                                                    

 

В народі існуе така легенда про р. Дністер. Знаєте чому наша річка Дністром називається?
Ні?! То я вам розкажу. Про це чув від старих людей. Колись в давнину тут, де Дністер тече, плюскотів собі маленький безіменний струмок, а вздовж нього подекуди жили люди. Були серед них мисливці, хлібороби. I вели вони свій незвичайний календар. Чи то сіяти треба було, чи свята якогось чекали, то, щоб не збитися з ліку, кожний день позначали на піску, щоб був на березі струмка, мітками. Що не день нова мітка. По них вони знали, скільки днів лишилося, наприклад, до весни.

Але одного разу струмок розлився водами на довколишні поля і затопив береги. Коли вранці вода спала, вийшли люди на берег, а їхніх позначок нема. Хто дні стер?-бідкалися люди і самі ж відповідали: «Та хто?» Струмок дні стер. З того часу і стали називати струмок, який дні стер, ДHICTEP. Тепер це не струмок, а велика річка. А початок бере вона аж у Карпатах з-під могутнього дуба, де вона пробила одного разу дно, і б’є  догори водограєм.

 

 

Тестові завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Познач послідовність подій у легенді.

 

І мали люди свій незвичайний календар.

Плюскотів маленький безіменний струмок.

Тепер це не струмок, а велика річка.

Струмок розлився водами і затопив довколишні поля.

Вийшли люди на берег, а позначок на піску нема

1

2

3

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.Розкрий дужки та добери відповідне слово:

Колись у давнину тут, де Дністер зараз плине, протікав собі маленький безіменний _______ ___(потік, струмок) , а вздовж нього _____ (звірі, люди) жили. І мали вони свій ________ (календар, літопис). 

Чи то сіяти треба було, чи свята якогось чекали, то щоб не збитись з ліку, вони кожен день позначали на піску, що був на березі струмка, __________ (літерами, позначками, цифрами).

 

 

 

 

Колись та десь був собі пастух, пас у горах вівці.  Розкладав часом багаття під деревом, а то сидів і дивився на гори, де інші пастухи пильнували свої отари.
Одного дня пастух геть занудився біля овець, і схотілося вигадати йому якусь забавку. Думав, думав — і надумав. Став на великий. камінь і закричав:
— Вовки! Вовки! Рятуйте!
Почувши крик, ближчий пастух побіг на допомогу. Хлопець побачив його і зрадів.
«Ну, тепер посміюся,— думає.— Хай ще й інші прийдуть». І знову загукав:
—   Вовки! Вовки на моїх овець! Ряту-у-йте!
Почули його інші пастухи та кинулися щодуху на крик.
—  Де вони? — питали в хлопця.— Де?
-— Хто? — здивувався пастух, що сидів собі спокійно на камені.
—  Та вовки ж! Де ти їх бачив? Кажи швидше! Але пастух зареготав.
—  Ха, ха, ха! Ха, ха, ха!  Невже ви й справді повірили, що вовки? То ж я хотів тільки налякати вас та пожартувать!
—  Добрий мені жарт! — гнівно промовив один пастух.
—  То це ти змусив нас бігти, мов навіжених, аби посміятися? — підхопив другий.— Батогом би тебе почастувати, щоб сам так побігав! Ходімо, хлопці, хай йому грець!
І пастухи подалися до своїх овець.
А хлопець дуже тішився з своєї витівки і сміявся з недотеп.
—   Пождіть трохи — я ще з вами пожартую. Вдалося раз, то-вдасться й вдруге.
І справді, за кілька день хлопець, пасучи вівці, знову закричав:
—  Вовки! Вовки! Рятуйте!
Пастухи зачули крик та й кажуть один одному:
—   Чуєш, знову кричить?
—  Та чую! Та, може, він знову жартує?
—  А коли ні?
—  Ну, то біжімо!
—  Хутчій!
І щосили кинулися бігти. А прибігши, побачили — хлопець заходиться сміхом.
—  Ха, ха, ха! Ну й дурні легковірнії
—  Ти знову смієшся з нас, негіднику?
—  Тут мало серця не повискакували, поки добігли!
—  А я що, вас гнав? Були б розумніші — змикитили б. Ха-ха-ха!
Пастухи розгнівалися не на жарт, але нічого не сказали і мовчки повернулися до своїх овець. Минув якийсь час. Одного разу сидів пастух під деревом біля багаття і раптом, глянувши на отару, завмер із жаху. Величезний вовцюга, вишкіривши зуби, мчав просто на овець.
—   Ой матінко моя! Вовк! — вигукнув хлопець і кинувся бігти геть.
—   Вовк! Вовк! Рятуйте! 0й,  мої вівці! Пробі! Сюди! А пастухи, зачувши крик, засміялися.
—  Чуєте цього брехуна?
—  Та чуємо. Знову жартує, але нема дурних. Годі вже. А пастух невгавав:
—   Пробі! Вовк! Рятуйте! Справді вовк! Мерщій біжіть, бо овець пороздирає!
—   Гукай   когось   іншого! — крикнув   один   пастух.— Ми   вже знаємо твої жарти.
—  Правду   кажу!   Правду!   Ходіть   побачите!   Мерщій   біжіть! Пробі!
-— Знову нас дуриш? — гукнув інший пастух.— Бери когось іншого на кпини.
Ніхто не поспішив хлопцеві на допомогу.
А вовк роздер кілька овець та й зник у лісі.
Відтоді пастух затямив: коли хочеш, аби тобі вірили,— ніколи не кажи неправди.     

 

 

 

                                            

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ    

 

1. У якому збірнику можна було б помістити твір Езопа «Пастух - жартівник»?

А  «Оповідання»

Б  «Легенди»

В  «Байки»

 

2.Про кого розповідається у байці?

А.про пастуха

Б.про вовка 

В.про овець

 

3.Яку забавку придумав пастух? 

А.бігати за вівцями

Б.голосно співати пісні 

В.стати на камінь і голосно кричати "Вовки! Вовки! Рятуйте!"

 

4.Скільки разів жартував пастух? 

А.один

 Б.два

 В.три

 

5.Чому пастух завмер із жаху?

   А  Бо побачив величезного вовка, який мчав до овець.

   Б   Бо побачив інших пастухів із палицями й батогами.

   В  Бо побачив, що всі вівці біжать на нього.

 

 6.Чим закінчився напад вовка?

 А.вовк роздер кілька овець і зник у лісі

 Б.вовк злякався крика пастуха і втік

 В.пастухи вбили вовка

 

7.Що затямив пастух? Яка мораль цієї байки? 

А.коли хочеш мати друзів, ніколи не бреши

 Б.коли пасеш овець, будь пильним

 В.коли хочеш, аби тобі вірили, ніколи не кажи неправди

 

8. Визнач головну думку твору  Езопа «Пастух - жартівник».

   А  Брехнею світ перейдеш, та назад не вернеш.

   Б  Умій жартувати, та й знай коли перестати.

   В  Вам сміх, а мені біди міх.

 

4. Заміни вислів одним словом.

    Заходиться сміхом - _____________________________________________

    Завмер із жаху - ________________________________________________

 

5. Поєднай відповідні частини прислів’я .

    Не смійся з другого, •       • тому не минеться.

    З других сміявся,       •       • бувають чогось варті.

    Хто сміється,             •       • а сам у біду попався.

    Не всякі жарти           •       • щоб і тобі не було того.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Востаннє сердиться зима, жбурляє, крутить снігом. Уночі підморожує, а вдень відпускає. Теплий вітер допомагає сонцю. Тануть сніги, біжать гомінливі струмки, видзвонюють краплинами бурульки. До своїх гніздівель повертаються граки. Прилетіли польові жайворонки, шпаки. В синє небо глянули проліски. Стрепенулася береза : «Як хороше»! Кора берези вже прогрілася. Кожна гілочка соком наливається. Сонечко зимовий сон геть прогнав. Цей місяць люди назвали її ім'ям. А як?

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ: 

1. Що робить зима?

 А.Сердиться, жбурляє, крутить, підморожує

 Б.Повіває, прилітають, припікає

 В.Глянули, стрибнули, заморозили

 

2. Що допомагає сонцю?

А. вітер

Б. птахи

В. хмари

 

3.Що вібдувається з берізкою? 

 А.Вся кора вже прогрілася, кожна гілочка соком наливається

 Б.Посохли віти, листя обтрусилось

 В.Зазеленіли молоді листочки, одягнула яскраві сережки

 

4. Що є свідченням того, що настала рання весна? 

А.Повіває морозний вітер, іній покриває дерева та кущі, замерзають тонкі скельця льоду

Б.Тануть сніги, біжать гомінливі струмки, видзвонюють краплинами бурульки. 

В.Жовтіють дерева, опадають багряні листочки, у повітрі чути, як відлітають птахи.

 

5.Які птахи прилетіли першими ранньої весни? 

А.граки, польові жайворонки, шпаки

 Б.синички, снігурі, шишкар

 В.сорока, голуб, горобці

 Г.зозулі, ластівки, сойки

 

6.Що зробила береза після того, як її прогріло сонечко? 

А.Віти розпустила, зелені сережки одягла.

Б.Розпочала розмову із шпаками.

В.Вся кора прогрілася, кожна гілочка соком наливається.

Г.Засумувала, бо з неї діти "качали" сік.

 

7.Як люди назвали місяць у творі?

А.Березень

Б.Березань

В.Березівка

Г. Березняк

 

8.Чиїм ім'ям люди назвали цей місяць ?

А. дерева - берези 

Б. дівчини Берези

В. березового куща