Народознавчий захід 3 клас "Зима іде, свята веде"

Зима іде, свята веде

 

Мета: поглиблення знань про звичаї українського народу. Виховувати повагу до традицій відзначення народних свят.

 

Напевно більшість з нас, чи не найдужче любить зиму, за незабутні свята, за їхню казковість і чарівність. Як уявити зиму без свята св. Миколая на Нового року; Різдва та Щедрого вечора (Старого Нового року). Лише в такі свята дітям дозволяють довго не спати й бути не лише глядачами, а й діячами усіляких дійств.

В далекі (давні) часи зимовий період дозволяв селянам відпочити від важкої землеробської праці. Вільного часу було удосталь, тому його заповнювали різними формами дозвілля.

В цей час вважалося непристайним співати інших пісень, крім колядок.

Колядували всі – і старі, і малі. Наші колядки дуже гарні. Живуть вони біля двох тисяч років.

Ітак: «Зима іде – свята веде».

І група

1 дитина

Зима Україну вкрила снігами,

Обвіяла поле лихими вітрами.

2 дитина

Лиш місяць тоненький

На небі зітхає,

В подвір’я і хати

Людські зазирає.

3 дитина

А вітер лютує,

Сніжинки летять,

Немов би заплутать

Дороги хотять,

Засипать хатини,

В снігу поховать.

Та свято сьогодні,

Всі будем співать.

4 дитина

Так гарно і дивно

На вулиці в нас –

Насипало снігу

І стільки прикрас:

Он дах притрусило

Біленьким сніжком,

А он на воротях

Висить сніжний ком.

5 дитина

Ходімо гуляти,

Ходімо на сніг,

На свято веселе

Збудити усіх.

Інтермедія «Коляда»

Ведучий

Над кожною хатою стовпом в’ється дим. Здається, що село ще спить: на вулицях нема нікого. Але в кожній хаті давно кипить робота. Заклопотана господиня в національному вбранні, у доброму настої готує святечну вечерю.

Господиня.

Вже й кутя давно готова, і страви пісні на стіл просяться, а батька з дітьми ще й досі немає.

Ведучий

В той час, коли господиня поралася в хаті, господар напоїв худобу, дав їй свіжого пахучого сіна. Потім він поодкидав сніг від хати, розчистив стежки і уважно оглянув все господарство. Все, що є в господарстві, повинно зустрічати урочисту хвилину Святого вечора на своєму місці.

Господиня. (Упоравшись).

Вже скоро колядники підуть, а ми ще й до столу не сідали.

(Знадвору чути гамір, сміх. На середину з добрим жмутком сіна та соломи виходить господар з двома дітьми. Господар кидає солому на долівку, розтрушує її по всій світлиці.)

Господар.

Кво-кво-кво-кво! Веселіше, діти, квокчіте, розгрібайте солому по хаті, щоб кури гніздилися та неслися, щоб курчатка та гусенятка в господарстві водилися!

(Діти розтрушуючи солому по хаті, квокчуть, сміються, борюкаються).

Господиня.

Тихіше! Хіба ж можна в Святий вечір так шуміти? Сусідів полякаєте.

Господар.

Е-е ні, жінко. Хай діти гніздяться у рідній стрісі, а не в чужому лісі, хай повертають завше додому, хай люблять і знають пахучу солому. А щоб краще гніздились і квоктали квочки, хай діти збирають мідні копій очки.

(Господар виймає з кишені жменю дрібних монет і щедро сипле на розкидану на долівці солому. Діти ще з більшим вереском кидаються у солому).

Господиня. (Вдавано хапається за голову, не в змозі приховати того, що такі ігри їй не до вподоби. Але, згадавши щось важливе, говорить).

Ой, я зовсім забула! Ганно! Петрику! Я для ваших хрещених батьків різдвяну вечерю приготувала. Швидше збирайтесь і, поки зовсім не смеркло, хутчій привітайте їх зі святом!

Господар.

Годі бавитись, діти, потім позбираєте свої мідяки. А зараз робіть те, що мама каже.

Мати. (Дає дітям вечерю, зав’язану в строкату хустину, і наказує).

Дивіться ж, ідіть обережно, не посковзніться, а то кутю розсиплете та голубці потовчете. І не баріться – повертайтеся скоріше до вечері!

(Діти, взявши клунки з вечерею, з галасом вибігають).

Господар.

Ану, жінко,прийми зі столу скатертину!

(Господиня акуратно знімає скатертину. На стіл господар рівномірно розстеляє сіно, примовляючи).

Господар.

Щоб у господі все велося,

Щоб у голоді та холоді

Сидіти не прийшлося.

Щоб збиралися до рідного порога

Рідні всі – багаті й убогі.

Щоб худоба завжди була сита,

Від негоди у теплі прикрита,

Щоб гніздились кури

У пахучім сіні,

Щоб велася живність

Від віку до нині.

Господиня. (Старанно накриває стола, встеленого сіном, тією ж скатертиною, приносить раніше заготовлені голівки часнику, гілочку калини, маківки та горішки і, розкладаючи це на кожному куті стола, промовляє).

Хай Господь Бог

Не пускає на наш поріг

Горе, біду та непрохане зло,

Щоб завжди у цій хаті

Здоров’я та щастя жило.

Якщо і будуть невдачі, то

Дрібненькі, як мак.

А краса і радість –

Як пишна калина,

А жити у злагоді та любові,

Як горішка дві половини!

Господар.

Щось наші діти довго забарились, чи не пристали, бува, по дорозі додому до колядників?

Господиня.

Ні, що ти. Вони ж добре знають, що в Святий вечір всі повинні вечеряти тільки разом.

Господар.

А ось і вони. Чую – сніг рипить. (Вбігають діти).

Діти.

Ой, так зраділи, що й випускати не хотіли.

Господиня.

От і добре, швидше накриваймо на стіл, пора вечеряти.

(Всі заметушилися, а господар тим часом непомітно вийшов і тут же повернувся із зав’язаним снопом необмолоченого жита. Сніп прикрашений стрічками, паперовими квітами.)

Господар. (Ніби вперше заходячи, скидає шапку).

Дай, Боже, здоров’я!

Господиня.

Помагай Боже! А що несеш?

Господар.

Злато, щоб увесь рік ми жили багато! Віншую вас зі щастям, здоров’ям, з цим Святим вечором, щоб ви в щасті та здоров’ї ці свята провели та других дочекались – від ста літ до ста літ, поки Бог назначив вік!

(Господар підносить снопа високо над столом і ставить його на почесному місці перед образами. Петрик здивовано оглядає поставлений сніп).

Петрик.

Тату, а що це таке?

Господар.

От тобі й маєш! Хіба ти не знаєш?

Ганна.

Петрику, це ж «дідух»! Немолочений сніп жита ставиться під образами кожного року на Різдво Христове.

Господар.

Раніше, у сиву давнину, цей сніп замінював різдвяну ялинку.

Петрик.

Я знаю, що «дідухом» називають солому, в котрій ми шукали мідяки.

Господиня.

Так. І цю солому називають «дідухом», але немолочений сніп жита – то справжній образ Різдвяних свят.

Петрик.

А пам’ятаєте, як ми минулого року спалювали солому з долівки при відчинених воротях?

Господар.

Так, діти. За народним звичаєм солом’яного «дідуха» спалюють через тиждень на межі розчинених воріт.

Ганна.

І перестрибують через вогонь!

Господар.

Так, перестрибують. І головне, не бояться вогню, яким би сильним і великим він не був. Цей вогонь приносить тільки здоров’я, він зцілює від злих болячок і додає сили на цілий рік.

Петрик.

Тату, а цього року знову будемо палити «дідуха»?

Господар.

Обов’язково!

Петрик.

І цього також?

(Показує на сніп на покутті)

Господиня.

Ні, Петрику, зерно з колосся цього снопа акуратно збирають, а у солому навесні садовлять квочку…

Господар.

Або спалюють солому на Водохреща на льоду річки…

Ганна.

А яйця у гніздо до квочки висипають з татової шапки.

Господар.

Правда дочко! Щоб виводок був багатим,як задумав господар.

Ганна.

А потім,коли вилуплюються курчата,їх годують зерном із «дідуха».

Господар.

Все ти у нас знаєш! Доросла вже! А ось допомогти мамі накрити на стіл забуваєш…

Ганна.

А й справді! Давайте, мамо, накривати!

Господиня. (Накриваючи).

Дай, Боже, щоб і в наступному році в гурті свято зустрічати та такий же врожай з поля, саду та городу дочекатись.

ІІ група

(Діти в класі встають з місця, повідомляють).

1 дитина

На свято готували кутю з маком,

2 дитина

Солону рибу з червоним раком,

1 дитина

З олією вареники,

2 дитина

Картопляні печеники,

1 дитина

Тертяники, книдлі,

2 дитина

Чорнослив в повидлі.

Разом

Капусту, грибочки,

А також огірочки.

3 дитина

Підливу з часником,

Хрін з червоним буряком,

Голубці з перцем –

Та все з щирим серцем.

4 дитина

Та ще салатів і приправ –

От і всі дванадцять страв.

Петрик.

Тату, вже можна вечеряти? А то дуже їсти хочеться.

 

 

Господар.

Потерпи трохи. Вийду на вулицю – подивлюся, чи зійшла зоря.

(Батько виходить. Урочиста тиша. Через хвильку батько заходить).

Господар.

Щиро вітаю вас зі святом – Святий вечір уже розпочався, бо на небі засяяла вечірня зоря! Син Божий народився!

(Сім’я урочисто сідає до столу. Господар запалює свічку.)

Господиня.

Спершу покуштуйте кутю – це найголовніша страва на столі.

(Всі по черзі куштують кутю. Після вечері ціла родина колядує).

Колядники.

По цьому дому, по веселому,

Чи дозволити колядувати,

Колядувати, дім звеселяти?

Господар. (Піднімаючись з-за столу).

Просимо, заходьте до хати!

(Колядники співають, заходячи до хати. Попереду звіздар із різдвяною зіркою).

1 Колядник

Добрий вечір тобі, пане господарю.

Радуйся!

Ой радуйся, земле –

Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами!

Радуйся!

Ой радуйся, земле –

Син Божий народився!

(Проколядували одну і відразу ж колядують другу).

2 Колядник

Коляд, коляд, колядниця.

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п’ятака.

3 Колядник

А п’ятак не такий,

Дайте, дядьку, золотий,

Відчиняйте скриньку

Та давайте сливку,

Відчиняйте сундучок

Та давайте п’ятачок.

4 Колядник

Я маленький хлопчик

Зліз на стовпчик,

З мішечком походжаю,

Коляду збираю.

Вечір добрий!

Дайте пиріг добрий!

5 Колядник

Колядин, колядин,

А я в батька один,

Мене батько послав,

Щоб я сала дістав.

Сала я не донесу,

Дайте дядько ковбасу,

То я хату рознесу

6 Колядник

Колядин, колядин,

А я у батька один,

У новенькім кожушку,

Винесіть пампушку,

Та ще й пиріжок

Кладіть у мішок!

(Господарі щиро пригощають колядників)

7 Колядник

Добрий вечір вам у хату,

Добрий вечір мамі й тату,

Вашим діточкам вродливим,

Щоб були завжди щасливі!

8 Колядник

Хай щастя вам Бог у Господу приносить.

9 Колядник.

В багатім врожаї, у щедрих покосах.

10 Колядник

Хай діти ростуть у цій хаті чудові,

11 Колядник

Співаючи пісню на батьківській мові

12 Колядник

Щоб славного роду велося коріння.

13 Колядник

У дружбі, повазі та розумінні.

14 Колядник

Зичимо Вам, пане – господарю,

Щастя та здоров’я цими святами!

Дай Боже предобре Вам святкувати,

А на той рік ще кращих свят дочекати

З великим Вас святом, з Різдвом Христовим,

Щастя і здоров’я на многії літа!

15 Колядник

Хай у вашій хаті злагода панує,

Хай любов дитяти за вами мандрує.

Зичу господарям щастя й врожаю,

Усім добрим людям здоров’я бажаю!

16 Колядник

Дай всім, Боже, на двір щастячко,

На двір щастячко, в дім здоров’ячко!

Щоб на городі в вас було зелено,

На городі зелено, в хаті весело!

(Пісня «Нова радість стала»)

Нова радість стала,

Яка не бувала.

Над вертепом звіздар ясна

Світлом засіяла.

Де Христос родився,

З Діви воплотився,

Як чоловік пеленами

Убого повився.

Ангели співають,

Славу, честь звіщають,

На небесах і на землі

Мир заповідають.

Просим тебе, царю,

Просим тебе нині,

Даруй волю, верни славу

Нашій Україні.

ІІІ група

Народні прикмети

1. Якщо на Різдво першою ступить до хати жінка (з-поміж чужих), то весь рік хворітимуть жінки в цій оселі.
2. Якщо до Різдва багато бурульок під стріхою – добре вродить ярина.
3. На Різдво заметіль – бджоли будуть добре роїтися, сніг – на урожайний рік.
4. Іній на Різдво – урожай на хліб, небо зоряне – врожай на горох.

Господиня.

А ось до нашої хати ще колядники ідуть. Заходьте, дорогенькі.

Колядники

Ой, чи є, чи нема

Пан господар дома?

Добрий вечір, щедрий вечір,

Пан господар дома?

1 колядник

У ваш дім і у вашу хатину

Приносимо нині веселу новину,

Веселу новину, якої всі ждали,

У Бога просили щастя, віри й сили!

2 колядник

Добрий вечір, мир цій хаті.

Ми прийшли вам розказати

Про чудесную новину,

Про Небесную Дитину.

3 колядник

Ото справді є новина:

Діва Марія породила сина!

Син Божий народився!

4 колядник

Пастухи при стаді спали,

І не чули, і не знали.

Аж тут раптом опівночі

Протирають свої очі,

Чують наче хтось співає.

5 колядник

У яселечка ягнятка

Пастухи знайшли малятко.

Господиня

Рада, діти, вас вітати у нашій хаті. Чиї ви будете? Як вас звати?

Колядники хором

Українська дітвора ми.

1 колядник

Хай у нас розквітне знову

Лавра духу – рідна мова!

Рідному своєму краю

Щастя й злагоди бажаю.

2 колядник

А ви, господарі прощавайте,

У злагоді проживайте,

Хай минає вас все лихо,

Хай біда замовкне тихо.

3 колядник

Щоб журби ви тут не знали

І нестатків не зазнали,

Щоб у всьому вам щастило,

Щоб вам жити було мило!

4 колядник

Всім дорослим і маленьким

Зичу жити здоровеньким

На потіху всій родині

І на славу Україні!

5 колядник

Прощавайте, мир цій хаті –

Будьте щасливі й багаті!

Майте долю добру, гожу,

Ласка Божа вас спасе,

Край і народ піднесе.

Господар.

Готували ми для вас

У такий святковий час.

Господиня.

Ось цукерки і млинці,

Добрі дам вам гостинці.

А ще кашки, що з медом,

І узвару з п’ятаком.

Завітайте в другий рік,

Дам я вам іще пиріг.

(Колядники вклоняються господарям. Виходять із хати).

Ведучий

Наступною обрядодією була Щедра кутя, Щедрий вечір, напередодні Старого Нового року (13 січня) Маланки.

Щедрувати ввечері починали дівчата, маланкували, але була ще й парубоча Маланка. Хлопці перевдягалися, водили Козу з жартами, сміхом, веселощами.

(Родина знову збирається за святковим столом. Існував звичай, коли батько ховається за пирогами, а діти вдають ніби його не бачать).

Діти.

Мамо, а де ж наш тато?

Батько.

А хіба ви мене не бачите?

Діти.

Ні, не бачимо!

Господар.

Дай, Боже, аби і на той рік ви так мене не бачили!

(Тільки посідали за стіл, а тут під вікном щедрують, щедрувальники співають).

Щедрий вечір тобі, пане-господарю,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Рік Новий народився.

Хлопець.

Благословіть щедрувати!

Господар.

Просимо, заходьте до хати!

1 хлопець

На щастя, на здоров’я,

На Новий рік!

Аби вам родило краще,

Ніж той рік.

Жито, пшениця,

Всяка паляниця.

2 хлопець

Сорочка – по землю,

А льон по коліна,

Аби у вас хрещених

Голова не боліла.

Всі

З Новим роком!

3 хлопець

Сійся, родися, жито-пшениця,

Всяка пашниця.

Щоби родило в землі,

Щоби був хліб на столі,

І на полі, і в стодолі.

Щоб добра було доволі,

Щоб не знали вже розлуки

Ваші діти, ані внуки.

Дай же, Боже, в добрий час,

Щоб добро гостило в вас!

4 хлопець

Сію жито і пшеницю –

Най зародить пан пашниці.

З Новим роком йду до хати,

Що Вам маю побажати?

Зичу сили і гаразду,

Щоб прогнали всю біду, –

Зичу урожаю в полі,

Статку в хаті і стодолі.

Не журби, але забави,

Не упадку, але слави –

Зичу щиро в цій годині

Всій український родині.

5 хлопець

Сію жито і пшеницю,

Щоб дав Бог густу пашницю.

Зичу вам на Новий рік,

Щоб щасливий був вам вік.

Щоб вам з роси й з води

Пішли статки й гаразди, –

Щоб вас Бог в опіці мав,

Кожну напасть відвертав.

Будьте щасливі Ви і діти,

Будьте гожі, мов ті квіти!

1 щедрувальник

Щедрик, щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

2 щедрувальник

– Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару.

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

3 щедрувальник

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

4 щедрувальник

Щедрівочка щедрувала,

У віконце заглядала:

– Чи є борщ, чи є каша?

Чи є в борщі кусок м’яса?

Кільце ковбаски,

Грудочка кашки,

Решето вівса –

І щедрівка вся!

5 щедрувальник

Щедрівочка щедрувала,

До віконця припадала:

– Що ти, тітко, напекла?

Неси швидше до вікна!

І вареник, і пиріг

Неси нам на поріг!

Поки тітка донесла,

 Руки ноги попекла.

6 щедрувальник

Щедрик-ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку масла,

Кільце ковбаски.

Дайте книш,

Бо пущу в хату миш,

Дайте ковбасу,

Бо хату розтрясу,

Дайте ще кишку,

З’їм у затишку.

7 щедрувальник

Щедрий вечір, пане-господарю,

Щасти, Боже, твоєму товару,

Твоєму товару, твоєму достатку,

Щоб ти не мав ніколи припадку

Ні в коморі, ні на оборі!

8 щедрувальник

Я бажаю щастя й долі,

Добра в хаті і на полі.

Моїм родичам й батькам,

Моїм сестрам і братам.

9 щедрувальник

Щоб дістали щастя в парі

Наші любі господарі.

Щоб усе велось віднині

Нашій любій господині.

ІV група

1 учениця

А ось прикмети до цього свята:

Все, що є в господарстві на Свят Вечір, повинно бути на своєму місці. Ніщо не повинно бути позичене чи десь забуте.

2 учениця

Борони Боже десь заночувати в цю ніч, цілий рік будеш блукати світом.

3 учениця

Боронь Боже сваритися в цей день! Навпаки, добре помиритися з ворогами, щоб у Новому році було мирно і хаті, й поза хатою.

4 учениця

Гість на Святий Вечір приносить щастя в дім.

 

Ой сивая тая зозуленька,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в одному та і не бувала.

А в тім саду три тереми:

У першому – красне сонце,

У другому – ясен місяць,

А в третьому – дрібні зірки.

1 учень

Господарю, чи дозволиш козу завести?

2 учень

Добрий вечір Вам та господарям,

Ми не самі йдем, ми козу ведем.

Від хати до хати сіру, волохату,

З довгими ногами, крутими рогами.

3 учень

Щедрий вечір вашій хаті,

Щоб були ви всі багаті.

Щоби вам було доволі

І в коморі, і в стодолі.

Дозволь, господарю, козу вести,

До вашої хати щедрівку принести.

4 учень

Козу треба привести обов’язково,

Бо де коза ходить, там жито родить.

5 учень

А де коза пасеться,

Там худоба ведеться.

Пастух.

Нуте, панове,

Нуте, мурове,

Поставайте вряду,

Я козу веду!

Господар.

Що ж, заводьте козу.

Аби було добро в хаті,

Аби ми були багаті.

(Пастух заводить козу. Коза дзвонить дзвіночками, мекає).

Пастух.

Станьте в ряду –

Я козу веду!

На горі коза з козенятами,

Під горою вовк з вовченятами.

6 учень

Ой, візмися, козю, в боки

Та покажи свої скоки.

(Коза скаче по хаті).

Всі співають

Го-го-го коза. Го-го сірая,

Го-го білая, го-го бистрая,

Та розходися, розвеселися,

По всьому дому, по веселому.

7 учень

А в Ніжині всі, всі хлопці-стрілці

Встрелили козу в правеє вушко,

В правеє вушко, в саме сердушко. Пуць!

(Під час останніх слів всі діти одноразово плескають долоні, імітують «постріл» - Коза падає).

Діти. (Жахнувшись)

Ах!

(Беруться за голову, хитають нею).

Дівчинка. (Причитає)

Ой, людочки добрі, чи немає у вас лікаря, аптекаря, щоб нашу кізочку полікувати? Лежить вона, не дише і хвостиком не колише.

Лікар. (Виходить з публіки)

Я лікар. Що з Вашою козою трапилося? (Оглядає). Зуби цілі. Роги не поламані. Копита не проколоті. (Пауза). Треба козу різати.

Діти.

Ой, будь ласка, подивіться ще раз.

Лікар.

Ага… Згадала (пауза). Труба брати дуду і надувати козі жилу.

(Лікар сильно дудить, коза повільно «оживає», а за п’ятим разом коза кричить «Бе-ме-е…» Діти миттю реагують і починають співати).

Всі співають

Ожила коза та й підвелася

Та стрибаючи, та гуляючи,

Та гостей своїх звеселяючи.

(Читають діти скоромовкою з гумором).

Ой, коляда-колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така.

Дайте, дядьку, п’ятака.

А коли ваша ласка –

То й кільце ковбаски.

 

 

1 учень

І ще мірочку гречки

Нашій козі на варенички.

(Коза ствердно киває головою).

2 учень

Та ще й шматочок сала,

Щоб добре скакала.

(Коза починає стрибати).

3 учень

Та ще дріб’язку – бубликів в’язку.

Та й ще пшеничний буханець,

Та й на тому кінець.

Міхоноша.

А раптом не донесем?

Всі

Нічого, козу запряжем.

(Вішає свою торбу на спину Козі).

4 учень

Гречний господарю,

Вітаю Вас з Святим вечором.

Як син Божий родився,

Весь світ звеселився.

5 учень

Дай вам, Боже, щоб на полі

Всього родилось доволі:

Із колоска – жінка,

Із снопа – мірка,

Від кожної тварі

Щоб мали по парі.

Щоб у вашій хаті

Ви були багаті!

Щедрий вечір вам!

6 учень

І ми веселімося,

Вам низько поклонімося.

Щедрий вечір (кланяються).

7 учень

На щастя, на здоров’я, на Новий рік,

Щоб було краще, ніж торік.

В городі зілля, в хаті весілля.

Вам ся веселити, нам ся подивити.

Щедрий вечір!

Добрий вечір!

8 учень

Дай нам, доле, добрий час,

Як у людей, так і в нас.

В щасливу годину

Розвеселим родину.

9 учень

Нумо, станьмо всі у коло,

Затанцюймо весело.

В щасливую годину

Розвеселим всю родину.

Вихователь

Ось і святу кінець

Хто прийшов молодець!

Так і хочеться сказати слова з казки

Ми зі святом, друзі,

Щиро вас вітаєм.

Щастя і здоров’я

Від душі бажаєм.

І у вас, і в нас,

Хай буде гаразд.

Щоб і ви, і ми

Щасливі були.

Звіздоноша

Віншуємо пана

І пані в придачу

На щастя, на мир,

І на всяку удачу.

 

Будемо сподіватися, що ці традиції та звичаї назавжди ми запам’ятаємо, і вони залишаться у нашому серці.