Контрольна з української мови "Звертання. Вставні слова". Поглиблене вивчення української мови у 8 класі. На допомогу мовникам.
Речення зі звертаннями і вставними словами
Варіант 1
А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас).
Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).
В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).
Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх (В. Симоненко).
А До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка).
Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко).
В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів (І. Кочерга).
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.
А густий, соковитий, запашний бур'ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію (П. Панч).
Б Оце (одного разу було свято й погода), сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях.
В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне ( І. Багряний).
Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).
А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук),
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості.
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).
Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич).
А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).
Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих.
В О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).
Г За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).
А Юні друзі, ви, певна річ, полюбляєте мандри. 1 Вставне слово.
Б Література, за висловом письменника, напо- 2 Вставне словосполучення.
внює ідеї плоттю й кров'ю (І. Цюпа).
В В ім'я миру і злагоди народів, напевне, кожний 3 Вставне речення.
із нас не пошкодує віддати розум і здібності,
віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар).
Г А я хвилинку виберу, скажу, про командира (отак
за першим спогадом і другий виплива): душа
у нього щира... (А. Малишко).
Д А ці вміння розмовляти і слухати (як зазначає
більшість учених-психологів) дуже важливі для
людини (З журналу).
Е Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси
народного поетичного слова (Г. Бойко).
А Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали... 1 Активізація уваги.
(О. Гончар).
Б Мабуть, передчуття розлуки властиве лю- 2 Вказівка на джерело повідомлення.
дині (І. Цюпа).
В Зрештою, навчання триває і після закін-
чення школи (І. Цюпа). 3 Послідовність викладу.
Г На материні прохання, уявіть собі, ніхто
не зважає (О. Довженко). 4 Почуття.
Д Чигирин, здається, глянув не в очі, 5 Невпевненість.
а в душу брата (М. Стельмах).
Е Тепер, щоправда, досить булоголо і сум- 6 Упевненість.
но (І. Франко).
8. Відновити текст, поширюючи речення вставними конструкціями з довідка. Визначити їхню функцію.
Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Я взнав від Миколки, що не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так, верба в лузі ходить у гості до калини, і квітки вчащають у гості до квіток — настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж кортить побути разом.
Комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого за Незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом).
Довідка: наприклад, напевне, мабуть, скажімо, певне, гадаю.
9. Скласти два речення так, щоб у першому слово здавалося було вставним, а в іншому – членом речення.
Українська мова 8 клас
Речення зі звертаннями і вставними словами
Варіант 2
А Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Рильський).
Б Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко).
В Гей рицарю жадібний, стережись (М. Бажан).
Г Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю (Т. Шевченко).
А Краю героїчний, пісне соколина, ми розбили бурі вільними грудьми, підняли ми в лузі журну ту калину, Україну славну звеселили ми (В. Сосюра).
Б Гірке, Тарасе, твоє панування, краще б до людей ішов у найми (С. Васильченко).
В Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти (Леся Українка).
Г Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим (А. Малишко).
А Дівчина не намагалася заплутувати слідів, вона вкидала всі листи до тої самої скриньки, а коли й не до тої самої, то принаймні в тому самому поштовому відділенні, що значилося під цифрою сім (П. Загребельний).
Б Тепер, щоправда, довкола було досить голо і сумно (І. Франко).
В І враз, неждано і чудно для ранку, сплеснули мідні звуки оркестру (Ю. Смолич).
Г У неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було (Т. Шевченко).
А Нас не злякають ці гори, де, може, не ступала людська нога (О. Гончар).
Б Звісно, чумаки завжди рушають до схід сонця, щоб захопити холодку (О. Стороженко).
В Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста (О. Гончар).
Г І ось, нарешті, вершина (О. Гончар).
А Печаль і гордість повніть, моє слово... (М. Нагнибіда).
Б Орачу мій, господарю великий, гостило в тебе, сонце за столом... (М. Стельмах).
В Ой водо-водограй грай для нас, грай, танок свій жвавий ти не зупиняй (В. Івасюк).
Г Луки, луки, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В. Симоненко).
А Вода ж тут, самі бачите, яка: в ній сила 1 Вставне слово.
земна і сила сонця (І. Цюпа). 2 Вставне словосполучення.
Б Раніше, бувало, друкувався навіть у 3 Вставне речення.
столичних газетах і журналах, а тепер
писав здебільшого для себе, для душі (І. Цюпа).
В Ось, я бачу, що багато хто з молодих
починає з мініатюр... (О. Гончар).
Г Дивна річ, саме так народжується мудрість,
щирість, ніжність – усе те, на чому стоїть сей світ (О. Марченко).
Д Радина мама (тата в нього не було)
була вчителькою музики (Ю. Яновськуй).
Е І, мабуть, усі ми тоді почували себе
молодими, дивлячись на вічно молоду
«Енеїду» і «Наталку Полтавку» (Б. Лепкий).
А Ти, по-моєму, не знаєш, що наша ди- 1 Активізація
візія носить ім'я мого рідного міста уваги.
(О. Гончар). 2 Вказівка на
Б Легенькими хвильками озеро набігло джерело пові-
на греблю, і, очевидно, підточувало її домлення.
(Ю. Збанацький). 3 Послідовність
В На жаль, не завжди і не все так ро- викладу.
биться, як говориться (Ю. Смолич). 4 Почуття.
Г Чуєте, в неволі іноді згадаю своє ста- 5 Невпевненість.
родавнє (Т. Шевченко). 6 Упевненість.
Д Я, значить, вас один раз десь зустрічав.
Е Денис, безумовно, дужим ударом проломив стіну (О. Гончар).
Ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.
У тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого. У тобі неосяжна душа народу, його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.
З тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе – перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття.
Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно! (За С.Плачиндою).
Довідка: мово рідна, світлоносна, красо моя, скарбе мій єдиний, твердине моя.