Тестові завдання "Пряма мова"

 Опис

          Завдання в тестовій формі різного рівня складності з української мови створено для підготовки здобувачів освіти до  національного мультипредметного тесту ( НМТ) з української мови. Матеріал  також можуть  використовувати  вчителі під час проведення уроків у  9 класі для навчального тестування та контрольних робіт. Дидактичний матеріал для тестових завдань дібрано з творів письменників рідного краю та нарисів про літературно-мистецьке минуле Житомирщини.

Тестові завдання. Пряма мова

1. При прямій мові  пунктуаційну помилку допущено в реченні

1.      «Все!» – полегшено видихає Володька (А. Шевчук).
2.       Казала  ж сусідам: «О, вже буде кумедія» (А. Шевчук).
3.       «Треба насварити, щоб не бігали пізно, –  вирішує Микита. – Зроблю їм дисципліну, бо важко буде виводить у люди. Нє, вони в мене не виростуть лобуряками! Треба взятись за них…» (А. Шевчук).
4.       «Тьху, чортівня!», –  лайнувся про себе Стасик, збочуючи то в один бік, то в другий (А. Шевчук).
5.       «Хай привчається, – вирішила. – Може, після школи стане на моє місце» (А. Шевчук).

2. Правильно поставлено розділові знаки в реченні

1.      «Невже вона?», – подумав, підходячи ближче і вдивляючись у фігурку, що тулилася до скособоченого дерева (А. Шевчук).
2.       «У кожного – своє, – думає, розтягуючи губи, і кілька тоненьких зморшок з’являються на обличчі» (А. Шевчук).
3.       «Але чому я?»  – думала схвильовано. – Чому саме я перша? Може, це не випадковість, може, і справді щось тут передбачено долею? (А. Шевчук).
4.       «Скільки будеш біля материної спідниці тертися? – запитувала.– Теж мені, мазуха мамина… » (А. Шевчук).
5.       «Усе зрозуміло», – думав, скрушно хитаючи головою.–  «Сім’я, робота, круговерть буднів … » (А. Шевчук).

3. При прямій мові  пунктуаційну помилку допущено в реченні

1.      « Все в порядку, запускай», – кинув Кондрацієві (А. Шевчук).
2.       Гукнула мати: «Сину, дай качкам їсти!» (А. Шевчук).
3.       «Нема дурних», – любив казати  Володимир (А. Шевчук).
4.       «Нічого не знайшли? – глузував погляд. – А вона все-таки при мені, «писанина», за якою полюєте… » (А. Шевчук).
5.       «Ви повинні почуватися ветеринарами, – не без гумору напучував  персонал підхмелений головний лікар. І далі розвивав свою думку так. – Наше завдання – ставити на ноги робочу силу» (А. Шевчук).

4. При прямій мові пунктуаційну помилку допущено в реченні

1.      В один із таких моментів дійшов невеселого висновку: «Доводиться констатувати, що здійснення плану, який привів мене сюди, затягується на невизначений час. Доведеться, мабуть, знову одягти хомут злидарювання» (А. Шевчук).
2.       «Діла наші в твоїх піснях загомонять, та не воскреснуть! – мовив він Падурі. – Сказавши твоїм словом: минуле – в сльозах, з пам’яток – прах, а історія – сон…» (А. Шевчук).
3.       Сам письменник після перших відвідин Верхівні писав: «Я дякую вам і дякую Богові за все те щастя, яке ви дали мені…» (А. Шевчук).
4.       «В дітей мені хотілося перелити свою душу й думки, – писала вона, – І з певністю мушу сказати, що мені це вдалося. Не знаю, чи стали б Леся й Михась українськими літераторами, коли б не я» (А. Шевчук).
5.       А ось що казала вона сама невдовзі після шлюбу: «Я знаю Оноре вже сімнадцять років, а тепер мало не щодня відкриваю в ньому яку-небудь нову  якість, про яку до цього не мала гадки. Коли б він тільки був здоровий!» (А. Шевчук).

5. Схемі «П, – а. – П…» відповідає речення (окремі розділові знаки пропущено)

1.      До цього страху за українську мову дітей , – розповідала вона –  приходиться і те, що я, живучи ще у Звягелі, в такому простенькому місті,   що скидалося навіть на село,   приїхавши

з-за кордону, возила дітей на «дачу», щоб вони не відвикали від мови… (А. Шевчук).

2.       Коли я вийшов із полку, – згадував Купрін – найважчим було те, що в мене не було ніяких знань, ні наукових, ні житейських. Із ненаситною і до цього жадністю я накинувся на життя і на книжки…(А. Шевчук).
3.       Хочеш не хочеш – замикаєшся сам в собі, розмовляєш сам з собою, – так характеризує свій звичайний стан, хоча, безперечно, і в цій порожнечі  не згасала його  творча  думка...

(А. Шевчук).

4.       Людина повинна залишити після себе на землі бодай одне дерево, – напучував він учнів

(А. Шевчук).

5.       Людей багато, – розповідає С. Козак – Вечеря смачна… (А. Шевчук).

6. При прямій мові пунктуаційну помилку допущено в реченні

1.      «О, то були часи, Леся, ми…» – почала Ольга Петрівна (А. Шевчук).
2.       Через кілька місяців він із полегшенням відзначив: «Я тепер почуваюся краще, бо, хвала Богові, пережив той тяжкий рік, про який мені й згадувати тяжко. Тепер служу я в «Губернському земстві» і матиму змогу віддатися улюбленій літературній праці» (А. Шевчук).
3.       «Необдумано довірився він житомирському малодосвідченому хірургові, – згадувала             В. С. Довженко, – який невдалою операцією завдав величезної шкоди його здоров’ю. Більше місяця пролежав у лікарні» (А. Шевчук).
4.       Леся Українка поцілувала мене, Пчілка ніжно притисла до себе, сказала лагідно: «Рости здорова, дівчино, будь щаслива!» (А. Шевчук).
5.       «Повернулась я з гімназії,  вже й не пригадую, в якому році то було – в 1910-му чи, може, одинадцятому, як мама радо: У нас гості! І які!» (А. Шевчук).

7. При прямій мові орфографічну помилку допущено в реченні

1.      «Ось і зараз писав би, та сил не маю», – каже він далі, згадавши свої творчі плани (А. Шевчук).
2.       «Я думаю ще працювати і то багато працювати, – каже він у цьому ж листі. – зараз у мене перерва, але не криза, бо я знаю добре свої духовні сили і вірю в них. Що вони не зрадять, як зраджує життя,  як   зраджує іноді   власний   мозок»

(А. Шевчук).

3.       У відповідь Лубенець-Хуторний закричав: «Як ви смієте мене ображати?» (А. Шевчук).
4.       «Моя туга й печаль не знають ніякої міри», – ці слова з невільничого листа вириваються як болючий зойк (А. Шевчук).
5.       «Гордість наповнює серце при думці, що я син того Тадея», – писав М. Рильський у листі до свого дядька І. Чуприни (А. Шевчук).

8. Правильно оформлено цитату в реченні

1.      Анатолій Шевчук пише, що: «знали творчість Тимка Падури і в Житомирі».
2.       Як стверджує полтавський дослідник П. Лобас, «Більшість його творів (навіть надрукованих) вважається втраченою».
3.       Деякі сучасники ставилися до нього насторожено,  вважаючи, що  він,   за  висловом

 П. Куліша, «підлещується до українців».

4.       Хочеться закінчити розповідь про забутого поета його словами, написаними 1827 року, в яких і тепер зворушує нас глибока любов до рідної землі:

«А ти як вийдеш з-посеред миру,

І дерн заляже на грудь,

Ех, чи на гріб твій про твою ліру

Згадає в мирі хто-будь?..

Може, не буде кому згадати,

Може, і діжду колись…

Но ти, Вкраїно, ти мені, мати,

Ще і за гробом приснись!»

5.       Вороття назад не передбачалося, тож так оригінально, від листа до листа: «із дівчиною він прощався назавжди», як мовиться у пісні, що її любив співати у нас у таборі в’язень граф Вандакуров.

9. Правильно оформлено цитату в реченні

1.      У передмові  до книги «Знак рівноваги» Ігоря Ліберди сказано, що «Він завжди був на вістрі часу, чимало років віддавши журналістській праці».
2.       «Бавитися в незалежну опозиційну журналістику в цій країні», – пише Сидоржевський, – рівнозначно самогубству…
3.       Петро Білоус вважає, що: «головним напрямом творчих шукань Миколи Скорського залишалася українська література для дітей і юнацтва».
4.       Безсумнівне призначення духовності Ігор Ліберда вбачає в тому, щоб: «Набратись духу і подолати із розрух розруху».
5.       А ще – в основі людської духовності має бути добро, що Ігор Ліберда озвучує з властивою йому поетичною образністю, заглибленою у світ природи:

Знак доброти над цілим світом –

Вродливий яблунями сад.

10. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні

1.      Книга «Грози над Туровцем», на думку П. Білоуса, є «цілком закономірною на літературному шляху Володимира Даниленка».
2.       Юлія Гуз так зворушливо говорить про початок своєї творчості: «Ніжно-преніжно відв’язуюсь – не для мене тугі вузли».
3.       Поезія Михайла Пасічника «До Шевченка!» закінчується такими словами:

…Любіть Україну – в золі і в цвіту,

Любіть Україну, одвічно святу!

4.       Микола Жулинський назвав Михайла Сидоржевського: «прекрасним публіцистом, гострим та принциповим чоловіком».
5.       Гірким болем сирітської долі, наче зойком, пронизаний вірш Світлани Штатської «Берізка»:

– Хто в тебе мати, мила берізко,

Хто розпліта твої гілля-кіски?

Хто в тебе батько, юнко вродлива,

Хто захистить від бурі і зливи?

11. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).

12. Установіть відповідність (розділові знаки пропущено).

Прочитайте текст. Виконайте завдання до нього (окремі розділові знаки  пропущено).

     (1) Астроном сидів у себе в обсерваторії і так само смутився. (2) Покліпував малими повіками, і йому здавалося, що світ побудовано зовсім не так, як уважав раніше. (3) Сидів на лаві, тручи пальцем і без того блискуче дерево, а зорі мигали до нього, немов глумилися.

(4) Я раніше гадав, що кожну річ можна пояснити, – думав астроном, – але тепер мене посів сумнів. Бо коли не можна пояснити кожну річ, для чого нам розум?

(5) До нього тяглася листками липа. (6) Зірвав один, пом'яв і вдихнув пряного аромату. (7)  Може в цьому листку розгадка? (8) В листку чи в зірці, – подумав він. – А може, в цілому дереві життя? (В. Шевчук).

13. Схемі «П, – а, – п. П?» відповідає речення

1.      1-ше
2.       2-ге
3.       4-те
4.       7-ме
5.       8-ме

14. Схемі «П, – а. – П?» відповідає речення

1.      1-ше
2.       2-ге
3.       4-те
4.       7-ме
5.       8-ме

15. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

1.      2-му
2.       3-му
3.       5-му
4.       6-му
5.       7-му

Відповіді до тестових завдань

Пряма мова

1 Г; 2 Г; 3 Д; 4 Г; 5 Д; 6 Д; 7 Б; 8 В; 9 Д; 10 Г; 11 1) Б, 2) Г, 3) Д, 4) А; 12 1) Б, 2) В, 3) А, 4) Г; 13 В; 14 Д; 15 Д.