Тиждень математики "Математичний калейдоскоп"

Департамент науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації

Комунальний заклад «Харківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів №9» Харківської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

учитель математики

Білецька А.В

(спеціаліст ІІ категорії)

 

 

 

 

2018 р

План проведення тижня математики (19.11.2018 – 23.11.2018)

Понеділок  19.11	Вівторок    20.11
Оформлення виставки «Геометричні фантазії»   Гра «Цікава математика» для учнів 5-х класів (1500)	«Турнір кмітливих» для учнів  6-7-х класів (1500)
Середа  21.1 1	Четвер   22.11
Урок цікавої математики в 9 класі «Інтелектуальний марафон» (1300)	Усний журнал «Вчені, яких подарувала світові українська земля» для учнів 10-11 класів
П’ятниця   23.11
Підбиття підсумків тижня

 

 

Учні 1-4-х класів підготували виставку поробок «Геометричні фантазії»

 

 

 

 

Конкурсно-розважальна програма

«Цікава математика» 5 клас

Мета:

• показати красу математики, її роль в нашому житті;
• розвивати пізнавальну активність, творчі здібності, кмітливість  і спритність в учнів;
• відпрацьовувати зацікавленість до математики.

 

 

Хід заходу

 

Ведучий

Всім - добрий день, друзі. Сьогодні нас з вами чекає подорож у цікавий світ математики.

 

Важко уявити собі життя людей без цієї науки. Тут не допоможе навіть найсміливіша фантазія.

 

Кажуть, що в одній із західних країн оголосили конкурс на кращий твір “Як би люди жили без математики”. За найкращий твір обіцяли дуже велику премію. І уявіть собі, ніхто її не отримав. На конкурс не було подано жодної роботи і навіть найталановитіші фантасти не змогли уявити, як жити без математики.

 

Ведучий2:

Історія цього конкурсу ще раз переконує нас, що суспільство без математики не може існувати. І так ер ходимо до справи.

 

Чекають тут різні

На вас запитання

І хитрі задачі,

Й цікаві завдання.

Питання серйозні

Та є й жартівливі,

Тож будьте уважні

І будьте кмітливі.

Ведіть, капітани,

Команди в дорогу,

Бажаю здобути

Я вам перемогу.

 

Отже, представляємо команди-учасниці: команда 5-А класу та команда   5-Б класу.

Команди займають місця за столами.

 

 «Знайомство»

Членам команд потрібно було придумати назву команди та її девіз.

Отже, знайомимося з нашими командами…

 

І конкурс «Розминка»

Командам потрібно дати відповідь на 10 запитань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Отже:

 

Запитання для 1 команди

1. Числа, які використовуються при лічбі? (натуральні)

2. В яких одиницях вимірюється довжина? (км, м, см, мм)

3. Кут, менший за 90? (гострий)

4. Скільки прямих проходить через дві точки? (одна)

5. Частина прямої, яка має початок і не має кінця? (промінь)

6. Як називаються компоненти при відніманні? (зменшуване, від’ємник, різниця)

7. Скільки кілограмів в 1 центнері? (100)

8. Трикутник, у якого всі сторони рівні (рівносторонній)

9. Скільки нулів у числі «мільйон»? (6)

10. Одне яйце варять 4 хвилини. Скільки хвилин варять 6 яєць? (4)

 

Запитання для 2 команди

1. Що утворюють натуральні числа, записані в порядку зростання? (ряд натуральних чисел)

2. В яких одиницях вимірюється вага? (тона, центнер,  кілограм, грам)

3. Кут, більший за 90? (тупий)

4. Градусна міра розгорнутого кута? (180)

5. Лінія, яка не має ні початку, ні кінця. (пряма)

6. Скільки нулів у числі «мільярд»? (9)

7. Трикутник, у якого дві сторони рівні? (рівнобедрений)

8. Як називаються компоненти додавання (доданок, доданок, сума)

9. Скільки центнерів в 1 тонні? (10)

10. Трійка коней пробігла 15 км. Скільки кілометрів пробіг кожен кінь? (15)

 

ІІ конкурс «Кросворд»

 

На розв’язування кросворда команди мають по 5 хвилин. За кожну вірну відповідь команда отримує 1 бал.

В цей час болільники зможуть допомогти своїм командам, давши правильні відповіді на загадки. Одна загадка приносить команді – 1 бал.

 

 

ІІІ конкурс «Малюнок»

За 3 хвилини командам необхідно намалювати п’ятикласника, використавши при цьому якомога більше геометричних фігур.

Продовжуються загадки для болільників.

 

 

ІV конкурс «Конкурс капітанів»

 

Ми знаємо, що капітан – це сильна, смілива, вольова людина. Він має гострий розум та швидку думку. Капітан повинен знаходити вихід із будь-яких екстремальних ситуацій. Тому саме капітан може допомогти команді.

Капітан кожної команди за 1 хвилину складає із слова «ДИСКРИМІНАНТ» якомога більше слів. За кожне слово – 1 бал.

 

А в цей час демонструються виступи команд

 

 

За хвилиною - хвилина.

Ось і грі прийшов кінець.

Тож показуйте рахунок:

Хто сьогодні молодець?

 

Дві команди добре грали,

Хоч без досвіду гравці.

Відповіді показали,

Що обидві - молодці!

 

Оголошення результатів подорожі.

 

 

«Турнір кмітливих»

захід для учнів 6-7-х класів

Мета: прищеплювати любов до математики, виробляти  вміння використовувати здобуті  теоретичні знання на практиці; розвивати пізнавальні здібності учнів, інтерес до математики як до науки, творчу активність, вміння швидко та раціонально приймати рішення, логічно мислити, працювати в команді.

Обладнання. Мультимедійний проектор, презентація

 

Хід заходу.

1. Вікторина

(кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал)

1.      Курка, що стоїть на двох ногах важить два кілограми. Скільки важить курка, що стоїть на одній нозі?                            (2 кг)
2.      Два сина і два батька з’їли три яйця. Скільки яєць з’їв кожний? (одне)
3.      Пара коней пробігла 20 км. Скільки кілометрів пробіг кожен кінь? (20 км)
4.      Скільки кінців у двох з половиною палок?  (шість)
5.      У Марини було ціле яблуко, дві половинки і чотири четвертинки. Скільки було в неї яблук? (три)
6.      У кімнаті горіло сім свічок. Проходив повз чоловік, згасив дві свічки. Скільки залишилося свічок? (дві)
7.      Півтора судака коштують півтора рубля. Скільки коштують 13 судаків?

(13 рублів)

8.      Син мого батька, а мені не брат. Хто це? (я сам)
9.      У сімох братів по одній сестрі. Скільки всього сестер? (одна)
10. Летіла зграя гусаків: один гусак спереду, а два позаду; один позаду й два спереду; один гусак між двома й три в ряд. Скільки було всіх гусаків? (три)
11. На паркані сидять 6 горобців, до них прилетіло ще 5. Кіт підкрався і вхопив одного горобця. Скільки залишилось горобців на паркані? (жодного)
12. Несла мати в кошику 5 яблук. З нею були її діти. Мати говорить дітям: «Вас 5 чоловік. Розділіть ці яблука між собою так, щоб кожний одержав по цілому яблуку й одне яблуко залишилося в кошику». Діти виявилися кмітливими, вони розділили яблука так, як зажадала матір. Як вони це зробили?

 

2. Ряди слів

(кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал)

Прочитайте слова. Знайдіть зайве слово. Якою загальною назвою можна назвати решту слів?

Метр Кілометр Кілограм Сантиметр Міліметр	Тонна Центнер Кілограм Грам Літр	Додавання Віднімання Дрібнення Множення Ділення	Сума Множник Різниця Частка Добуток
Міри довжини	Міри ваги	Арифметичні дії	Результати арифметичних дій

3. Геометричний блок (самостійно)

(команда, яка першою дала правильну відповідь, отримує 2 бали)

 

1. На малюнку знайти різні трикутники і чотирикутники. Порахувати, скільки всього чотирикутників, скільки трикутників?

 

 

 

 

 

  ч-8, т-18       ч-5, т-8

 

2. З отриманих фігур скласти один квадрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Конкурс капітанів

(Перший капітан, який дав правильну відповідь отримує 2 бали,

другий – 1 бал)

Розставити в клітинках числа так, щоб в будь-якому напрямі в сумі отримати 21

 

10
	7
	11

 

Розставити в клітинках числа так, щоб в будь-якому напрямі в сумі отримати 24

 

 

		9
	8
		5

 

Під час цього конкурсу решта учасників намагаються виконати завдання:

 

Через 9 точок не відриваючи руки провести чотири прямих лінії так, щоб жодної точки не пропустити.

 

 

5. Кросворд

(кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал)

Найдавнішою пам’яткою Київської Русі з арифметики є твір про календар «Порадник, як людині пізнати числення літ», написаний слов’янською мовою ученим монахом в 1136 р. Там  використовуються дробові числа.   Щоб дізнатися прізвище монаха, розв’яжіть кросворд і у виділений клітинках прочитаєте його.

1.    Найменше натуральне число.
2.    Числа 1/2, 1/8, 2/7  - це…
3.    Відстань між кінцями відрізка.
4.    Величина вимірювання кутів.
5.    Компонент дії додавання.
6.    Одиниця вимірювання площ земельних ділянок.
7.    Одне з основних понять математики.
8.    Відрізок, який сполучає дві точки кола і проходить через його центр.
9.    0, 1, 2, 3, 4, 5, … - це…
10.Найменше натуральне число, яке закінчується нулем.
11.Як сказати одним словом 1/2 ?

6. Підбиття підсумків

Великий російський письменник Л.М.Толстой вважав, що людину можна оцінити дробом, знаменником якого є те, що він думає про себе сам, а чисельником – те, що про нього думають інші.

Я бажаю всім – і учасникам, і глядачам, – щоб чисельник в вашому житті залишався більшим. Щоб ваше щастя додавалось, горе – віднімалось, достаток – множився, а любов – ділилась.

 

 

 

Урок цікавої математики «Інтелектуальний марафон»

 

Мета уроку: формувати в учнів навички розв’язування логічних задач;  розвивати логічне мислення, культуру математичного мовлення та мислення;  виховувати стійкий інтерес до предмета, вміння і навички міркувати, самостійність, допитливість, відповідальність, колективізм, волю до перемоги.

Тип уроку: урок гра

 

Розв’язування задач є найбільш характерним і своєрідним різновидом вільного мислення.

У. Джеймс

 

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Доброго дня, любі друзі! Запрошую винахідливих, уважних і життєрадісних учнів нашої школи зайняти свої місця та взяти участь у  нашій грі. Бажаю успіхів!!!

Сьогодні дозволяється: активно думати, проявляти знання, кмітливість та ініціативність.

Німецький математик Г.В.Лейбніц вважав, що винахідливість і дотепність виявляються саме в іграх, а тому заслуговують на увагу.

Забороняється: бути пасивним, байдужим, зволікати з відповіддю.

Отож розпочнемо!!!!

 

ІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

Пам’ятка для учнів:

• Будь наполегливим і не бійся помилитися.
• Міркуй, твори і дій наполегливо.
• Мисли активно, дій оперативно.
• Продемонструй свої кращі здібності.
• Успіху тобі!

 

Історичні відомості.

Сьогодні ми з вами помандруємо просторами царства Логіки.

Логіка – це наука про закони і форми правильного мислення.

Історія логіки як науки налічує понад 2,5 тис.років і поділяється на два основні етапи: традиційний і сучасний. Саме в період традиційного розвитку, логіка формується як галузь філософії. Перші загальні схеми правильних міркувань були викладені у працях давньогрецького філософа Аристотеля. У той час логіка розвивалась у тісному зв’язку з геометрією та граматикою. В Україні логіка була обов’язковим предметом навчання в Києво-Могилянській академії.

Міркувати логічно – значить міркувати відповідно до законів мислення. Адже усе в навколишній природі підпорядковується певним законам. Не є винятком у цьому і сама людина як частинка природи, її мислення.

Як сказав ще давньогрецький філософ Геракліт, що багато знати – мало, це ще не мудрість. Мудрість – це не просто широкі й глибокі знання, це перш за все вміння мислити, міркувати. І саме логіка допомагає виробляти людині в собі такі вміння.

 

У грі беруть участь всі учні класу. За кожне правильно виконане завдання можна отримати 1 бал.

 

 

ІІІ. „Діагностування”.

 Класифікація. Завдання даються учням на картках.

Дано п’ять слів, чотири з них об’єднані спільною ознакою, а „п’яте” – зайве. За кожну правильну відповідь учасники отримують по 1 балу.

Знайди зайве слово:

1. Дощ, сніг, опади*, іній, град;
2. Число*, ділення, віднімання, додавання, множення;
3. Веселий, жвавий, сумний, смачний*, обережний;
4. Береза, сосна, дерево*, ялина, дуб;
5. Продавець, учитель, лікар, велосипедист*, столяр.

 

Польський математик Г. Штейнгауз жартома казав, що існує закон, який можна сформулювати так: „Математик зробить це краще”. Він означає, що коли доручити двом людям, один з яких – математик, виконувати однакову незнайому роботу, то результат завжди буде таким: математик виконає її краще. А втім, це не тільки жарт!

 

ІV. „Тренінг мислення”.

1. Семеро чекали на восьмого 14 хв. Скільки хвилин чекав кожний окремо?
2. Як називається другий місяць літа?
3. Петро ліг спати о 9 годині вечора, а будильник поставив на десяту годину ранку. Скільки часу він проспав?
4. Яке каміння в морі?
5. Стіл має чотири кути. Один кут спиляли. Скільки кутів залишилося?
6. Скільки пар ніг у коня? А в курки?

 

***

1. Вісім яєць варилося 4 хв. Скільки хвилин варилося кожне яйце?
2. Що таке 33 січня?
3. О 14 годині у Львові падав дощ. Чи буде сонячна погода у Львові через 10 годин?
4. У двох носорогів два роги. Скільки рогів у двадцяти носорогів?
5. Яких каменів немає в річці?
6. Скільки кінців має одна палиця? А дві?

 

Кожна правильна відповідь – 1 бал.

 

V. „Логічні припущення”.

Пропоную задачі.

Задача:

Дівчата Береза, Верба і Тополя посадили три дерева: березу, вербу і тополю. Жодна з них не посадила дерева, від якого пішло її прізвище. Яке дерево посадила кожна дівчинка, якщо відомо, що Береза посадила не тополю?

 Учасники одержують задачу на картках. За правильне розв’язання задачі можна отримати 3 бали.

 

Задача: «ПЕРУКАРНЯ В МІСТІ»

Уважно прослухайте запропонований текс: «Математик, який випадково перебував у невеликому місті, вирішив підстригтися. У місті було лише двоє майстрів, які мали свої перукарні. Математик побачив, що в салоні одного майстра брудно, сам майстер одягнений неохайно і дуже погано підстрижений. У салоні другого майстра було ідеально чисто, а господар його був прекрасно підстрижений. Подумавши, математик пішов підстригатися до першого перукаря»

Поясніть причину дивної поведінки математика. Чому він прийняв таке рішення?

 

VІ. „Піраміда знань”.

Команди одержують задачі і колективно розв’язують їх. За правильне розв’язання – 3 бали.

 

1. Коли батькові було 27 років, то синові було лише 3 роки, а зараз синові у три рази менше років, ніж батькові. Скільки років кожному з них?

 

2. Дочці зараз 10 років, а матері 36. Через скільки років мати буде удвічі старша за дочку?

 

• Боязнь якого числа отримала спеціальну назву «ТРИКАДЕКАФОБІЯ»?  (13)

 

• Назва якого математичного терміна в буквальному перекладі звучить як «спиця колеса»?  (радіус)

 

• Хто перший поділив усі числа на парні та непарні?  (Піфагор)

 

• Які числа математики давнини називали «абсурдними»  (від`ємними).

 

• Які числа називаються ПАЛІНДРОМНИМИ? (Ті, які однаково читаються зліва направо і справа наліво).

 

• День народження якого числа святкують 14 березня? (Пі)

 

VІІІ. „Мистецтво мислити правильно”.

Правильна відповідь – 2 бали.

Задача:

Чи можна 50 учнів поділити на 5 бригад так, щоб у кожній бригаді була непарна кількість учнів?

 

(Ні. Сума п’яти непарних чисел буде непарним числом).

 

Колись в Америці було обіцяно велику винагороду тому, хто напише книжку під назвою „Як людина жила б без математики”. Бажаючих було багато, та написати нікому не вдалося. Дуже важко уявити життя людини без математичних знань.

 

 

ІХ. „Хто шукає, той завжди знаходить”.

 

Завдання для гравців: записати якнайбільше математичних термінів на букву „р”, „д”. Один термін – 1 бал.

 

Наприклад: рівняння, раціональні, розподільна, різниця.

Ділене, дільник, добуток, дріб, довжина.

 

Х. „Логічний олімп”.

 

1.Як ви думаєте, що означає німецька приказка «потрапити у дроби»?  (потрапити у скрутне становище).

 

2. Які числа на Русі називали «ламаними»? (дробові).

 

3. Його використовують для вимірювання площ і для позначення родовищ кам`яного вугілля на географічних картах, він магічний – змальований на гравюрі Дюрера – і чорний – на картині Малевича. Про що мова?  (квадрат).

 

4. «Істина, яка не викликає сумнівів» - так казали в давнину. Як кажемо ми?  (аксіома).

 

5. Для побудови якої фігури використовували перші геометри – гарпедонавти – мотузку, поділену на 12 рівних частин? (прямого кута, прямокутного трикутника).

 

6. За який винахід відомого математика Рене Декарта французький король Лії ІІІ нагородив титулом «Великий координатор»?  (Нумерацію рядів і місць у театрі).

 

7.Чим займалися люди, яких у Середньовічній Європі називали «абацистами»? (Обчисленням на абаці – одній із перших рахівниць).

 

ХІ. Підсумок гри. Оголошення переможців гри. Виставлення оцінок.

 

Поради Піфагора:

 

• Живи так, щоб твої друзі не стали недругами, а твої недруги стали друзями.
• Твори велике, не обіцяючи великого.
• Тимчасова невдача краща за тимчасову удачу.
• Роби лиш те, що в майбутньому не засмутить тебе.
• Не вважай себе великою людиною за розміром тіні під час заходу сонця.

 

Ось і закінчилася наша гра. Переможці визначені. Але послухайте легенду….

Маленька Греція протягом тривалого часу зазнавала нападів з боку могутніх сусідів. Особливо тривалими були війни з Персією. Під час однієї з таких воєн, у 6 ст. до н.е., війська перського царя Кіра вдерлися до грецького міста Прісни. З міста вглиб країни потяглися сотні возів, навантажених усяким хатнім добром. Це мешканці міста тікали від жорстокого ворога. І тільки один біженець ішов пішки, спираючись на ціпок. Більше в руках він нічого не мав. Це був філософ Біас.

• А де усе твоє майно? – здивовано запитували його інші подорожні.
• Усе своє ношу з собою, - лаконічно відповідав філософ, маючи на увазі свій розум.

Вислів Біаса став крилатим після того, як його вжив славетний давньоримський політичний діяч Цицерон. Тож нехай ваш розум буде завжди з вами і буде допомагати вам в різних життєвих ситуаціях.

 

 «Не достатньо опанувати премудрість, потрібно ще вміти нею користуватися». Отже, користуйтеся нею і йдіть вперед до знань цими трьома шляхами, які ми сьогодні відкрили для себе.

Математика – це країна, яка не має меж, тому і вивчати її можна без кінця. Бажаю вам успіхів на цьому довгому і цікавому шляху!

 

 

 

Усний журнал «Вчені, яких подарувала світові українська земля» (для учнів 10-11-х класів)

Мета: сформувати пізнавальний інтерес учнів до вивчення математики; ознайомити з життям і науковою діяльністю видатних українських математиків; формувати в учнів почуття національної свідомості, патріотизму, гордості за співвітчизників.

Обладнання. Мультимедійний проектор, презентація, відеофільми.

 

Хід заходу.

Пісня групи ТІК: «Люби Ти Україну»

І сторінка.

Ведуча: Математика — галузь невтомного пошуку і важкої до самозабуття праці. Іноді на доведення однієї теореми потрібні роки. Праця вченого-математика подібна до праці поета: як і в поезії, у математиці діють досить складні механізми пошуку і філігранне оформлення знайденого результату. Проте, про математиків чомусь не прийнято говорити піднесено, захоплено, хоча вони також заслуговують високих слів подяки, які ми часто адресуємо людям подвигу і мужності. Праця математиків не виставляється на театральній сцені, про неї не говорять у репортажах з космосу, але вона присутня скрізь. Математики викреслюють орбіти космічних трас, гарантують міцність сталевих атомоходів у океанських глибинах, визначають ритми роботи атомних реакторів тощо.

У кожному періоді історії математики були свої видатні постаті вчених, в яких були різні долі. Одні зажили слави і безсмертя ще за життя, іншим судилося пройти складні шляхи і розділити трагічну долю свого народу. Багато визначних математиків стали зразками щирої відданості науці, патріотами свого народу.

Багата українська земля зростила цілу плеяду талановитих людей, їх імена золотими літерами вписано у світову історію. Творчі звершення наших корифеїв відбувалися у складний для нашої держави час. І тільки справжні патріоти зуміли не лише вистояти, але й не втратити свого коріння. Щедра талантами українська земля подарувала людству не тільки чудових співаків, композиторів, письменників, а й визначних математиків.

«Знамениті земляки є нашими духовними орієнтирами, учителями, нашою духовною опорою і гордістю перед усім світом» Григорій Сковорода.

Ми пропонуємо вашій увазі біографічні розповіді про деяких математиків з України, які внесли значний вклад у світову та європейську науку. Ми довідаємося про їхнє особисте життя, віддане служіння математиці та про наукові відкриття, відомі в Україні і далеко за її межами

ІІ. Сторінка. Українські генії математики.

Ведуча. Однією з яскравих зірок України на терені математики є академік Михайло Кравчук. Михайло Кравчук - математик широкого масштабу. Його ім'я добре відоме у світовій математичній науці. Світ не знав лише, що він - українець. Довго не знали про цю надзвичайно талановиту людину і його земляки. Про це з болем пише у своїй статті його син О.М. Кравчук, доцент Волинського державного університету. Адже ім'я М. Кравчука було занесено до списку «ворогів народу», а сам він, повний енергії і творчих задумів, був засланий на Колиму і пішов з життя у неповних п'ятдесят років.

Лише 1992 року, після довгих літ забуття, наукова громадськість України та світу широко відзначила 100-річчя від дня народження видатного вченого. Його ім'я було занесено по лінії ЮНЕСКО до Міжнародного календаря визначних наукових діячів. Для цього були поважні підстави, адже праці М.П. Кравчука становлять фундаментальне надбання кількох галузей математичної науки.

Учень. Народився М. Кравчук 1892 року у селі Човниці на Волині в сім'ї інженера-землеміра. Початкову освіту він здобув удома. Його мати була освіченою жінкою, знала кілька іноземних мов і добре виховувала чотирьох дітей. 1901 року сім'я переїхала до Луцька, де в 1910 році Михайло Кравчук закінчив гімназію із золотою медаллю. Цього ж року він вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету університету Св. Володимира в Києві, закінчив його у 1914 р. з дипломом 1-го ступеня і залишився в ньому працювати.

Відтоді й почалася його титанічна творча наукова і педагогічна праця. Він викладав різні математичні курси у багатьох вищих та середніх закладах  м. Києва.

У роки громадянської війни М. Кравчук виїжджає на село. У 1919-21 рр. він був викладачем і директором школи в селі Саварці на Богуславщині. Його колишні учні, які вступали до технікумів та вузів, вражали викладачів своїми знаннями з математики. У цій школі під опікою М.П. Кравчука розпочав свій шлях у велику науку сільський хлопець Архип Люлька, пізніше - відомий український вчений, творець реактивних авіадвигунів. До речі, у Київському політехнічному інституті лекції М. Кравчука слухав і майбутній славетний конструктор космічних кораблів Сергій Корольов.

Михайло Пилипович був людиною неабиякої ерудиції та культури. У  25 років років він став приватдоцентом кафедри математики, у 33 - доктором наук, у 37 - дійсним членом Всеукраїнської академії наук. Вільно володіючи кількома мовами, він підтримував наукові й особисті дружні стосунки з відомими математиками світу - Адамаром, Гільбертом, Курантом та ін. Свої наукові праці писав різними мовами, але найбільше - рідною. Академік  М. П. Кравчук брав найактивнішу участь у творенні української наукової термінології та у запровадженні наукової мови в математичну галузь.

Учень. Науковими працями українського математика цікавились математики Франції, Німеччини, Італії, Америки та інших країн. М.Кравчук мав наукові та особисті дружні стосунки з видатними вченими, як от: Ж.Адамаром, Р.Курантом, Ф.Трікомі, Т.Леві-Чівіта, Д.Гільбертом та ін. При арешті М. Кравчука були вилучені: «Папка особистого листування», «Папка зарубіжного листування» та ін. Ці документи не повернено до відкритих архівів, доля їх – невідома, а вони становлять вагому наукову цінність. Будемо сподіватись, що хтось таки розшукає матеріали на цю тему в архівах закордонних математиків.

Настав 1937 рік. Хвилі репресій, розходячись із центру, досягли всіх куточків Союзу. Не дарма «сивий», «заслужений професор університету Св. Володимира» математик і безперечний російський монархіст, академік Граве, «страха ради иудейська» виступив з доносом — промовою супроти найвидатнішого українського математика, академіка Михайла Кравчука, називаючи його «фашистом» й «ворогом народу».

З'являються погромні статті проти нього в республіканській пресі (в тому числі й підписані колишнім його вчителем Д.О.Граве, який ще донедавна так високо оцінював свого молодшого колегу!), влаштовують йому ганебні псевдосудилища у стінах Інституту математики, університету, політехнічного інституту, де один перед одним рвуться до трибун його вчорашні співпрацівники, учні, аспіранти й студенти зі словами належного «гнівного осуду», і тільки кільком вистачає громадянської мужності не опльовувати свого вчителя, а стати на його.

 У газеті «Комуніст» за 14 вересня з'явилася замітка про те, що «академік Кравчук рекламує ворогів». Приводом для цього стала його стаття  в «Успіхах математичних наук» про роботи Інституту математики АН УРСР, де серед двох десятків згадувались і прізвища одного чи двох заарештованих потім співробітників. 

На засіданні Президії Академії наук 23 вересня була створена комісія «для перевірки фактів». 16 жовтня після доповіді голови комісії академіка О.Г. Гольдмана на Президії Академії наук УРСР було ухвалено засудити дії академіка Кравчука як антирадянські й буржуазно-націоналістичні, звільнити його із завідування відділом та додатково розглянути справу про перебування в складі дійсних членів Академії наук УРСР.

Учень. Кравчука звинуватили в націоналізмі та шпигунстві, підставою для чого слугувало його членство в Науковому товаристві ім. Шевченка у Львові, спілкування з «польськими запроданцями» – М.Зарицьким та В.Левицьким, сприяння переїзду до Одеси М.Чайковського, вихвалянню націоналіста М.Грушевського і т.п.

Як «вибивали» із нього зізнання, Кравчук писав: «Я був приголомшений цими дикими обвинуваченнями, розбитий фізично нічними допитами, зокрема, повним позбавленням сну протягом 11 діб, загостренням хвороби серця, заходами прямої фізичної дії; морально на мене діяли криками, стогонами катованих у сусідніх кімнатах. Зламали мене остаточно погрози – у випадку заперечення та відмови взяти на себе нездійснені злочини – заарештувати та знищити мою сім'ю. Заради врятування сім'ї я вирішив обмовити себе – тим паче, як було цілком ясно, мої обвинувачі, самі не вірячи своїм звинуваченням, мали цілковито конкретну мету – зробити з мене злочинця».

Наведені в справі самонаклепні «зізнання» Михайла Пилиповича ще раз свідчать про нелюдські злочинні методи знищення насамперед еліти українського народу.

Після тяжких допитів і скорого суду ( засідання тривало півгодини) М.Кравчука було засуджено 23 вересня 1938 року на 20 років тюремного ув'язнення та з поразкою в політичних правах ще на 5 років. В останньому слові М.Кравчук просив надати йому можливість закінчити розпочату працю з математики. Заслання він відбував, працюючи відбійником у золотокопальні у Колимському краї. Як свідчить побратим по каторзі М.Попов, у короткі вільні хвилини, при каганці, він працював –«писав якісь формули на клаптиках паперу, і щовечора здавав списані папірці табірному начальству». Рукопис цей, як вважав сам автор, із важливим його математичним відкриттям, над яким він працював 20 років, безслідно зник.

Учень. Земний шлях М.П. Кравчука скінчився 9 березня 1942 року і тіло його залишилось на віки в Колимській мерзлоті. М. Попов стверджує, що «вже мертвого Кравчука вранці тричі била металева палиця наглядача — щоб вставав до роботи...».

Небуло ні маршу похоронного, ні промов, ні почестей, яких він і за життя не мав... Тільки й того, що засвідчено в акті про поховання небіжчика зазначено:  «Зек Кравчук М.Ф., личное дело № 238943, зарыт на глубине 1,5 метра головой на запад от командировки 1250 метров на север». Не думали, не думали ті, котрі нижче підписалися, що хтось його читатиме. Там, у колимській мерзлоті, у березні для померлих каторжан могили не рили.

Ведуча. Залишився Михайло Кравчук вже на віки вічні в колимській мерзлоті поряд з поетом-неокласиком Михайлом Драй-Хмарою, що за кілька літ до нього спочив у тій далекій землі, поряд з тисячами інших закатованих і забитих, знаних і незнаних... Одна втіха – похований головою на захід! До рідного Дніпра, до матері – України.

Потім, через багато років, після багатьох клопотань дружини М.Кравчука Есфіри Йосипівни, у 195б році була переглянута судова справа М.Кравчука, вирок відмінено, а сама справа припинена «за відсутністю складу злочину». А в складі дійсних членів Академії наук України він був поновлений лише 20 березня 1992 року постановою загальних зборів академії.

М. П. Кравчук належав до тих учених, чиї праці відкривають нові шляхи у розвитку науки і передбачають напрямки її розвитку в майбутньому. Наукові твори М. Кравчука прислужились до винаходу першого в світі електронного комп’ютера.

«Моя любов - Україна і математика», - ці слова Михайла Пилиповича Кравчука викарбовано на гранітному постаменті пам'ятника, який встановлено йому в 2003 році перед корпусом музею Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». У селі, де він народився, в 1979 році відкрито музей та встановлено погруддя великого патріота і математика.Щоб увічнити ім’я М.Кравчука, Комісія з питань найменувань і перейменувань вулиць в місті Києві вже схвалила подання  університету про присвоєння одній з київських вулиць імені академіка Михайла Кравчука. 11 січня 2012 року Верховна Рада України постановила відзначити 120-літній ювілей Кравчука на державному рівні.

Так, минають роки, та формули безсмертні. Михайло Кравчук пережив свою дочасну смерть – життя його триває і далі: у формулах і теоремах в чудесному суцвітті математичних символів та чисел.

Ролик «Обличчя України. Михайло Кравчук»

Ведуча. Вражає своєю нестримністю творчий зліт Віктора Михайловича Глушкова . Його життя вистачило б на кілька життів. Випереджати час Віктор Михайлович умів уже в середній школі. Діапазон його захоплень був надзвичайно широкий: філософія, математика, фізика, література, ботаніка. Він вивчав окремі дисципліни в обсязі вузівських курсів. Заради улюбленої математики в нього вистачило сили відмовитися від улюбленої гри в шахи.

Учень. Народився Віктор Глушков у 1923 році у сім'ї вчителя в м. Ростов-на-Дону. Його молодість припала на роки Великої Вітчизняної війни. Разом з іншими Віктор рив окопи і зводив оборонні споруди на Сталінградському фронті. Але кожної вільної хвилини він діставав свої книжки і продовжував штурмувати науки. Під час війни юнака спіткало велике горе - від кулі фашистських окупантів загинула його мати.

У повоєнні роки Віктор Глушков працював на шахті і навчався одночасно у двох вузах - Новочеркаському політехнічному інституті та Ростовському університеті на механіко-математичному факультеті. Працювати доводилося, не переводячи подиху. Якось за десять днів сесії він склав на «відмінно» двадцять п'ять вузівських екзаменів. Після закінчення навчання В. Глушков працював викладачем Уральського лісотехнічного інституту в м. Свердловську і паралельно займався дослідницькою роботою - шукав нові шляхи у розвитку техніки швидких обчислень. На той час, вже кандидат фізико-математичних наук, В.М. Глушков захистив дисертацію на вчений ступінь доктора математичних наук. У ній молодий вчений розв'язав одну з найскладніших алгебраїчних задач, яку поставив відомий німецький математик Д. Гільберт.

Учень. У 1956 році при Київському Інституті математики Академії наук УРСР було організовано лабораторію обчислювальної техніки із 60 науковців на чолі з В.М. Глушковим, з колективом якої Віктор Михайлович і здійснив свій кібернетичний старт. У 1957 році на базі цієї лабораторії створюється Обчислювальний центр АН УРСР, реорганізований згодом в Інститут кібернетики АН УРСР. Його керівником було призначено В.М. Глушкова..

Міжнародна популярність Інституту кібернетики Української РСР була величезною. Наприклад, у 1969 році В.М. Глушков одержав понад сто запрошень, в яких йому пропонували прочитати лекції з різних питань кібернетики. В.М. Глушкову належить понад 400 праць, з них 10 - спеціальних монографій. Розв'язав п'яту узагальнену проблему Гільберта, одну з найскладніших в сучасній алгебрі. Важливі результати дістав в теорії цифрових автоматів, в галузі застосувань обчислювальної техніки в керівництві виробничими процесами та економіці. Під його керівництвом були створені універсальні електронно-обчислювальні машини «Київ», «Дніпро» та інші ЕОМЧерез все своє життя Віктор Михайлович проніс радість першовідкриття і виховав багато молодих учених.

Також він працював над створенням унікальної Загальнодержавної автоматизованої системи керування економікою країни (ОГАС).

В кінці 60-х років під керівництвом В.М. Глушкова було розпочато розробку ЕОМ «Україна», яка повинна була стати наступним кроком у розвитку інтелектуалізації ЕОМ і архітектури високопродуктивних універсальних ЕОМ, що відрізнялась від архітектурних принципів Дж. фон Неймана. ЕОМ «Україна» не була побудована через відсутність в той час необхідної елементної бази.

Віктор Михайлович працював постійно: і в потязі, і в літаку, і на відпочинку. За свої 58 років життя Глушков створив стільки, що багатьом людям на це не вистачить й десяти життів. Його ім'я є знаковим у створенні інформаційних технологій не тільки в Україні та СРСР, а й в світі. Він був справжнім генієм, чиї ідеї набагато випередили свій час. Помер Віктор Михайлович 30 січня 1982 p., проживши всього 58 років. У дні святкування тридцятиріччя факультету кібернетики університету його співробітники і студенти низько схиляли свої голови перед пам'яттю цієї видатної людини.

Ведуча. Ім'я М.О. Зарицького – талановитого математика, обдарованого педагога і популяризатора математичних знань, майже невідоме в Україні, хоча свого часу на праці українського вченого посилалися або цитували їх окремі положення французький математик Фреше, німецький математик Гільберт, професор з Варшави Серпінський та інші. Наукові інтереси М.О. Зарицького охоплюють, головним чином, теорію множин з алгеброю логіки та теорію функції дійсної змінної.

Учень. Народився Мирон Зарицький на Тернопільщині в родині сільського священика. Початкову школу Мирон закінчив у свого діда, а ще до неї самотужки навчився читати, писати і рахувати. Середню освіту він здобув у гімназіях міст Бережани і Тернопіль, а потім два роки навчався в українській гімназії у Перемишлі, яку закінчив 1907 року. Того ж року Мирон Зарицький вступив до Віденського університету. Після першого курсу батьки перевели його до Львівського університету. Тут він студіював математичні та фізичні дисципліни, а також продовжував займатися філософією, самотужки вивчав французьку мову. У 1912 році Мирон Зарицький закінчив університет, через рік склав учительський іспит і отримав звання учителя середніх шкіл з математики та фізики. Вчителюючи у гімназіях, він також робив перші кроки в науковій роботі з математики. У 1925 році М.О. Зарицкий, вже одружений, переїхав до Львова, де продовжив займатися науковою роботою. У той час учені-українці Галичини зосереджували свою наукову діяльність здебільшого на Науковому Товаристві ім. Т. Шевченка.

1927 року М.О. Зарицького обирають дійсним членом цього Товариства, де працювали відомі на той час українські математики: В.Й. Левицький та М.А. Чайковський. Багато спільного було в житті та долі цих трьох вчених. Їхні наукові розробки були актуальними і стояли на рівні світової математичної науки того часу. Педагог він був теж неперевершений. Тут варто згадати слова С. Банаха, сказані про М.О. Зарицького: «Я не знаю більше нікого, хто б так логічно та лаконічно викладав математичний аналіз».

Учень. Мирон Онуфрійович був великим знавцем історії математики, особливо античної, читав курси лекцій з історії математики у Львівському університеті, надрукував кілька праць з історії точних наук.

У 1930 році Львівський університет присудив Мирону Онуфрійовичу вчений ступінь доктора філософії. До 1939 року він надрукував близько 20 наукових праць у львівських та іноземних виданнях і в цей період сформувався як серйозний математик з філософським ухилом. Потім була напружена і цікава робота в Львівському університеті, Львівському політехнічному інституті, Ужгородському університеті. 1945 р. йому було присвоєно звання професора, а 1946 р. - вчений ступінь кандидата фізико-математичних наук.

Коло інтересів професора М.О. Зарицького не обмежувалось однією математикою. Він був обізнаний з природничими науками, з світовою літературою, філософією. На науку він дивився, в першу чергу, як на правду і красу, що підносить людину на вищий щабель її духовного розвитку. Недаремно професора М. О. Зарицького називали «поетом формул».

Ведуча. «Основоположник математичної культури нашого народу», - так сказав про Володимира Левицького академік Михайло Кравчук. І мав на це всі підстави. Саме професор В.Й. Левицький першим написав справжню фахову статтю з математики українською мовою, був незмінним редактором першого українського наукового часопису з природничих наук, першим згуртував навколо себе математиків-українців для наукової роботи...Великою заслугою В. Левицького було те, що він зібрав і впорядкував матеріали з української математичної термінології, що була надрукована в 1903р.

Основною ділянкою наукової роботи професора В. Левицького була теорія аналітичних функцій. Він займався також геометрією, алгеброю, диференціальними рівняннями та історією математики. Багато уваги приділяв теоретичній фізиці та астрономії.

Учень. Народився Володимир Левицький у Тернополі у старовинній родині священика. Прадід і дід майбутнього математика були священиками, а вже батько - Йосип Левицький - закінчив правничий факультет Львівського університету. Коли Володимирові минуло п'ять років, померла мати. Родина переїхала до Золочева. Там у п'ятирічному віці хлопець пішов до першого класу школи. Потім було навчання в Тернопільській гімназії та польській гімназії Франца Йосифа, яку він закінчив з відзнакою. 1890 року В. Левицький вступив до Львівського університету на філософський факультет, де слухав лекції з математики і фізики, самостійно читав наукові роботи видатних математиків. А 1893 р. він увійшов до складу математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Вже на п'ятому засіданні секції молодому випускникові університету було доручено укласти українську фізичну і математичну термінологію.

Після закінчення навчання В. Левицький йде на рік до війська, а потім продовжує викладацьку діяльність у Тернопільській гімназії. У Тернополі ж він одружився зі своєю своячкою Софією.

Учень. У 1899 р. В.Й. Левицький входить до складу національно-демократичної партії. Одним з пунктів практичної політики партії було створення українського університету у Львові. У зв'язку з цим Володимир Левицький проходив стажування у Німеччині. Після цього аж до першої світової війни він працює в гімназії у Львові, друкує багато статей.З 1924 року В. Левицький працював у гімназіях фаховим інструктором з математики і фізики, одночасно багато сил і часу віддаючи Науковому товариству ім. Т. Шевченка, головою якого він був з 1932 по 1934 рік.

Після приєднання Західної України до Радянського Союзу В.Й. Левицький працював спочатку в новоствореному Львівському педагогічному інституті, а з 1940 року - у Львівському університеті, де через рік йому було присвоєно звання професора.

Володимир Йосипович Левицький написав майже 100 науково-популярних статей і перекладів. Свої праці він друкував українською, польською, німецькою, французькою, англійською та іспанською мовами. Майже вся наукова і громадська робота В. Й. Левицького проходила в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка. Він був також членом Польського астрономічного товариства, Французького та Німецького наукових товариств.

IІІ сторінка. Українські жінки-математики.

Ведуча. Математика – надзвичайно важлива наука. Видатних математиків, які розвивають цю науку, відомо багато. Почесне місце серед них посідають жінки. Вони створили наукові праці та підручники, які збагатили скарбницю світової математичної літератури. Жінка-математик Александрійська Гіпатія  була першою жінкою- математиком, філософом , астрономом і лікарем. Вона була настільки всебічно освіченою, що на її думку зважали всі вчені того часу. Гіпатія написала коментарі до праць Діофанта і Аполлонія. Але, на жаль, наукові праці Гіпатії не збереглися. Важка і часом небезпечна було життя і наукова діяльність жінок - математиків, які своєю працею, наполегливістю і завзятістю завоювали всесвітнє визнання нарівні з чоловіками – математиками. Вся їхня діяльність – це життєвий подвиг.

19- учень. Клавдія Яківна Латишева народилася 14 березня 1897 року в Києві, де й протікало все її подальше життя, навчання й робота: середню освіту здобула в Другій жіночій гімназії, закінчила жіночі вищі педагогічні курси (фізико- математичний відділ,), стала першою в Україні жінкою, яка захистилась на ступінь кандидата фізмат наук («Наближене розв’язування за допомогою способу моментів лінійних, диференціальних рівнянь, що мають особливості в коефіцієнтах», 1936), а 1952 року — доктором

Науковий доробок Латишевої — понад чотири десятки праць, серед яких і метод Фробеніуса-Латишевої для розв'язування систем диференціальних рівнянь з частинними похідними, і спільна з Михайлом Кравчуком доповідь для союзної АН, і список літератури до його монографії «Застосування способу моментів до розв'язування лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь» удостоєний письмової подяки автора. За сумлінну багаторічну роботу Клавдія Латишева нагороджена найвищим тоді орденом Леніна, а також медаллю «За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» Померла Клавдія Латишева 11 травня 1956 року.

Учень. Галина Миколаївна Сита народилася 29 січня 1940 року в м. Харкові. Батько її — вчений-хімік, лауреат Ленінської премії, мав винаходи з проблем використання вибухів у народному господарстві. А вона, закінчивши механіко-математичний факультет Київського університету, успішно займалася в Інституті математики Академії наук України граничними теоремами теорії випадкових процесів та асимптотичними оцінками мір у функціональних просторах: стала кандидатом фізико-математичних наук, опублікувала 25 праць (про граничний розподіл функціоналів від послідовності сум незалежних випадкових величин.

Та покликала її й цілком захопила священна справа повернення Україні призабутих нею імен власних математиків світового рівня. Спочатку було це впорядкування могил Георгія Вороного (с. Журавка на Чернігівщині, 1982, гранітний обеліск) й Михайла Остроградського (с. Хорішки на Полтавщині, гранітний знак з його барельєфом, 1985,), а далі увіковічення їхньої, світлої пам'яті (ще Михайла Кравчука, Миколи Чайковського й Віктора Буняковського): започаткування музеїв, спорудження пам'ятників, створення фільмів, випуск грошових і поштових знаків, організація міжнародних наукових конференцій, видання книжок, де вона — не тільки співредактор, а й автор архівних досліджень. І хоч з переліченого не все, як сама скромно зауважує, зроблено нею особисто, але її одержимість тут незаперечна. Так, у 2001 році Кабінет Міністрів України саме Галину Ситу затвердив секретарем Організаційного комітету по відзначенню 200-ліття Михайла Остроградського, а її перу належать понад півсотні праць з історії математики. Тож Ситу читають і слухають, їй вірять і її продовжують, навіть тоді, коли вона про те й не здогадується...

Учень. Математик, педагог, учасниця українського руху опору. Ніна Опанасівна Вірченко народилися 5.05.1930р. у с. Завадівка Корсунь- Шевченківського р-ну Черкаської обл. Батько – колишній офіцер армії УНР – навчав дочку бути сміливою, в усьому бути першою. Мати – фельдшер-акушерка – знали напам΄ять чи не всього «Кобзаря». У січні 1937 р. сім΄я з Шевченкового краю перебралася на Житомирщину, у містечко Червоне, де жила до червня 1945. Ніні щастило на талановитих, національно свідомих учителів. Під час німецької окупації вчителька починала уроки з молитви та гімну України. Уже в підліткового віці Ніна мала гасло життя «Моя любов – Україна і Математика». Придумала собі псевдонім УЖМА: Українка – Жінка – Математик – Астроном».

28.06.1948 Заарештована, звинувачена у «політичній змові, заколоті, який таємно готувався». На допитах трималася гідно. 11.12.1948 Засуджена ОСО («Особым совещанием») на 10 р. ув΄язнення за ст.ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР (антирадянська агітація, організація, дослівно у вироку: «за участь в «українсько-націоналістичній банді»). Покарання відбувала у спецтаборах «Озерлагу» (Тайшет, Східний Сибір). Її номер – Р-840. Працювала на лісоповалі, у кам΄яному кар΄єрі, на будівництві Братської ГЕС. Проводила усні уроки з математики для в΄язенок, пишучи паличкою на піску чи на снігу. Склала 10 заповідей для української жінки-політв'язня. Хворіла на туберкульоз, у неї ослаб зір. 30.01.1954 Звільнена як така, що була засуджена малолітньою.

Н.О.Вірченко – професор Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут». Її зацікавлення – теорія диференціальних та інтегральних рівнянь, спеціальних функцій та інтегральних перетворень, застосування їх до задач прикладної математики й механіки. В її доробку – понад 350 наукових і науково- методичних праць. Серед них 22 книги, деякі з них виходили й іноземними мовами .

Ведуча. Задачу, над якою працювали кілька століть, розв'язала Марина Сергіївна В'язовська — український і німецький математик, доктор природничих наук. Українська вчена Марина В'язовська отримала «Премію Салема 2016» за її відкриття світового рівня щодо найщільнішого пакування куль у 8 та 24-вимірних просторах з використанням методів модульних форм.

Зростала у Києві, навчалась у Київському природничо-науковому ліцеї № 145, брала участь у математичних олімпіадах. Навчалась на механіко-математичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Щороку займала призові місця на Міжнародній студентській олімпіаді з математикиу 2002—2005 роках, здобувши перший приз у 2002 та 2005 роках. По тому продовжила навчання в Німеччині, здобувши 2007 року ступінь магістра у Кайзерслаутерні.

У травні 2010 року захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики НАН України за темою «Нерівності для поліномів і раціональних функцій та квадратурні формули на сфері».

2013 року здобула ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті. Її докторська дисертація «Модулярні функції та особливі цикли» написана під керівництвом Дона Цагіра та пов'язана з аналітичною теорією чисел.

На початок 2016 року — постдокторський дослідник у Берлінській математичній школі та Гумбольдтському університеті Берліна.

З травня 2017 року працює у Федеральній політехнічній школі Лозанни.

Відео «Українка, яка розв'язала задачу століть»

Учень Світлана Майборода — український математик, яка працює професором математики в Міннесотському університеті. Її дослідження стосується гармонійного аналізу та диференціальних рівнянь, в тому числі крайових задач для еліптичних рівнянь.

С.Майборода народився 2 червня 1981 року в Харкові. Закінчивши Харківський університетв 2001 році вона здобула два дипломи магістра в галузі фінансів і в галузі прикладної математики. У 2005 році вона захистила кандидатську дисертацію в Університеті Міссурі під керівництвом Маріуса Майтреей.Вона працювала вАвстралійському національному університеті, Університеті штату Огайоі Браунському університеті. З 2008 року С.Майборода працювала в університет Пердью, а у 2011 році перейшла в університет Міннесоти.У 2015 році вона була обрана членом Американського математичного товариства.

В 2016 році С.Майборода отримала звання професора в університеті Міннесоти.

У 2013 році вона виборола премію Асоціації для жінок в математиці Sadosky за дослідження в аналізі

Ведуча. Можливо, слухаючи про цих визначних людей, ми по-справжньому захопимося математикою. Адже, як писав видатний шотландський фізик Д. Максвелл: «Наука захоплює нас тільки тоді, коли, зацікавившись життям великих дослідників, ми починаємо стежити за історією їх відкриттів».

Дякуємо за увагу.

 

 

 

 

Література:

1. Беденко М. Математика з усмішкою.—Тернопіль.: Навчальна книга — Богдан , 2003.
2. Позакласні заходи з математики.5-8 класи. Упорядники В . Морачова, І. Соколовська. –К.: Шкільний світ, 2004.
3. Підручна М.В., Янченко Г.М. «Математика. Позакласна робота 5-7 клас. Тернопіль,  1997.

4.  Матеріали журналів «Математика» 2007-20013
5. Інтерактивні технології на уроках математики/уклад. І.С. Маркова, - Х.:Вид. Група «Основа», 2008. – 126 с.
6. Про математику і математиків. Висловлювання видатних діячів минулого і сучасності. – К.: 1981.
7. Черватюк О.Г. Шиманська Г.Д. Елементи цікавої математики на уроках математики. Посібник для вчителів. – К.: 1968.
8. Енциклопедія для дітей (математика).
9. Журнал «Математика в школах України». 2012 р.