Міністерство освіти і  науки України

Управління молоді, позашкільної освіти та

національно-патріотичного виховання Дніпровської міської ради

Комунальний позашкільний навчальний заклад «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради

ТРАНСФОРМАЦІЯ ГУРТКІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ STEM-ОСВІТИ

Дніпро 2021

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА РОЗВИТОК ГУРТКІВ МАЙБУТНЬОГО

3. КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО І САМОРЕАЛІЗАЦІЯ

4. ПРАКТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ

5. СПОСОБИ ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВ У СЕРЕДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

6. ІНТЕРЕСИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД В ТРАНСФОРМАЦІЇЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ВИСНОВКИ

ВСТУП

Сучасне суспільство, що швидко змінюється, ставить перед системою освіти нові завдання щодо підготовки всебічно розвинутої особистості, компетентної у всіх галузях соціально-економічного й громадського життя. Особливе місце у цьому процесі посідає система позашкільної освіти та виховання, яка ґрунтується на принципах добровільності вибору учнями типів закладів, видів і змісту навчально-пізнавальної діяльності.

Педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів мають використовувати компетентнісний підхід для визначення стратегічних напрямів педагогічного впливу, створення умов для виховання в дітей та учнівської молоді толерантності та здатності до діалогу; розвитку громадських якостей, національної самосвідомості, патріотизму; реалізації форм і методів педагогічної взаємодії для формування у вихованців навичок і вмінь збереження здоров’я, культури організації вільного часу.

Оновлення концептуальної основи розвитку позашкільної освіти потребує визначення компетентностей особистості, на формування яких має спрямовуватися освітньо-виховний процес.

Ключові компетенції особистості, які мають формуватися в сучасному позашкільному закладі:

– уміння вчитися – індивідуальний досвід самостійного навчання;

– загальнокультурна – розвиток культури особистості;

– громадянська – орієнтування в проблемах сучасного суспільнополітичного життя, уміння приймати правильні рішення для розв’язання проблем з урахуванням інтересів інших людей ;

– підприємницька – розроблення програми дій для задоволення власних економічних інтересів і потреб з урахуванням економічних, природних, інших ресурсів;

– соціальна – дотримання моделей толерантної поведінки, зважаючи на моральні норми;

– здоров’язбережувальна – збереження власного фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я.
1. ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

До ключових компетентностей, формування яких має забезпечуватися в процесі педагогічно керованої пізнавально-практичної і комунікативно-творчої діяльності дітей та учнівської молоді в позашкільному освітньо-виховному просторі відповідно до законодавчих актів про освіту, належать:

– ціннісно-смислові компетентності – розуміння природного і соціального середовища, уміння орієнтуватися в ньому, усвідомлювати своє призначення і роль, уміти правильно вибирати варіанти розв’язання проблемних ситуацій;

– загальнокультурні компетентності – володіння знаннями та досвідом діяльності у сфері національної та загальнолюдської культури; духовних, культурологічних основ життя людства; основ сімейних, соціальних, суспільних традицій; – навчально-пізнавальні компетентності – володіння знаннями, уміннями та навичками самостійної пізнавальної діяльності з елементами логічної, методологічної, загальнонавчальної діяльності (знання й уміння організації, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності);

– інформаційні компетентності – уміння самостійно шукати, відбирати, аналізувати, опрацьовувати, зберігати, передавати необхідну інформацію за допомогою інформаційно-комунікативних технологій; – комунікативні компетентності – знання, уміння та навички роботи в групі, уміння виконувати різні соціальні ролі в колективі;

– соціально-трудові компетентності – володіння знаннями та досвідом родинних стосунків, діяльності в громадянсько-суспільній, соціальнотрудовій сферах; уміннями користуватися правами та виконувати обов’язки; професійне самовизначення;

– компетентності особистісного самовдосконалення – володіння способами фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційної саморегуляції та самопідтримки, дотримання правил особистої гігієни; піклування про власне здоров’я, статева грамотність, внутрішня екологічна культура, безпечна життєдіяльність особистості

Домінуюча роль в навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу належить діяльнісному підходу, сутність якого полягає в реалізації на практиці здобутих учнями знань, сформованих умінь та навичок у конкретній життєвій ситуації. За такого підходу зміст навчально-виховного процесу розглядається як педагогічна модель соціального замовлення, в якій концентруються тенденції розвитку і становлення особистості з високим рівнем знань, умінь та практичних навичок. Узагальнюючим результатом організації навчально-виховного процесу на зазначених засадах є формування базових компетенцій у вихованців позашкільних навчальних закладів.

Під компетентнісним підхідом більшість закордонних вчених розуміють  побудову освітнього процесу з позицій розвитку особистості, через її мотивацію та саморозвиток. Серед компетентностей, що становлять основу реалізації компетентнісного підходу в позашкільній освіті науково-технічного та експериментально-дослідницького напрямів, ми виділяємо такі: пізнавальну, яка забезпечує оволодіння знаннями і поняттями про культуру, природу, техніку і суспільство, та діяльнісну (проєктно-технологічну), що забезпечує формування практичних вмінь та навичок особистості. Формування базових компетентностей, на нашу думку, передбачає розвиток творчої діяльності учнів, їхніх здібностей, нахилів і уяви та створення відповідних умов для набуття позитивного досвіду взаємодії особистості учня з інформаційно-комунікаційним середовищем.

Домінуючою у змісті освіти дослідницького-експериментального напряму позашкільних навчальних закладів є навчально-пізнавальна компетентність, що забезпечує оволодіння поняттями, знаннями у сфері сучасної науки і техніки та технології, наукової, технічної термінології, методикою організації дослідницької та пошукової діяльності.

Технічна творчість учнів – це вид діяльності, що охоплює формування практичних вмінь та навичок роботи з різноманітними приладами та обладнанням; розвиток практичних уміння та навички застосування здобутих знань у процесі творчої діяльності; набуття досвіду власної наукової діяльності, розвиток дослідницьких здібностей, просторового та логічного мислення, формування потреби у творчій самореалізації та виховання моральних якостей, громадянської позиції, працелюбності, творчого ставлення до праці.

2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА РОЗВИТОК ГУРТКІВ МАЙБУТНЬОГО

Технології активно трансформують не тільки побутове життя, а й існуючі ринки, при цьому створюючи нові: NeuroNet, HealthNet, FoodNet - тільки частина напрямків, які розгорнуться в найближчі 20 років. Українські підприємці можуть отримати вагому частку світового ринку, але для цього потрібна якісна підготовка. Тому одна з найважливіших завдань з підготовки перспективних кадрів для глобальних викликів світової економіки лягає на систему позашкільної  освіти.

Для виховання майбутніх підприємців необхідно створювати нову освітню середу, в якій вузька спеціалізація поступається місцем крос-компетентності, діє вільний обмін знаннями та ідеями і підтримуються навіть найсміливіші ініціативи. Формуванням такого середовища для молодих інноваторів в Україні займаються в тому числі в гуртках технічної творчості.

Крім того, що сьогоднішні гуртки зосереджуються на не по-дитячому серйозних прикладних напрямах (робототехніці, 3D-моделюванні, AR, VR і т.д.), істотно змінюється і формат організації роботи всередині гуртка. На зміну традиційній вертикальної приходить модель гуртка з кількома ключовими ролями. Серед них:

наставник - людина, яка задасть грамотний вектор розвитку дитини, підтримає, буде його ментором;

керівник гуртка - той, хто його організовує, займається фінансами і просуванням;

стейкхолдер - джерело зворотного зв'язку для проєктів (це користувачі, замовники, партнери, інвестори, школи, вузи і все, кому вигідна діяльність гуртка);

носій практик майбутнього - представник від бізнесу, який застосовує технології на практиці і має велике уявлення про те, як вони працюють в реальному світі, за межами методички.

3. КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО І САМОРЕАЛІЗАЦІЯ

Але цінність технічних гуртків полягає не тільки в отриманні hard skills з самого дитинства, або в тому, що діти займаються улюбленою справою і розвиваються в обраному напрямку. Головна перевага полягає в тому, що вони дають дітям можливість розвивати в тому числі soft skills. Саме вони, на думку фахівців з Гарварду, Стенфорда і Фонду Карнегі, складають 85% успіху сучасного професіонала.

Незамінна навичка майбутнього - комплексний підхід до роботи над проєктом. Займаючись в гуртку, діти виходять за рамки теорії, вчаться дивитися на завдання цілком і нестандартно підходити до вирішення її компонентів. Також серед важливих компетенцій - вміння працювати в команді, адже жоден якісний проєкт не робиться в поодинці. Працюючи в колективі над спільним завданням, діти вчаться вирішувати розбіжності і знаходити компроміси, розподіляти ролі та організовувати спільну роботу. Розвиваються і лідерські якості: під час роботи в команді дитина вчиться відстоювати свої ідеї, налаштовувати членів команди на рух до мети.

Гуртки технічної творчості - не тільки робота на майбутнє, а й орієнтованість на практичний результат. При цьому діти отримують досвід проєктної діяльності: їх навчають веденню проєкту з нуля - від ідеї до працюючого прототипу, здатного вирішувати конкретні нагальні проблеми.

Діти звикають брати на себе відповідальність: ініціаторами проєктів виступають не наставники, а учасники команди, і це допомагає кожному члену гуртка розуміти свій внесок в роботу. Багато гуртки орієнтовані на підготовку до конкурсів, де юні винахідники виступають зі своїми розробками і вчаться грамотно захищати свої проєкти, пояснювати складне простою мовою. А головне, розвивається креативність: робота за шаблоном тут просто неможлива.

4. ПРАКТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ

За великим рахунком гуртки - це своєрідний нетворкінговий майданчик майбутніх молодих підприємців: багато хто з сьогоднішніх талановитих школярів, які створюють свої перші проєкти, завтра виростуть у великих фахівців, а юнацька дружба може стати фундаментом для їх майбутніх компаній. Та й під час роботи над проєктом формуються корисні зв'язки не тільки всередині гуртка, а й з бізнес-спільнотою.

Заняття технічною творчістю в гуртках, хоч і працюють на перспективу, але від сьогоднішнього дня не відірвані. Минулої осені, наприклад, відчувалася гостра нестача тримачів масок для лікарів, що працюють із хворими на COVID-19. Дешевший аналог винайшли вихованці гуртків. Вони нарізали цупкий картон, робили привітальні написи. В результаті медустанови отримали життєво необхідні витратні матеріали.

Різноманіття проєктів технічної творчості малює сприятливі перспективи для високотехнологічної галузі. Те, з якою кмітливістю, сміливістю і рівнем занурення діти і молодь сьогодні підходять до створення своїх винаходів, дає надію на потужний технічний прогрес в Україні вже в найближчому майбутньому.

5. СПОСОБИ ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВ У СЕРЕДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Залучення вихованців до гуртків може здійснюватися декількома основними способами:

• реклама в соціальних мережах (Facebook), анонсування заходів через Timepad і інші розсилки;

• просування позашкільного закладу на різних масових заходах, різних освітніх форумах і загальноміських заходах. Взявши участь і зацікавившись в такому заході, молоді люди отримують поштовх до побудови власної освітньої траєкторії і можуть стати членами гурткової руху;

• робота майданчика на спеціалізованих заходах, присвячених науковій і технічній творчості;

• виїзд на заходи в інші міста, організація програми з обміну вихованцями, що забезпечує закладу додаткову привабливість серед молоді;

• робота зі студентами та школярами, які приходять до гуртка і вже мають власний проєкт. Складність такої роботи полягає в тому, що у молодих людей здебільшого немає розуміння того, як складно дійти зі своїм проєктом до кінця, до етапу створення свого технологічного бізнесу, які зусилля треба для цього докласти, в результаті чого дуже мале число проєктів приходить до фіналу;

• можлива також робота майданчика в форматі інтенсивів і шкіл;

• також популярним форматом для освітніх майданчиків виявляються інженерні старти, командні інженерні змагання з елементами машин Голдберга, хакатони, техноквести і ін.

Такі заходи гарні тим, що їх можна «десантувати» в інше місто в уже готовому вигляді, і змінити життя учасників за два дні, показавши їм нові напрямки розвитку. Подібного роду заходи гарні також з тієї точки зору, що на їх проведення легше отримати фінансування, ніж на довгострокову планомірну роботу;

• майданчик може залучати нових резидентів, запрошуючи до себе цікавих лекторів з власною аудиторією. Коли на майданчик приходять нові люди з новими інтересами і компетенціями, спілкуючись з постійними відвідувачами площадки, вони впливають на глибину і складність розроблюваних на майданчику проєктів.

6. ІНТЕРЕСИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД В ТРАНСФОРМАЦІЇЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

1. Підтримка і розвиток технологічних кадрів для країни є в даний час одним з пріоритетів держави, тому так чи інакше усі регіони враховують цей пріоритет у своїй діяльності. Регіони можуть демонструвати результативність своєї роботи тим, що отримують гранти та спонсорські надходження, але для реалізації цих коштів на місцях потрібні виконавці - організації, які безпосередньо займаються роботою з молоддю і технологіями. Перемоги школярів на всеукраїнських заходах також є показником успішності регіону, але, знову ж таки, регіону потрібні педагоги і майданчики, на яких буде вестися підготовка учнів до подібних заходів. Крім того, такі майданчики можуть стати місцями проведення всеукраїнських олімпіад, фестивалів та інших знакових і значущих подій, конвертованих регіоном в гроші і вплив. Реалізуючи роботу по вирощуванню технологічних кадрів, регіон показує, що він має результати, рухається в правильному напрямку.

2. Друга важлива в даний момент для держави тематика - це робота з обдарованими дітьми. Регіони зацікавлені в тому, щоб обдаровані діти не їхали до інших країн, адже це інтелектуальний потенціал даного регіону, що дозволяє сподіватися в майбутньому на нові цікаві проєкти і рішення в економіці. Схема розвитку гуртків може бути цікава місцевій владі, оскільки вона з досить раннього віку знайомить дитину з інноваційною економікою регіону. Маючи в рамках регіону свою власну траєкторію розвитку (наприклад, займаючись в різних технологічних гуртках), обдарований школяр надходить в хороший регіональний вуз і в міру дорослішання починає вносити свій економічний вклад в місцеву економіку. У разі, якщо молода людина з гуртка вибирає вступ в один з великих вузів країни поза свого регіону, ймовірність його повернення в регіон все одно буде вищою, тому що він знає про потенціал всього регіону, який дав йому поштовх до розвитку, і зацікавлений в тому , щоб робити щось саме там. Таким чином, участь у схемі трансформації позашкільної освіти може виявитися для регіону способом утримувати свої таланти.

3. Третя проблема, яка має турбувати владу - це соціальний клімат в регіоні. Зайнятість молодих людей в творчих і конструктивних справах є засобом формування молодіжної політики регіону. При цьому добре, щоб молодь займалася не тільки спортом, але і соціальним і технологічним підприємництвом. Так, школярі, коли вони включені в роботу з передовими технологіями, починають виконувати більш практично орієнтовані дії, наприклад, програмувати коптери. Перемикання молоді з вулиць, криміналу, з асоціальної в конструктивну соціальну поведінку - актуальне завдання органів місцевої влади в особі управлінь освіти та позашкільної освіти.

Дитина, яка захоплюється створенням безпілотного транспорту, швидше за все, не буде влаштовувати бійки «стінка на стінку» на вулиці. Таким чином, завдяки розвитку освітньої екосистеми в регіоні може виникнути нова схема формування стратегії розвитку освіти: спочатку в регіоні створюються гуртки, орієнтовані на змагання на кшталт WorldSkills Juniors або Олімпіади мейкерів та хакерів, формується кілька точок по включенню туди молоді та розвитку позашкільної освіти в цьому контексті. Потім ці точки стають ресурсними центрами, навчальними для інших  10-15 точок. Ця схема масштабується, і з неї виходить рішення, яке починає охоплювати інші області. Виникають нові вимоги до розвитку позашкільної освіти в кожній школі, з'являються люди, які вміють це робити - у наявності планомірна програма розвитку освіти в місті, області, Країні, цілі якої корелюють з перерахованими вище трьома пунктами.

ВИСНОВКИ

Виявлення, розвиток і супровід обдарованих дітей - довгий, відповідальний і трудомісткий процес. Тому важливо, щоб в ньому брали участь всі ключові інститути суспільства: міністерства і відомства, бізнес, освіту і підприємства. Злагоджена взаємодія соціальних інститутів дозволить молодим талантам реалізувати свій потенціал в повній мірі і створити позитивні зміни в області, країні і світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про позашкільну освіту : Закон України // Позашкільна освіта в Україні (нормативно-правові акти). – К. : НЕНЦ, 2002 –- С3–32.

2. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. Кн.1 / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 206 с.

3. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці / І. Д. Бех // Виховання і культура. – 2009. –№ 1–2. – С. 5–7

4. Биковська О. В. Реалізація компетентнісного підходу в позашкільній освіті / О. В. Биковська // Позашкільна освіта та виховання. – 2007. – №2. – С. 7–17.

5. Пустовіт Г. П. Позашкільна освіта і виховання. Книга 1: Теоретико-дидактичний аспект / Г. П. Пустовіт. – Миколаїв, 2010. – 270 с.

6. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования // Ученик в обновляющейся школе : сб. науч. трудов. – М. : ИОСО РАО, 2002. – С. 135–157.